Освітній омбудсмен надала пропозиції до законопроєктів № 13120 та № 13120-1, які стосуються формування мережі ліцеїв. Їх викладено на сайті служби.
Водночас Надія Лещик зауважила, що «ці законопроєкти зареєстровані і ще не пройшли перше читання, під час якого відбувається обговорення основних принципів, положень, критеріїв, структури законопроєкту та прийняття його за основу. Тому попереду кропітка аналітична робота».
- Не визначено чіткої вимоги до кількості учнів у ліцеї — так сформулювала пані освітній омбудсмен першу проблему, закладену в проєктах майбутнього закону. Зараз змінами пропонується закріпити формулу: 8 учнів х 12 груп = 96 учнів для одного року навчання.
Пропозиція: законодавчо визначити випадки встановлення більшої чи меншої кількості груп та/або учнів і сформулювати у законопроєктах.
- Немає прогнозування мережі ліцеїв та необхідного матеріально-технічного забезпечення. На переконання Надії Лещик: «відсутня інформація щодо організації підвезення учнів, прогнозування щодо необхідної кількості автобусів для закупівлі, прогнозування фінансів для їх закупівлі тощо. Вже зараз до мене надходять звернення від батьків учнів, де дітей із віддалених сіл не забезпечують підвезенням до закладів загальної середньої освіти через відсутність автобусів, фінансування та суперечки між громадами».
Пропозиція: визначити потребу в автобусах на цей момент та у 2027 році з урахуванням формування мережі ліцеїв, переглянути плани закупівлі автобусів та виділення для цього коштів з Державного бюджету у 2026 та 2027 роках.
- Збільшення кількості учнів 9-х класів, які не продовжили здобувати повну загальну середню освіту. Згідно з даними, наведеними для пані освітнього омбудсмена Інститутом освітньої аналітики, у 2014 не пішли далі вчитися після 9-го класу 0,57% учнів, а у 2023 — 8,32%. Надія Лещик припускає, що кількість дітей, які не продовжать здобувати повну загальну середню освіту, може збільшитися.
Пропозиція: під час розгляду законопроєктів одночасно розглядати питання підтримки та доступу здобувачів освіти до мережі закладів професійно-технічної освіти та закладів передвищої освіти, зокрема їхньої підтримки, модернізації, матеріально-технічного та кадрового забезпечення тощо.
- Громади і місцева влада не встигнуть до 1 вересня 2025 року затвердити та сформувати мережі ліцеїв. Ухвалення законопроєкту — це довготривала процедура, громадське обговорення — також тривалий процес, тому є ризик того, що громади й відповідно обласні, Київська міська рада не встигнуть за такий короткий час (до 1 вересня 2025 року) провести громадське обговорення, затвердити та подати до центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки плани формування мережі комунальних ліцеїв.
Пропозиція: змінити дати затвердження і подання до центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки плану формування мережі комунальних ліцеїв.
- Невідповідність Закону «Про повну загальну середню освіту» щодо реорганізації шкіл у сільській місцевості. Згідно з чинним законодавством реорганізація, зміна типу, ліквідація закладу загальної середньої освіти в сільській місцевості допускається лише після громадського обговорення проєкту відповідного рішення засновника, який оприлюднюється не менш ніж за рік до ухвалення відповідного рішення.
Пропозиція: узгодити дати затвердження та подання до центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки плану формування мережі комунальних ліцеїв та/або змінити строки проведення громадського обговорення в сільській місцевості.
- Невідповідність Конституції в частині повноважень територіальних громад. В Основному законі визначено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; <…> утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їхньою діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції. А законопроєкти пропонують, якщо громада не впорається з планом формування мережі закладів до 1 січня 2026 року — передати ці повноваження Кабміну.
- Проблематичний або нереалістичний пункт про співфінансування ліцеїв громадами. Таке співфінансування є досить складним через відсутність методики, розрахунків тощо.
Пропозиція: необхідно опрацювати досвід тих громад, які здійснюють таке фінансування, та спроєктувати цей досвід на всю країну, що дозволить визначити, які зміни до законодавства необхідні для того, щоб права учасників освітнього процесу були дотримані.
- Кількість учнів у дистанційному класі. Ця норма, вважає Надія Лещик, містить ризики, які можуть негативно вплинути на сферу освіти.
- Припиняти держфінансування для тих комунальних закладів середньої освіти, які не виконали вимоги майбутнього закону. Ця новація, наголошує пані освітній омбудсмен, суперечить статті 53 Конституції України, що держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах.
- Заборона функціонування початкової школи в ліцеї в закононопроєкті № 13120.
Для довідки. Інститут освітнього омбудсмена запроваджено у 2017 році, але офіційно служба запрацювала 4 листопада 2019 року. Освітній омбудсмен не має права законодавчої ініціативи, утім:
- відвідує органи державної влади, органи місцевого самоврядування, заклади освіти всіх рівнів незалежно від форми власності та підпорядкування, а також бере участь у засіданнях державних органів з питань, що належать до його компетенції;
- звертається до органів державної влади, правоохоронних органів щодо виявлених фактів порушення права людини на освіту та законодавства у сфері освіти;
- розробляє пропозиції щодо вдосконалення актів законодавства у сфері освіти, усунення причин та умов, що призводять до порушення прав і законних інтересів заявників.
