В одній країні малюк у 5 років уже готовий до навчання та великого професійного майбутнього, а в іншій — ні. У забезпеченій родині п’ятирічна дитина проходить всі тести, а в неблагополучній вже, ще до початку школи, має освітні втрати. Як із цим бути? Чи можна досягти рівності завдяки дошкіллю? Міжнародне дослідження раннього навчання та благополуччя дітей (IELS) є найбільшим у світі та збирає дані про раннє навчання та розвиток дітей. Нещодавно оприлюднені результати за 2025 рік вразили навіть самих експертів! Які результати показали дошкільнята різних країн? Що у 5 років уже запізно робити та чому дослідники виділяють саме період від 2 до 5 років? Які вісім навичок прогнозують майбутнє дитини та що є найпотрібнішим для дошкільнят?
Вісім навичок, які прогнозують майбутнє
Торік у дослідженні IELS, котре є проєктом Організації економічної співпраці та розвитку (ОЕСР), взяли участь понад 23 тис. дітей з восьми країн: Азербайджан, Бразилія, Велика Британія, Бельгія, Корея, Мальта, Нідерланди та ОАЕ. Навички дошкільнят перевіряли через захопливі ігрові завдання та порівнювали з непрямими показниками, зібраними від батьків та вчителів.
Які саме навички перевіряють? Базове навчання, тобто ази грамотності та математики, соціально-емоційний розвиток (просоціальна та неруйнівна поведінка, усвідомлення емоцій, довіра до світу), а також навички, які знадобляться для навчання (робоча пам’ять, стійкість уваги, інтелектуальна гнучкість та креативність).
Навіщо це дослідження? Перші п’ять років життя дитини є критично важливим періодом можливостей, але також і періодом вразливості. Міцні ранні навички готують дітей до успіху в освіті та розвитку у здорових, добре адаптованих дорослих. Але поганий старт може перешкодити цим позитивним траєкторіям. Жодні інвестиції не дають більш довгострокові переваги, ніж забезпечення того, щоб усі діти набули міцних базових навичок у період дошкілля. Але донині нікому ще не вдалося забезпечити справедливість у доступі до освіти та її якості.
Неприємна правда від Андреаса Шляйхера
«Якщо ви хочете зрозуміти майбутнє країни, не починайте з її університетів, — переконаний директор департаменту освіти та навичок ОЕСР Андреас Шляйхер, який презентував дослідження. — Почніть із дитячих садків. Тому що до 5 років історія вже пишеться. Ранній розвиток дитини — це не просто розминка перед навчанням; це фундамент. Ось неприємна правда: результати дослідження ОЕСР «Раннє навчання та благополуччя дітей» показують, що до 5 років освітні розриви вже великі, як у межах країн, так і між ними. У деяких країнах діти мають міцну основу у початковій грамотності та математиці. В інших їм важко це опановувати. Такі самі розриви є в соціально-емоційних навичках, робочій пам’яті та інтелектуальній гнучкості — навичках, які визначають, як вони навчатимуться, адаптуватимуться».
«Якщо ви хочете зрозуміти майбутнє країни, не починайте з її університетів. Почніть із дитячих садків.»
Чому дослідники виділяють саме період від 2 до 5 років?
Хоча важливість неврологічного та фізичного розвитку протягом перших двох років життя давно визнана, дослідження в галузі розвитку дитини також дедалі більше висвітлюють період від 2 до 5 років як не менш фундаментальний період розвитку дитини.
Період від зачаття до дворічного віку, який зазвичай називають «перші 1000 днів», характеризується надзвичайно швидким розвитком у багатьох сферах. Нині ж увага вчених прикута до «наступних 1000 днів», що визначаються як період від 2 до 5 років.
Цей час пропонує можливості для перекалібрування шляхів, на які вплинули попередні несприятливі обставини, а також розвивають досягнення попереднього періоду. У віці від 2 до 5 років діти зазнають посиленого нейронного дозрівання, що підтримує швидкий розвиток моторних, мовних та інтерактивних здібностей, а також появу та поступове розширення різних аспектів саморегуляції. Вік від 2 до 5 років є критичним другим вікном, коли на можливості навчання та розвитку глибоко впливає як позитивний, так і несприятливий досвід.
Успіхи в 5 років прогнозують подальший успіх дитини в освіті, а також її довгострокове щастя та благополуччя. Ранній розвиток впливає на подальший рівень освіти, фізичне та психічне здоров’я в дорослому віці, соціальні результати, зайнятість, заробіток, соціально-економічний статус. Усе важливе, чого зазвичай прагнуть батьки для дітей. Усе, аби стати ефективним громадянином країни. І це можна прогнозувати вже у 5-річному віці!
Чому так? Радісні, задоволені життям діти активні та допитливі, насолоджуються природними процесами навчання (через взаємодію та різні види гри), що важливо для розвитку дітей як соціально-емоційного, так і академічного.
Закономірності, які вразили дослідників
Такі базові навчальні навички, як розвиток грамотності та математичної грамотності, позитивно пов’язані з пізнішими досягненнями в освіті. Саморегуляція першачків (уважність, стійкість уваги, наполегливість у виконанні завдань) позитивно пов’язані з досягненнями в читанні та математиці протягом початкової школи. Було виявлено, що діти з соціальною компетентністю та навичками подолання труднощів у 5 років мають кращі результати навчання у школі у віці восьми років. Рання саморегуляція є точнішою ознакою для прогнозу, що людина отримає вищу освіту, ніж ранні результати з читання чи математики.
Саморегуляція особливо важлива для дітей з малозабезпечених сімей. Вона дає шанс навіть тоді, коли інші фактори несприятливі для навчання.
Дослідники виявили такі закономірності: високі бали з базового навчання у 5 років мають чіткий позитивний зв’язок із відвідуванням коледжу чи університету, працевлаштуванням, доходом, придбанням житла, пенсійними заощадженнями та соціально-економічним статусом загалом у дорослому віці. Тобто у 5 років можна передбачити, чи економічно комфортно почуватиметься ця дитина за 60 років!
Рання саморегуляція є точнішою ознакою для прогнозу, що людина отримає вищу освіту, ніж ранні результати з читання чи математики.
Ба більше! Інтелектуальні навички, а також просоціальність та сумлінність пов’язані з фізичним здоров’ям у дорослому віці. Це включає кращі харчові звички та нижчу ймовірність ожиріння, куріння та зловживання психоактивними речовинами, а також пов’язаних з ними симптомів фізичних захворювань.
Ранні когнітивні навички, саморегуляція, емоційне здоров’я та соціальні навички пов’язані з кращим психічним здоров’ям у дорослому віці. Діти з високими балами у віці п’яти років мали меншу ймовірність депресії та тривожних розладів після повноліття.
Які результати показали дошкільнята різних країн
Діти в Південній Кореї та Великій Британії досягали високих балів у базових навчальних сферах, таких як розвиток грамотності та базових математичних навичок. Діти в Південній Кореї також демонструють найвищі результати інтелектуальної гнучкості.
У Великій Британії у дітей значно більш розвинена пам’ять, а стійкість уваги та інтелектуальна гнучкість відповідає середньостатистичним показникам по всіх країнах. Соціальний та емоційний розвиток маленьких британців випереджає однолітків з інших країн: значно вищі показники (на 30 балів) мають за неруйнівну поведінку, а також вище середнього бали — за довіру до світу та усвідомлення емоцій.
В Азербайджані у малюків розвиток математичних здібностей значно вищий, ніж у дітей з інших країн, а ось грамотність, навпаки, нижча. Робоча пам’ять у азербайджанських дітей дещо гірша, ніж у однолітків з інших країн. Соціальний та емоційний розвиток відповідає середньостатистичному.
Інтелектуальні показники дітей з ОАЕ та Мальти відповідають середнім по країнах. Соціальний та емоційний розвиток не нижчий, ніж в інших країнах, а випереджають діти в обох країнах за довірою до світу та просоціальною поведінкою. Втім, на Мальті у малят нижчі, ніж середні значення, усвідомлення емоцій. Математика в малюків з ОАЕ та Мальти відповідає середньостатистичному значенню, а ось грамотність нижча.
У Нідерландах з цими двома предметами — навпаки: база з рідної мови закладена значно краще, ніж з математики. А пам’ять, стійкість уваги та інтелектуальна гнучкість у маленьких нідерландців були нижчі за середньостатистичні цифри. У місцевої малечі підвищена довіра до світу, але «шкутильгає» просоціальна та неруйнівна поведінка.
Як відрізняються показники за віком та статтю?
Як відрізняються показники тих, кому нещодавно виповнилося 5 років, від тих, кому майже 6? Якщо говорити про навички, які опановують в школі, вони поступово покращуються на 70 балів у середньому. Така сама пряма залежність між віком та розвитком інтелекту, уваги, пам’яті, хоча покращення не таке помітне. А ось довіра до світу та просоціальна поведінка гальмують та навіть зменшуються з кожним місяцем. Найбільша різниця між 5 та 6 роками у дітей Британії, Норвегії. А ось в Азербайджані різниця невеличка.
У віці 5 років дівчатка отримують від 20 до 31 балів більше, ніж хлопчики у сфері соціально-емоційних навичок. Розриви найбільші серед дітей у Великій Британії та найменші серед дітей в Азербайджані. Дослідження довело певну упередженість: і батьки, і вчителі сприймають дівчаток як таких, що мають кращі навички, ніж хлопчики, а соціально-економічно забезпечених дітей — як таких, що мають кращі навички, ніж однолітки з неблагополучних сімей.
Діти мігрантів мають відмінності лише в базовому навчанні, яке їм доводиться проходити нерідною мовою. Цікаво, що розриви в ранньому розвитку між дітьми з імміграційним походженням та без нього є невеликими порівняно з іншими аспектами рівності. Діти іммігрантів становлять понад 10 % усіх опитуваних малюків та відвідують понад чверть дошкільних закладів, які долучилися до дослідження.
В усіх країнах бали за ази грамотності та математики значно пов’язані з балами з робочій пам’яті та інтелектуальною гнучкістю. Ці когнітивні навички полегшують навчання.Зазвичай у дітей з розвиненою робочою пам’яттю та увагою також високі показники зі соціально-емоційного розвитку. Загалом сильні навички в одній категорії з відносно слабкими навичками в інших — це рідкість. Дитина зазвичай має високі або середні або низькі бали за більшістю навичок. Відтак підтримка дітей з відносно слабкими ранніми навичками повинна враховувати кілька категорій навичок одночасно.
Чому в країнах такі різні результати?
Величезний вплив на дітей має дошкілля. За високими та низькими балами — різні системи дошкільної освіти або й шкільної. Адже у Великій Британії, Нідерландах та на Мальті в 4–5 років eже починається шкільна освіта. D інших країнах діти ще продовжують ходити до дитсадків.
55 % дітей, які взяли участь у тестуванні IELS 2025, почали відвідувати дошкільні установи до 3 років, зокрема 24 % дітей у віці 2 років, 15 % у віці 1 року та 17 % у перший рік життя. До слова, у Бельгії 70 % батьків віддають дітей ще до року в заклади раннього розвитку. Тоді як в інших країнах таких менше 5 %.
Серед тих, хто розпочав дошкільне навчання пізніше, 18 % дітей почали у віці 3 років, 17 % у віці 4 років та 9 % у віці 5 років.
У дітей, які довше відвідують дошкільні заклади, вищі показники базового навчання.
Наскільки корисним є відвідування дитсадка? Ось очікувані результати: у дітей, які довше відвідують дошкільні заклади, вищі показники базового навчання. Діти, які відвідують дошкільні заклади, мають більше шансів на позитивні результати навчання у віці 5 років. Особливо це пов’язано з навичками математики та грамотності. Але уряди це знали й раніше. То що: усі до дитсадків? Та не все так просто. Ось неочікуване: на розвиток памяті, уваги, соціально-емоційних навичок досвід у дошкільних закладах не впливає. В деяких країнах у вихованців дитсадків навіть вищий рівень деструктивної поведінки, ніж у тих, хто залишався вдома з батьками.
А як щодо інклюзії?
Приблизно кожна десята дитина в IELS 2025, за повідомленнями батьків, народилася передчасно або з низькою вагою при народженні. Менше 2 % дітей у дослідженні, за повідомленнями, в середньому мали сенсорні (слухові чи зорові) або мобільні труднощі. Але немає однозначного зв’язку між фізичними особливостями та розвитком навичок.
Діти раннього віку з особливими освітніми потребами, як правило, відвідували звичайні дошкільні заклади. Інклюзивними були дві третини всіх закладів освіти, що брали участь в опитуванні. Третині дітей надавали певний вид спеціальної підтримки: інклюзивної, логопедичної, поведінкової регуляції, опанування нерідної мови для іммігрантів. Третина малюків мали значні проблеми ще у віці до 3 років. У дітей, які отримували додаткову інклюзивну допомогу, значно нижчі середні бали у всіх сферах раннього розвитку, оцінених в IELS 2025, порівняно з іншими однолітками. Це доводить, що вони потребували й потребують додаткової підтримки.
Результати, які можуть змінити дошкілля
Виявилося, що дітям зі соціально-економічно неблагополучних сімей відвідування дитсадка чи іншого аналогічного закладу не допомагає розвинути навички. Більшість країн робить ставку на дошкільне навчання як на соціальний ліфт, але воно не вирівнює ситуацію, на жаль. Чому ж так? Ось найбільше відкриття: значну частку відмінностей у результатах раннього навчання розвитку дітей можна пояснити якістю послуг закладів дошкілля чи шкіл, які відвідують п’ятирічні діти. Третина балів за базове навчання та п’ята частина балів за іншими пунктами обумовлена можливостями шкіл, дитсадків та інших дитячих закладів, які відвідує 5-річна дитина.
Виявилося, що малозабезпечені родини відвідують дитсадки, де освітні послуги низької якості. Саме тому вони не дають дітям результату. Аби досягти рівності, країни мали б забезпечити саме високоякісне раннє навчання для усіх без винятку дітей.
Найбільше відкриття дослідження: значну частку відмінностей у результатах раннього навчання розвитку дітей можна пояснити якістю послуг закладів дошкілля чи шкіл, які відвідують п’ятирічні діти.
Як сказав Андреас Шляйхер, значну частину відмінностей між навичками п’ятирічних дітей можна звести до одного фактора, на який можна впливати: якості дошкільної освіти. За його словами, коли уряди інвестують у добре навчений персонал, який реагує на кожну дитину, насичене та стимулююче навчальне середовище, сприяння соціально-емоційному розвитку, вони формують життєві траєкторії дітей. Основна перешкода — не відсутність доступу до дитсадків та аналогічних послуг, а послуги низької якості, які не адаптовані до потреб дітей, формалізовані, «зберігають дітей як у камері схову», а не розвивають.
Донедавна про дошкільнят говорили з акцентом на те, аби допомогти матерям брати участь у трудовій діяльності та забезпечити догляд і безпеку малят. Акцент був на тому, щоб діти «зберігалися, немов у камері схову», доки жінки на роботі. Нині ж уряди дедалі частіше розглядають дошкільну освіту як засіб підтримки розвитку дітей та пом’якшення соціальної нерівності.
Що ж радять робити дослідники?
Політики все частіше інвестують у програми дошкільного віку, особливо для дітей з неблагополучних сімей або іммігрантів, щоб подолати мовні та економічні недоліки, які в іншому випадку могли б перешкоджати розвитку дітей. Однак дослідження показують: допомога можлива, лише якщо забезпечити високу якість та регулярність послуг дошкільних закладів. Основна перешкода — не відсутність доступу до дитсадків та аналогічних послуг, а послуги низької якості, які не адаптовані до потреб дітей, формалізовані, «зберігають дітей як у камері схову», а не розвивають.
Що є найпотрібнішим для дошкільнят:
- сучасне та насичене освітнє середовище на кшталт груп Монтессорі;
- персональна увага дорослого: потрібні невеликі групи або кілька вихователів одночасно;
- розмови з дорослими, особливо стосовно почуттів дитини;
- заняття у формі гри, яка є цікавою для дитини, ігри на розвиток уяви, пам’яті, саморегуляції, інтелектуальної гнучкості;
- спільна фізична діяльність та ігри на свіжому повітрі, екскурсії на природу, до установ населеного пункту, де дитина проживає;
- регулярне слухання книжок, досвід ранньої діяльності з книжками: розглядати картинки, виконувати завдання, відкривати віконечка, та спроби читання книжок початкового рівня.
