Для уроку 15 Серпня 2025

Освітяни, які тримають громади: як шкільні психологи, вчителі й соцпедагоги лікують травму

З 2022 року проєкт «Контакт2U» від ГО «Сила майбутнього» створює малі кола підтримки в школах, де освітяни стають точками опори для своїх громад. Наразі вже 130 учасників відчули силу спільноти, а проєкт реалізується в п’яти громадах. Як саме він змінює життя вже сьогодні і хто очолює ці зміни у громадах — читайте в цьому матеріалі.

«Освітні заклади — це серце громади». Як народився проєкт

Ідея «Контакт2U» зʼявилась у 2022 році як відповідь на хвилю вимушено переміщених осіб, які опинилися в Дніпрі та області після повномасштабного вторгнення. Тоді команда ГО «Сила майбутнього» вирішила створити простір, де люди могли б відчути підтримку, знайти спільноту і просто бути почутими.

«Наша ідея полягала в тому, що освітяни і взагалі освітні заклади є свого роду таким центром громади, бо багато людей пов’язані зі школою: або вони працюють там, або в них є діти і вони ходять у школу як батьки. Тому в межах проєкту ми вирішили скористатися цим кредитом довіри», — розповідає керівниця проєкту «Контакт2U» та директорка зі стратегічного розвитку ГО «Сила майбутнього» Світлана Лукʼянченко.

Сьогодні «Контакт 2U» реалізується в п’яти освітніх закладах Дніпропетровщини. Фасилітатори — це не лише шкільні психологи, а й учителі та соціальні педагоги, які пройшли спеціальне навчання. Програму розробляли разом з Дніпровською академією неперервної освіти. У цьому році вона пройшла затвердження на рівні регіональної програми і може втілюватися всіма фасилітаторами. Навіть більше, у кожного фасилітатора є ментор і тренер, а розбір реальних кейсів проводять на онлайн-сесіях.

За словами Світлани Лукʼянченко, завдяки проєкту вже 130 учасників відчули силу спільноти та безпечного простору: «Наразі триває лише перша частина проєкту, а ми вже бачимо результати». Це підвищення стресостійкості учасників та опанування нових інструментів самопідтримки.

Тетяна Куєвда, фасилітаторка з Дніпра:

«Малі кола — це як місця сили»

Тетяна прийшла у проєкт із досвідом фасилітації та арттерапевтичних підходів. До цього вона вже проводила групи підтримки у проєкті «Провідники змін», а в «Контакт2U» побачила природне продовження цієї місії.

«Коли я прийшла на нетворкінги «Контакт2U» — знайшла нових друзів, безпечний простір, спільноту, яка приймає. Це було дуже цінно. Цей досвід став для мене джерелом сили — і саме це я тепер намагаюся створити у своїх групах», — ділиться вона.

Особливо цінним стало партнерство з колегою по школі Валентиною Кісенко: «Це був цінний досвід співпраці. Я звикла зазвичай розраховувати тільки на себе, а тут ми ділимо простір, відповідальність і підтримку».

Тетяна визнає: емоційно буває непросто. Особливо коли звучать історії про втрати, тривогу чи самотність. Але навіть у цьому — велика сила: «Водночас люди говорять про ресурси, надію, про бажання жити. Це завжди дуже живі розмови».

Анастасія Наймушина, фасилітаторка з Олександрівки:

«Дорослі теж хочуть підтримки»

Анастасія працює в молодіжному центрі й зазвичай взаємодіє з громадськими організаціями як організаторка. Тож коли їй запропонували пройти навчання і спробувати себе у фасилітації для дорослих, вона сприйняла це як новий досвід.

«Є багато активностей для дітей, а для дорослих (принаймні у нас в МЦ і у нас у селі) — значно менше, а запит є. Тож участь у цьому проєкті була ще й вдалим шансом задовольнити наявну аудиторію в бажанні таких підтримувальних зустрічей», — каже вона.

На перші зустрічі Анастасія йшла з хвилюванням. Утім, підтримка досвідченої старшої фасилітаторки Світлани Дмитрієвої додала впевненості. І результат перевершив очікування: «Зустріч пройшла чудово, усі учасники були задоволені. І на наступних зустрічах теж. Приємно бачити, коли люди на зустрічах поступово розкриваються, почуваються більш вільно і розслаблено».

Основна аудиторія — мами, які несуть великий тягар відповідальності. Іноді тривалості заняття просто не вистачає, адже жінки прагнуть виговоритися, зануритися в арттерапію та знайти точку опори.

Валентина Кісенко, фасилітаторка з Дніпра:

«Ми не тільки ведемо кола — ми самі відновлюємося»

До того як стати фасилітаторкою, Валентина сама відвідувала малі кола. Саме ця участь стала поштовхом: для неї велику цінність мала навіть сама змога розповісти, як минув тиждень, і бути почутою.

У парі зі старшою, більш досвідченою фасилітаторкою, вона отримала не лише новий досвід, а й підтримку: «Ми ж одна одній допомагаємо, підтримуємо, тому якщо щось не йде, ми це прибираємо, слідкуємо за часом, або навпаки додаємо, і гарно співпрацюємо».

Особливо емоційними є моменти, коли учасники діляться історіями з окупованих територій чи втратами. Але навіть у таких ситуаціях, за словами Валентини, народжується контакт і співчуття: «Вони знаходять одне одного, з кимось більше починають товаришувати. Тобто знаходять контакти і вже спілкуються не тільки на наших зустрічах, а й поза ними».

Що дають ці кола громадам?

Усі фасилітатори згодні: малі кола працюють як «психоемоційні домівки». У них — підтримка, довіра, тиша, де можна просто побути.

На думку Анастасії Наймушиної, громада, яка запускає такі кола, — це громада, яка дбає про своїх людей.

«Малі кола — це як місця сили. Вони допомагають зберігати зв’язок: із собою, з іншими, з громадою. Тут можна говорити про те, що хвилює, бути почутим, не бути засудженим. Це простір, де народжується довіра. І саме вона зараз — один з найцінніших ресурсів», — додає Тетяна Куєвда.

Як долучитися?

Долучитися до проєкту може кожен охочий. Фасилітатори радять одне: не боятися зробити перший крок.

«Люди часто приходять з думкою: «Зараз будуть копатись у моїй голові». Але тут усе інакше. Ніхто не змушує говорити. Можна просто бути. І навіть така тиха присутність у теплому колі — уже велика цінність», — підсумовує Тетяна.

«Для фасилітатора це можливість напрацювати досвід та реалізувати свої знання та вміння, допомагати людям. Для учасників — підтримка, зняття стресу, напрацювання нових знайомств, освоєння технік самодопомоги. Для громад — виявлення турботи про вразливі категорії населення», — каже Анастасія.

Засновниця проєкту Світлана Лукʼянченко впевнена: проєкт має масштабуватися. Уже зараз програма підтримувальних кіл проходить затвердження як регіональна освітня ініціатива. А наступного року планується нова хвиля навчання фасилітаторів, щоби охопити ще більше шкіл.

Більше інформації про метод підтримувальних кіл і те, як долучитися до проєкту, можна знайти в соцмережах ГО «Сила майбутнього».

Проєкт «Контакт2U_Відновлення» реалізується ГО «Сила майбутнього» за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та агенції «Хліб для світу» у рамках спільної ініціативи «Лабораторія стійкості».

Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» чи агенції «Хліб для світу».