Формули без страху: як PISA 2025 підсвітила математичну тривожність підлітків
За даними міжнародного дослідження PISA 2025, 46 % українських підлітків не досягають базового рівня математичної грамотності. Між циклами PISA 2022 і 2025 не відбулося подальшого падіння успішності учнів із математики. Проте розрив між результатами українських підлітків та середніми показниками молоді у країнах ОЕСР з математики становить приблизно півтора роки навчання. Що насправді вимірює дослідження PISA у галузі математики і чому це зовсім не про оцінки з математики? Як розвивається математична тривожність у підлітків і як це впливає на їхню успішність? Та що вчителі математики можуть зробити для покращення ситуації вже зараз? Зібрали в матеріалі головні тези панельної дискусії «Математика: від суперечок про обов’язковість до компетентності майбутнього», яка відбулася під час конференції «EA-2026: освітні оцінювання вчора, сьогодні, завтра»
Чому дослідження PISA — це не про шкільні оцінки
Підлітки, які не опанували основ математики — це не просто учні, які не мають успіхів з певного шкільного предмета. Йдеться про навички, потрібні кожній дорослій людині: читати графіки, оцінювати ризики, планувати бюджет. А ще математика загострює мислення, дає змогу критично оцінювати інформацію, ухвалювати відповідальні рішення, бачити наслідки різних варіантів вибору, переконливо аргументувати свою думку. Без цих умінь людина не може стати незалежною та повноцінно існувати у суспільстві. Саме тому експерти наголошують: дослідження PISA — це не про оцінки і у жодному разі не про якісь поглиблені математичні знання чи здібності.
За словами доцентки кафедри математики ХНПУ ім. Г. Сковороди та старшої екзаменаторки команди PISA в Україні, співавторки Національного звіту Юлії Простакової, базовий (другий) рівень за стандартами PISA не вимагає від підлітків нічого надприродного.
Що вимірює міжнародне дослідження PISA?
Математика у дослідженні PISA трактується як базовий інструмент ефективного існування в сучасному інформаційному світі. Тому до базових математичних компетентностей зараховують такі:
- Не боятися великих чисел, дробів простих та десяткових, арифметичних дій;
- Вміти виконувати наближені обчислення «в умі» та уявляти порядок чисел;
- Швидко порівнювати дві чи більше величини;
- Обраховувати відсотки, пропорції, округляти числа;
- Аналізувати прості графіки, діаграми, таблиці.
У звіті дослідників детально розглянуті різні приклади завдань, прозоро продемонстроване ранжування за рівнями. Очевидно, те, що визначено як базовий рівень, дійсно, потрібно кожному з нас.
Пані Юлія також наголошує: завдання PISA тісно корелюють із чинною українською шкільною програмою. Адже Держстандарт базової середньої освіти, прийнятий у 2020 році, багато в чому створювався під впливом так званого «PISA-шоку» 2018 року. Тоді автори суттєво оновили підручники та методичні комплекти, додавши туди завдання на логіку й моделювання життєвих ситуацій, аналогічні до завдань дослідження.
Проте, як зазначила експертка, поява інновацій у підручниках не означає, що вони автоматично дійшли до учнів. Багато вчителів через інертність мислення просто ігнорують нове, повертаючись до звичних стандартних вправ.
Завідувачка відділу математичної та інформативної освіти Інституту педагогіки НАПУ Дарина Васильєва пояснює це двома причинами. По-перше, чимало педагогів не цікавляться результатами моніторингових досліджень та знецінюють їх: мовляв, учені щось відірване від життя вимірюють, а вчити можна «як діди-прадіди». Такий вчитель просто не розуміє, навіщо ламати звичну структуру уроку заради компетентнісно орієнтованих завдань. По-друге, дефіцит часу спонукає вчителя намагатися дати дітям якомога більше тренувальних вправ. За один урок можна встигнути 6–8 класичних вправ із підручника або лише одне завдання на кшталт дослідження PISA 2025. Воно потребує аналізу життєвого контексту та розбору з учнями, через що виникає хибне відчуття «непродуктивності». Таким чином навіть те, що вже потрапило у підручники та очікувані результати, не доходить до реального учня.
Як розвивається математична тривожність?
Після досвіду неуспішності в математиці у багатьох людей розвивається так звана математична тривожність. Тоді прості буденні обчислення спричиняють у них паніку: потреба заповнити комунальну платіжку, розібратися з умовами іпотеки, обрахувати параметри нового гаджета або заглибитися у банківські документи. На людях із такими труднощами легко наживаються шахраї. Натомість міцна математична база підживлює впевненість: я можу з цим розібратися, навіть якщо моя професія далека від наук та техніки.
Як нагадує Дарина Васильєва, математична тривожність — це реакція людини на певні математичні дії, або на урок математики, або на вчителя з цього предмету. Це можуть бути фізіологічні прояви: почервоніння, задишка, посилення потовиділення. Що ж до когнітивних процесів, мозок буквально відключається: тобто людина не може впоратися з обчисленням не тому, що вона не навчена, а тому, що в цей проміжок часу її мозок не працює через стрес.
Дослідження Інституту педагогіки НАПН України, у якому взяли участь понад 6 000 українських учнів, виявило вражаючі факти:
- у третини опитуваних чітко діагностується математична тривожність;
- цей страх має тенденцію накопичуватися та прогресувати з віком: якщо у 5–6 класах від нього страждає 25 % дітей, то у старшій школі цей показник сягає вже 40 %.
Чимале значення має ставлення батьків та вчителів до прогресу дитини. Якщо учню кажуть, що йому «просто не дано» впоратися з прикладами та задачами, що, скажімо, він пішов у тата, який ненавидів математику або він «гуманітарій», мотивація стрімко знижується. Якщо ж навпаки дорослі усіляко демонструють, що учню треба попрацювати й усе вийде, ризик, що розвинеться математична тривожність значно нижчий.
Які гендерні розриви у математиці підсвічує PISA 2025
Здогадайтеся, хто найчастіше чує: «тобі та математика не потрібна»? Поділ дуже простий — гендерний. Оскільки ці стереотипи досі сильні, дівчатам подекуди кажуть, що їм потрібна «жіноча професія» або взагалі успішно вийти заміж. Якщо й не так відверто, вчителі несвідомо більше заохочують до математики хлопців. Хтось із педагогів, можливо, поділяє міф про те, що у чоловіків більша схильність до математики. Якщо зайти у звичайний клас і запитати дівчат, чи хочуть вони пов’язати життя з математикою, більшість відповість заперечно. Дівчині—підлітку ніхто не дорікатиме за слова: «Я нічого не тямлю в математиці. Це не для мене». Їй простіше навіть не намагатися.
Усе це не просто спостереження та роздуми. Вони, за словами експертки Дарини Васильєвої, обертаються статистично значущим гендерним розривом у результатах, які підсвічує PISA 2025. Дані останнього звіту показують, що хлопці справляються із завданнями на математичну грамотність краще за дівчат, а розрив становить близько 8 балів. Утім, у попередніх циклах він був таким самим: коливався в межах 7–10 балів. Це не нове явище, але розрив і не зменшується.
Доказом того, що йдеться не про вроджену здатність чи нездатність дітей до точних наук, а про настрої та стереотипи дорослих, є те, що розриви різні на різних рівнях успішності. Наприклад, на першому рівні математичної компетентності хлопців та дівчат порівну. А ось на найвищому з’являється суттєвий розрив: 23 бали на користь хлопців.
Важливу роль тут відіграють переконання вчителя. Статистика доводить: якщо педагог вірить, що дівчата в його класі здібні до математики, гендерний розрив у результатах майже зникає. Якщо ж учитель підсвідомо вважає, що дівчатам «це не знадобиться», прірва в балах лише збільшується.
Це ставлення до математики як до «чоловічої справи» підживлює математичну тривожність у дівчат. Цей страх у них теж прогресує з віком: якщо у 5–6 класах розрив у рівні тривожності між хлопцями й дівчатами становить 10 %, то в 7–9 класах він зростає вже до 20 %.
Що вчитель математики може зробити вже зараз: поради експертів
Експерти мають ідеї, як вплинути на ситуацію. Наприклад, Дарина Васильєва вважає, що треба створювати освітнє середовище, де дитина знайде підтримку та віру в її сили. Учнів варто привчати до думки, що математичне завдання — це виклик, який рано чи пізно кожен може подолати. Це спосіб виховати математичну стійкість і здолати страх перед цифрами. Особливо важливо підвищувати мотивацію у дівчат.
А Юлія Простакова пропонує підвищити так звану «математичну рентабельність». Підліток повинен чітко усвідомлювати, що він отримає за свої інтелектуальні зусилля: полегшений вступ, спрощене опанування бажаної спеціальності, престижну професію чи високу зарплату в майбутньому.
Усі фахівці радять долати математичну тривожність ще у початковій школі. Що важче завдання, то складніше тобі буде довести, що ти можеш його розв’язати.
Експерт студії онлайн-освіти EdEra Єгор Вакуляк поділився досить конкретними порадами.
- Спиратися на попередній досвід учня, аби з’являлося відчуття: тут немає нічого складного. Ось класичний приклад із дробами у 5 класі. Коли дитині кажуть додати 1/2 та 1/3, вона спочатку не розуміє, як це зробити, почувається розгубленою. І чує від учителя: «Не хвилюйся, є такий спільний знаменник, от до нього зведеш — і все».
Насправді математична тривожність лише зростає, адже учню розказали, що подолати незрозуміле можна лише якимось новим, ще складнішим терміном.
Натомість вчителю варто було сказати: «Це те, що ти вже знаєш. Дивись, 1/2 = 3/6, а 1/3 = 2/6. Ти ж вже вмієш це складати». Ось тоді страх знижується.
- Подолання абстракції: кожен новий математичний термін чи дію учитель має «приземлювати» на реальні життєві процеси. Математика — це ж мова, яка описує те, що відбувається навколо.
- Подрібнення складного матеріалу на прості кроки.
- Візуальні матеріали, алгоритми дій, підказки, ментальні карти. Вони мають бути не лише ілюстраціями. Аби спиратися на них, дитина має проговорювати їх, відтворювати. Для закріплення у пам’яті потрібне регулярне швидке повторення алгоритмів. Матеріал варто повторювати наступного дня. Раз на тиждень — усе пройдене. Раз на місяць — усе з початку навчального року.
Нині ж на результати НМТ, підкреслює пан Євген, не варто орієнтуватися, як на показники математичної грамотності випускників. Його функція: сформувати рейтинг вступників до університетів, тому питання не вичерпуються «математикою для життя».
Теги
Підписуйтесь на щомісячний дайджест від Освіторії
Статті, новини, можливості щомісяця та без спаму.
Натискаючи кнопку «Підписатися», ви підтверджуєте, що погоджуєтеся з нашими Умовами використання.
