Днями уряд схвалив тривалість навчального року 2026/2027. Згідно з рішенням Уряду літні канікули у 2026\2027 навчальному році припадають на липень та серпень. Звісно, остаточні дати та тривалість літніх канікул будуть ухвалівати самі заклади освіти з урахуванням безпекової ситуації та потреб школярів. Проте, чи не настав час Україні долучитися до європейського досвіду і скоротити літні шкільні канікули? Звідки взялася традиція літніх канікул? Що впливає на тривалість літніх канікул у світі та якими вони були в Україні впродовж століть? Що означає тренд «дике літо» та він змінює уявлення про відпочинок дітей? Зібрали все про літні канікули та світові практики в одному матеріалі.
Звідки взялася традиція літніх канікул?
Не варто бити на сполох: поки що українським школярам не доведеться сидіти за партами у червні. Документ, ухвалений урядом, мало чим відрізняється від попередніх: навчальний рік триватиме з 1 вересня до 30 червня, але реальна дата завершення навчання залежатиме від місцевої безпекової ситуації. День останнього дзвоника визначать самі школи на педрадах: вони враховуватимуть потреби учнів, вчителів, необхідність надолуження освітніх втрат, безпекову ситуацію тощо.
Поки що все, як завжди. Та у соцмережах регулярно виникають дискусії, чи не зробити канікули коротшими, ніж тепер, такими, як у Європі? Наприклад, батькам не треба буде визначатися, куди відправляти синів та доньок: до бабусі чи у табір. Або переживати, що діти занурюються у віртуальну реальність та соцмережі й не думають про їжу чи свіже повітря, доки батьки працюють.
Звідки взагалі взялася традиція літніх канікул? Це може вразити сучасних дітей, але канікули виникли не тому, що літо — для відпочинку. А навпаки: влітку було багато роботи на городах та полях. Тож країни з розвиненим сільським господарством, де діти та підлітки традиційно допомагали влітку з городом, худобою та збором врожаю, запровадили довгі літні шкільні канікули саме для цього. Наприклад, у США та Канаді діти фермерів мали працювати разом із ними. А заможні родини та представники середнього класу в найбільш нестерпну спеку вивозили дітей на курорти, до океану. Відтак школи, які працювали цілий рік, перестали з цим боротися та ввели літню перерву в навчанні.
Косяки риб та сієста: що впливає на тривалість літніх канікул?
У Норвегії основна справа — рибальство, тож на неї й орієнтувалися. У червні йдуть косяками такі морські риби, як палтус та сайда. Діти традиційно допомагали батькам чистити та розбирати рибу. Та невдовзі гаряча пора завершувалася. Тож юні норвежці поверталися у клас на початку серпня. Певно, книжки та ігри були кращими за риб’ячу луску. Сучасні норвезькі школярі точно люблять серпень, бо це час турпоходів з учителями та занять просто неба.
А ось в Іспанії інша особливість: нестерпна, тропічна спека. У Мадриді та Андалузії у серпні середня температура сягає +40 градусів. На цей період або усі беруть відпустки, вводять на пів дня сієсту або працюють лише до обіду. Звісно, юні іспанці до школи в цей час теж не йдуть. Літні канікули в Іспанії одні з найтриваліших у Європі: вони починаються наприкінці червня (коли температура ще +25) та завершуються у середині вересня. Втім, це не тішить батьків та вчителів. Попри те, що в Іспанії безліч дитячих таборів за дуже низькими цінами (окремих, при школах та при державних установах), батьки час від часу вимагають скоротити літні канікули. Вони переконані, що освітні літні втрати роблять дітей неконкурентними порівняно з однолітками з інших країн.
Якими були літні шкільні канікули в Україні впродовж століть?
Як свідчить статут Львівської школи «Порядок шкільний» 1586 р, у цій братській школі канікули були в липні та серпні.
У Києво-Могилянському колегіумі у XVII ст. великі канікули, які називали «вакаціями», тривали близько 2,5 місяців — від свята Трійці до кінця серпня.
У Австро-Угорській та в російській імперіях наші пращури навчалися так само. У гімназіях та закладах для дітей із заможних родин на території сучасної Західної України канікули влітку тривали 2 місяці, а на решті території сучасної України лише 30 днів. А от у сільських народних школах Львівщини та Галичини та в церковнопарафіяльних школах інших регіонів канікули тривали аж до 5 місяців: від початку до завершення сільськогосподарських робіт, тож звісно, йшлося не про відпочинок.
Не переймалися тривалими перервами у навчанні й у радянському союзі, адже школярі мали встигати ще й працювати. Навчальний рік вперше було затверджено у 1935 році. Дітей з міста відправляли усім класом на так звані «літні колонії», де вони з учителями працювали у полі та досліджували природу. Такі колонії скопіювали з тих благодійних, які створювали для дітей робітників та міщан, ще наприкінці ХІХ ст.
У 50–60-ті роки ХХ ст. класи їздили на допомогу колгоспам, на так звані польові стани, а у розклад піонерських таборів входили прополка, збір урожаю для сусідніх колгоспів, заготівля лікувальних трав. Згодом, у 70-ті ХХ ст. офіційно ввели літню практику, п’яту чверть, як її називали. У початковій школі працювали на пришкільній території, а старші учні їздили до таборів праці або приєднувались до виробничих бригад. Як би це не звалося, йшлося про безоплатну дитячу працю, від якої неможливо було відмовитись, та привчання до роботи.
Які країни скорочують літні канікули?
Радянська зрівнялівка обумовила тримісячні канікули у країнах Прибалтики. Втім, сім років тому Литва скоротила їх до 70 днів, за європейськими стандартами. Хоча це рішення мало певний опір, врешті-решт до новації звикли. А нині те саме збирається зробити Латвія. Планують ввести навчання просто неба, перегляд кіно з освітньою метою, екскурсії.
Є навіть країни, які скорочують і так нетривалий відпочинок. Так, у Франції, де літні вакації тривають 2 місяці, цьогоріч їх збираються скоротити вдвічі. На цьому наполягає влада країни. Натомість планують зробити коротшим навчальний день — до 12.00. Адже у юних французів донині був цікавий графік навчання: уроки вранці, величезна перерва з 12.00 до 14.00 на обід та прогулянку, а потім знову заняття до 16.00–18.00. Заради короткого дня у школі діти ладні погодитися на всього лише один місяць літнього відпочинку. Тож канікули — це історично не про відпочинок, а про час, коли немає умов для навчання.
«Дике літо»: новий тренд, що змінює уявлення про канікули
Торік Європу та США захопив тренд «дике літо». Батьки відмовляються від літніх таборів та організованих заходів на користь значно вільніших та легших шкільних канікул. Адже розваги, які пропонують дорослі, часто не дають реального відпочинку, а перетворюють школярів на залежних від емоційних гойдалок азартних гравців, що постійно потребують розваг. Натомість тепер дітям пропонують самостійно знайти собі справи (але гаджети звісно обмежені або заборонені). Байдикувати? Так, хай мозок перезавантажується. Цікаво, що мало хто хоче займатися нічогоробством більше ніж 2–4 тижні. Навчатися чогось, про що самі мріяли? Учні залюбки грають на барабанах або опановують скейти й не вважають, що це чимось нагадує школу. Працювати та заробляти? Дивовижно, як багато підлітків ладні зайняти канікули працею, коли йдеться про власні маленькі бізнеси, що приносять кошти, а не примусову безоплатну працю. Тож канікули знову стають не про розваги…
Коли йдеться про скорочення літніх канікул, чомусь розглядають лише варіант зменшення відпочинку протягом року. Але це може бути також розподіл частини днів на інші періоди року. Наприклад, у Великій Британії літні канікули тривають лише 1,5–2 місяці. Але тижневі перерви у навчанні діти мають також у жовтні, лютому, а двотижневі ще на Різдво та Великдень. Можливо, нині на часі дослідження, яке б з’ясувало, як комфортніше самим дітям: відпочивати довше влітку чи мати канікули частіше протягом року?
