Що не так із доброчесністю в сучасній школі? Учнівський плагіат — явище геть не нове, але відколи в освіту прийшов ШІ, «правила гри» змінюються. Учителі вимушені викреслювати зі свого арсеналу есе й тести та розробляти курикулуми доброчесності, в яких чітко описані критерії застосування технологій у виконанні домашніх завдань, підготовці презентацій і проєктній діяльності. А оскільки освіта — один зі шляхів розбудови суспільної доброчесності, ми вирішили глибше дослідити це питання із педагогами. То як нині виглядає академічна доброчесність у школі? Який світовий та українських досвід розвитку академічної доброчесності може бути корисним? У матеріалі також зібрали 5 крутих вправ для «прокачування» навичок доброчесності у ваших учнів.
Ви вже ефективно впроваджуєте політику академічної доброчесності у своїй школі чи класі? Ви не лише боретеся з плагіатом в учнівських роботах, але й інтегруєте тему доброчесності в свої уроки? Тоді настав час, щоб про ваш досвід дізналася вся країна. Цього року національна Премія Global Teacher Prize Ukraine за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні (EUACI) оголошує окрему номінацію «Вчитель доброчесності».
Що таке академічна доброчесність та як її пояснити учням?
Академічна доброчесність — це сукупність правил, якими мають керуватися учасники та учасниці освітнього процесу під час навчання, викладання й провадження наукової (творчої) діяльності.
Академічний словник української мови асоціює поняття «доброчесний» з людиною, яка «живе чесно, дотримується всіх правил моралі». Учні мають розуміти, що бути доброчесним по суті означає діяти «відповідно до переконань та етичних принципів, навіть коли ніхто не бачить».
Доброчесність як позитивна моральна якість є і має бути стійкою характеристикою людини, її вчинків та способу життя. З іншого боку, вона є результатом вільного вибору. У розмові з учнями про доброчесність варто наголошувати на тому, що людина має свободу волі і можливість повсякчас робити вибір на користь доброчесності.
Складниками цінності доброчесності є такі чесноти: академічна доброчесність; повага до правил та їх дотримання; відповідальність; справедливість; чесність; гідність; взаємна повага та вміння дискутувати; вміння працювати разом та довіряти одне одному; небайдужість; антикорупція.
«Контролювати доброчесність у наступні роки буде складніше»
Юрій Захарійченко, старший викладач кафедри математики Національного університету «Києво-Могилянська академія», експерт iLearn
— Поняття доброчесності у своїй суті, на мою думку, залишається незмінним: не списувати (способів існує безліч, у тому числі всеприсутній AI), не ділитись матеріалами з іншими учасниками тестування/іспитів. Інша річ, що контролювати доброчесність у наступні роки буде все складніше! — переконаний Юрій Захарійченко. — Способи плагіату розширились із стрімким проникненням ШІ у всі сфери освіти. Штучний інтелект в освіті називають і ворогом, і другом, і помічником, і демотиватором і навіть «тим, хто спокушає». Ще дехто називає його «творцем майбутнього». Чи ШІ справді «зруйнує» звичний уклад освіти? Подібні питання ставили люди у час переходу від гужового транспорту до автомобілів. Кожен еволюційний перехід — болісний, а суспільство часто виказує супротив. Усе тому, що треба докорінно змінювати сталі правила. До прикладу, у Києво-Могилянській академії роками функціонувала система перевірки на плагіат. Але зараз ми прийшли до розуміння, що ця система застаріла. До того ж, ми самі — науковці, викладачі, автори підручників — активно використовуємо ШІ в щоденній роботі. Тому і дітей маємо навчити етичній співпраці із ШІ, а не «боятись плагіату». Цей процес не зупинити. І чимало процесів у закладах освіти треба переосмислити: тож і ми будемо змінювати вхідне тестування, тест-контроль, контрольні роботи… Буде повний апгрейд і прийняття нової парадигми.
Юрій Захарійченко, як і більшість учителів, із якими спілкувалась Освіторія.Медіа про учнівський плагіат і списування, вказують на нового (і вже постійного) гравця освітнього ринку — ШІ.
Максим Рудич, вчитель біології, півфіналіст Премії Global Teacher Prize Ukraine 2024
— Надзвичайно активно списують у ШІ учні в середніх класах. Вони вже технічно вправні, але ще не мають достатнього критичного мислення, щоб аналізувати те, що отримують від ШІ. Старші ж класи зазвичай роблять це «для економії часу», але й тут були випадки, коли учні здавали роботи просто «аби було», навіть не читаючи того, що їм згенерував ШІ. Мотиви різні, але суть одна: без уміння аналізувати інформацію ШІ легко підміняє собою реальне навчання.
Що допомагає вчителю протидіяти учнівській ШІ-недоброчесності:
- зміна формату завдань: більше практики і спостережень, експериментів, творчих рішень;
- відкрите й доброзичливе обговорення академічної доброчесності. Саме під час таких обговорень вчитель навчає учнів використовувати ШІ як інструмент, який допомагає думати, а не замінює мислення. Наприклад, чатбот може створити комікс із певної теми, у якому учні шукатимуть помилки;
- навчання з написання промптів: важливо, щоб ШІ надавав інформацію з посиланням на джерело, яке потім треба самостійно перевірити на достовірність, перечитавши запропоновані наукові статті.
Вчителі-філологи відзначають, що учні все частіше делегують ШІ функцію «подумати».
Лідія Поворознюк, вчителька української мови і літератури, фахівчиня з медіаграмотності, фіналістка Global Teacher Prize Ukraine
Нині не бачу сенсу давати учням як домашнє завдання твір чи есе: учні відвикли робити це самостійно. Але маю власні хитрики, як зменшити випадки ШІ-плагіату серед учнівства:
- складаю інструкції до виконання домашнього завдання, які дозволяють не зазирати в чат;
- пишемо твори чи есе виключно в класі;
- перевіряю домашні завдання не за фактом виконання (є чи нема в зошиті), а невеличкою роботою, що покаже, як дитина вміє застосовувати знання;
- перевіряю алгоритм виконання роботи учнем, щоб побачити, як дитина думала, та зрозуміти її логіку;
- даю комплексні та багатокомпонентні вправи: з одним і тим самим текстом можна працювати як на рівні теми/проблеми, так і на рівні граматичних конструкцій.
Які санкції та покарання за плагіат практикують у різних школах світу?
🇺🇸 США
- Після першого випадку плагіату учню не лише видають попередження, а й посилено контролюють наступні роботи і обов’язково повідомляють батькам (опікунам) про інцидент. Сам випадок фіксують у «дисциплінарному файлі». Наслідки подальших випадків плагіату для учнів будуть значно суворіші.
- Зазвичай учням, причетним до академічної недоброчесності, дають додаткові завдання. Також учні обов’язково прослуховують курс про наслідки плагіату під час навчання.
- Цікаво, що в коледжі аеронавтики Холлмарк у США для студентів, спійманих на плагіаті, діє одразу найвищий ступінь покарання: відрахування.
🇫🇷 Франція
- Як і у США, учням-плагіаторам спершу видають попередження: це може бути як усне чи письмове зауваження, так і розмова з батьками та адміністрацією, а ще — фіксація інциденту у внутрішній документації школи.
- Особливо суворо карається списування під час державних і національних іспитів на кшталт Brevet: якщо буде встановлено спробу списування, такій особі можуть заборонити в подальшому складати будь-які національні іспити (або вступати до вищих навчальних закладів) на максимальний термін до п’яти років.
🇯🇵 Японія
- У школах Японії діють найсуворіші дисциплінарні покарання у випадку учнівського плагіату: від «0» балів за семестрову оцінку з предмету та відсторонення від навчання тривалістю до 1 тижня (без контактів з друзями!) до написання десятків сувоїв буддійських сутр, а також листів із вибаченнями вчителю, ведення щоденника роздумів. Недоброчесного учня можуть позбавити рекомендацій для шкільних стипендій.
- Після надмірних дисциплінарних заходів з боку вчителів учень з японського міста Осака скоїв самогубство через два дні після того, як його спіймали на списуванні під час іспиту. Родина хлопця вказала у позові, що це випадок «смерті через настанови».
🇩🇪 Німеччина
- Превентивні заходи, що стосуються учнівського плагіату, у школах Німеччини інтегрують у курикулум. Якщо учень порушує «антиплагіатні правила» з курикулуму — спершу на нього чекає усне попередження. Надалі — розмова з батьками й адміністрацією, суттєве зниження семестрового балу.
- У німецькій освітній культурі плагіат трактують як порушення принципу самостійної роботи й спробу обману під час оцінювання. Передусім німецькі вчителі навчають учнів працювати з джерелами і робити коректне цитування джерел — навіть якщо це інформація чи візуальні матеріали, зібрані через Chat GPT. Тож пріоритет у школах Німеччини віддають не каральним методам, а прокачуванню навичок медіаграмотності.
5 корисних і прикладних вправ для прокачки навичок доброчесності
Що допоможе освітянам інтегрувати тему доброчесності у викладання? Пропонуємо 5 максимально практичних вправ із посібника «PRO доброчесність», розробленого Офісом доброчесності НАЗК спільно з ГО «ЕдКемп Україна» за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС. Посібник схвалений МОН для використання в освітньому процесі. Ці активності на уроках допоможуть молодим людям сформувати цінності доброчесності, а також надати їм навички та знання, необхідні для відстоювання своїх ролей і обов’язків у сфері доброчесності.
1
Інформатика
Штучний інтелект. Інтернет речей. Smart-технології
2
Громадянська та історична освітня галузь
Розвиток України як незалежної держави
3
Математична освітня галузь
Діаграми
4
Мистецька освітня галузь
Жанри образотворчого мистецтва: анімалістичний та побутовий
5
Мовно-літературна освітня галузь
Розвиток мовлення. Текст
Ще більше вправ для всіх навчальних предметів можна подивитись тут:
Маєте свої практики прививання доброчесності учням і готові, аби про них дізналася вся країна? Розкажіть про них у реєстраційній формі! Можливо, ви вже є Вчителем доброчесності, з якого можна брати приклад. Цього року національна Премія Global Teacher Prize Ukraine за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні (EUACI) оголошує окрему номінацію «Вчитель доброчесності».
Антикорупційна ініціатива ЄС — провідна антикорупційна програма міжнародної підтримки, що фінансується ЄС, Агенцією Великої Британії з міжнародного розвитку, співфінансується та впроваджується Міністерством закордонних справ Данії. Висловлені думки та погляди, висловлені у цьому матеріалі, не обов’язково відображають позицію EUACI, ЄС та урядів Данії чи Великої Британії.
