Для уроку 9 Листопада 2025

5 ефективних інструментів для освітніх управлінців у 2026 році

Якщо стандартні підходи до управління навчальним закладом працюють не зовсім ефективно, а виклики навчального року зростають непропорційно до готовності впроваджувати нові рішення — у вас є можливість потрапити до Школи освітніх управлінців 2025. Це 5-місячна навчальна програма, в якій освітні лідери навчаться не просто реагувати на зміни, а керувати ними та будувати стійкі команди й системи.

У Школі освітніх управлінців ви опануєте основи кризового лідерства, управління командою та безпекою, здобудете знання, як будувати фінансову стійкість освітнього закладу й важливі для школи партнерства. Тим часом розповідаємо про ТОП-7 ефективних інструментів для управлінців.

— Програма Школи освітніх управлінців у 2025 році побудована таким чином, щоб дати максимум ефективних інструментів — як візіонерських, так і прикладних для застосування в щоденній операційній діяльності, — розповідає Анна Сидорук, виконавча директорка громадської спілки «Освіторія». — Адже очільник освітнього закладу — передусім лідер, який гуртує навколо себе команду та реалізує місію закладу. Для цього потрібна мудра й чітка стратегія. Разом із командою ми включили в навчання такі теми, як «Лідерство», «Стратегія», «Місія», «Візія» і «Управління в умовах невизначеності». Практично-візіонерське поєднання цих інструментів дасть ефективне комбо директорам шкіл — саме від навичок управлінця на місці залежить добробут цілої освітньої екосистеми. А про деякі важливі інструменти освітніх лідерів поговоримо вже зараз.

7 інструментів освітніх управлінців,
які варто взяти із собою у 2026 рік

КОМПЛЕКСНЕ СТРАТЕГІЧНЕ МИСЛЕННЯ

Чільна навичка освітнього управлінця — комплексне стратегічне мислення. Керівник школи має не лише жити сьогоднішнім днем чи мислити категоріями навчального року і як зробити комфортним і продуктивним цей рік, а все ж таки має аналізувати, куди рухається світ і країна, якою має бути школа сьогодні, щоб зробити дітей готовими до завтра.

РОЗУМІННЯ МЕТИ І ВМІННЯ КАСКАДУВАТИ ЦЮ МЕТУ ВСІЙ КОМАНДІ

В останні роки ми частіше використовуємо слово «команда» замість «колектив». Розуміння власних цілей і завдань кожним гравцем і прагнення до досягнення спільного результату є ознакою ефективної команди.

До прикладу, стратегічною метою Новопечерської школи є досягнення створених нами критеріїв ефективності, зібраних як Портрет учня. Як усе відбувається? Щоб сформувати навичку застосування математичних знань на практиці, учитель 1-го класу ставить за мету використання дітьми наявних математичних знань під час планування висаджування класного городу та самостійне зважування продуктів під час уроку в супермаркеті. А вчитель 6-го класу має навчити розпізнавати геометричні фігури в просторі й вимірювати їх для ремонтування або використовувати ділення з остачею для планування перевезень вантажів. У старшій школі — застосовувати властивості паралелограма для проєктування і дизайну меблів.

ЧЕСНА І ПРОЗОРА КОМУНІКАЦІЯ

Ясність, чесність і прозорість комунікації з усіма учасниками освітнього процесу — основа довіри. Коли всі учасники освітнього процесу розуміють правила, очікування і мотиви рішень, з’являється відчуття безпеки та взаємоповаги.

Прозора комунікація зменшує напругу, запобігає конфліктам і створює простір, де можна відкрито говорити про труднощі та шукати рішення разом.

Усе вищеописане можна підтримувати і прокачувати завдяки постійному навчанню і саморозвитку. Моє навчання в Школі освітніх управлінців було глибоким, тому я сміливо можу порадити його для своїх колег, які переконалися, що знання теорії і навіть практика не забезпечують ефективності, коли ви потребуєте квантового стрибка у сенс.

Також варто розуміти: управлінські інструменти є сталими та постійними як в освіті, так і в усіх інших галузях. Саме слово «інструменти» означає знаряддя, або метод, спосіб, технологію — тобто те, чого можна навчитися. А от їхня ефективність та ступінь впливу є мінливими і залежать від стилю лідерства, цілей і завдань. Стиль визначає, як застосовуються інструменти, а мета визначає, які з них будуть пріоритетними. Розумінню та ефективному використанню цих категорій сприяє різноманітний досвід.

Мета і цінності зараз є особливо визначальними категоріями, вони формують сенс діяльності. В освіті це надзвичайно важливо. Для ефективного освітнього лідерства необхідно поєднати теорію, практику, досвід і розуміння сенсу.

— В українській системі управління освітою багато років панувало бачення, що керівник закладу освіти — колишній учитель, який піднімався кар’єрними сходами і завдяки лідерським якостям здобував собі посаду, — розповідає директорка Оксана Проскура в бесіді з Освіторія.Медіа. — Багато років поспіль директори будували управлінську культуру власними силами або через «сарафанне радіо». Коли у 2017 році ухвалили Закон про освіту і там з’явилася вимога до керівників закладів освіти мати магістерський ступінь в управлінні закладами освіти — очільники взялись опановувати основи освітнього менеджменту, з’явилася культура застосування інструментів освітніх лідерів.

Ніша інструментів постійно поповнюється, але є серед них улюблені й надзвичайно дієві.

ФАСИЛІТАЦІЙНІ ІНСТРУМЕНТИ

Інструменти фасилітації покращують і полегшують життя освітнього лідера: зменшується багатозадачність, авторитарність вертикалі і головне — до обговорення питань і прийняття важливих рішень залучаються всі учасники освітнього процесу. Це формує комунікаційну й корпоративну культуру закладу, покращує навички аналізу й допомагає покращити взаємодію в команді.

Методології фасилітації потрібно навчитися, виділивши на це окремі години в своєму плані розвитку. Фасилітатор працює з групами, і в освіті ми також працюємо з групами: учитель — з групою учнів, заступник — з групою вчителів, директор — з групами всіх учасників освітнього процесу.

Мій найулюбленіший інструмент фасилітації — ОРІП (об’єктивний рівень – рефлексивний рівень – інтерпретаційний рівень – рівень прийняття рішень).

ОРІП — метод сфокусованої бесіди, який допомагає перейти від сприйняття факту до емоційної реакції, аналізу й висновку чи дії. Володіючи цим інструментом, ви зможете будь-яке спілкування (індивідуальне, з батьками чи шкільним колективом) переводити у площину чотирьох напрямків.

Об’єктивний рівень: з’ясовуємо об’єктивну картину. Збираємо факти про ситуацію, але не даємо особисті оцінки та не залучаємо емоції.

Рефлексивний рівень: «Що відчувають учасники?» Оцінюємо, як ситуація впливає на її учасників емоційно, які реакції у сторін.

Інтерпретаційний рівень: різнобічно аналізуємо ситуацію, осмислюємо події і вирішуємо: «Що ми будемо з цим робити?»

Рівень прийняття рішень: на цьому рівні ми зі сторонами сформуємо висновки і визначимо, які будуть наші подальші дії на основі всіх пройдених етапів.

Перевага цього інструмента в тому, щоб дати сторонам діяти не на емоціях (Чому це сталось?), а проаналізувати ситуацію різнобічно (Що і як відбулось?). На цьому, зокрема, будується й управлінська культура лідера!

ПРИКЛАД:

Команда заступників проводить мозковий штурм щодо форматів організації освітнього процесу на наступний навчальний рік. Є певні ризики: короткий світловий день, блекаути. Лунає пропозиція: «А давайте починати освітній процес не о 8:30, а о 8:00 чи 7:45». Заступниця запитує: «Це означає, що мені буде потрібно вставати в 5-й ранку, щоб вчасно бути в школі?! Якщо так — я звільнюсь».

Що відбулося? Не почувши об’єктивного рівня «А що можна зробити?» людина одразу потрапила в емоційний рівень і прийняла рішення. У таких випадках я прошу колег повернутися в об’єктивний рівень: «Якщо будемо починати заняття з 8-ї ранку, можу попросити не ставити мені 1-й урок. Тоді для мене нічого не зміниться, стресу вдалося запобігти». Цей інструмент знижує рівень емоційності й тривожності та чудово працює в розмові з батьками, де потрібно вирішувати складні чи конфлікті ситуації. Завдяки йому вдається досягти win-win (стратегія «виграш-виграш»).

СИСТЕМНЕ МИСЛЕННЯ

Освітній управлінець сьогодні працює в умовах невизначеності та зі страшенно втомленими командами. Тож на перший план виходить системне мислення — щоб не тільки координувати процеси, а й створити систему, яка в складні моменти спрацьовуватиме як страховка. Як системне мислення освітнього лідера може виглядати в дії?

– Прозора організаційна архітектура з розподілом ролей і відповідальності кожного учасника освітнього процесу.

– Чіткі процедури прийняття рішень у цій конкретній школі.

– Якісний і регулярний зворотний зв’язок.

Цьогоріч у школі ми розширили архітектуру нашої системи ще одним колом — «Освітньою радою»: систематичними зустрічами обраних педрадою представників та ключових керівників напрямків. Такий стіл обговорень уже зараз дозволяє опрацювати питання глибше, інколи з неочікуваних ракурсів, а також, сподіваємося, стане й простором, де якісно зростають керівники. Що цікаво — таке нововведення спонукало колег збиратися невеликими колами і з інших питань (ні, не лише «операційних» про учнів, а якраз філософських чи світоглядних).

У найближчі роки, коли освіта, як і весь світ, ще активніше поринатиме в технологічні рішення й автоматизацію, саме системне мислення допоможе втримати баланс між технологіями та людяністю, щоб управління не стало «механічним».

Для кого навчання у Школі освітніх управлінців підходить якнайкраще?

✔️ Директори закладів загальної середньої освіти і їх заступники.

✔️ Керівники управлінь освіти, ЦПРП, ІРЦ та інших освітніх установ.

✔️ Засновники й власники освітніх бізнесів.

✔️ Майбутні керівники, які готуються очолити школу або освітній проєкт.

✔️ Освітні лідери, які переконані, що стандартні підходи до управління більше не працюють, і перебувають у пошуку стратегії закладу.

Хто серед експертів Школи освітніх управлінців 2025?

Зоя Литвин

Голова Освіторії, засновниця Новопечерської школи та премії для вчителів-новаторів Global Teacher Prize Ukraine

Лілія Гриневич

Пані міністр освіти і науки України (2016–2019), проректорка з науково-педагогічної роботи Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна