ЗНО з української: найпідступніші запитання

Завдання ЗНО 2019 з української мови і літератури проаналізувала для «Освіторії» вчителька та письменниця Діана Мельникова. То де в цьогорічних тестах були найслизькіші моменти?

Щороку в Україні одним з перших випускники складають іспит з української мови і літератури. Практика свідчить, що навіть дуже добре підготовлені учні помиляються. Головна причина — сильне хвилювання, відповідальність, вплив результатів ЗНО на подальшу долю дітей. Тож типовим для багатьох одинадцятикласників є неправильне прочитання завдання. Якщо часто випускники навіть не бачать надруковане великими літерами слово «ОКРІМ», то про хитро сформульовані завдання «з подвійним дном» годі й казати. Розгляньмо найяскравіші з них.

Мова

Одним з найпідступніших вважаю наступне завдання:

Вставним словосполученням ускладнено речення (розділові знаки пропущено)

А За теорією Ч. Дарвіна було знято кілька цікавих науково-популярних фільмів.

Б За теорією Ч. Дарвіна тривалий час уважно слідкували науковці в Кембриджі.

В За теорією Ч. Дарвіна головною рушійною силою еволюції є природний добір.

Г За теорією Ч. Дарвіна з’явилися й інші пояснення чинників еволюції видів.

Деякі діти не зрозуміли навіть, що «єдинопочаток» кожного варіанту відповіді — це пастка: саме сполука «За теорією Ч. Дарвіна» в одному з них (відповідь В) — вставна. Проте інші речення сформульовані доволі некоректно, як-от у варіанті Б: складається враження, що науковці слідкували за твариною, а не за розвитком теорії.

Корисним для покращення літературного мовлення, проте трохи підступним є питання 19:

НЕПРАВИЛЬНО утворено форму наказового способу дієслова в рядку

А читаймо, їжмо

Б живімо, стіймо

В бережімо, печімо

Г сядемо, повірмо

Д дихаймо, граймо

Найчастіше ми вживаємо розмовний варіант наказового способу дієслова зі словом «давайте». Чути це скрізь, навіть від філологів та журналістів. Та якщо вчителі наголошували на цьому на уроках, проблем не мало виникнути. Хоч іспит уже позаду, варто звернути увагу на утворення наказового способу дієслів: формуймо грамотне мовлення.

Виникали в учнів проблеми й у завданні 22: плутали першу частину складного речення «Уважалося», що стоїть перед підрядною частиною, із вставним словом (імовірно, з групою, яка вказує на джерело інформації). Тут треба було звернути увагу на сполучник підрядності «що»: він стоїть одразу після слова й указує на те, що «Уважалося» є головною частиною складнопідрядної конструкції.

Прочитайте речення (цифра позначає попередній розділовий знак). Уважалося,(1) що рондель,(2) традиційна форма французької літератури,(3) придатний лише для пейзажної чи інтимної лірики,(4) однак Павло Тичина створив свій різновид цього жанру,(5) що увійшов у поетичний світ революційним фанфарним маршем,(6) сповненим самобутніх рефренів.

НЕПРАВИЛЬНИМ є обґрунтування вживання розділових знаків, запропоноване в рядку

А кома 1 — при вставному слові

Б коми 2, 3 — при відокремленій прикладці

В кома 4 — перед сурядною частиною складного речення

Г кома 5 — перед підрядною частиною складного речення

Д кома 6 — при відокремленому означенні

Завдання 23 насправді не є складним, проте іноді випускники не розуміли, на основі чого треба віднести речення до групи синонімічних. Це завдання на логіку: усі речення відповідають на питання «чому?», «з якої причини?», окрім варіанта А — «за якої умови?» Говорила з учнями. Деякі, навіть зрозумівши цей принцип, обрали неправильну відповідь: мовляв, надто легко.

Синонімічними до простого речення «Через постійне плазування в тіні ви позбавляєте себе можливості знайти сонце» є всі наведені складні речення, ОКРІМ

А Ви не зможете знайти сонце, якщо виберете плазування в тіні.

Б Ви не зможете знайти сонце, бо вибрали плазування в тіні.

В Ви не зможете знайти сонце, тому що вибираєте плазування в тіні

Г Ви не зможете знайти сонце, оскільки вибираєте плазування в тіні.

Д Ви не зможете знайти сонце, адже вибрали плазування в тіні.

Замість цього завдання можна було запропонувати знайти певний тип підрядності серед інших: цьому приділяють чимало часу на уроках і, на мою думку, таке формулювання питання було б одинадцятикласникам зрозумілішим.

Дискусійним є завдання 28:

3’ясуйте, якими частинами мови є виділені слова в реченні (цифра позначає наступне слово).

Навіть не дивлячись на годинник, знаю, (2) що зараз (3) чверть (4) на восьму.

А іменник

Б числівник

В прийменник

Г сполучник

Д частка

Формально, за правилами української мови, слово «чверть» є іменником. Але в наведеному прикладі «чверть» означає «п’ятнадцять», а сполука «чверть на восьму» вказує, котра година. Порівняймо: «Закінчилася перша чверть навчального року». Тут чверть однозначно є іменником.

Чи інший приклад з відчислівниковим іменником: «На 200 балів ЗНО з української мови та літератури склали близько сотні випускників». Тут «сотня» вказує саме на кількість, а не на предмет чи особу. Словом, і філологи тут можуть заплутатися.

Хочу відзначити вдало підібраний текст «Правила “доброго троля”». Він є цікавим, пізнавальним, спрямованим на критичне мислення, спонукає читача мати активну життєву позицію. Питання також вимагають від учня саме міркувань, а не лише ретрансляції інформації з тексту. Дещо складним є питання 32, але воно вимагає критичного мислення від учня. Це дуже хороший блок тестів.

Із тексту зрозуміло, що авторка не реалізувала свого наміру написати нищівну статтю про роботу міської «гарячої лінії» (рядки 16–21) через те, що

А регулярно отримувала від міської влади відповіді на свої звернення

Б звикла до своєрідного знущання влади беззмістовними відписками

В усвідомила шкідливість такої статті для залагодження міських проблем

Г вирішила, що важливішими для читачів будуть позитивні приклади

Література

Завдання з літератури загалом є простішими порівняно з мовними. Як і раніше, більшість з них спрямована на зубріння. Потребувало особливої уважності, наприклад, підступне питання 35:

Бряжчить шабля о шолом,
Тріщать списи гартовані
В степу, в незнаємому полі,
Серед землі Половецької…

Тарас Шевченко згадує події, зображені у творі

А «Енеїда»

Б «Гайдамаки»

В «Слово про похід Ігорів»

Г «Чорна рада»

Д «Ой Морозе, Морозенку»

Багатьох спантеличив «Тарас Шевченко»: діти автоматично вибирали «Гайдамаків» його авторства. Проте йдеться про події твору «Слово про похід Ігорів», адже згадується «земля Половецька».

Радує, що з’явилися завдання на міркування і знання змісту, а не деталей:

Афоризм Григорія Сковороди «Потрібно тільки пізнати себе, хто для чого народжений. Краще бути натуральним котом, ніж з ослиною природою левом» суголосний з головною думкою твору

А «Кайдашева сім’я»

Б «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

В «Сон» («У всякого своя доля…»)

Г «Мартин Боруля»

Д «Мойсей»

Тут треба і знати зміст твору, і розуміти суть афоризму Сковороди. Насправді для тих, хто читав тексти, нема нічого складного в такому завданні: основна думка «Мартина Борулі» лежить на поверхні, ніяких завуальованих «що мав на увазі автор» нема.

Аби дати відповідь на наступне питання, на жаль, достатньо вивчити численні допоміжні таблиці, що є в мережі та методичках, а не читати тексти:

Переліком дійових осіб починається твір, який має присвяту

А Якову де Бальмену

Б любові всевишній

В «Цвітові яблуні»

Г своєму батькові Юліанові Я. Кобилянському

Д кононівським полям

Моя учениця, яка прочитала майже всі твори, що входять у ЗНО, і гаряче обговорювала їх, наприкінці року з трудом могла пригадати, хто є героєм якого твору. Тож цей блок досі не є показником розуміння літератури й не є доречним у ЗНО.

Залишити відповідь