Загроза дифтерії: що можуть зробити батьки

Те, що 9-річний київський школяр, якому не робили щеплення через відмову батьків, захворів на дифтерію, налякало багато родин. Медики з’ясували, що він міг інфікувати 36 дітей, а ті — передати вірус далі. І хоча небезпека позаду, батьки непокояться: що вони можуть зробити для безпеки дітей? Особливо якщо в класі діти «антивакцинаторів»?

Чим небезпечний «янгол-душитель»

Як пояснили в Центрі громадського здоров’я України, цієї осені в Україні клінічно довели 23 рази діагноз «дифтерія». У 2018 році за цілий рік було лише 10 випадків, а два роки тому — жодного.

Із цією хворобою не варто жартувати, адже колись її звали «янгол-душитель» чи «петля задушеного». Вона може нагадувати ангіну, але насторожити мають плівки або плями нальоту. Дуже часто хвороба дає смертельно небезпечні ускладнення на серце, нервову систему, легені.

Країна достатньо забезпечена дозами вакцини від дифтерії в усіх регіонах. Але «антивакцинатори» агітують людей не робити щеплень. Наприклад, у Києві кожна шоста дитина не отримала вакцинування. І це в місті, де найкращі по Україні показники щеплення немовлят, на рівні з Кіровоградською і Миколаївською областями. Найнижчі показники в Закарпатській, Івано-Франківській та Харківській областях — тут щеплення зробили менш ніж половині немовлят.

Свідомі батьки переймаються, як ще вони можуть захистити своїх дітей від ризику епідемії? Напередодні навчального року в них з’явилася надія. МОН та МОЗ нагадали школам про статтю 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб». Та попередили, що нещеплених дітей не можна пускати на заняття. Аби «антивакцинатори» не оголосили це шантажем та порушенням права на освіту, батькам запропонували вибір: вакцинувати дітей або перевести їх на дистанційну чи індивідуальну форму навчання.

У регіонах — різний підхід

То чи можуть нині тати і мами вимагати дотримання цієї рекомендації для своєї школи? З’ясувалося, не все так просто. Зазначена стаття закону не містить механізму реалізації заборони. Відтак регіони по-різному поставилися до порад МОЗ та МОН. Більшість розуміє, що таке рішення потребує додаткових коштів та інших ресурсів. Дистанційна форма навчання — нечасте явище скрізь, окрім великих міст. А ось індивідуальна потребує додаткового навантаження для вчителів, яким доведеться відвідувати учнів удома. Де взяти людей та гроші на оплату їхньої праці? Тож у більшості регіонів управління освіти чекають від керівництва більш вагомих документів, які узгодять суперечності. Адже, приміром, переводити на індивідуальне навчання за чинними положеннями мають лише за станом здоров’я дитини та ще й після заяви батьків.

Там, де ситуація з вакцинацією майже ідеальна (наприклад, у Рівному, де в дитсадках 99% щеплених дітей), вирішили дотриматися рекомендації, адже йтиметься про одиниці учнів. У Черкасах постановили ввести цю заборону з наступного року. До того часу хочуть розробити механізм переведення дітей (за прогнозами, їх понад 700) на індивідуальне навчання.

У Луцьку, де були спалахи кору, ще минулої зими першими порушили це питання. Там згадали про менш затратні для шкіл варіанти: сімейна форма навчання та екстернат. Вчителі лише складають індивідуальний план навчання та перевіряють рівень знань чотири рази на рік. У першому варіанті вчать батьки, у другому — дитина самостійно опановує програму.

Як вплинути на ситуацію

Як бути в інших регіонах? Ексміністр освіти і науки Лілія Гриневич заявила, що директори шкіл, які пускають нещеплених дітей на заняття, йдуть на порушення закону. Якщо в їхньому закладі освіти станеться спалах дифтерії чи кору, відповідатимуть за це саме вони. Утім, вони так само можуть потрапити під кримінальну статтю, якщо не допускатимуть дітей у клас. Адже в школярів є довідка лікаря, що вони здорові та можуть відвідувати заняття.

Це означає, що батьки, які не хочуть, щоб за партами з їхніми дітьми сиділи однокласники без щеплень, не можуть змусити керівництво шкіл перевести тих на індивідуальне навчання. Навіть скаржитися в МОН немає сенсу, бо рішення ухвалюють директори закладів освіти. У соцмережах у батьківських групах люди домовляються про страйки та блокування шкіл. Але ці методи навряд чи допоможуть.

Усе, що нині залишається: ініціювати знову і знову батьківські збори. Дискутувати з «антивакцинаторами», допомагати їм позбутися міфів, просити перевести дитину на альтернативні форми навчання. Також батьки можуть складати петиції та збирати підписи за загальнообов’язкову вакцинацію або ж за підтримку на регіональному рівні обмежень для тих, хто не зробив щеплення.

Три відповіді «антивакцинаторам»

Один з аргументів критиків вакцинації: чого ж ви боїтеся здорових дітей, якщо щеплення вас захищає? Юристи радять батькам нещеплених учнів, яким перешкоджають заходити до школи, викликати поліцію та судитися. Якщо вдуматися, це те саме, що їхати зустрічною смугою і казати: чого ж ви боїтеся, якщо дотримуєтеся правил дорожнього руху?

По-перше, якщо поруч багато нещеплених дітей, дифтерія швидко пошириться. А ймовірність захворіти, якщо пройшов повз одного хворого, у рази нижча, ніж сидіти за сусідніми партами з десятьма хворими. Щеплені теж хворіють, хоча і не мають зазвичай важких ускладнень. Але хто погодиться, щоб їхня дитина перенесла дифтерію через чужий вибір?

По-друге, щеплені діти можуть не захворіти, але передати інфекцію своїм маленьким братам та сестрам, ослабленим бабусям і дідусям.

По-третє, є діти з вкрай слабким здоров’ям, які просто не можуть пройти вакцинацію (ВІЛ, інші важкі імунодефіцитні стани, онкологія). Ті, хто може, але не хоче робити щеплення, ставлять під загрозу їхнє життя.

А як в інших країнах

Одинадцять європейських країн ввели обов’язкову вакцинацію дітей.

В Італії взагалі не приймають у дитсадок, початкову та середню школу без десяти обов’язкових щеплень. Якщо учень спочатку робив їх, а з роками батьки передумали, дитину відраховують.

Така сама ситуація у Франції. Зіткнувшись з низьким рівнем вакцинації, тамтешній уряд з 2018 року ввів замість трьох одинадцять обов’язкових щеплень.

У Британії вважають, що право на безпеку вище за право на освіту. Спалах кору в трьох лондонських школах змусив змінити погляди на вакцинацію. The Guardian пише: «Не є дискримінацією заборона паління в кінозалах. Адже якщо хочеться цигарку, не йди в кіно. А якщо обираєш дивитися фільм, доведеться від неї відмовитися. Так само і з вакцинацією. Ті, хто не щеплений, не ходять у школу. Хто хоче навчатися, обирає щеплення».

У Німеччині з наступного року батьків, які відмовляються щепити дітей, штрафуватимуть на чималу суму — 2500 євро. Штрафи можуть отримати працівники дитсадків, шкіл та лікарі, якщо не повідомили про такі родини.

Залишити відповідь