Тетяна Вакуленко очолила Український центр оцінювання якості освіти. Це стало першим кадровим призначенням нового міністра освіти і науки Оксена Лісового. У ексклюзивному інтерв’ю поговорили з пані Тетяною про те, завдяки чому українська освіта встояла у 2022 році та як їй розвиватися далі.
Катерина Кисельова: Пані Тетяно, наше попереднє інтерв’ю з вами ми записували в лютому 2022 року. Говорили про важливість математики та потребу реформування ЗНО. Ми тоді не могли уявити, з якими викликами стикнеться Україна та освітня система за якихось два тижні. Завдяки чому і кому, на вашу думку, українська освіта таки встояла у 2022?
Тетяна Вакуленко: У першу чергу, це десятки тисяч учителів і загалом педагогів, які демонструють особистий професійний героїзм. Вони проводять уроки із заправок, з балконів, намагаючись зловити мобільний інтернет. Навряд чи якісь інші країни уявляють собі, як працювати в таких умовах під час війни. Так, ми багато чули про вчителів із країн, що розвиваються, де вони використовують камінці як дошку. Але в такому разі йдеться про те, що вчитель разом з учнями перебуває на одній території, в однакових умовах. Виклик, з яким щодня стикаються українські педагоги, нечуваний: зібрати клас, у якому кожен учень перебуває в іншій ситуації. Хтось — на окупованій території під загрозою, хтось — у Харкові чи Києві без світла та інтернету. І водночас у цьому ж класі є учні, які перебувають за кордоном і приєднуються на урок після повноцінного дня у своїй місцевій школі. А український вчитель має об’єднати всі ці сутності, не додати дітям власного стресу чи роздратування, викладати свій предмет і формувати компетентності, передбачені стандартом!
По-друге, це учні та батьки, які не покинули навчання і продовжують бути активними учасниками цього процесу. Вони не дратуються, коли у вчителя переривається зв’язок, продовжують відвідувати заняття в будь-яких формах, доступних тут і зараз. Вони готові гнучко адаптуватися до умов, виконувати домашні завдання і відповідати — це дуже високий рівень мотивації.
По-третє, це дух взаємопідтримки — як усередині України, так і від міжнародних партнерів. Це працівники Нової пошти чи інших бізнесів, які дозволяють учителям підключатися на уроки з будь-якої їхньої локації. Це закордонні партнери, які привозять школам комп’ютери, старлінки і всіляко допомагають тому, щоб освітній процес тривав. Освіта, як щось пріоритетне, отримує підтримку звідусіль, і це дозволяє і вчителям, і батькам та учням триматися. Завдяки цим трьом факторам сьогодні відчуваємо: ми все здолаємо, все буде добре.
КК: Оглядаючись на минулий рік, проведення НМТ у рекордно стислі терміни виглядає як вагома тактична перемога. Чи може практика НМТ перерости в стратегічну перемогу?
ТВ: НМТ у 2022 році — це однозначна перемога, інакше не назвеш. Успішні країни можуть роками впроваджувати комп’ютерне тестування: не будучи в стані війни, маючи час і ресурси, щоб розробити програмне забезпечення, провести пілотування і апробацію. Це може тривати роками за належного фінансування і спокійного адміністрування. У нас комп’ютерне іспитування НМТ народилося за чотири місяці в умовах війни, з обмеженими людськими і часовими ресурсами. Ми розуміли, що відтерміновувати вступну кампанію на пів року зовсім нераціонально: на той час частина учнів уже б вступила в закордонні виші або вирішила обрати зовсім інший подальший шлях. Тому НМТ 2022 — це абсолютна перемога.
Мені не зрозуміло, чому раптом почали протиставляти НМТ і ЗНО. Суть ЗНО прочитується в самій його назві: це зовнішнє оцінювання, що проводить незалежна інституція, яка не пов’язана із жодним закладом освіти. Це оцінювання проводиться за стандартизованими завданнями і процедурами, завдяки чому ми отримуємо об’єктивну оцінку, яка не залежить від сторонніх чинників. ЗНО має певний формат: традиційно це паперове тестування, з великими тестовими формами та розгорнутими завданнями — усе те, чого ми досягали роками. НМТ — це комп’ютерне тестування. Але хто сказав, що комп’ютерне оцінювання не може використати все те хороше, що є у ЗНО, замінивши лише одну складову — папір на комп’ютер. Багато оцінювань високих ставок у світі тепер проводять або лише комп’ютерно, або мають дві версії — паперову і комп’ютерну. Комп’ютерне оцінювання може стати повноцінним зовнішнім незалежним оцінюванням. Ба більше, комп’ютерне оцінювання має низку переваг: дає можливість працювати з медіафайлами, інтерактивними моделями. Я переконана: комп’ютер як інструмент не зашкодить ЗНО, а навпаки підсилить його.
КК: Критики НМТ зазначають про спрощеність завдань, короткі тестові форми, лише три предмети.
ТВ: Якщо порівнюємо НМТ із класичним ЗНО, то недоліків багато. Лише три предмети — це, звісно, недолік. Минулого року він не був таким виразним, адже про три обов’язкові предмети стало відомо наприкінці року. Тож діти готували всі предмети, але, на жаль, тестування складали лише за цими трьома. Проте це ключові дисципліни, вони дали змогу провести якісний відбір.
У багатьох країнах є обов’язкові навчальні предмети для іспитування, окрім варіативних. Кожен громадянин держави є частиною економічної системи, тож держава має право визначати, які компетенції є ключовими для тих, хто може вступати у виші. Вважаю, що українська мова, математика та історія України можуть бути обов’язковими предметами для іспитування і в мирний час. А до них можуть додаватися інші дисципліни за вибором учасника. У 2022 році зробити всю лінійку предметів було неможливо: ми просто не мали часу підготувати програмне забезпечення і специфічні тести.
У 2022 році НМТ справді мало короткі тестові форми, але ми враховували безпекові ризики. Коли учасник під час НМТ тричі спускається в укриття, він не може писати тест, що триває 3–4 години. До того ж завдання вищих когнітивних рівнів потребують зосередженості, вміння поступово й акуратно розв’язувати завдання. Це неможливо зробити, бо повітряні тривоги лунають по всіх областях. Чи це недолік НМТ? Це недолік не самого НМТ як комп’ютерного тесту, а тих умов, у яких нам довелося його проводити.
Яким буде НМТ 2023 читайте в ексклюзивному матеріалі з Тетяною Вакуленко.
НМТ 2023: головні зміни у вступній кампанії цього року
КК: Чи здатна освіта сприяти поверненню українських родин з-за кордону? Які очікування матимуть діти та батьки, що отримали досвід навчання в Європі?
ТВ: Повернення українців залежить від багатьох чинників, і це, звичайно, не лише освіта. Тому я би ставила запитання інакше: що може зробити освіта, щоб українці, які повернуться, були задоволені її якістю? Думаю, буде запит на офлайн-формат. А це означає, що школа має бути безпечним місцем, зі світлом та іншими ресурсами. Люди повернуться з різних країн і матимуть різне уявлення, якою має бути освіта. І тут важливо буде обережно балансувати між умовними забаганками хто, де, що побачив у різних країнах, і тим, що ми маємо і можемо далі будувати. Різні явища, які нам за кордоном видаються класними, часто пов’язані з глибинними речами, яких ми не бачимо. Коли ми говоримо про емоційну підтримку дитини і спілкування, то це також соціальне питання: як соціум функціонує загалом? Неможливо виховувати в школі прийняття, принципи поваги і взаємної підтримки, якщо в черзі в магазині ви дозволяєте собі когось випередити або штовхнути. Звісно, школа має бути в авангарді соціальних процесів і задавати стандарт суспільних перетворень. Але школа не існуватиме окремо від суспільства.
Діти і родини, які повернуться в Україну, будуть челенджити освіту. Ба більше, ми всі будемо багато випробовувати одне одного: у нас різні очікування, різні досвіди, кожний з нас переживає свою історію. Соціально це буде дуже непросто. Наші очікування до системи мають бути адекватними, а система має адекватно реагувати, щоб ці очікування зреалізувати. Водночас система не повинна бути інертною до цих очікувань заради збереження своєї сталості. Я бачу це як багато мотузочок, що зав’язалися. Якщо кожен почне тягнути на себе, вузол затягнеться так, що годі буде розв’язати. Тож усі маємо докластися, щоб зменшити напругу цих мотузок, маємо тягти не до себе, а назустріч одне одному. Це буде період великого взаємного суспільного дорослішання.
