Карантин — чудовий період, щоб більше часу провести з дітьми. Пограти в ігри, почитати, поробити домашні завдання і… приготувати з дітьми антисептик, щоб захиститися від вірусу.
Кілька днів тому на сторінці ВООЗ з’явився рецепт, як самостійно приготувати вдома антисептик. А вчителька хімії Києво-Печерського ліцею № 171 «Лідер» Анна Арінархова пропонує вам зробити це разом з дітьми. До того ж — пригадати шкільну програму з хімії. І вбити таким чином безліч зайців (метафоричних, звісно). По-перше, наочно показати, що хімія — це не лише незрозумілі страшні формули та періодична система на стіні. По-друге, підвищити свій авторитет в очах дитини, бо, виявляється, ви так багато знаєте про хімічні речовини. І не треба панічно лізти в Вікіпедію, ми якраз із цим зараз допоможемо.
Отже, рецептура, запропонована ВООЗ:
833,3 мл етилового спирту
41,7 мл перекису водню
14,5 мл гліцерину
112-115 мл дистильованої або охолодженої кип’яченої води
Легенди кажуть, що в докарантинні часи всі складові можна було легко придбати в аптеках. Рецептура підібрана так, щоб отримати рівнісінько 80-процентний спиртовий розчин. Але розчин з концентрацією, наприклад, у 72.03 % спрацює не гірше (ефективними вважаються антисептики, які містять понад 60 % спирту). Тому не варто мучитися, відміряючи точно-преточно 833,3 мл.
Візьміть 4 склянки етанолу (близько 800 мл), неповну чарку перекису та столову ложку гліцерину та пів склянки води. Якщо нам не потрібна така велика кількість засобу, можемо пропорційно зменшити кількість складників. Наприклад, у чотири рази — взяти склянку (200 мл) етанолу, десертну ложку перекису і чайну ложку гліцерину, пів чарки води.
Якщо є така можливість — перед приготуванням «супервбивці вірусів» одягніть дітям захисні окуляри, халат. Це додасть антуражу і дасть їм змогу відчути себе суперкрутими науковцями.
А тепер гайда до хімії!
Як працює етиловий спирт?
Власне, сучасна міжнародна назва цієї сполуки — етанол. Саме вона прописана в учнівських підручниках. А «етиловий спирт» вживається як назва тривіальна і застаріла. Формулу С2Н5ОН знав, певно, кожен (при цьому неодмінно вважаючи себе великим хіміком і нащадком Менделєєва).
Спирти чинять денатурувальну дію на білкову оболонку бактерій та вірусів. «Стоп, — скажете ви зараз. — Обіцяли ж, що все буде зрозуміло…» Не хвилюйтеся, зараз усе роз’яснимо.
Білки — це довгі, дуже довгі ланцюжки із залишків амінокислот. Як величезне намисто, де кожна намистинка — одна амінокислота. Але наше білкове намисто скручене в спіраль. Якщо раптом у вас десь у потаємних куточках зберігся спіральний шнур від домашнього телефону, можливо, час його дістати, показати дитині і продезінфікувати заодно. Тільки ця наша спіраль скручується у ще складнішу структуру. Накрутіть шнур телефона на палець — саме так і мають виглядати нормальні білки.
Тож, що робить спирт у складі антисептика? Він «розкручує» білкову спіраль. Денатурує. «Розкручений», тобто денатурований білок вже не може функціонувати. Та й назад закрутитися теж не може. Усе, гуд бай, вірусе, ми знищили твою захисну білкову оболонку!
Не гірше за етанол працюють і його «брати по класу», інші спирти. Наприклад, ізопропанол (чи то ізопропіловий спирт), який, до речі, менше подразнює шкіру. Тож якщо не можете знайти в навколишніх аптеках етанол, зазирніть до онлайн-магазину побутової техніки. Там, напевно, ще знайдете ізопропанол як засіб для чистки принтерів чи інших технічних засобів. А от нашатирний та «мурашиний спирт» — то не спирти! Їх використовувати не можна в жодному разі.
Як же працює перекис водню?
Гідроген пероксид (саме така сучасна хімічна назва перекису водню) має здатність розкладатися на воду та вільний радикал оксигену. А елементи дуже, просто катастрофічно не люблять існувати у формі вільних радикалів — тобто частинок, що мають неспарений електрон. Для них це — як для людей скакати на одній нозі, тобто стан нестабільний і енергетично невигідний. Понад усе вони хочуть поставити свій електрон у пару з іншим електроном. Саме тому реагують буквально із чим доведеться, не перебираючи. Якраз із цієї причини вільні радикали викликають передчасне старіння. І саме тому гідроген пероксид (Н2О2) — це Чак Норріс, який вбиває бактерії і навіть їхні спори.
А навіщо, все ж таки, гліцерин?
Гліцерин або ж гліцерол — це трьохатомний спирт. Тільки це зовсім не означає, що він чинитиме потрійну антисептичну дію. Скоріше, навпаки. «Вірусовбивчої» сили в гліцерину немає. Проте він володіє надзвичайними гігроскопічними властивостями — тобто «притягує» воду. Звісно, в умовах пустелі Сахари це не забезпечить зволоження вашої шкіри, тягнути воду банально не буде звідки. А от за нормальної вологості повітря він вбереже шкіру від пересушування спиртами, а також від подразнень та запалень.
Це все?
З необхідного мінімуму — все. Залийте приготований антисептик у розприскувач і щедро обробіть ручки, двері, найчастіше використовувані предмети.
Для аромату можна додати аромаолію — зайвим не буде, а от позитиву додасть неодмінно! Для зволоження шкіри можна додати гель алое вера — він забезпечить додатковий захист. Тож, друзі, не хворійте, мийте руки і… любіть хімію!
Текст: Анна Арінархова
