1,5 мільйона нових учителів щороку — саме стільки педагогів потребуватиме глобальний ринок освіти в найближчі 10 років. Такі прогнози склала провідна світова платформа аналізу ринку впливу HolonIQ. Експерти передбачають 5 сценаріїв розвитку освіти до 2030 року. Якою буде роль технологій? Чи залишаться актуальними звичайні школи та університети? Як змінюватимуться вимоги до вчителів? Переклали для вас найважливіші освітні прогнози.
Переклад: Ангеліна Грицей
Сценарій № 1: освіта по-старому
Країни з розвиненою економікою переживають демографічну кризу. Їм бракує робочої сили, відповідно, зростає попит на освічених працівників із країн, що розвиваються. Це сприяє поліпшенню продуктивності праці та глобальної рівності доходів.
Традиційним освітнім інституціям досі довіряють. Вони продукують найбільше працівників. Водночас вони змінюються, щоб долати виклики, пов’язані з технологізацією. Як наслідок, відбувається структурна реформа у сфері вищої освіти. Маленькі університети об’єднуються або закриваються, якщо не мають ресурсів, щоб технологізуватися. Залишаються ті заклади вищої освіти, де можна швидко отримати прикладні навички для нових або технологізованих індустрій.
Уряди фінансово підтримують ті заклади, які навчають спеціалістів, необхідних для економіки. Наголос не на якості освітнього процесу, а на практичності знань, які можна здобути.
Зростає попит і на володіння англійською мовою. Переважно нею спілкуються освічені робітники з країн, що розвиваються.
Шкільна освіта та формальна вища освіта досі дорогі. У них бракує інновацій, тому інвестори підтримують альтернативні моделі навчання.
Сценарій № 2: регіональне піднесення
Регіональна інтеграція між країнами, що розвиваються, стає дедалі інтенсивнішою. Регіональні альянси переважають у конкурентному освітньому ландшафті. Країни з багатосторонніми угодами разом вирішують унікальні регіональні проблеми та водночас зберігають важливі аспекти своєї культури.
Національні системи освіти співпрацюють між собою. Вони узгоджують навчальні програми та діляться навчальними ресурсами. Поширені регіональне визнання кваліфікацій учителів, регіональні мережі професійного розвитку та регіональні програми обміну для педагогів.
Найбільше альянсів формують країни Азії, Африки та Близького Сходу. Вони борються з відтоком мізків до країн Заходу. Завдяки спільним зусиллям покращується якість освіти та з’являється більше перспективних робочих місць для освічених працівників.
Витрати урядів зменшуються через оптимізацію освітніх процесів на регіональному рівні. Країни зберігають свої унікальні системи середньої та вищої освіти. Водночас популярнішим стає формат змішаного навчання в межах регіонів. Заклади обмінюються експертизою та матеріалами.
З’являються регіональні «хаби талантів» — звідси країни з нестачею робочої сили можуть наймати спеціалістів.
Сценарій № 3: глобальні гіганти
Світ став ще більш глобалізованим. Відбувається інтеграція міжнародної торгівлі, технологій і людського капіталу, а також безпрецедентний міжкультурний обмін ідеями та цінностями.
Надавачі вищої освіти консолідуються, щоб змагатися з мегаорганізаціями на глобальному освітньому ринку. Звичною стає «освіта без кордонів». Вона відповідає запиту на мобільність і технологічність у навчанні. Технологічні гіганти охоплюють глобальний освітній ринок у 10 трильйонів доларів. Учні та студенти в країнах, що розвиваються, навчаються здебільшого через смартфони. Кордони між освітою і технологіями розмиваються дедалі більше.
Падає довіра до звичайних університетів. Попит залишається лише на ті заклади, які опираються на інновативність і будують власний бренд.
Уряди й надалі підтримують школи. Навчальний процес максимально технологізований і персоналізований. Батьки та вчителі можуть отримувати інформацію про прогрес учнів у реальному часі через ґаджети.
Сценарій № 4: рівний рівному, або P2P
Взаємозв’язок між людьми зростає завдяки технологіям. Глобально знижується рівень довіри до інституцій. Зростає попит на децентралізовані мережі навчання: «альтернативна акредитація» стає популярнішою за традиційну освіту.
80 % населення користується смартфонами. Навчання відбувається онлайн через персоналізований обмін знаннями між рівними (peer to peer, або P2P). Через «мікрозавдання» — регулярне навчання, інтегроване в щоденну рутину.
Структура шкільної освіти не змінилася. Навчальні плани, запропоновані урядами, залишаються, а діти продовжують навчатися в класах. Учителі постійно обмінюються досвідом з колегами в інтернеті. Зростає роль глобальних платформ з рекомендаціями, рейтингами та перекладами матеріалів.
Контроль переходить від інституцій до індивідів. Замість дипломів студенти отримують багато мікросертифікатів від кількох надавачів освітніх послуг. Вони самі обирають, які знання та навички здобувати, а не орієнтуються на університетську програму.
Працівники постійно підвищують кваліфікацію і оновлюють знання. Гнучке та персоналізоване навчання — у пріоритеті. Ділитися знаннями та експертизою з усім світом ще ніколи не було так легко і дешево.
Сценарій № 5: освітня робореволюція
Економічно розвинені країни послуговуються штучним інтелектом, щоб компенсувати брак робочої сили в багатьох галузях промисловості. Відбувається автоматизація рутинних завдань. Людський капітал спрямовують на більш ціннісно місткі сфери.
Зростає попит на віртуальних репетиторів, менторів, учителів. Більшість дорослих мають «всюдисущих тренерів» онлайн. Вони організовують і управляють процесом, спираючись на прогрес і вподобання тих, хто навчається.
Університети допомагають студентам сформувати індивідуальну освітню траєкторію. На вимогу вони надають експертизу та сприяють обміну знаннями в спільноті.
Шкільні вчителі мають віртуальних асистентів, які стежать за навчальним прогресом дітей та ефективністю навчальної програми. Вони також виконують адміністративні завдання. Наприклад, стежать за відвідуваннями, виставляють оцінки за тести, пропонують навчальні матеріали. Вчитель натомість зосереджується безпосередньо на викладанні. Результати учнів повідомляють батькам і вчителям у реальному часі онлайн.
Який би сценарій не справдився, роль учителя залишається ключовою.
