Як зацікавити учня на «дистанційці», коли вчитель не в змозі затримати його біля екрана, змусити ввімкнути звук та активно долучатися? «Освіторія» вже не вперше пише про те, як утримати увагу учня онлайн.Цього разу поради дають вчителі з США, Індії та Лівану, які поділилися своїми «кейсами” під час саміту Т4 (Teacher Tech Summit).

«Фестивалі, конкурси, інтернет-проєкти — ось що треба школяреві»

Майкл Ернандес, викладач американської літератури та журналістики з Лос-Анджелеса (США), заслужений викладач Apple, консультант National Geographic, переконаний, що цікавість до навчання просипається тоді, коли учні відчувають зв’язок між життям та навчанням, коли це не вчителю, а їм щось потрібно, але не вистачає знань, вмінь тощо.

Під час дистанційного навчання педагог запропонував учням зробити інтернет-проєкти на глобальну аудиторію. Не навчальні завдання, а реальні речі, які допоможуть іншим людям. Один старшокласник вирішив вивчити нелегальних іммігрантів в США, створивши вебсайт, який документує їх життя.

Один учень афроамериканець вирішив розкрити тему расизму. Він провів опитування не білих школярів про їхній досвід щодо цього. Потім створив серію стилізованих портретів і розробив цифрову книгу, яка включала ці фотографії та аудіоінтерв’ю.

Інша учениця, мотивовані протестами Black Lives Matter (Життя Чорних Важливі), знайшла свій спосіб боротися з расизмом через створення подкасту. Щоб завершити цей проєкт, їй довелося розробити план, спілкуватися з різними незнайомими людьми, проводити інтерв’ю, писати сценарій, редагувати та публікувати аудіо.

Експерт радить скористатися будь-якою можливістю для того, аби залучити дітей до реальної цікавої діяльності.

Коли видання The New York Times організувало конкурс для підлітків, він порадив учням подати свої роботи. Один з моїх учнів створив фотоілюстрації, які демонстрували, що для нього означав 2020 рік. Дана робота була обрана з тисяч представлених матеріалів, і опублікована в The New York Times.

Секрет у тому, аби зосередитися на ідеях і дати час і місце для досліджень та ентузіазму школярів, і допомагати їм як консультант, як буде потреба. В учнів повинен бути особистий інтерес до теми, зв’язок між навчальною програмою і своїм життям. Старшокласники мають самовиражатися, діяти, бути проактивно. Адже всі вчителі хочуть, аби їхні учні були незалежними мислителями та зростали вдумливими, активними громадянами. Кращий спосіб  розв’язати цю задачу — дати їм навички критичного мислення, досвід творчості. Завдання повинні допомогти студентам взаємодіяти з реальним світом за межами класної кімнати. Навчання не закінчується у школі, і такого роду проєкти дають змогу учням розв’язувати реальні проблеми, з якими вони зустрінуться після завершення школи.

Ми можемо оцінити знання та навички учнів за допомогою тестів, але немає кращого способу оцінити успішність їхнього навчання, ніж бачити вплив їхньої діяльності на людей. 

Участь в фестивалях, конкурсах приносить більше задоволення і має набагато більше значення для школярів, ніж будь-яка оцінка, яку ми можемо поставити. 

Старшокласники можуть використовувати різні сучасні інструменти, з якими Майкл Ернандес допомагає, але це може бути й прості мобільні телефони з камерами. Представлені тут концепції доступні усім учням і не потребують особливих витрат.

«Майте напоготові цікаві та несподівані фішки»

Елісса Аун та Лама Нассіф — вчителі англійської мови та математики початкової школи Св. Йосипа (Ліван).

Під час сесій Zoom, якщо працюєш з учнями початкової школи, слід завжди мати напоготові якісь заготовини, що можуть покращити їх настрій, привернути увагу, створити «вау-ефект». Також важливо слідкувати, аби діяльність постійно змінювалася, не була монотонною, учням не довелося постійно сидіти в екранів.

1. Незамінні заняття, які пожвавлюють онлайн: малювання, саморобки, музика. На уроці з будь-якого предмету, якщо йдеться про молодших школярів, можна попросити намалювати враження від теми, послухати дотичну до уроку пісню та підспівувати приспів, проговорити якісь основні терміни чи правила, стукаючи чи ляскаючи ритм. Вчителю зробити акцент можуть допомогти прості ударні чи духові музичні інструменти, сама поява яких на екрані спричиняє пожвавлення учнів.  Також педагог здатен продемонструвати, як виготовити саморобку (предмет, якийсь якось стосується теми) та допомогти поетапно зробити її школярам. Скажімо, на природознавстві вивчаємо ознаки весни та виготовляємо квітку. А на математиці не просто вчимо довжину та ширину, а робимо будиночок і вимірюємо його.

2. Для маленьких дітей лялька на уроці — завжди радість. Це може бути пальчикова чи лялька на руку. Вона здатна проводити ранкове коло та розпитувати учнів про їх настрій.  Може підказувати неправильні відповіді, аби заплутати школярів. Може проводити руханки. Лялька може не розуміти нові поняття та правила, а учні мають їй пояснити, адже найкраще розумієш саме тоді, коли навчаєш іншого.

Така іграшка може виглядати чудернацько, як монстрик, і тоді сам її вигляд затримуватиме довше увагу. А ще може бути лялька — символ класу, про яку дбають усі по черзі, коли заняття перейдуть в офлайн.

3. Сторітелінг, особливо про знайомих улюблених героїв, завжди хіт.

4. Жартівливі ігри (такі собі «криголами» для підвищення настрою). Наприклад, «Гра
Франкенштейна».  Завдання учням: однією рукою закрийте очі, іншою тримайте олівець, і намалюйте щось, не дивлячись, а потім покажіть на камеру всім. 

5. Досліди, які можна провести кожному вдома. Скажімо: спробуйте зігнути крейду, олівець, плюшеву іграшку. Які висновки?

Складніший дослід. Прозору посудину наповнюємо на 2/3 водою. Виливаємо в воду олію. Олія буде плавати по поверхні. Добавляємо харчові барвники в воду. Потім повільно всипаємо сіль. Олія легше води, тому плаває по поверхні, але сіль тяжча олії, тому, коли добавляємо сіль в посудину, олія з сіллю починає опускатися на дно. Коли сіль розпадається, вона відпускає частини масла, і вони знову піднімаються на поверхню. Харчовий барвник допомагає побачити елементи у кольорі.

6. Ігри, які дозволяють змінити положення, встати й походити. Наприклад, віртуальні хованки. Вчитель ховає у кімнаті маленьких іграшкових ведмежат, частин тіла яких ледь визирають. Він демонструє кімнату, повертає гаджет і змінює кут огляду. Уважні учні вказують, що побачили. Важливо все це яскраво і весело обігрувати. «Маленький ведмідь за зеленим стільцем? О, подивися! Він знайшовся! З поверненням до родини!».

Мета експерток — продовжувати працювати над новими «цікавинками», адже це допомагає учням більш активно брати участь у своєму навчанні.

«Як підвищити перегляди відео у п’ять разів»

Учитель Панчалі Дутта з організації Avanti Fellows (Індія) викладає математику та природничі науки старшокласникам. Avanti, яка працює з декількома сотнями державних шкіл, — це індійська організація, яка використовує технології для підвищення успішності учнів з математики та природничих наук. Під час пандемії вона розгорнула масштабну програму дистанційного навчання.

Торік, під час першого карантину групи WhatsApp були створені для кожної школи, кожного класу. Це означало, що було охоплено близько 800 тис. школярів. Вони щодня отримували план уроків, який містив посилання на YouTube, а також завдання в форматі PDF або матеріали для читання. Потім проходила вікторина, питання до якої було подано у формі Google. Школярі відповідали й перевіряли набрані бали. Таких учасників, які дійшли до фіналу та продемонстрували гарні знання, було понад 60%. Якщо порахувати лише серед школярів, які були в групі WhatsApp, то відсоток буде ще вище.

Але не всі матеріали учні використовували однаково. У відео на YouTube було менше ніж 20% переглядів. Тоді фахівці замислилися, що можна зробити, аби відео було більш інтерактивним?

Допоміг в цьому plio.in — інструмент, який перетворює будь-яке відео в засіб активного навчання. Це дозволяє вчителям додавати питання з декількома варіантами відповідей всередині відео на YouTube. Він також вимірює такі показники залученості, як час перегляду, утримання, повернення, час відповіді та багато, багато іншого.

Спеціалісти просто додали питання з декількома варіантами відповідей у відео, і це призвело до п’ятикратного збільшення залученості в порівнянні з будь-яким звичайним відео на YouTube. На обробленому відео на YouTube багато червоних плям — це питання, на які треба відповісти, аби відео йшло далі. Учень може отримати негайний зворотний зв’язок, незалежно від того, засвоїв він тему чи ні. А вчителеві цей інструменти дає навчальну карту,  на якій видно, у яких моментах більшість учнів помиляються.

Користуватися pilo просто: зайдіть в будь-яке відео YouTube, скопіюйте URL, перейдіть на creator.plio.in, заповніть просту форму і просто натисніть на нього: ваше посилання буде згенеровано. Ви можете поділитися ним у WhatsApp, SMS або навіть вбудувати в існуючу вебсторінку.

Поділитися цією статтею