Нині в усьому світі батьки та педагоги переймаються впливом смартфонів на навчання дітей. У деяких країнах ґаджети навіть заборонили брати до шкіл з минулого навчального року. Чи допомагає таке нововведення? Що саме вдалося поліпшити? Чи є негативні наслідки? Несподівані відповіді на це отримали фахівці Норвезького інституту охорони здоров’я у новому дослідженні «Заборона використання смартфонів, результати учнів і психічне здоров’я». Зібрали головні висновки дослідників.
У мережі стільки ж, скільки сплять
Група вчених із Норвегії під керівництвом доктора економічних наук Сари Абрахамсон не виявили якихось загальних значущих змін у добробуті школярів, яким у класах не дають користуватися смартфонами. Проте такий висновок поверхневий. З’ясувалося, що для окремих груп дітей результати є досить помітними.
Загалом сучасні тинейджери та ґаджети — майже не розлучні. У країнах Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСP) понад 90% підлітків повідомляють, що володіють смартфоном або мають доступ до нього. У середньому вони проводять в Інтернеті три години на день не для потреб навчання (доповідь OECP, 2019). А кожен п’ятий опитуваний школяр зізнався, що «зависає» щодня понад 6 годин онлайн. Це майже стільки ж, скільки діти у цьому віці сплять (6,5-7 годин на добу).
Сьогодні панічні атаки, розлади харчової поведінки, депресія є однією з головних причин захворюваності серед підлітків. Наприклад, п’ять років тому третина дівчат-підлітків і кожен десятий хлопчик-підліток у Норвегії повідомили про проблеми з депресією або тривогою.
Немає переконливих доказів, що психічне здоров’я нового покоління погіршується саме через соцмережі, але така гіпотеза є. Порівняння з однолітками, які намагаються прикрасити розповідь про своє життя, висловлювання хейтерів підживлюють відчуття неадекватності щодо особистого життя чи зовнішності. Мішенню булінгу онлайн теж стають підлітки. Майже 6% підлітків у Норвегії повідомляють, що зазнавали переслідувань в інтернеті з боку інших учнів їхньої школи. Легкий доступ до смартфонів і платформ соціальних медіа може спокушати більше агресорів вдаватися до булінгу, адже в інтернеті він є менш помітним для вчителів і дорослих.
На хлопців заборона не подіяла
Торік у ЮНЕСКО закликали до глобальної заборони використання гаджетів у школах, аби захистити дітей від кіберзалякування та усунути фактори, що заважають їм навчатися. Водночас прихильники стверджують: смартфони та планшети краще використовувати як засоби навчання в класах, адже це — частина сучасного технологічного світу.
Аби розібратися з цим, взялися до масштабного дослідження: 1187 шкіл Норвегії пройшли опитування. Це третина усіх шкіл у країні. Оскільки кожен заклад освіти в цій країні сам вводить правила користування ґаджетами, їх поділили на контрольну групу, де немає обмежень, та ту, де вони є. Відповіді шкіл порівняли з даними Норвезького реєстру, з відомостями стосовно оцінок учнів на іспитах, медичним обслуговуванням спеціалістів, у тому числі психологів і лікарів загальної практики, та з опитуванням щодо залякування. Як з’ясувалося, немає жодних негативних наслідків заборони смартфонів. А коли йдеться про хлопчиків, для них майже немає позитивних наслідків також. Грубо кажучи, є у підлітка смартфон під рукою чи ні — байдуже. Єдиний, але приємний наслідок: менше випадків кіберхуліганства, дещо менший ризик стати жертвою булінгу в соцмережах, бо зменшилася кількість проведеного в них часу.
Втім, загального значного впливу на психічне здоров’я школярів дослідники не помітили. Ймовірно впоратися з кібербулінгом лише цим способом нереально, якщо батьки не звертають увагу на онлайн-життя дитини. Адже більшість часу школярі користуються телефоном у позаурочний час, як виявили, найчастіше ввечері, між 19:00 і 21:00. Ефект є помітним там, де ґаджети в школі заборонені на рівні регіону, держави, а не в окремих школах. Скажімо, після введення заборони на смартфони у двох регіонах Іспанії випадки кібербулінгу серед підлітків 12-17 років зменшилися на 9%-18%. Важливо, щоб це ще й поєднувалося з загальними законами про боротьбу з булінгом та заходами на державному рівні. Завдяки цьому в Іспанії рівень самогубств знизився, а психічне здоров’я серед підлітків базової та старшої школи покращилося.
Заберіть мобілки у дівчат!
А ось на підлітків жіночої статі заборона телефонів на уроках впливає якнайкраще.
- Поліпшується психологічне здоров’я. Після заборони смартфонів зменшилася кількість звертань до лікарів щодо психіатричних симптомів і захворювань. Допомоги спеціалістів інші дівчата цього ж віку потребували на 60% частіше, ніж ті, хто не мав смартфона у школі.
- Покращуються оцінки. Дослідники проаналізували понад 53 тис. оцінок за іспити з математики, стільки ж з англійської мови, а також майже 50 тис. з рідної норвезької мови. Результати довели, що дівчата у школах, де ґаджети поза зоною доступу, досягають вищих успіхів з математики. Вони мають на 0,2 вищі бали, ніж однолітки, які безконтрольно користуються телефонами. Вчені пояснюють це тим, що, коли завдання не прості, перший поштовх більшості дівчат — якось розважати себе, аби пригасити тривогу. Коли ґаджет під рукою, це легко зробити. Але повернутися до завдання буде складно. Якщо ж дівчата не мають ґаджетів, вони все ж зосереджуються на завданнях та з багатьма можуть впоратися.
- Менше прогулюють школу. Після заборони смартфонів на 8–14% зростає ймовірність, що учениці не прогулюють школу. Можливо, це пов’язано з тим, що дівчата починають себе відчувати впевненіше у навчанні.
Чому ефект стосується лише дівчаток? Дослідники припускають: річ у тому, що соцмережі мають більшу вагу в житті учениць, ніж учнів. Принаймні б у Норвегії. Тут понад дві години на день із гаджетами проводить дві третини дівчат, які навчаються у 5-8 класах, і лише половина хлопців такого ж віку. А у соцмережах 60% підлітків жіночої статі проводять понад дві години щодня у соцмережах, а серед підлітків чоловічої статі таких удвічі менше.
Три нюанси, щоб усе спрацювало
Найбільш помітними та значущими результати ставали, коли були наявними ще три нюанси.
1. Заборона смартфонів ефективна для дівчат із родин із низьким соціально-економічним статусом. Дослідники помітили, що у приватних школах ситуація інша. Якщо дитина має великий досвід культурного дозвілля (мандрівок з батьками, цікавого дозвілля, відвідин музеїв, галерей, виставок), вміє знаходити інші способи самовираження (наприклад, заняття мистецтвом чи IT), вона менше часу приділяє соцмережам. А гаджети частіше використовує для навчання.
2. Заборони мають бути тривалими. У середньому результат був помітним після двох років, а інколи — чотирьох введення обмежень щодо гаджетів.
3. Ефективною є сувора політика стосовно використання смартфонів. Частина шкіл, що увійшли до дослідження (45%) запровадили саме її. Тобто заборону взагалі приносити телефони до школи або вимога здавати їх учителю на час занять.
А ось у 55% випадків школи вводили м’які правила. Вони зобов’язували учнів самих ставити смартфони у режим вібрації або стежити, щоб телефони не відволікали їх від занять. Як не дивно, ці заборони навіть підвищували кількість випадків використання телефона не за призначенням або концентрації уваги на ньому. Це пояснюється тим, що чимало підлітків страждає на «страх втрати чогось цікавого». Тобто їх тягне подивитися новини, нові відео, пости у соцмережах, інакше з’являється відчуття випасти з контексту чого важливого.
