Багатьох батьків під час будь-яких реформ непокоїть найбільш прагматичне: «Які оцінки матиме моя дитина?» Хоча Держстандарт — це лише перший документ на шляху до реалій НУШ у базовій школі, у ньому вже заклали критерії, за якими оцінюватимуть учнів. Про це, а також про те, як зміниться система підвищення кваліфікації вчителів, та про багато іншого розповіли директор Українського інституту розвитку освіти Вадим Карандій та заступник директора Команди підтримки реформ при Міністерстві освіти і науки України Роман Шиян.
Новий підхід — нове ставлення навіть до здоров’я
Ключова компетентність — це знання, вміння та ставлення. Компетентнісний потенціал є ядром знань для кожної освітньої галузі. Його концепт є нашим ноу-хау. У попередній версії Держстандарту цього не було. Додали цю важливу частину, адже вона забезпечує перехід до результатів навчання. Кожна освітня галузь (їх дев’ять: мовно-літературна, математична, природнича, технологічна, інформатична, соціальна і здоров’язбережувальна, громадянська та історична, мистецька, фізкультурна) може забезпечити формування всіх ключових компетентностей.
Розглянемо, що змінилося, на прикладах. За чинним стандартом є освітня галузь «Здоров’я і фізична культура» (що наштовхує на думку: йдеться переважно про тілесне здоров’я). За новим піклування про себе віднесено до інших соціальних потреб, врахована і потреба досягти психологічної гармонії (галузь має назву «Соціальна і здоров’язбережувальна»). Вивчають усе необхідне лише на предметі «Основи здоров’я», а компетентність була одна та очевидна: навчитися зберігати здоров’я. Новий стандарт дозволяє не лише один предмет, а й створення інтегративних курсів, звернення до цієї теми на уроках з предметів галузі «Громадянська та історична», а розвиватимуть і екологічну грамотність, і підприємливість, і вміння вчитися протягом життя, і решту компетентностей.
Спочатку адаптуватися, потім — ставати самостійними
А як щодо оцінювання? Якщо спочатку ключові компетентності подані описово, то надалі їх переведено в чіткі рамки результатів навчання, які можна вимірювати та оцінювати. Довелося адаптувати ці підходи до українських реалій.
Для кожної галузі визначено мету, групи результатів навчання та вимоги до обов’язкових результатів навчання, а це означає перехід від загальних до конкретних результатів, а потім до орієнтирів для оцінювання. Стандарт стає джерелом для створення інструментів оцінювання навчальних досягнень школярів. І передбачає, що воно має обов’язково включати визначення індивідуального прогресу учня.
Дивлячись на орієнтири для оцінювання, можна помітити: вимоги різні до різних циклів навчання. На базовому рівні освіти їх два: адаптаційний (5–6-й класи) і базове предметне навчання (7–9-й класи). Адаптаційний має пробуджувати й підтримувати інтерес до сфер знань і діяльності, передбачених навчальною програмою. А вже другий цикл має готувати учнів до того, щоб самостійно долати проблеми повсякденного життя, визначитися зі стійкими інтересами й здібностями та планувати подальше навчання залежно від цього.
Що перевірятимуть на ДПА
Конкретні результати — це вже те, що згодом перевірятимуть під час підсумкового оцінювання. Наприклад, що має вміти учень у 5–6-му класі на уроці інформатики? Одне з багатьох інших: перевірити правдивість інформації та надійність джерел (конкретний очікуваний результат). Як він це має робити? Наводити аргументи, використовувати запропоновані ресурси для перевірки сумнівної інформації (орієнтири для оцінювання).
А у 7–9-х класах цього вже замало, коли йдеться про правдивість інформації. Школяр вже має аргументовано доводити чи спростовувати аутентичність зображення, відео, аудіо (конкретний очікуваний результат). Як саме? Перевіряє факт редагування за допомогою цифрових інструментів і технологій (орієнтир для оцінювання).
Каталог модельних програм
Наступний крок після затвердження Держстандарту — створення типової освітньої програми та каталогу модельних навчальних програм з предметів, перелічених у навчальному плані. Проєкт типового навчального плану планують опублікувати в грудні 2020 року.
Це — зразок, за яким учителі створюють свої навчальні програми. Модельну програму розробляють вчителі-практики, які готуються до пілотування cтандарту. Пілотування Державного стандарту базової середньої освіти розпочнеться у вересні 2021 року. Педагоги, авторські групи, команди шкіл можуть подавати модельні навчальні програми, які проходитимуть експертизу робочих груп при МОН. Усі авторські програми можуть стати частиною типової освітньої програми за умови відповідності cтандарту та після відповідної експертизи (грифування).
Підручники відповідно до каталогу модельних програм випускатимуть вже у 2021 році. Програму для кожної конкретної школи затверджуватиме педрада.
Навіщо все це потрібно? Школи отримують свободу в підборі чи створенні того варіанту програми, який найкраще підходить саме їхнім учням. Різні варіанти типової освітньої програми створюватимуться на основі гнучкого типового навчального плану, який даватиме змогу комбінувати їх довільно.
Інтеграція не страшна
Школи мають можливість, як і в початковій школі, вводити інтегровані курси. Утім, інтеграція не є обов’язковою — це лише додаткова можливість.
Інколи вчителі побоюються, що для проведення інтегрованих курсів потрібно буде багато вчитися. Але ж підвищення кваліфікації стосуватиметься всіх учителів, незалежно від того, що вони викладатимуть — окремий предмет чи інтегрований курс. Таке навчання розпочнеться у 2021 році.
Освітні галузі можуть реалізовуватися як через окремий предмет чи кілька, так і через інтегровані курси, які можуть створюватися як у рамках однієї галузі, так і на міжгалузевому рівні. І окремі предмети, і інтегровані курси в сукупності мають охопити всі обов’язкові результати навчання.
Як перейти від освітньої програми до навчальної? В останній описується навчальна діяльність і подаються приклади навчальних матеріалів.
Стандарт через базовий навчальний план:
- визначає загальний обсяг навчального навантаження;
- дає цілісне уявлення про зміст і структуру базової освіти;
- встановлює погодинне співвідношення між освітніми галузями за роками навчання;
- визначає гранично допустиме тижневе навантаження та загальну щорічну кількість годин за освітніми галузями.
Рекомендована кількість годин не утискає жоден із предметів, які були частиною попереднього стандарту. Школи можуть варіювати обсяги навантаження залежно від потреб саме їхніх учнів.
А що нового в підготовці вчителів? Під час підвищення кваліфікації буде враховано два абсолютно нових моменти:
- Затвердження професійних стандартів педагогічної діяльності — це головна рамка професійних компетентностей, які має опанувати вчитель, щоб працювати у школі;
- Створення центрів професійного розвитку педагогічного працівника. Вони не лише допомагатимуть визначитися з траєкторією розвитку вчителя як професіонала, а й підтримуватимуть вчительські спільноти та займатимуться питаннями супервізії (індивідуального супроводу для вчителів, причому експертами, які не в штаті школи, де працюють ті, хто потребує супервізії).
