Чи повинні школи знайомити дітей з основами релігії — одна з найгостріших тем для освітніх дискусій. В українських школах викладають релігієзнавство, де вивчають історію і принципи головних світових релігій. Розповідаємо, як до цього підходять в інших країнах світу.

Німеччина

Держава в цілому гарантує право викладання релігії в школах. Але оскільки Німеччина є федеративною республікою, на практиці це питання кожна земля вирішує самостійно.

Наприклад, у Баварії та Гамбурзі уроки релігії — обов’язкові в усіх школах. А в Берліні до програми входить лише предмет під назвою «Етика». У цьому курсі діти вивчають моральні цінності та філософію, без прив’язки до віри.

Релігію можна вивчати факультативно, за бажанням. При цьому до 14 років рішення за дитину приймають батьки, і найчастіше вибір припадає на вивчення католицизму або протестантизму.

В останні роки дедалі більше німецьких федеральних земель вводять у шкільний навчальний план також уроки з основ ісламу. Так влада намагається поєднати традиційні ісламські цінності з демократичними — толерантністю і рівноправністю статей.

Польща

У польських школах діти двічі на тиждень вивчають Закон Божий, де знайомляться з основами католицизму. Учні молодших класів вчать молитви, малюють малюнки на релігійну тематику. Старшокласники вивчають історію церкви, спілкуються на філософські теми. Програму курсу розробляла Католицька церква, їй і підпорядковуються вчителі релігійного виховання.

Формально Закон Божий не є обов’язковим предметом. Тому школи просять батьків учнів писати заяви з проханням вивчати релігію. Теоретично в школярів також є можливість вивчати основи іншої віри, ходити на заняття зі світської етики або самостійно займатися в бібліотеці.

Насправді ж понад 90% польських учнів відвідують Закон Божий. А оцінку за цей предмет ставлять в атестат і враховують під час підрахунку середнього бала.

Пакистан

Іслам сунітського напряму є державною релігією в Пакистані. Від народження кожна дитина отримує спеціальну дитячу книгу з основними положеннями Корану, різними молитвами і обрядами.

Підрісши, діти вивчають релігійні книги під наглядом вчителя в дитячій групі, яка формується при мечеті. Там вони вчать основні традиції й аспекти ісламу. Для багатьох малозабезпечених сімей такі релігійні групи — це єдина освіта, яку вони можуть дати дітям.

На основі вивчення Корану, по суті, формують і програму в традиційних школах. Там діти можуть самостійно обрати шлях навчання — загальноосвітній або хафізний.

У першому випадку діти, крім Корану, вивчають також інші предмети. Наприклад, мови, математику, образотворче мистецтво. У другому — фактично вчать тільки предмети, пов’язані з релігією, під керівництвом хафіза, духовної особи.

США

Церква в США відокремлена від держави, що позначається і на освітній політиці. У державних школах, де вчаться 85% дітей, релігію не викладають.

Навіть більше, побоюючись судових позовів від батьків, адміністрації багатьох шкіл вводять заборони на згадування будь-яких релігійних термінів. У школах деяких штатів навіть переглядають навчальну програму, щоб виключити з літературних текстів уривки релігійного характеру.

Деякі релігійні сім’ї (близько 5%) через незгоду з такою освітньою політикою навчають дітей вдома. Наприклад, вони критикують програму з вивчення теорії еволюції.

Інакша ситуація в приватних школах. У Штатах дуже поширена, наприклад, мережа католицьких шкіл.

Ізраїль

В Ізраїлі школи розділені на чотири типи: державні, державно-релігійні, релігійні та арабські. Більшість дітей (близько 70%) відвідують державні, тобто світські, школи, де релігію не викладають.

Близько 25% дітей ходять до державно-релігійних шкіл. У них вивчення релігійних предметів займає близько 40% часу.

Невелика кількість дітей відвідує релігійні, тобто ортодоксальні школи. Там наголос робиться саме на догмах іудейської культури, а кожен день діти починають з ранкової молитви.

В арабських школах крім звичайних предметів вивчають арабську історію, релігію і культуру.

Китай

У Китаї проживають представники різних релігій, але в державних школах жодну з них не вивчають.

Зате в загальноосвітній програмі є такі предмети, як «Мораль», «Етика», «Ідеологія» і «Політика». Влада вважає, що саме ці дисципліни мають формувати підлеглість суспільству і відповідальність перед ним. А також вчать бути відданими і смиренними перед наставником (учителем).

Фінляндія

Батьки школярів повинні зробити вибір, що вивчатимуть їхні діти: релігію чи етику. Якщо батьки вибрали релігію, її починають викладати вже з першого класу.

У більшості класів це основи християнства: 94% вивчають лютеранство. Але може бути й релігія меншості. Для цього треба, щоб у школі сформувалася група мінімум з трьох учнів, які сповідують цю релігію. Тоді для них можуть запросити священнослужителя їх віросповідання.

Вивчення етики замість релігії вибирає дуже незначна кількість сімей — близько 3%.

Туреччина

Релігію вивчають у початковій і середній школі. Програма знайомить учнів з більшістю світових релігій, але істотна частина курсу присвячена вивченню ісламу.

Тривають дискусії навколо рішення міністерства освіти, що має набрати чинності в наступному навчальному році. Зі шкільного курсу вирішили прибрати вивчення теорії еволюції. Натомість збільшили кількість годин для вивчення концепції джихаду.

Нерелігійні сім’ї воліють віддавати дітей у приватні школи, де релігію не вивчають взагалі.

Франція

Законодавство країни забороняє вивчення релігії в державних школах. А з 2004 року в школах також заборонено носити будь-яку релігійну символіку чи атрибути. Наприклад, за носіння хіджба можуть оштрафувати на суму від 150 євро.

Батьки, які хочуть, щоб їхні діти вивчали релігію, можуть віддати дітей у приватні школи або дозволити їм відвідувати релігійні громади, де є дитячі освітні курси. Більшість приватних навчальних закладів — католицькі.

Залишити відповідь