Автор тексту: Аліна Мірошникова
В Україні стартувала і триватиме до 19 березня реєстрація для участі в Зовнішньому незалежному оцінюванні (ЗНО). Отже, час остаточно визначитися з майбутньою спеціальністю та обрати предмети, щоб успішно підготуватися до тестування. А ще — вибрати комфортні метод і стиль підготовки. Як це правильно зробити, ми розпитали в минулорічних випускників, які отримали найвищі бали під час ЗНО-2017.
Олександр Шевчук: «Шукайте задачі в реальному житті»
Досьє. Навчається в Інституті високих технологій Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Закінчив спецшколу «Центр освіти та соціально-педагогічної підтримки» (Володимир-Волинський, Волинська область). Склав у 2017-му хімію — на 200 балів, біологію — на 196, українську мову та літературу і математику — на 195.
Визначитися, яку спеціальність хочеш здобувати, найкраще вже на початку старшої школи, а не в останньому класі. Неможливо охопити все, тож реальних успіхів можна досягти, якщо планомірно вивчати саме ті предмети, які доведеться складати на ЗНО.
На це можна витратити всі ресурси, а з решти шкільних дисциплін так не викладатися. Завдяки цьому з’являється вільний час, без якого теж неможливо готуватися.
Із хімії поглиблено готувався чотири роки, з української мови — два.
Загалом треба стати марафонцем, а не спринтером: ті, хто зубрять, не дбаючи про відпочинок, швидко вигоряють.
Хай буде менше годин на підготовку щодня, але вона триватиме довше.
Ті, хто не налаштований на далеку мету, може швидко зійти з дистанції — досягти певних успіхів і перестати глибоко цікавитися предметом.
За мету краще обирати не вступ до вишу, а отримання професії. Якщо ти думаєш про те, як працюватимеш, то краще розумієш, навіщо ті чи ті знання.
Якщо прагнеш стати професіоналом, ЗНО буде просто проміжним етапом і не викликатиме такого хвилювання.
Обсягу знань зі шкільного підручника замало. Але річ не в тім, щоб вивчити якісь «диво-шпори» чи опанувати «секретні» підручники, а в тім, щоб доводилося в житті вирішувати задачі, застосовуючи знання. Тож варто використовувати будь-який шанс долучитися до наукової роботи.
Сам Олександр у Малій академії наук долучався до конкурсів-захистів наукових робіт, три роки поспіль отримував треті місця на олімпіадах, брав участь і в обласних, і у всеукраїнських олімпіадах з хімії. Там чимало практичних і нестандартних завдань.
Під час підготовки матеріал доводиться глибше вивчати, бути в тонусі. За атмосферою олімпіада схожа на ЗНО. Тож перед першим таким змаганням у 9-му класі дуже хвилювався, а ЗНО минуло легко.
Не варто налаштовуватися на змагання. Якщо прагнеш скласти краще за всіх, порівнюєш себе з конкурентами, стрес набагато вищий.
Варто менше думати про оцінювання та результати інших.
Важлива підтримка вчителів, батьків, друзів. Значно легше й ефективніше готуватися разом з однолітками, які складатимуть ті самі предмети. Три місяці готувався до ЗНО з друзями. Це і обмін думками, і можливість бути «тренерами» один для одного, і сама атмосфера, що не дає занудьгувати.
Якщо зациклитися лише на самостійному навчанні, то брак спілкування, одноманітність, тривоги можуть загнати в глухий кут.
Дмитро Бодь: «Подивіться на себе ніби з майбутнього»
Досьє. Навчається у Вінницькому національному медичному університеті імені М. І. Пирогова на факультеті стоматології. Закінчив Хмельницький спеціалізований хіміко-біологічний ліцей. Отримав 200 балів з хімії, 193 — з біології, 191 — з української мови та літератури.
Займався додатково по чотири години на день: з репетиторами, опановував додаткові підручники, конспекти, лекції, брав участь в обласних олімпіадах.
Навряд чи на все це наважився б, просто щоб отримати вищу освіту. Допомагало те, що від самого початку хімія і фізика дуже зацікавили. Це ж найбільш глибока інформація про наш світ — як тут все влаштовано, які закони діють.
Саме цікавість додавала сил, коли було важко. Без інтересу до предмета вивчити його на глибокому рівні навряд чи вдасться.
А ще порада: під час навчання кожну справу потрібно доводити до кінця, не відкладати, не роздроблювати матеріал.
Дмитро вважає, що і відпочинок має бути корисним, хоча б під час активної підготовки до ЗНО.
Замість гри на комп’ютері — читання. Утім, ідеться не лише про інформацію, яку перевірятимуть на ЗНО. Хай буде будь-що, що подобається і розширює кругозір.
Ерудиція та фантазія — це те, що допомагає впоратися із завданнями на логіку, побачити нетипову відповідь.
А розвинути їх якраз допомагає любов до книг.
Дмитро хоче продовжувати сімейну лікарську династію. Із професією визначився давно.
Спочатку вважав, що це — дуже добра робота, яка в будь-які часи необхідна. Потім усвідомив, що справа ще й прибуткова та перспективна, адже точно існуватиме в майбутньому. Мріє очолити приватну клініку, читати лекції та навчати майбутніх лікарів.
Усе це — не просто особиста справа, а ще один секрет, як подолати стрес під час ЗНО: дивитися на себе ніби з майбутнього. Якщо згодом ти мусиш відповідати за клініку, колег, хворих, страх перед тестом меншає, зростає впевненість.
Максим Щерба: «Вижміть усе, що можна, з інтернету»
Досьє. Навчається у Львівському національному університеті імені Івана Франка на факультеті електроніки та комп’ютерних технологій. Закінчив Львівський фізико-математичний ліцей. Склав торік ЗНО з математики на 200 балів, фізики — 200 балів, української мови та літератури — 192 бали, англійської — 184 бали.
Хороша методика — багато разів повторювати однаковий алгоритм дій. Пройти кільканадцять десятків тестів в інтернеті — ЗНО минулих років та варіанти, які не були задіяні.
Потрібно сприймати тестування як звичну форму перевірки знань. Тоді, коли пишеш, думаєш не про випробування, а лише про відповіді.
На ЗНО одразу ж розпізнавав завдання, схожі на ті, на яких тренувався, тож особливих складнощів не відчув. Не можна сказати, що в якийсь рік випускникам пощастило більше, у якийсь — менше. Завдання завжди приблизно одного рівня складності.
Без участі в олімпіадах, як і у решти 200-бальників, не обійшлося: хлопець був призером всеукраїнських олімпіад з хімії, інформатики, фізики. Але просте щоденне навчання за поглибленою програмою, домашні завдання — теж добре тренування, як для спортсмена — відвідування спортзалу.
Коли ж ідеться про підготовку до ЗНО, достатньо двох-трьох годин на день.
Репетитор — це добре. Але з усіх предметів навряд чи потрібна допомога спеціалістів. Можна й самостійно підготуватися. Ставку можна зробити не лише на довідники та підручники, а й на інтернет-ресурси і тематичні групи в соцмережах.
Вступники, які мали складати однакові предмети на ЗНО, обмінювалися таблицями, схемами, наочним матеріалом. Це економило час іншим, адже краще систематизовані матеріали, ніж купа інформації.
У соцмережах також влаштовують різні перевірки, які мотивують краще, ніж стандартні іспити. Наприклад, гра «Що? Де? Коли?», вікторини, де чимало завдань на логіку. Або ж завдання, складені іншими абітурієнтами. Саме вони, до слова, найважчі, адже є бажання розробити дійсно оригінальне завдання, яке інші не зможуть розкусити. Коли навчання тривале, важливо, щоб сам процес був цікавим і легким.
Необхідно бути вимогливим, не вдовольнятися тим, що саме йде в руки, а йти до мрії. І на цьому шляху розставляти пріоритети.
Окрім улюбленого програмування займався в музичній школі й танцювальному гуртку. Рекомендували вступати до консерваторії, присвятити себе музиці, адже викладачі вбачали талант.
Проте якщо обирати найбажаніше, більше стає і сил, щоб долати перепони. Тож обрав програмування. І радить тим, у кого є мета, краще підтягувати знання з окремих предметів та боротися за омріяну професію. Це перспективніше, ніж іти туди, куди можуть взяти з уже наявними знаннями.
