Чи задоволені вчителі, батьки та діти дистанційним навчанням? Чого саме не вистачає? Чого ми взагалі очікуємо від сучасної школи? Український інститут майбутнього провів опитування «Освіта в Україні: як українська школа пережила перші хвилі карантину» у лютому-березні 2021 року. Спеціально для «Освіторія.Медіа» експерт напрямку освіти Українського інституту майбутнього Микола Скиба коментує результати дослідження.
Що таке якісна освіта?
— Про висновки говорити ще рано, — каже пан Микола. — Адже отримані результати будуть уточнені через фокус-групи. Проте вже можна робити припущення щодо тенденцій у суспільстві. Основним поштовхом до цього опитування було дізнатися, як, на думку людей, освіта змінилася за часів COVID-19, як триває адаптація до змін. Але спочатку ми дали змогу опитуваним замислитися, за якими показниками взагалі вони визначають, чи є освіта якісною. Опитування проводили онлайн. Респонденти могли обрати кілька відповідей одночасно, а фахівці потім виявляли так звані кластери тяжіння.
Найпопулярніша відповідь про показник якості шкільної освіти — вмотивована дитина, яка хоче і вміє вчитися. Для багатьох батьків ситуація, коли син чи донька радісно біжить до школи, сумує за нею на канікулах, із цікавістю читає підручник або робить завдання — мрія. Тож за цей варіант було 63% респондентів. Експерти вважають, що це гіпертрофована цифра, як для об’єктивних показників якості. Але так багато людей обирають цей варіант, бо це бажання компенсує травму, якої завдає сучасна масова школа. Адже діти, що плачуть над домашніми завданнями та в останній день канікул, — це, на жаль, поширена ситуація. Вмотивованість учнів, якщо враховувати сучасні висновки нейробіології, це як струм: зникне він — нічого не працює, якою б прогресивною не була школа.
Понад третина опитаних (37%) усе ще вважають, що якісна шкільна освіта — це певний обсяг знань, підтверджений тим, що учень отримав позитивні оцінки. Причому серед людей з вищою освітою таких на 9% більше (можливо, через те, що вступ до вишу потребує якраз демонстрації знань). Але прихильників таких формалізованих показників поменшало. Натомість більше тих, хто схильний оцінювати освіту за людиновимірними показниками: 48% опитаних переконані, що школа має навчити дитину краще розуміти себе і дати збалансований розвиток. Серед тих, хто дав таку відповідь, теж на 19% більше осіб з вищою освітою, ніж без неї.
Окрім цього, був більш прагматичний варіант: уміння розв’язувати практичні проблеми. За нього проголосувала майже половина опитаних — 49%. До слова, серед них аж на 24% більше тих, хто має високий дохід, ніж хто має низький. Можна сказати: ділові люди обирають навички.
Як досягти того, щоб освіта стала якісною? Запропоновані відповіді на всі питання взяли не з офіційних документів і не вигадали. Це варіанти із соцмереж, із розмов з батьками, педагогами. Серед «кошиків»: вимогливий педагог, контент, методика, оснащення, атмосфера, можливість вибору, індивідуальна освітня траєкторія дитини.
Абсолютна більшість опитаних (71%) називає найкращим способом зробити освіту якісною цікавий і доступний навчальний матеріал. Між експертами виникла дискусія: про що це? Люди будуть задоволені, якщо діти отримають сучасні підручники, онлайн-курси? Почасти це так: бажання мати конкретний продукт, який можна помацати. Але багато батьків (47%) вважає, що важлива сприятлива психологічна атмосфера. Є велика різниця: дитина вчиться у вчителя, який запитує: «Ти голову вдома не забув?», чи в того, хто цікавиться: «Як пройшов вчора день? Як настрій?» Це не займає багато часу, не вимагає якогось особливого навчання для педагогів, але люди вже розуміють, що атмосфера — це дуже важливо.
Ті, хто говорив про вмотивованість учнів, природно обрали як важливий пункт можливість для учня більше зосередитися на цікавих йому предметах (45%). Заберіть можливість обирати — і мотивація падає.
Вимогливого педагога та сучасне оснащення шкіл у цьому контексті згадує третина опитаних — по 33% відповідно.
Більш ніж половина (52%) респондентів погоджуються з тим, що використання цифрових технологій і технічних засобів у школі сприяє якіснішому навчанню. При цьому вони зазначають умову: педагоги є просунутими у цифрових навичках. У безумовній користі цифрових технологій та засобів упевнена третина респондентів (30%). Серед таких оптимістів на 19% більше людей без вищої освіти. Кожна сьома людина вважає, що технічні засоби, у тому числі комп’ютери, планшети та смартфони, лише погіршують навчання. Так вважають на 10% більше людей з низьким доходом.
Дистанційне навчання
Майже три чверті (72%) громадян вважають, що запровадження дистанційних інструментів і методів навчання у 2020-2021 роках частково або відчутно знизило якість шкільної освіти. У протилежному впевнені лише 9% респондентів. Стільки ж вважають, що за цей час нічого не змінилося.
Порівняна більшість опитаних (46%) стверджує, що запровадження формату «Всеукраїнська школа онлайн» у телетрансляції призвело лише до розпорошення уваги, що корелює зі згаданими переважно негативними оцінками запровадження дистанційного навчання протягом останніх дванадцяти місяців. Усього лише 13% заявили, що такий формат полегшив школярам підготовку до уроку.
Більшість громадян (62%) вважає, що класно-урочна система має бути доповнена більш дієвими методиками навчання. Хоча безальтернативною її вважають майже в чотири рази менше опитаних — 16%. Утім, повністю від цієї системи готові відмовитися лише 14% респондентів, що корелює з доволі скептичним ставленням до виключно дистанційних методів навчання.
Типова освітня програма для 5–9-х класів
Обізнаність громадян про нову Типову освітню програму для 5–9-х класів є доволі низькою: близько половини (48%) взагалі не чули про неї і майже стільки ж (46%) мають про цю програму лише уривчасті знання. Добре з нею обізнані всього 6% громадян.
Серед громадян, які повністю або частково обізнані про нову Типову освітню програму для 5–9-х класів, немає одностайності щодо наслідків її впровадження: 29% не можуть відповісти на це питання. Кожен п’ятий вважає, що це призведе до зростання вимог до педагогів — 22%, і трохи менше тих, хто впевнений, що учні отримають сучасні знання та навички — 17%. Суттєвою є кількість респондентів, які вважають: стане тільки гірше (18%) або нічого не зміниться (14%).
Абсолютна більшість громадян (92%) вважає, що для учнів 5–9-х класів кількість навантаження не повинна перевищувати 7 годин: 51% називають до 6 годин на день і 41% — 6–7 годин. За більшу кількість годин (7 і більше) виступає лише 5% опитаних.
Важливість вищої освіти
Більшість громадян (65%) цілком або скоріше погоджуються з тезою, що вища освіта є запорукою життєвого успіху в сучасному українському суспільстві. Тих, хто категорично не погоджується з важливістю вищої освіти, — лише 8%.
Основною причиною, чому респонденти погоджуються з тезою, що вища освіта є запорукою успіху в сучасній Україні, є впевненість у виші як у просторі соціалізації, пошуку друзів і майбутніх партнерів — 61%. Близько половини (49%) вказують на необхідність вищої освіти лише через стійкий стереотип у суспільстві і стільки ж вважають перевагою вишів те, що вони дають змогу безпечно експериментувати, зокрема, запустити власний стартап.
Порівняна більшість респондентів виступає або за негайний вступ до вишу після школи — 45%, або за вступ туди після коледжу — 27%. За перерву в навчанні, що передбачає закінчення після школи закладу профтехосвіти, роботу за фахом і вступ до університету або рік-два паузи після школи з можливістю отримати практичні навички і підприємницькій досвід і тоді вже вступ до університету, висловилися лише 18% та 8% відповідно.
Більшість громадян вважає, що вищу освіту краще здобувати в найкращих українських університетах, аніж посередніх закордонних вишах — 32%, або в будь-якому разі в Україні — 30%. Лише кожен п’ятий безумовно обирає закордонні виші і стільки ж не можуть дати відповіді на це питання.
Професійна орієнтація учнів у школі має реалізовуватися через відповідний курс у шкільній програмі. У цьому впевнені 60% опитаних. Друге місце серед необхідних заходів для професійної орієнтації школярів ділять між собою одразу три: відвідування роботодавців — 41%, проєктне навчання з менторським супроводом професіоналів — 41% та індивідуальні консультації в стилі коучінгу — 38%. На третьому місці із суттєвим відривом такий безособовий захід, як створення спеціальних веб-сторінок та додатків — 25%.
