Суха статистика через рік після повномасштабного вторгнення: понад 3000 шкіл в Україні пошкоджені, понад 400 закладів освіти росіяни перетворили на руїни. Попри те, що бойові дії тривають, низку зруйнованих шкіл уже починають відбудовувати. Адже освіта не може чекати. Хто і якими зусиллями бореться за відновлення шкіл Київщини — розповідають Зоя Литвин та Анна Сидорук.
голова громадської спілки «Освіторія», засновниця Новопечерської школи
— Станом на лютий 2023 року 3098 закладів освіти пошкоджено, 438 — повністю зруйновано, а понад 900 знаходяться на окупованих територіях, — розповідає Зоя Литвин. — Ми маємо не просто знати про ці цифри, а й усвідомити, що за ними стоїть гостра потреба дій. Бо тільки відбудова та відновлення допоможуть повернутися до шкільних стін більше ніж 500 000 дітей, що нині перебувають за кордоном і понад 1700 000 дітей, які навчаються дистанційно.
У січні ми відвідали школи в Київській області, які подавали заявки на відновлення в грудні 2022 року. Коли на власні очі бачиш зруйновані війною заклади — біль та злість на певний час знерухомлюють. Оптимізм дарує те, що велика кількість шкіл вже почала співпрацю з великими міжнародними донорами та урядами дружніх держав.
Школа в Ірпені була штабом окупантів і знищена ракетами
Навесні 2022 року на Ірпінський ліцей №3 припало 8 прильотів ракет. І це в той час, коли вона стала прихистком для півтори тисячі місцевих жителів. — Там був підвал, який слугував людям укриттям. Але ракети «дістались» і до шкільного приміщення, тож ірпінцям довелося евакуюватись і шукати іншого прихистку. Та й окупанти використовували цю школу як штаб, — там досі можна знайти купу мерзенних «сувенірів» від рашистів, — продовжує пані Зоя.
— Сьогодні школа, де навчались 1900 дітей, стоїть абсолютно порожня — через численні влучання градів її дах перетворився на «решето», через яке вода протікає аж до підвалу і поступово руйнує будівлю. Але молодий директор ірпінської школи, Станіслав Федоров і за сумісництвом віце-президент Всеукраїнської федерації хортингу, не звик опускати руки. Разом із командою вони розчищають шкільну теплицю від невеликих уламків та скалок, — загалом приміщення залишилось цілим. Ще трохи, і облаштують там учнівський хаб. За задумом, там базуватиметься учнівське самоврядування. Учні з Ірпеня, які зараз навчаються онлайн, зможуть приходити сюди для живого спілкування, втілювати спільні проєкти.
З ліцею в Бородянці окупанти зробили лазню, яку топили партами
Бородянський ліцей №1 росіяни зруйнували, поки там розташовувався їхній штаб. Там немає даху, вікон, а деякі класи повністю згоріли.
Окупанти влаштували в одному з перших класів імпровізовану лазню, яку топили порубаними партами першачків. Меблі — геть нові, отримані у рамках реформи НУШ. Коли ЗСУ оточили рашистів, ті закривала вікна смарт-дошками. А втікаючи, викрали всю шкільну техніку. З тієї, що вже не вміщалася, вирвали проводи та деталі з цінних металів на продаж. На одній зі стін окупанти залишили надпис «любим вас, росия». Вірять, що «б’є — значить любить». А в бібліотеці нашкрябали на стінах «виправдання»: «Ми не виноваты, это ваш Зеленский тупанул».
Та є і добрі новини: школу відбудовують за повної підтримки литовського уряду. За попередньою оцінкою, на реконструкцію потрібно близько 115 мільйонів гривень.
Від сільської школи залишився голий фундамент
На малокомплектну сільську школу на 130 учнів у селі Рудницькому Броварського району припало два прильоти. Одна ракета впала посеред дитячого спортивного майданчика, а інша вщент зруйнувала корпус початкової школи. Залишився лиш голий фундамент. Імпонує, що адміністрація школи не живе вчорашнім днем, бідуючи за втратою будівлі, а шукають можливості для відбудови. І мріють, щоб у стінах закладу з’явилась їдальня, якої раніше так не вистачало, адже всі попередні роки доводилось замовляти кейтеринг.
Київщина: Скільки об’єктів системи освіти потребують відновлення?
Заступниця голови Київської обласної державної адміністрації Жанна Осипенко розповіла в коментарі «Освіторії»:
— На території Київської області було пошкоджено та зруйновано 223 об’єкти системи освіти, з яких:
12 об’єктів потребують нового будівництва;
44 об’єкти — капітального ремонту та реконструкції (з них повністю відновлено 12 об’єктів, частково відновлено 12 об’єктів);
167 пошкоджених об’єктів потребують поточного ремонту (з них повністю відновлено 144 об’єктів, частково відновлено 10 об’єктів).
Стратегія відбудови українських шкіл: що врахувати першочергово
🟢
Початок відбудови: без зволікань на територіях, вільних від окупантів.
🟢
Налагодження міцних зв’язків із міжнародними донорами й спонсорами, залучення допомоги від бізнесів, освітній фандрейзинг за кордоном, системна комунікація про відбудову освітніх закладів на міжнародному рівні.
🟢
Висока обізнаність очільників шкіл в алгоритмах співпраці з донорами.
🟢
Після реконструкції школа має бути кращою, ніж була до.
Українські діти зараз отримують досвід навчання в освітніх системах десятків різних країн світу. І вони чудово бачать і розуміють, які суперсили є в рідних шкіл, — і їх нам треба зберегти. Як і встигли зрозуміти, чого бракує школам України, — такий досвід потребує імплементації.
Аби відновити школи, які постраждали від російської окупації, прильотів ракет і обстрілів «градами», необхідна системна й невпинна співпраця із міжнародними донорами та залучення нових. Школи, своєю чергою, мають чітко знати алгоритм співпраці. Головна задача — аби кожна відновлена українська школа стала кращою, аніж була до війни. І за тієї безпрецедентної підтримки України, яку спостерігаємо зараз, слід говорити не лише про фізичну реконструкцію, а й про експертну підтримку, комплектацію шкіл високотехнологічними класами від IT-компаній і міжнародних бізнесів.
Алгоритм дій для очільників постраждалих шкіл
Проєкти та програми з відбудови пошкоджених українських шкіл наразі дещо спорадичні. Із того, що спостерігаємо зараз — вони найчастіше втілюються через місцеву владу, адже бюджети — величезні. Наприклад, на відновлення школи в Ірпені UNICEF залучить 6,5 мільйона доларів. Бюджет на порятунок школи в Бучі — близько 200 мільйонів гривень. Що можна порадити керівництву постраждалих закладів освіти вже зараз:
- бути проактивними;
- моніторити новини про збір заявок від шкіл, які постраждали від війни (такі ініціативи започатковують і українські організації, і міжнародні);
- бути на постійному зв’язку з місцевою владою та громадами. Адже донори можуть спершу вийти саме на місцеву владу, яка згодом комунікуватиме з закладами освіти.
Стартує проєкт невідкладної допомоги школам «REducation» від «Освіторії»
Громадська спілка «Освіторія» планує два проєкти з відновлення навчання в школах, що постраждали від російської агресії.
Проєкт №1
Відновлення школи «під ключ»
- матеріально-технічне відновлення;
- робота з командою: навчання вчителів та адміністрації, впровадження та пілотування сучасних освітніх програм, залучення закордонних експертів;
За цим проєктом «Освіторія» планує долучитися до відновлення школи в Ірпені разом із UNICEF.
Проєкт №2
«REducation»: штаб невідкладної освітньої допомоги
Ідею цього проєкту «Освіторія» плекає ще з минулого року. Його формат — штаб невідкладної освітньої допомоги. Задум такий: освітяни з різних куточків України звертаються до нас із нагальними запитами, щоб відновити навчання «тут і зараз», а ми будемо намагаємось вирішити їх якнайшвидше. Через софтлонч цього проєкту «Освіторія» також прагне глибше дослідити потреби шкільних спільнот, щоб запропонувати якісні рішення для мінімізації освітніх втрат у межах своїх напрямів роботи та можливостей.
Ми вже почали мікропілотування проєкту. Наприклад, діти в одній зі шкіл готуються до олімпіади, але в школі немає потрібних девайсів. Знаходимо, передаємо. Або ж звертаються вчителі, в яких для ефективної дистанційної роботи немає ноутбуків. Забезпечуємо.
А буває, школа працює в умовах воєнного стану, в ній облаштоване укриття, але немає генератора, щоб функціонувати повноцінно під час відключень електроенергії. З цим також хочемо допомагати, і діти більше не сидять у темряві. Буває, школі конче необхідний Starlink для продовження роботи в умовах відсутності стабільного покриття інтернет-мережі, — у таких випадках також зможемо допомогти: учні й вчителі мають бути на зв’язку.
У проєкті «REducation» для нас важлива не лише матеріально-технічна складова. Особливу увагу й сили спрямуємо на методичну частину. На вчителів чекають помічні й цікаві тренінги для подолання основних освітніх викликів нашого часу.
Як працюватиме проєкт «REducation»:
- школа відправляє заявку «Освіторії»;
- команда проєкту розглядає запит і надає відповідь щодо можливості його реалізації;
- шлях реалізації кожного запиту — індивідуальний;
Що ми маємо робити на рівні держави, щоб плани з відбудови шкіл набули системності?
На рівні держави потрібно адвокувати важливість освіти.
— Разом із тим, як ми боронимо наше «сьогодні», потрібно залучати партнерів для відбудови нашого «завтра». Уряд це робить та використовує можливості співпраці з іншими країнами й навіть із приватними компаніями, — розповідає Зоя Литвин. — А ми, зі свого боку, маємо не забувати, що кожен голос — це голос на підтримку освіти. Про цю проблему потрібно говорити голосно, комунікувати за будь-якої можливості. Бо діти та вчителі зараз роблять колосальну роботу, і треба долучати партнерів для їхньої підтримки.
А поки закликаю міжнародні організації та бізнеси (знаю, що і вам нині не просто) не оминати освітні втрати та долучатися до
Бо освіта — це сила, а сила — це перемога.
Потрібен аудит стану всіх шкіл і уникнення «режиму вогнегасника»
операційна директорка «Освіторії»
— Для якісного втілення планів із відбудови українських шкіл першим кроком має стати проведення аудиту стану всіх шкіл, які є в Україні, та потреб ринку щодо функціонування цих освітніх закладів. Ще до повномасштабного вторгнення у нас мережа шкіл у регіонах перевищувала попит: кількість шкіл більша, аніж реальні потреба. Було багато малокомплектних шкіл, у яких навчалась невелика кількість дітей. При цьому всі ми знаємо, наскільки дороговартісне обслуговування кожної школи. Так, це дуже болюче питання, та рано чи пізно нам доведеться зробити такий глибокий аналіз потреб і пропозицій закладів освіти.
Україні не варто чекати нашої невідворотної перемоги, а починати відбудову шкіл вже зараз. До цього питання слід підійти з глибоким аналізом і з візіонерським поглядом на майбутнє освіти нашої країни, а не просто «латання дірок». Це має бути не «режим вогнегасника», а режим побудови стратегічного розвитку країни.
Школи маємо відбудовувати за новим форматом, коли освітній заклад стає центром громади та об’єднує навколо себе її жителів. Українці мають хотіти повернутись туди з-за кордону. Також це має бути середовище для розвитку дитини як особистості в напрямку знань, навичок, спорту, творчості, лідерських якостей. Мені до душі приклад Польщі, де на побудову нових державних шкіл дійсно не шкодують коштів. І діти з кількох громад мають можливість навчатись у дуже якісній школі, але при цьому добираються туди на автобусах.
Коли є найбільші шанси, що саме вашу школу візьмуть на відбудову?
Звернімо увагу на два критичних показники, що впливатимуть на шанси відбудови конкретного освітнього закладу:
- У школі буде кому навчатись
Є запит від громади, де живуть люди і хочуть повертатися до звичного життя, але немає можливості навчати дітей очно саме в цьому місці (школа зруйнована, пошкоджена). Важливо розуміти: якщо школу відбудують — вона точно буде укомплектована.
- Команда школи — проактивна
Не варто чекати, допоки до школи навідаються благодійники, спонсори, представники міжнародних організацій чи представники міської ради. Варто одразу починати шукати можливості всією командою. І зібрати команду, готову до трансформаційних змін. У складні часи лідерство має бути в руках правильних людей, які спрямують енергію у потрібне русло.
