Як готують майбутніх футболістів у Франції й Хорватії

У фіналі Чемпіонату світу з футболу 15 липня зустрінуться збірні Франції та Хорватії. Ми вирішили розповісти, як у цих країнах розвивається дитячий і шкільний футбол.

Франція

У Франції є предмет Education Physique et Sportive, простіше — фізкультура. Кожен вчитель самостійно готує програму на рік вперед і погоджує її з іншими колегами. Це роблять для того, щоб, наприклад, два класи не прийшли одночасно пограти на одному футбольному полі. Серед спортивних дисциплін — футбол, баскетбол, волейбол, біг, гандбол, регбі тощо. Також у Франції діти можуть грати в футбол під час великої (обідньої) перерви, яка триває дві години.

Напередодні чемпіонату Європи — 2016 Міністерство освіти разом з Федерацією футболу Франції та шкільними спортивними федераціями затвердили програму Foot à l’école, яка діє в усіх школах країни.

Її мета — закріпити зв’язки між школою та футболом. Вона дає дітям змогу грати у футбол у школі і робить його інструментом академічного успіху. Федерація футболу підготувала фахівців та надала школам необхідне обладнання і форми. Програма зосереджена на розважальному та освітньому аспектах, які залучають до процесу всіх дітей, незалежно від їхніх футбольних умінь. Також до програми долучаються діти з інвалідністю.

Окрім спортивної, програма має також культурну складову — школярі беруть участь у конкурсах найкращих мистецьких робіт, фотографій та відеороликів на футбольну тематику. У них розповідають про підтримку збірної. Два класи-переможці національного конкурсу отримали приз — провести день зі збірною Франції в Національному інституті футболу Клерфонтен. Академія Клерфонтен існує з 1988-го і є однією з 12 елітних академій, розташованих по всій Франції, які контролює Федерація футболу. Тут вчилися французькі зірки Ніколя Анелька та Тьєррі Анрі.

Якщо казати про професійний рівень, у Франції є 222 клуби, 40 з яких — професійні. (Взагалі зареєстровано понад 18 тисяч клубів, але багато з них — аматорські). Всього працюють 11 тренерів у командах окремо до 15, 16, 17, 18 років. Федерація футболу Франції має Національний тренувальний центр для найталановитіших гравців. Мета Федерації і цього центру полягає в підготовці молодих футболістів для національної збірної. У Національного центру є 6 спортивних шкіл-філій, в яких гравці проходять підготовку.

Структура розвитку дитячо-юнацького футболу постійно вдосконалюється, у тому числі тому, що французьким клубам вона вигідна. Адже зазвичай молоді талановиті гравці їдуть грати в сильніші ліги, тому потрібен постійний приплив кадрів на їхнє місце.

До того ж професійні клуби («ПСЖ» і «Бордо») мають свої літні дитячі футбольні табори. Там діти вчаться нових навичок, грають у найкращих умовах і перебувають у приміщеннях, які використовують професійні футболісти. Усе це — під наглядом представників клубів. Доступні вони як для хлопців, так і для дівчаток, і мають різні вікові категорії — від 7 до 17 років.

До речі, у французьких школах навіть на уроках математики можуть використовувати футбольні приклади. Наприклад, пояснювати теорему Піфагора, накресливши на фотографії схематичні трикутники по зігнутих руках гравця національної збірної Поля Поґба під час святкування забитого гола.

Хорватія

Якщо французи зацікавлені в тому, щоб їхні молоді гравці залишалися грати на батьківщині, то хорватські клуби побудовані за принципом: виховав хорошого гравця — скоріше продай його в іншу країну. Тому місцевий чемпіонат і клуби в них слабкі, але національна збірна завжди демонструє хорошу гру, адже більшість гравців грає в найкращих клубах Європи.

У хорватських школах футболом займаються на уроках фізкультури, також є додаткові заняття з різних видів спорту, у тому числі з футболу.

До цього року найкращим досягненням збірної Хорватії був вихід до півфіналу чемпіонату світу у 1998 році. Але мало хто розуміє, як вони зуміли перевершити цей результат зараз. 20 років тому це були ще гравці, які вийшли з дитячої футбольної системи Югославії, — вони перемогли на молодіжному чемпіонаті світу. Але зараз спортивна інфраструктура і організація дитячого футболу в країні — на низькому рівні.

Хорватії бракує такої академічної системи, яку мають провідні футбольні країни. Наприклад, та ж Франція. У більшій частині країни футбольна інфраструктура в жахливому стані, а чіткої стратегії розвитку молоді взагалі не існує. Більш-менш успішними тренерами стають лише ті, хто мав закордонний досвід роботи.

Єдиним винятком із цього правила є, мабуть, академія футбольного клубу «Динамо Загреб». Саме вона підготувала лідерів сьогоднішньої збірної — Луку Модріча, Деяна Ловрена, Маріо Манждукича.

Photo by Fanny Schertzer

Наразі в ній зареєстровано близько 250 гравців від 7 до 19 років. Щоб потрапити в академію, треба пройти відбір — діти кожної вікової категорії повинні володіти необхідними для їхнього віку навичками: техніка, гра з м’ячем, бачення поля, потенціал для росту тощо.

Експерти вважають, що розвиватися хорватським футболістам допомагає вроджена пристрасть до гри, а сучасне покоління гравців з дитячого віку надихалося збірною 1998 року. Це і стало головною платформою для успіху.

У Хорватії також працює програма «Відкрита спортивна футбольна школа» (OFFS). Вона діє в колишніх конфліктних районах, зокрема в Східній та Західній Славонії та Крайні, які досі оговтуються від наслідків війни у 1990-х. Завдяки цій програмі, у регіонах відкриваються футбольні школи для пропаганди здорового способу життя. У ній беруть участь Хорватська футбольна асоціація, а також приватні донори. Серед іншого, ця програма зосереджує увагу на тому, щоб діти різних етнічних груп та релігій разом підтримували мир.

Залишити відповідь