21 лютого держава-агресор Росія визнала незалежність фейкових республік «Л/ДНР». Як діяти школам на місцях, щоб не відчувати безпорадність перед різними видами загроз? Як убезпечити всіх учасників освітнього процесу в надзвичайних ситуаціях? Важливо не лише розробити план дій, а й ефективно комунікувати це з батьками. Саме про це «Освіторія» поговорила з директорами українських шкіл.
У селищі, де ми проживаємо, немає споруди, де можна сховатися під час бомбардувань — ані бомбосховища, ані підвалів. Саме тому будемо евакуювати дітей на перший поверх у визначені для кожного класу місця.
Послідовність дій для евакуації дітей і персоналу
1️⃣
Тривожний сигнал і оповіщення
Інформація про загрозу має надійти директору від чергового або від відділу освіти. У нас є ланка оповіщення. Визначені особи оперативно сповіщають людей поверх за поверхом: «Увага, потрібна евакуація». Сповіщення може дублюватися через шкільне радіо або через 5 довгих дзвінків.
2️⃣
Евакуація за планом, розписаним для кожного класу
Відчиняються виходи для негайної евакуації всіх дітей на перший поверх. У кожному шкільному приміщенні висить план евакуації, на якому розписано, куди саме має евакуюватися цей клас. Місце для кожного класу визначено і не змінюється. Діти будуть розміщені в межах глухих стін — подалі від вікон.
Діти беруть із собою верхній одяг і рюкзаки, вчитель — журнал, щоб пересвідчитись, чи всі діти присутні. Учні ознайомлені з важливими нюансами під час евакуації: «Не біжи, не штовхайся, не кричи, слухай вчителя».
3️⃣
Перевірка присутніх
Після прибуття на визначене місце класні керівники перевіряють за журналом, чи всі діти присутні. Важливо: кожен класний керівник має заздалегідь відпрацювати алгоритм евакуації дітей у потрібне приміщення. Для цього проводимо тренування: без стресу й паніки, з детальним інструктажем. «Діти, де б ви не були — у туалеті, коридорі чи їдальні — маємо зібратись з вами тут у випадку надзвичайної ситуації».
Ми навчаємо учнів дотримуватися всіх вказівок педагогів та, у разі потреби, допомагати іншим дітям евакуюватися. Після прибуття до безпечної зони діти мають залишатися разом із класом і нікуди не виходити за межі укриття.
4️⃣
«Пост безпеки»
На входах до будівлі та входах на другий поверх, будуть виставлені пости, щоб унеможливити вихід дітей з приміщення.
Вікна на першому поверсі ми заклеїмо широким скотчем, щоб у разі обстрілу уламки скла не розлетілись приміщенням. Ми вже перенесли в приміщення засоби надання першої медичної допомоги, запас питної води, предмети першої необхідності, аварійне освітлення. Туалети в приміщенні теж є.
5️⃣
Розклад
До 21:00 діти будуть перебувати у визначених для кожного класу місцях. Після 21:00 вони перейдуть у ліве крило приміщення (дошкільні групи), де є ліжка.
Директор, класні керівники, вихователі залишать заклад, коли його покине останній учень.
Комунікація з батьками і спеціальні «пам’ятки»
Всі вищезазначені пункти я прописала в «Пам’ятці для батьків» та переконалась, що вони отримали ці пам’ятки та прочитали.
Мами й тати (чи опікуни) мають визначити, де саме забиратимуть свою дитину. Всім батькам я надіслала бланк заяви. Дорослим треба надати інформацію класним керівникам про довірених осіб, які мають право забирати дітей зі школи за їхньої відсутності (наша Калинівка розташована під Києвом). Заяву можна написати від руки і передати через дитину до школи.
Батьки знають, що ми будемо проводити навчальну евакуацію найближчими днями. Найважливіше — правильно співпрацювати з дітьми початкових класів, щоб їх це не налякало. Навчання проведемо в ігровій формі: «Діти, давайте проведемо таку активність: спершу спустимось вниз, потім піднімемось нагору». Ці дії можна повторити кілька разів — діти побачать місце свого класу в укритті, звикнуть до послідовності дій і не боятимуться.
1️⃣
Бейджі безпеки для учнів
За порадою психолога Університету ДСНС ми виготовляємо в школі бейджики для кожного учня. На лицьовій стороні — прізвище, ім’я. На зворотній — адреса проживання, телефони родичів, група крові, хвороби (застереження, алергії).
2️⃣
Розподілення зон відповідальності між працівниками школи
Керівнику закладу освіти варто постаратись, аби сфери відповідальності з організації колективної безпеки не були зосереджені в руках однієї людини. Адже якщо це директор — під час критичної ситуації необхідно буде демонструвати якийсь нелюдський рівень мультизадачності.
Саме тому в нашій школі за пожежну безпеку відповідаю я, за охорону праці — заступник із господарської частини, за безпеку життєдіяльності — заступник із виховної роботи.
3️⃣
Розробка алгоритму дій для різних видів загроз + кодові слова
Ситуація №1
Надходить повідомлення про масове замінування навчальних закладів. У такому випадку ми не проводимо евакуацію одразу, щоб переконатись, це фейк чи ні.
У нашій школі ми домовились про кодове слово для такого випадку: СТОП. Саме його пишу в нашій Viber-групі для шкільного персоналу. Це означає: всі залишаються на своїх місцях. Потім даємо один тривожний дзвінок. Це означає, що пересування в закладі заборонено для всіх. Вчителі в кабінетах все уважно оглядають. Люди, розподілені за територіями, теж паралельно проводять їхній огляд. Якщо нічого підозрілого не виявлено — продовжуємо навчання.
Ситуація №2
Якщо повідомлення про мінування надходить під час перерви, надсилаю у Viber кодове слово СТОП-ЗЕМЛЯ. Вчителі після отримання повідомлень звертаються до учнів із проханням зупинитись на місці й не пересуватись — де б вони в цей момент не перебували. Після цього діти мають зайти в найближчі до них відкриті кабінети. Потім повторюється алгоритм дій з попереднього пункту.
Ситуація №3
Якщо загроза офіційно підтверджена — я пишу в чат слово ЕВАКУАЦІЯ. Лунають 3 тривожні дзвінки. Відповідальні особи мають негайно оглянути евакуаційні виходи та відчинити двері.
Діти в цей час максимально спокійно, але швидко вдягаються та взуваються.
Ми провели таке навчання без дітей, щоб чітко відпрацювати алгоритм дій. Потрібно 1,5 хвилини від моменту, коли пролунали 3 тривожні дзвінки, до того часу, коли вчителі мають вийти разом із дітьми з аудиторій.
4️⃣
Переробити на бомбосховище шкільне приміщення
У нашій старій школі є величезна їдальня з трьома залами. Вона розміщена в цокольному приміщенні й цілком може замінити собою бомбосховище. Там є невеликі вікна, але наші працівники вже три дні працюють над тим, щоб зробити спеціальні щитки на гачках, які в разі небезпеки можна опустити.
Провели в їдальню стаціонарний телефон — такий зв’язок функціонуватиме під час атаки імовірніше, аніж мобільний. Забезпечили приміщення водою, ліхтариками, медикаментами.
5️⃣
Комунікація з батьками
Батьківську раду ми зібрали в режимі онлайн та проговорили алгоритм дій. Повідомили мамам і татам, де розміщене укриття. Крім того, встановили таблички, які його позначають.
Окремо попросили батьків визначити місце зустрічі, якщо не буде зв’язку/інтернету. Звісно, персонал школи перебуватиме в сховищі, допоки батьки не заберуть останню дитину.
А ще мами й тати передали своїм дітям теплі пледи. В їдальні-сховищі зробили стелажі, де пледики зберігаються.
6️⃣
Зменшувати напругу серед учнів
Психологічний стан учнів під час надзвичайної ситуації дуже важливий. Ми занесли в укриття коробку з лего, настільні ігри — це зменшить напругу в дітей.
Будь у курсі
Що рекомендує освітній омбудсмен під час надзвичайних ситуацій?
Повний список дій для забезпечення безпеки читайте ТУТ.
Рекомендації КМДА
Повний список рекомендацій дивіться і читайте ТУТ.
