Коли оприлюднювали результати PISA з ключових галузей (математики, читання, природничих наук), для багатьох освітян найбільша інтрига залишалася попереду: що ж там із креативністю? Адже в рамках дослідження її вперше вимірювали у 15-річних підлітків з різних країн. Нарешті є результати, і досить несподівані.
Там, де творчість перемагає
ТОП-5 країн, де учні показали
найвищі результати в креативному мисленні:
🇸🇬
Сінгапур — із середнім балом 41 із 60
🇰🇷
Південна Корея — 38
🇨🇦
Канада — 38
🇦🇺
Австралія — 37
🇳🇿
Нова Зеландія — 36
Ще сім країн (Естонія, Фінляндія, Данія, Латвія, Бельгія, Польща та Португалія) показали вищі результати, ніж середні показники по країнах. У середньому в усіх країнах-учасниках половина підлітків здатні придумати оригінальні та різноманітні ідеї в простих завданнях на уяву або розв’язати знайомі соціальні проблеми (тобто досягли четвертого рівня креативності). А ось у країнах ТОПу таких учнів — аж дві третини.
У середньому по країнах дев’ять зі ста підлітків мають найвищий (шостий) рівень креативного мислення. І приблизно вдвічі більше таких учнів виявили в країнах з найкращими загальними результатами.
Там, де щось треба змінювати
Найнижчі результати в таких країнах:
🇩🇴
Домініканська республіка — 15
🇲🇦
Марокко — 15
🇺🇿
Узбекистан — 14
🇵🇭
Філіппіни — 14
🇦🇱
Албанія — 13
Між першою та останньою за креативністю країнами — аж 28 балів різниці! Можна сказати, що в середньому підлітки з країн з найкращими результатами мають п’ятий рівень креативності, тобто здатні пропонувати різнобічні та оригінальні ідеї. А учні з країн з найгіршими результатами демонструють перший рівень креативного мислення. Тобто вбачають лише по одному й неоригінальному рішенню для життєвих та професійних завдань. У майбутньому це створюватиме велику різницю в якості кадрових ресурсів.
Як справи із творчістю в Україні
Школярі, які проходили тестування (у 18 з 27 українських регіонів), набрали в середньому 27 балів. Такі самі результати продемонстрували Греція, Коста-Рика. 25 країн показали гірші за нас результати.
Отже, якщо врахувати, що українські діти проходили випробування під час війни, коли тестування в будь-яку мить могло перерватися повітряною тривогою, це пристойні показники. Вченим ще доведеться з’ясовувати, як незадоволення такої базової потреби, як безпека, впливає на рівень креативного мислення і як рівень відрізнятиметься від нинішнього в мирні часи. Але нині середній рівень юного українця можна прирівняти до третього рівня креативності, а це успішне творче самовираження та багато, хоча й не оригінальних, ідей.
Які результати у країн, з якими можна порівняти Україну? Референтні країни — країни з подібним до України соціально-економічним становищем та культурною чи історичною спорідненістю з нашою державою. Тож їхні характеристики дослідники взяли для порівняння.
Серед референтних країн кращі за наші показники та вищі за середні серед країн-учасників мають Естонія та Польща. А такі референтні для України країни, як Молдова та Болгарія, мають нижчі за нас результати.
Різна освіта — різні результати
У деяких країнах результати зробили очевидними «спеціалізацію» цієї країни. Приміром, учні з Південної Кореї були найуспішнішими у розв’язанні наукових проблем.
Також можна було побачити, який вид завдань був для школярів певної країни значно легшим за інші. Наприклад, учні з Італії, Литви та Ісландії продемонстрували найвищу ефективність під час письмових висловлювань. Підлітки із Сербії та Молдови найуспішніше пропонували оригінальні ідеї. А юні українці мали найвищі результати у завданнях на оцінювання та вдосконалення ідей. Це свідчить про розвинене критичне мислення.
Підлітки з Португалії найкраще виконали завдання на візуальне самовираження. Парадокс цієї країни: лише тут показники з математики, читання та природничих наук досить посередні, а ось з креативного мислення — високі. Певно, це пояснюється специфікою освіти, адже юних португальців привчають до мистецтва змалечку. У них протягом усіх років навчання є уроки музики, танців, малювання, театру, розвитку мислення, соціально-емоційне навчання, до яких ставляться серйозно.
Протилежний результат — високі показники з ключових галузей дослідження PISA, але низькі з креативного мислення — у таких країн, як Чехія, Гонконг, Макао. Там акцент в освіті робиться на класичні науки і мало йдеться про розвиток творчості.
Дівчата й хлопці: розгромний рахунок?
У жодній країні хлопці не перевершили дівчат у творчому мисленні. У середньому дівчата набрали майже на 3 бали більше, ніж хлопці. У Йорданії різниця між показниками успішності дівчат і хлопців — аж 7 балів, у Фінляндії, Палестинській автономії та Саудівській Аравії — 6 балів. Якщо взяти дітей з однаковими показниками з математики та читання, бали за креативність будуть різні: у дівчат вищі. Дівчата випереджали у всіх видах завдань. Єдиний виняток спостерігався в Мексиці, де хлопці успішніше вирішували наукові завдання, ніж дівчата. Але найбільш помітною була різниця, коли йшлося про самовираження за допомогою творчого письма. Особливо значний відрив дівчата продемонстрували у Фінляндії. У завданнях на візуальне самовираження найбільш помітне випередження було в Ізраїлі, Латвії, Естонії.
Результати значно розходяться з давнім стереотипом стосовно того, що жінки не стають винахідницями, вченими, мисткинями, що науку й мистецтво рухають чоловіки. Однак це не привод тішитися, бо системи освіти різних країн мають подбати про залучення хлопців до творчості. Подекуди зберігається стереотип, що хлопці мають займатися додатково спортом, STEM, комп’ютерними науками, але не мистецтвом. Також у них зазвичай менш розвинені необхідні соціально-емоційні навички. Як з’ясувалося, дівчата мають вищі показники фантазії, відкритості до мистецтва та нового досвіду, ніж хлопчики, що дає їм змогу краще впоратися із завданнями на креативне мислення.
