Хоч про відпочинок чимало людей навіть не думають під час війни, вчити дітей любити природу — наш обов’язок. Це складова любові до рідної країни, яка сьогодні дає сили та віру в перемогу. Всесвітній фонд природи розробив прості правила для збереження довкілля — Дикий туристичний етикет. Про те, як самим не порушувати його та навчити учнів, розповідає менеджерка з комунікації напряму «Рідкісні види» Всесвітнього фонду природи (Україна) Сузанна Тимочко.
Як багато люди заборгували природі?
Нині ми живемо, взявши у планети Земля борг. Скажімо, торік День екологічного боргу припав на 8 серпня. Це означає, що з 1 січня по цей день Україна використала всі природні ресурси, які б мала отримати від Землі на цей рік. Ми беремо в нашої планети на майже 75% більше, ніж вона спроможна запропонувати та відтворити впродовж року. Ще півстоліття тому такої заборгованості не існувало, свідчать експерти Всесвітнього фонду природи. За їхніми ж даними, за останні 40 років популяція диких тварин скоротилася на дві третини. Якщо ми хочемо це припинити, мусимо почати діяти вже зараз.
Всесвітній фонд природи — одна з найвпливовіших екологічних організацій у світі, яка налічує понад 5 млн прихильників та має свої представництва в понад 100 країнах. Ця організація — ще й одна з найдавніших, відсвяткувала 60-річчя. В Україні фонд працює з такими напрямками, як ліси, водні ресурси та збереження рідкісних видів. Команда, в якій працює і пані Сузанна, опікується зубрами, осетровими видами риб та великими хижаками. Власне, сама експертка займається хижаками: рись, ведмідь, вовк. Найчастіше вони трапляються на території українських Карпат. Українська команда переконана: один зі способів захистити хижаків — навчити туристів, як поводитися правильно, щоб не шкодити довкіллю. І починати варто зі шкільного віку.
Чому захист природи — це громадянська освіта
Таку тему доречно підняти на заняттях з громадянської освіти. Адже громадянська освіта — це про свідому поведінку, повагу до оточення, вміння оцінювати свої вчинки та бачити їхні наслідки. Саме свідомі громадяни дбають про ресурси країни, флору та фауну.
Експертка, яка з дитинства марила подорожами та часто їздила до Карпат, бачила: з роками тут стало більше туристів. Інфраструктура розвивається, і підхід до відпочинку теж змінюється. Якщо раніше приїжджали погуляти по лісу, то нині в моді екстремальний, спортивний туризм. Це велике навантаження на природу. Для виживання рідкісних видів тварин їм потрібні вільні території й спокій, щоб розмножуватися, полювати, комфортно жити. Щоб не турбувати їх, існує дикий туристичний етикет. Це не заборони, а поради, як весело, гарно відпочити без шкоди довкіллю.
Основні проблеми впливу туризму: засмічення, шум, захоплення територій диких тварин. Така собі неповага до кордонів дикої природи, які ми перетинаємо, хоча не мусимо. Люди навіть не знають, що там десь у лісі ведмідь, рись, хижі птахи, які через шум покидають свої гнізда та нори. І ці наслідки можуть бути летальним для них.
Отже, маємо поводитися в лісі як обережні гості, а не як господарі світу. І тоді побачимо, що ця територія — жива. Бо всі ми хочемо бачити дику природу, а не якісь бутафорії чи гори сміття.
Важливі щоденні маленькі дії: раціональне використання природних ресурсів та зменшення марнотратного споживання.
Вчительський конструктор: гра «Шкідливо — не шкідливо»
Час: 45 хв.
Мета: познайомити учнів з диким туристичним етикетом, привчати обирати відповідальний спосіб поведінки в зелених зонах.
Матеріали: червоні, жовті та зелені картки для кожного учня.
Хід роботи:
- Знайомство з досвідом учнів. Варто дізнатися, чи були в когось з них або з їхніх родини подорожі в дику природу. Актуалізуємо спогади, які є в кожного школяра: усі відвідували парки, сквери, ліс біля міста, інші зелені зони, у тому числі в місті. Вчителю варто нагадати, що тварини, які там живуть, теж є дикими (птахи, їжаки, білки). Тож вони потребують певної поваги до себе. Ці правила варто застосовувати й до них.
- Вчитель пропонує звичні способи відпочинку на дикій території. Варіант: учні наводять приклади таких рутин та записують на дошці або фліпчарті. Педагог по черзі читає записи.
- Усі учні мають оцінювати таку практику та підіймати з місць відповідні картки. Якщо визначають, що шкідливо, це червоний колір, якщо безпечно, зелений. Є варіанти, які бувають шкідливими або ні за різних обставин. Для цього є жовті картки. Якщо учні підіймають їх, мають пояснити, від чого це залежить, навести аргументи. Можна подискутувати з усім класом.
- Домашнє завдання учням (проєктне): дізнатися якомога більше про правила перебування в найближчій до школи зеленій зоні. Що дозволено там робити, а що заборонено? Чи можна там розводити багаття? Інформацію можна знайти на сайтах міста/селища, на стендах при вході в парк чи лісопарк. Також є змога дізнатися, які види флори, фауни там мешкають, чи є серед них рідкісні, чи є, скажімо, пам’ятні дерева. Клас збирає власний етикет стосовно конкретного парку чи скверу. Правила записуємо і залишаємо на видноті в кабінеті: зеленим — те, що можна, а червоним — заборони.
Сім прикладів ситуацій для гри
1️⃣
Чи можна розводити багаття в дикій природі?
Відповідь: залежно від ситуації (жовта картка).
Потрібно дізнаватися в кожному конкретному випадку, які правила для цієї зеленої зони. Розводити багаття, готувати їжу на вогні можна лише в спеціально обладнаних місцях, на встановлених мангалах, де промарковано, що це місце для пікніка. Такі позначки можна знайти на Google-мапах, e дорожних вказівниках.
Кемпінгові зони, де можна розпалювати вогонь, обладнані протипожежними засобами, які допоможуть загасити вогонь, якщо станеться лихо. Якщо розпалити багаття d дикій природі та залишити, покидати недопалки, може розпочатися лісова пожежа.
2️⃣
Чи правильно забрати пластиковий посуд, а рештки їжі залишити в лісі?
Відповідь: Ні (червона картка).
Свідомі туристи всі відходи та сміття після відпочинку на природі забирають із собою. У крайньому разі органічне сміття можна закопати.
Є три золоті правила поводження зі сміттям у дикій природі:
- Мінімізувати його ще до того, як прийшли на природу. Ще вдома подумайте, скільки берете поліетиленових пакетів, пластику, паперу, щоб всього цього було менше. Замінити одноразовий посуд на ланчбокси, склянки.
- Пресувати сміття.
- Забирати із собою.
3️⃣
Чи можна після пікніка помити забруднений посуд водою зі струмочка, річки? Помити руки?
Відповідь: залежно від обставин (жовта картка).
Відкрита водойма — це також осередок життя рідкісних видів флори й фауни. Мити посуд у відкритій водоймі не бажано. А використовувати мийні засоби — шкідливо. Якщо в горах миють посуд у струмку, потім з нього ж п’ють туристи, дикі тварини. За можливості краще забрати немитий посуд із собою. Руки краще протерти вологими серветками, які варто не забути взяти із собою до зеленої зони. Адже на шкірі зазвичай сонцезахисний крем, інші засоби догляду за шкірою.
Якщо ж є потреба помити руки чи посуд, зробити це варто так: набрати воду, відійти на відстань від водойми і там сполоснути водою.
4️⃣
Чи можна підгодовувати диких тварин?
Відповідь: ні (червона картка).
Дика тварина повинна вміти виживати самостійно. Здобувати їжу — це запорука її виживання. Коли ми підгодовуємо дику тварину, ми змінюємо її харчові звички. Вона починає більше покладатися на людину, ніж на власний інстинкт пошуку їжі. Тварина починає лінуватися. Вона приходить на місця підгодівлі й чекає, що їй щось запропонують, а не діє сама. Є ризик, що тварину, яка почне шукати залишки їжі біля кемпінгів, легше буде впіймати чи вполювати недобрим людям. Бо вона вже навчена, що людина може дати їжу, і не ховається.
До того ж наша їжа не розрахована на диких тварин. Вона містить цукор, сіль, спеції, підживлювачі смаку. Це не корисно й для людей, а для не звичних до цього їжаків чи білок тим паче. Деякі продукти можуть бути смертельними для диких тварин. Тож ми не робимо послугу, а можемо нашкодити.
5️⃣
Чи варто робити годівниці для птахів?
Відповідь: залежно від корму, від того, що в неї кладуть, це добре або ні (жовта картка).
Пташки не їдять те, що люди. Нині описують, що для яких пташок варто класти: перелік зерна та іншого харчування. Наприклад, насіння соняшника, розторопші, просо, ягоди.
Заборонено класти чорний хліб (вміст дріжджів та солі становить смертельну небезпеку для пернатих), солоне сало, солоні горішки, рис, м’ясо та багато інших продуктів.
6️⃣
Чи правильно не зривати навіть ті квіти, які не є рідкісними? Чи це перестраховка?
Відповідь: так, правильно (зелена картка).
Створювати букет зі звичайних квітів не заборонено законодавчо, але навіщо? Через годину рослини зів’януть та не будуть більше приносити радості. Нині є чимало сучасних способів зберегти їхню красу. Можна сфотографувати, скажімо. Цікава альтернатива — досліджувати квіти та дерева за допомогою мобільних додатків PlantSnap та iNaturalist. Вони дають інформацію, що це за вид рослин. Можна створювати цілі колекції квітів і дерев, які є у вашій місцевості. Можна ділитися через цей додаток у мережі знайденою рослиною. До того ж через iNaturalist науковці обмінюються інформацією з людьми на місцях, збирають дані для досліджень.
Круто хизуватися не покупкою, а квіткою, яку не знищив, а передав науці!
7️⃣
На пікніках часто вмикають музику в машині, привозять колонки або гітару та співають. Чи це можна собі дозволити?
Відповідь: краще не робити цього ніколи, але є період, коли тиша особливо важлива (жовта картка).
На природі краще уникати гучних звуків, бо це турбує птахів, маленьких ссавців, тварин, що живуть у водоймах. Особливо гучних розваг варто уникати з 1 квітня по 15 червня. Це закріплений законодавством України «сезон тиші», адже саме в цей період відбувається розмноження диких тварин, догляд за потомством. Варто уникати всього, що заважатиме продовжити життя. Це й спортивні заходи, стрільба, петарди, феєрверки, моторні човни тощо. Але не всі тварини саме в цей період мають шлюбний сезон. Наприклад, в оленів він восени. Уявіть собі, що хтось вдирається до вас на побачення? Ось так пари наляканих гучними звуками оленів розпадаються, не народжуються оленята.
Зберегти дику природу — обов’язок кожного громадянина, у тому числі юного. Важливі щоденні маленькі дії: раціональне використання природних ресурсів та зменшення марнотратного споживання.
Подкаст «Більше діла» створено в рамках проєкту «Програма сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст подкасту є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.
