Ви мабуть не раз читали про фінське освітнє диво. Школи Фінляндії готують дітей до реального життя, а не іспитів, а професію вчителя високо цінують у суспільстві. Хочете побачити на власні очі, як це працює? На початку грудня Освіторія влаштовує Освітур — триденну подорож до Гельсінкі. Вчителі державних шкіл України мають можливість отримати безкоштовне місце в освітній мандрівці до Фінляндії, щоб ознайомитись із найкращими педагогічними практиками. Подати заявку на участь у відборі можна до 23:59 10 листопада за лінком. А просто зараз розповідаємо про те саме фінське «освітнє диво».
🌟 Фінляндія реформує освіту для покращення економіки
Фінляндія — знаний лідер світової освіти. У рейтингу систем освіти у 2024 році фіни посіли 5 місце, а у 2012 році вони його очолювали. За оцінкою Economists Education for the future у Фінляндії першість серед країн у наданні освіти, спрямованої на розвиток навичок майбутнього. Також щороку Фінляндія входить у ТОП-10 освітнього рейтингу PISA за різними критеріями оцінювання.
Реформуючи систему освіти, Фінляндія орієнтується зовсім не на те, щоб країна стала №1 у всіх напрямках у світі, як, наприклад, США. Пріоритет країни — зробити освітню систему «двигуном» для економічного зростання та максимально її лібералізувати. А ще — залучити якомога більше вчителів-ерудитів. Реформа фінської системи освіти стартувала ще півстоліття тому. При цьому фіни не продукували цупкі й красиві гасла, не ставили за мету «стати найкращими в світі». 2001 рік, коли Фінляндія очолила рейтинг PISA, став також роком, коли фіни говорили про невдоволення загальним станом освіти в країні. А в 2017 році, коли Фінляндія показала один з найгірших показників ВВП серед європейських країн, найпершою реформою стала освітня. Фіни переконані: без змін у сфері освіти не буде позитивних економічних зрушень. Ці речі для них взаємозалежні.
Ключові освітні трансформації в Фінляндії імплементовувались під час найбільших економічних криз: після Другої світової війни та за умов глибокої рецесії в 90-х роках. Акцентуючи на розвитку knowledge-based economy (економіка, що базується на знаннях), за кількадесят років фінам вдалось перебудувати й трансформувати інтелектуальний код нації — все завдяки вірі в потенціал своїх людей.
🌟 Якісна освіта — це не лише про гроші
Близько 5% валового внутрішнього продукту (ВВП) Фінляндії витрачається на освіту. Це нижчий показник, ніж у сусідніх Норвегії та Швеції, і значно менший, ніж у таких країнах, як Південна Корея, Бразилія та Колумбія. Витрати Фінляндії на одного студента — трохи більше 10 000 доларів, що відповідає середньому показнику для країн Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).
Тим не менш, Фінляндія створила одну з найбільш шанованих освітніх систем у світі, і цьому існує просте (тільки на перший погляд) пояснення: фокус на вчителях + фокус на учнях та студентах.
Подейкують, що до вчителів у Фінляндії ставляться як до членів королівської родини. Чи не тому фінські вчителі — одні з найкращих у світі, про що нам регулярно нагадують найрізноманітніші рейтинги? Вони не тільки отримують в середньому більшу зарплату, аніж колеги в такій супердержаві як США, але й працюють майже вдвічі менше годин протягом тижня.
Перевірки в фінських школах не проводять з 1990-х років. Місцеві вчителі не зобов’язані готувати учнів до стандартизованого тестування, що дає їм більше свободи у проведенні уроків та вибору навчальних тем.
🌟 Обов’язкова дошкільна програма
У Фінляндії учні йдуть до школи в 7 років. Але до цього кожна дитина проводить кілька років у дошкільному освітньому закладі, оскільки дошкільна освіта у Фінляндії є обов’язковою за законом. Це означає, що 97% дітей у віці від трьох до шести років залучені до шкільного життя.
Для порівняння, за даними Департаменту освіти США, лише четверо з десяти чотирирічних дітей у США відвідували дошкільні програм, що фінансуються державою. Цікаві дані у цьому напрямку надає і Всесвітня організація охорони здоров’я: розширення доступу до раннього розвитку дітей може позитивно вплинути на тривалість життя, покращити показники здоров’я та закласти базу економічної безпеки в подальшому житті.
🌟 Оптимізація навчання для кожної дитини
«У Фінляндії кожна дитина має особливі потреби в освіті», — говорить Джанет Інгліш, колишня лауреатка Програми імені Фулбрайта у галузі педагогіки. За словами Інгліш, фіни «розробили освітню систему, яка оптимізує навчання для кожної дитини, незалежно від її освітніх потреб і здібностей».
У всіх фінських школах є штатний «special education teacher» (вчитель спеціальної освіти), який працює неповний робочий день із приблизно 23% учнів. А ще — група співробітників, які зустрічаються раз на два тижні для обговорення поведінки учнів у класі разом із директором, шкільною медсестрою, вчителем спеціальної освіти, шкільним психологом, соціальним працівником і класними керівниками.
🌟 Перенесення акценту з тестування на навчання
Фінські учні складають лише один стандартизований тест, і оцінює його не комп’ютер, а вчителі вручну. Іспит під назвою «Національний іспит на атестат зрілості», проводиться у віці 16 років, а його теми охоплюють різні предметні галузі й вимагають міждисциплінарних знань і навичок.
Перенесення акценту з тестування на навчання позитивно впливає на розвиток учнів, — зокрема, на навички критичного мислення. І це зовсім не впливає на здатність фінських школярів успішно проходити міжнародне тестове дослідження PISA (Programme for International Student Assessment), що проводиться у 40 розвинених країнах світу.
🌟 Шкільна система Фінляндії — одна з найсправедливіших у світі
Напевно, для вас це буде відкриттям, але в Фінляндії немає приватних шкіл, а учнів з різними здібностями не розподіляють на так звані «освітні рівні» в класі. Саме це посприяло тому, що у Фінляндію називають «країною найбільш справедливої шкільної системи у світі», з найменшим розривом між учнями з найнижчими та найвищими результатами. Про це говорить Звіт про глобальну конкурентоспроможність Всесвітнього економічного форуму.
Соціально-економічний статус учнів практично не впливає на їхню успішність. «Фінська дитина має всі шанси отримати однаково якісну освіту, незалежно від місця проживання — чи то село, чи університетське містечко», — підсумовує цю тезу Ліннелл Хенкок зі Смітсонівського інституту.
🌟 У вчителів з Фінляндії — високий соціальний статус та повна довіра від держави
— Держава зробила вчительську професію дуже престижною. Вчителі мають високий соціальний статус, а на педагогічні спеціальності великий конкурс — зараховують тільки одного кандидата з десяти, — пише у своїй книзі «Найкращий клас у світі: як створити освітню систему 21 століття» Андреас Шляйхер.
Заробітна плата фінського вчителя — більше 50 тисяч євро на рік, але й вимоги навіть до вчителя початкової школи — високі: тільки вчений ступінь PhD. Конкурс у педагогічний виш може сягати до 100 осіб на місце.
Фінські вчителі користуються довірою і мають високий рівень автономії. Тут вже давно відчули на практиці: якість освітньої системи залежить насамперед від учителів. А вчителі прекрасно знають, як створити комфортні умови для праці: навчальний план пишуть за бажанням, не роблять купу паперової роботи.
Батьки у Фінляндії також повністю довіряють вчителям. Неможливо уявити, щоб на вчителя чи директора хтось із батьків підвищив голос, мовляв, нічого тут не робите. А вчителі довіряють дітям. Педагогу й на думку не спаде, що дитина може списати, обманути, підробити оцінку, зламавши електронний журнал.
🌟 Принципи позитивної педагогіки
Фінські педагоги щиро вважають: «щасливі діти навчаються найкраще». І використовують принципи позитивної педагогіки:
- інтереси дитини завжди в центрі
- якщо є проблема, треба змінити ситуацію, щоб вона не повторювалася
- концепція добробуту PERMA (теорія невимушеного вибору: що люди мають обрати для підвищення свого добробуту; головні аспекти: позитивні емоції, прихильність, стосунки, значення та мета, досягнення)
- залученість: бути активним учасником процесу
- теплі стосунки з учнем без булінгу і конфліктів
- мотивація
- розставлення пріоритетів
- необхідність ситуації успіху.
🌟 Вчителі готують учнів не до іспитів, а до реального життя
У фінських школах учнів готують до реального життя, в якому вкрай необхідні самостійність, грамотність, вміння користуватися інформацією, комбінувати її, перевіряти, робити висновки, створювати проєкти, співпрацювати з іншими.
Ось 7 ключових компетентностей фінських учнів:
- вміння мислити й навчатися, бути незалежним;
- турбота про себе й навички повсякденного життя;
- культурні компетенції, взаємодія і самовираження (творча й наукова діяльність);
- мультиграмотність (уміння кодувати і декодувати інформацію з різних джерел);
- інформаційно-комунікаційні технології (інформатики як предмета в школах Фінляндії немає);
- вплив, участь, побудова майбутнього;
- навички трудового життя та підприємницька діяльність.
🌟 Інклюзія та екологічна грамотність
Здоровий спосіб життя у місцевих школах інтегрований в навчальний процес. У кожній школі є спеціальні рекреаційні зони, куди дитина приходить за потреби: акваріум з рибками, сади і городи з овочами, ягодами та фруктами. Головний принцип — учні якомога більше часу мають проводити на свіжому повітрі. Усі перерви проходять на вулиці — навіть якщо там дощ чи мокрий сніг.
І, звісно, у Фінляндії на найвищому рівні розвинута інклюзія. Звичайні школи мають спеціальні класи для дітей з особливими потребами. Наприклад, може бути створений клас для учнів із захворюваннями органів зору або слуху. Фіни намагаються максимально інтегрувати в суспільство всіх дітей.
Такі учні просто отримують додаткову підтримку в навчанні від школи. Вона може бути легкою — для дитини, що хворіла і пропустила заняття, які треба надолужити. Середньою — для учня з хронічною хворобою. Або повною — коли дитина має особливості розвитку, що перешкоджають їй сприймати матеріал нарівні з іншими.
Подати заявку на грантове місце в освітньому туріВажливо: щоб узяти участь у відборі, необхідно мати чинний закордонний біометричний паспорт і законні підстави для виїзду за кордон. Робоча мова поїздки — англійська. Заявки приймаютьдо 23:59 10 листопада.
