Щоб розвити толерантне ставлення до інших в учнів середньої школи варто запропонувати їм набути практичний досвід щодо тієї чи іншої групи людей, поставити себе на місце інших. Отож, пропонуємо три гри, які допоможуть дітям зануритися у світ людей з інвалідністю, інших націй та релігій, а ще — навчать боротися зі стереотипами.
«Я їду в потязі»
Тривалість – 20-30 хвилин
Напишіть на дошці такі ролі (за бажанням — додайте свої): хлопець зі скрипкою, бабуся з татуюваннями, юний художник-гей, жінка з маленькою дитиною, що плаче, радикальна феміністка, хлопець, що говорить сам із собою, дуже комунікабельна вчителька фізики, продавець риби з ринку, колишній поліцейський, студент з Нігерії, священик.
Ці ролі репрезентують стереотипні уявлення учнів, тому виховувати толерантність саме на таких персонажах буде дієво.
Роздайте кожній дитині аркуш та ручку.
Завдання — уявити, що учень їде в купейному вагоні потяга. Їхати доведеться довго, кілька днів. Потрібно обрати трьох персонажів, з якими він захоче їхати разом.
На вибір дайте дітям 3-4 хвилини.
Об’єднайте учнів у групи по 5 осіб. Попросіть, щоб вони обмінялися думками щодо обраних персонажів та разом обрали трьох. Тобто наприкінці вправи замість 15 персонажів мають бути лише ті три, що є спільними для всієї міні-групи.
Після цього кожна з груп коротко презентує: чому обрали саме цих персонажів та чому не обрали інших.
Який ефект?
Під час гри можна виявити стереотипи щодо різних груп людей. Наприклад: феміністок, геїв, поліцейських, людей із психічними розладами та представників іншої нації.
У безпечному навчальному просторі є можливість обговорити та зрозуміти: чи дійсно існують підстави для таких стереотипів? Чи такі люди є небезпечними? Або, може, ми надто мало знаємо про них і тому боїмося чи не сприймаємо?
Гра розвиває критичне мислення. Обмін думками та горизонтальне навчання між учнями допомагають їм поглянути на свої судження ширше, згуртуватися та спробувати знайти «за» і «проти» для конкретних стереотипних уявлень.
«Поводир»
Тривалість — 15 хвилин
Об’єднайте учнів у групи по двоє. Один зав’язує очі пов’язкою чи шарфиком, щоб взагалі не бачити предмети довкола себе. Завдання іншого — протягом 4 хвилин водити класом першого, показувати і давати в руки предмети, не називаючи вголос, що це. Це може бути зошит, вазон, куртка тощо.
Після цього діти міняються ролями. І тепер «поводиря» водить «незрячий».
Обговоріть разом такі запитання: «Як вам було, коли ви були незрячими та поводирями?», «Що було найважчим?», «Як почуваються люди, які живуть без зору?», «Чим ми можемо бути корисними для людей з інвалідністю?»
Який ефект?
Коли дитина має можливість пожити кілька хвилин життям людини з інвалідністю, це може суттєво вплинути на сприйняття нею таких осіб.
Адже ми можемо скільки завгодно розмовляти про проблеми незрячих, проте один міні-досвід у рамках уроку дозволить осмислити реальні труднощі та побоювання таких людей.
Також ми вчимо дітей чуйності. Адже, коли ти — «поводир», то мусиш бути максимально уважним, щоб інша людина не впала чи не перечепилася. А коли «незрячий», то вчишся сприймати світ на дотик і довіряти тому, хто поряд.
«Пройти твій шлях»
Тривалість — 10 хвилин
Запропонуйте учням стати в коло та роззутися. Тепер за годинниковою стрілкою нехай порухаються на дві позиції вперед. Взують чуже взуття. Спробують зробити кроки в ньому. Стануть назад в коло. Знову за стрілкою годинника перейдуть на п’ять позицій вперед та взують черевики іншого.
Після цього запропонуйте обговорення: «Існує приказка, що перш ніж осуджувати іншого, варто пройти шлях у його черевиках. Як вам було в чужому взутті? Які думки приходили? Що було складно? Хто навколо нас відрізняється від більшості та як живеться цим людям?»
Який ефект?
Зазвичай, через такий наочний досвід діти розуміють, що всі ми — різні. Кожен з нас має свою дорогу, часто — непросту. А перш ніж спробувати, можна намагатися розпитати.
Часто саме різні запитання та збір достовірної інформації про ту чи ту стереотипізовану групу людей розвінчують упереджене ставлення.
Ви можете використовувати гру перед початком обговорення теми стереотипів у нашому житті та їх значення.
