Що означає слово «вчитель» у різних країнах? Яке тлумачення мають слова «педагог», «ментор»? І як пов’язані вчительська професія та кінний екіпаж? Ми дослідили походження цих слів у різних мовах та в різні часи. Ви здивуєтесь, скільки синонімів має слово «учитель» та як по-різному до вчителів звертаються у країнах світу.
Учитель — той, чиє життя належить знанням
Педагог. Слово походить від давньогрецького «той, хто веде дитину», «провідник дитини». Так називали рабів, яким доручали доглядати за дітьми господарів. Звісно, не навчати, а дбати про їхню безпеку, водити та забирати зі школи. Можна сказати, що першими педагогами називали таких собі дитячих охоронців.
Освітянин. Слово походить від праіндоєвропейського кореня, що означає «світло». Здавна люди усвідомлювали, що знання та вміння, якими здатен поділитися освітянин, несуть світло в наше життя.
Учитель. За даними етимології слово споріднено з давньоіндійськими коренями «привчати до чогось, показувати задоволення від чогось». Наставник чимось насолоджується (математикою, мистецтвом, мовою), розділяє цей досвід із дитиною, і та стає прихильницею науки, мистецтва, ремесла.
Виявляється, першими вчителями були такі собі фанати своєї справи. Також значущою та промовистою є частина «привчати». Як би щось не сподобалося дитині, навряд чи вона стане регулярно цим займатися, якщо немає кому підтримати її під час перших невдач та помилок, подати приклад терпіння та працьовитості, допомогти отримати перший результат.
Teacher (учитель англійською) — людина, що навчає. Але звідки саме слово навчати (teach)? Воно походить, як відомо етимологам, від давньоанглійського tǣċan, що означало: показувати, оголошувати, демонструвати. Це слово було споріднено зі словами «знак, символ».
А слово навчатися англійською (learn) не таке подібне до нього, на перший погляд. Але воно дуже нагадує те слово, яким ще в Середньовіччі називали вчителя: lāran. Саме з ним пов’язували такі значення як навчати, розтлумачувати, направляти на шляху. Цікаво, що дослівно назва звучить як «той, чиє життя належить знанням».
Той, хто ділиться небесною мудрістю
Тьютор. У Середньовіччі в британських університетах, окрім викладачів, існували такі собі консультанти, які допомагали студентам скласти план навчання, розподілити час, розібратися, коли та що треба складати, які правила не можна порушувати. Зазвичай це були випускники цього ж закладу вищої освіти, куди їх не взяли як викладачів, хоча вони дуже цього прагнули. Такі фахівці залишалися за дах над головою, студентські харчі та якісь копійки, а роботу знаходили самі: опікувалися найбільш розгубленими студентами.
Останнім часом у вжиток входить слово туторіал — відеоінструкція. Також тутором звуть шини на суглоби. Ці слова об’єднує жорстка структура, здорові нормативи, до яких треба щось повернути. Тож не випадає з цього ряду й основне сучасне значення слова «тьютор»: той, хто надає додаткову допомогу в навчанні, адаптує програму під потреби учня (в англомовних країнах також репетитор). Тьютори надають послуги в інклюзивних школах. Також в англійських школах це слово є синонімом до «шкільного вихователя».
Коуч. Походить від назви… кінного екіпажу. Засіб пересування став асоціюватися з освітою у XIX сторіччі, коли отримав додаткове значення: той, хто допомагає готуватися до іспитів, неофіційний репетитор з-поміж старших студентів. А якщо простіше: той, хто домчить туди, куди ти хочеш. Слово походить зі сленгу студентів всесвітньо відомого британського Оксфорда. Надалі воно стало синонімом тренера в англійській мові. А 30 років тому з’явився коучінг як навчання, тренування заради досягнення мети в роботі, освіті, приватному житті, як особистісний та професійний розвиток.
Едвайзер (порадник) — наставник, радник, консультант. У бізнесі допомагає у вирішенні конкретних завдань: створити бізнес-план, запустити виробництво. В освіті — академічний наставник, що допомагає учню чи студенту розробити траєкторію навчання, знайти місце стажування. Звідки слово взялося? Зі стародавньої Франції, де «avisen» мало значення міркувати. Згодом воно набуло й іншого відтінку: радити. У XIX сторіччі так звали викладачів університетів, які опікувалися студентами (на кшталт класних керівників) та наглядали за дисципліною, відвідуваністю.
Ментор. Теж наставник, який передає знання та навички, досвідчений професіонал, зазвичай дорослий, що допомагає у певній справі також дорослому, партнер. В освіті поважний вчитель стає ментором для вчорашнього випускника педагогічного факультету, новачка в школі. Іноді це слово вживають як синонім до вчителя, коли хочуть підкреслити, що це фахівець, який на рівних працює з учнями, використовує власний приклад. Також в англомовній пресі менторами зазвичай називають тих, хто працює з обдарованою молоддю.
Слово «ментор» не лише походить з давньогрецької мови, це назва персонажів давньогрецької міфології та гомерівської «Одіссеї». Один з них надихав Гектора на перемоги. Інший був другом Одіссея, що став наставником для його сина. Поєднує їх те, що в них за сюжетом перевтілювалися боги: Аполлон та Афіна. Ментори в такі години ділилися з людьми небесною мудрістю.
Як називають педагогів у світі нині
Японія. Педагогів називають «сенсей», що в дослівному перекладі означає «той, хто народився раніше за тебе». Довго живе, отже, може розповісти, як влаштований цей світ. Не важливо, скільки років учителю. Якщо раптом він буде молодшим за учнів, звернення не змінюється. Адже статус «того, хто народився раніше» дає професія, представники якої мають чимало знати про життя та Всесвіт. «Сенсей» може бути як окремим словом, так і його частиною, що додається до імені вчителя. Шанобливе «сан» вважається менш ввічливим зверненням, ніж «сенсей», повідомляє преса.
Туреччина. Вчителя називають hocam «ходжам, ходжа» — порадник. А ще до вчителя звертаються на ви. І що такого? Річ у тім, що в турецькій мові це рідкісна форма. Діти незнайомим дорослим кажуть «ти». Так само люди спілкуються з політиками, бізнесменами, «зірками». І лише до вчителів, релігійних діячів та лікарів — окрема шаноблива форма.
Португалія. Тут кожен, хто навчає, — професор (professor) або професора (professora), а не лише викладачі університетів, як в інших країнах. У початковій школі діти старанно це вимовляють, а підлітки скорочують до stor/stora.
Італія. Діти в початковій школі звертаються до педагога «маестро» або «маестра» та додають ім’я. Слово перекладається як «мій майстер», але має корені ще в праіндоєвропейській мові зі значенням «видатний», «великий». Звісно, не обійтися без асоціацій: віртуоз своєї справи, художник, музикант, митець. Це додає творчого забарвлення!
Єгипет. Ввічливе «мударіс» (mudarris) походить від слова тлумач. Адже вчитель пояснює дітям усе незнайоме.
Індія. Тут є аж три варіанти звернення до педагога. «Шикшак» (sikshak) має значення людини, яка доносить інформацію. Так можна назвати професію або сказати про незнайомого освітянина. Натомість своєму наставнику кажуть шанобливе «адьяпак» (adhyapak). А ось «ачарья» (achrya) це Вчитель з великої букви, авторитет, мудрець. Так звуть релігійних наставників та найкращих учителів.
Китай. Звернення до вчителя «лаоші» (laoshi) також пасує будь-якій шанованій або гарно вихованій людині, яка не має стосунку до педагогіки. Ієрогліф «лао» значить старий, давній. Для Китаю це комплімент. Друга частина перекладається як наставник. До слова, тут кажуть: «Хто одного дня був вам учителем, назавжди вам як батько».
