«Хто досконало не знає свою історію, а тільки розмиту у світовій — той вивчатиме історію чужу» — ось такі відгуки пишуть у соцмережах учителі історії та зацікавлені в питаннях освіти українці. Днями МОН презентувало Концептуальні засади реформування історичної освіти в системі загальної середньої освіти. Схвальних чи нейтральних відгуків до нової ініціативи обмаль. Міністерство критикують за об’єднання предмету «Історія України» та «Всесвітня історія» та закидають, що таке рішення підірве фундамент історичної науки в Україні, а молодь не отримає повноцінних знань про історію своєї країни. Учителі говорять про потенційне зменшення годин на вивчення історії в школі. Освіторія.Медіа разом із експертами різнобічно дослідила реформування історичної освіти та відповідає на всі гострі питання з цієї теми.
Інтеграція історії України та всесвітньої історії:
всі «плюси» та «мінуси»
Спікер:
Артур Бабенко, вчитель історії,
ведучий, автор уроків ВШО
Нам належить пройти непростий шлях для модернізації викладання історії в школі, і Концепція дає бачення, як це може відбуватися.
Концентри + інтегрований підхід: ключові зміни у
викладанні історії
Концепція пропонує дві ключові зміни у викладанні історії в школах України:
Концентричний підхід у
викладанні історії
Концентричний підхід допоможе учням краще й надовго запам’ятати матеріал, що стосується світової та української історії. Концентри систематизують знання і допоможуть позбутись «історичного вінегрету» в головах учнів.
Метафорично принцип концентрів можна пояснити так: уявімо, ви переглянули фільм чи прочитали книгу, а потім через 10 років знову повторили. Наше сприйняття змінилось за цей час: додались нові знання, та й думаємо вже по-іншому. Так і у школах: вивчення певних періодів буде повторюватись і поглиблюватись для кращого засвоєння, — залежно від вікових особливостей і того, як ту чи іншу тему сприймають учні.
Якщо говоримо про 5 – 12 класи — буде три цикли вивчення історії. Вивчення подій із цих трьох циклів повторюватиметься, а все тому, що сприйняття історії в 5 та 12 класах, очевидно, різне.
Перший цикл базової середньої освіти
5-6 класи
Історія вивчатиметься фрагментарно. Головне — отримання та формування навичок: аналіз документів, робота з картами, розуміння принципу того, як працює історія та історики.
Другий цикл базової середньої освіти
7-9 класи
Учні вивчають усі історичні періоди за хронологічним принципом: від Стародавнього світу і до сучасності.
Перший цикл профільної середньої освіти (10 клас, профільно-адаптаційний) і другий цикл профільної середньої освіти (11–12 класи, профільний)
10-12 класи
Учні знову вивчають усі раніше «пройдені» періоди. Але тепер акцентують увагу не на самій події, а на історичних закономірностях. Наприклад: «Як народи боролись проти тоталітаризму?», «Які етапи розвитку українського війська?», «Розвиток демократії — від Стародавньої Греції і до сучасності». Таким чином учні вчитимуть події кілька разів, але щоразу поглиблюватимуть знання. Тому зпам’ятають тему значно краще. Бо зараз, наприклад, після вивчення теми Стародавньої Греції чи Риму учні найчастіше пам’ятають легенди. Або ще приклад: у 6 класі учням не так і цікаво дізнаватись, як розгортається формування демократії чи які відбуваються соціально-політичні події. Тож краще почати розмову про це у 7 класі, а у 10 продовжити тему в контексті різних закономірностей. Завдяки цьому учні сформують цілісну картину історичних процесів.
Цикли вивчення історії в 5-12 класах дозволять учням спершу отримати якісну базу та сформувати навички, згодом отримати поглиблені знання, а у старшій школі зрозуміти закономірності історичних процесів.
До слова, причетні до створення Концепції говорять про те, що у багатьох країнах Європи та у США принцип концентрів та інтеграції є основним для викладання історії у школах.
Єдиний курс історії:
інтеграція історії України та всесвітньої історії
Формат інтеграції історії власної країни зі світовою — довготривала практика багатьох країн. Цей підхід дозволить учням розуміти історичні процес у більш глобальному масштабі. А тому для мене інтеграція дисциплін — безумовний «плюс».
Як відбувається зараз? Ми вивчаємо в класі процеси світової історії у відриві від історії України, хоча одне завжди впливає на інше. Завдяки підходу інтеграції ми зможемо помістити події, що відбувались на території нашої країни, у більш широкий історичний контекст. Україна не існує у вакуумі, це ж частина нашого Всесвіту.
ПРИКЛАД:
У 9 класах одна з головних тем на уроках історії України — процес націєтворення. Починаючи від Котляревського, який створив Енеїду, і продовжуючи організаціями, які розвивали українську культуру, боролись за мову. Цей процес був характерний і для інших народів Європи, які не мали власної державності, — чехи, поляки, словаки. Багато подій, інновацій, які придумували інші народи, — українці у тому числі запозичували, використовували, покращували. Ті ж чехи наприкінці 19 століття почали активно створювати молодіжні організації. Потім ця тенденція прийшла до Польщі, а далі її перейняли українці, створивши такі організації як «Сокіл», «Січ», «Пласт». До слова, концептуально «Пласт» тісно пов’язаний із рухом скаутів у Великій Британії. Раніше не вдавалося показати дітям усі ці переплетіння історії, вони «губились» у розрізненому викладанні. А зараз учителі зможуть помістити події української історії у великий глобальний контекст.
Пропорція вивчення історії України в порівнянні зі всесвітньою чітко визначена у Концепції як два до трьох:
70%
— Історія України та український контекст
30%
— Всесвітня історія
Запитання з соцмереж ➡︎
❓»А як учням розповідатимуть історію Єгипту, Греції, Риму, Китаю чи Японії (а це важливо для розуміння багатьох сучасних ситуацій) в контексті історії України?»
Звісно, пропорції 70 на 30 не завжди можна досягнути. Коли говоримо про історію Стародавнього світу — на території України ще не було так багато процесів, як в інших частинах світу, де зароджувалось життя й виникали перші цивілізації. Саме тому в цьому періоді у викладанні буде переважати частка світової історії. Але коли говоримо про історію Середньовіччя, новітній час — звісно, більшою там буде частка вивчення саме історії України. Отже, чим активніше розгортатимуться події на теренах території України — тим більше часу їм буде приділятись. Ніякого «розмивання», про яке так часто говорять у соцмережах, не буде. Тим паче, що за Концепцією інтеграції світові події є лише контекстом тих подій, які розгортатимуться в українській історії. А отже:
〰️ всесвітня історія буде вивчатись як загальний глобальний контекст;
〰️ усі події у світі деталізуємо в контексті подій, постатей, закономірностей на території України;
Викладання історії стане цікавішим:
Що ще зміниться для вчителів?
Я теж викладаю історію у школах, тож свідомий того, що на початку впровадження Концепції доведеться працювати більше. І це дещо ускладнить учительське життя — можу зрозуміти занепокоєння колег. За понад 10 років практики у школі маю розроблені тести, методичні матеріали, презентації. Вони частково втратять актуальність, і доведеться адаптовуватися до нововведень. Наново організовувати ті чи інші процеси. Але викладання історії стане цікавішим! Повністю зміниться підхід до викладання. Тепер можна не тільки вчити події, а заглибитись у їхні закономірності, пов’язані в Україні та світі.
«Мінуси» Концепції: що робити,
щоб не провалити її втілення
— Нова Концепція — цілком перспективна і особисто я її підтримую, — говорить Артур Бабенко. — Треба уважно дивитись за тим, як все реалізовуватимуть. Але цей документ має і проблемні сторони:
- Добре, що Концепцію офіційно затвердили. Але чи втілиться вона в життя — велике питання. Адже запізнилась років на 5 мінімум. У нас взагалі не було історичної концепції — створювались певні проєкти, але так і не втілювались.
А якщо порівняти рекомендації у Концепції із модельними програмами, які вже є та які прийняті відповідно до реформи НУШ — чинні програми не завжди відповідають рекомендаціям Концепції.
ПРИКЛАД:
Вже зараз у 7 класі впроваджується НУШ, а через 3 роки справа дійде і до 9 класів. Тож візьмімо модельну програму для 7-9 класів НУШ. Учні у 9 класі зараз у нас мають завершувати вивчення історії початком ХХ століття. У новій Концепції учні в 9 класі вже мають повністю вивчити ще й період сучасності. А отже, виникне питання інтеграції. Для цього потрібно оновити модельні програми та писати нові підручники. Це займає доволі багато часу — підручники пишуться за рік до початку експерименту.
А отже, якщо нам треба буде змінювати чинну модельну програму під цю концепцію — треба робити це ЗАРАЗ. Виникає питання: як?
- Немає дорожньої карти реалізації Концепції. А отже, немає чіткого плану з адаптації. Виникає та невизначеність, яка породжує численні невдоволені коментарі від освітян про те, «що все стане тільки гірше». Люди не розуміють, які потрібні кроки для втілення Концепції у життя. Отже, команді, яка працює над реформуванням історичної освіти, необхідно швидко реалізувати дорожню карту.
- Створення навчальних матеріалів.
Головною є не Концепція, а програми, які створюватимуться під цю Концепцію, а також підручники й методичні матеріали. І ось тепер подумаймо про те, що років 10 поспіль у нас не змінювалась програма з історії. Багато авторів підручників та й учителів весь цей час працювали згідно з напрацьованими матеріалами. Після прийняття цієї Концепції потрібно буде практично з нуля створювати програми та підручники. Це кардинальне переосмислення подачі історії. І цей процес — дуже тривалий.
Тож проблема полягає у тому, наскільки швидко українська педагогічна та історична спільноти зможуть створити актуальні програми до Концепції. І наскільки швидко зможуть автори створити відповідний контент: підручники, методичні матеріали.
Саме у цьому у мене є великі сумніви. Чи зможемо ми зробити усе це? Адже як мінімум 1 рік займає прийняття програм, потім ще 1 рік — написання підручників відповідно до програм, і ще один рік — апробація та запровадження в експериментальних класах. 3 роки (до завершення 9 класу за НУШ): саме такий мінімум часу потрібен на реалізацію.
Якщо робити усе пришвидшено — особливої користі не буде. Низька якість реалізації дискредитує усі плани, прописані в Концепції. Проблема якраз у строках реалізації. І тут ми повертаємось до проблеми №1 — створення дорожньої карти. Дуже багато гарних ідей в Україні знищуються через погану чи недбалу реалізацію.
До слова, усі критики, які долучили свої голоси до Петиції про скасування Концепції, можуть навпаки долучитися до змін в історичній науці. У них (а це доктори, кандидати наук, учителі) є всі можливості стати авторами підручників, методичних матеріалі. Також вони можуть додати у свою програму всі ті теми, які вважають необхідними для комплексного вивчення подій української історії. Концепція — загальний документ, а конкретика буде в підручниках.
«У 10-12 класах закладаємо по три
години історії на тиждень»
Спікерка:
Антоніна Макаревич, кандидатка історичних наук; учителька історії та громадянської освіти; експертка швейцарсько-українського проєкту DECIDE зі змісту профільної середньої освіти; співавторка підручників і посібників (видавництво «Літера ЛТД»)
Антоніна Макаревич відповіла на 7 найгостріших питань про Концепцію від освітян із соцмереж. Саме ці запитання зібрали найбільшу кількість «лайків» під публікаціями новини про інтегрований курс історії.
Запитання з соцмереж ➡︎
❓ «Мета — розмиття історії України в безмежному контенті світової історії, поглинання історії України всесвітньою»
«Інтегрований курс розмиє, а не сформує усвідомлення суб’єктності України в світовій історії»
Моє бачення: Історія України — стрижень інтегрованої дисципліни, це ми бачимо на інфографіці. Світовий контекст ніби «огортає» цю основу та дає пояснення.
І саме історія України — основний предмет, який вивчатимуть учні: 70% тем пов’язані саме з подіями в Україні у контексті світової історії. Учнівство краще розумітиме предмет, якщо отримає пояснення щодо виникнення тих чи інших історичних явищ в історії нашої держави. І саме для цього конче необхідно залучати світовий контекст. Це ті решта 30% тем, що допомагатимуть комплексному розумінню української історії.
Історія України не відбувається відокремлено, відірвано від світової. Сучасні події тільки підтверджують цей факт. До прикладу, ми не можемо говорити про події війни росії проти України без згадок про те, як на це реагує світ.
Запитання ➡︎
❓«1 година історії україни в 5 класі — це про ДНК нації? То яка кількість годин на предмет? Адже цього не вказано в презентації»
Кількість годин на вивчення дисципліни залежить від типового освітнього плану. Сумарна кількість годин не зміниться. До прикладу, в обов’язковий інтегрований курс історії у 10-12 класах закладаємо по три години.
Запитання ➡︎
❓«То як буде структуровано матеріал — за історичними періодами? І у кожному періоді — що відбувалося в Україні та у світі загалом? Чи не вийде, що це буде фактично всесвітня історія, а Україна в ній — лише одна з сотень країн?»
У Концепції сказано про Концентри історичної освіти. Це розширений тематичний підхід: беремо певну тему і глибоко її досліджуємо. Хронологічний підхід нікуди не зникне, проте в певні теми будемо заглиблюватися неспішно, поступово. Все залежатиме від вікових особливостей учнів та їхніх інтересів. Ці теми автори модельних навчальних програм можуть подавати, зважаючи на авторську концепцію. Але у Державному стандарті базової середньої та профільної освіти ось ці концентри прописані як базові знання: «Людина і природа», «Людина і світ уявлень та ідей», «Людина і суспільство», «Людина і влада». Це може слугувати основою, як структурувати матеріал.
Учитель може брати модельні програми за основу і потім, скориставшись власною автономією, обирати для вивчення локальні теми, дослухатись до запитів та інтересів учнівства та зануритись у певну тематику ще глибше. Тож, фігурально, два сьомі класи можуть вивчати різні теми з різним ступенем занурення. Це вже не працюватиме так, що вчитель має «вичитати» певний матеріал і поставити «галочку». Акцент на інтереси та вибір тем учнівством.
Це стане можливим з 2027 року завдяки новоприйнятому Державному стандарту профільної середньої освіти. Із 1 вересня до нової Концепції ми не перейдемо. Модельні навчальні програми затверджені, зараз пишуться та апробуватимуться в новому навчальному році підручники для 8 класу. Тож логічно почати працювати за новою Концепцією тоді, коли НУШ перейде в старшу профільну школу — через 2 роки.
Наразі немає конкретних узгоджених дат, коли починається робота за Концепцією.
Запитання ➡︎
❓ «Діти вивчатимуть «історичний вінегрет»?
Наразі курс всесвітньої історії перевантажений, і ця гонитва за фактами дійсно може створювати неабиякий «вінегрет» зі знань. Немає можливості заглибитися у тему. Новий курс — про більш ефективне вивчення історії.
Запитання ➡︎
❓ «А що стане з НМТ «Історія України»?
Як неодноразово наголошувала Тетяна Вакуленко, — не освіта підлаштовується під НМТ, а НМТ — під освіту. Коли Концепція запрацює та з’являться нові програми — буде розроблено й нову програму НМТ чи ЗНО.
6 корисних тез від Ігоря Хворостяного
для кращого розуміння Концепції
Ігор Хворостяний звертає увагу читачів Освіторія.Медіа на те, що ідея інтегрованих курсів історії зовсім не нова: цією практикою вже понад 7 років користуються українські школи. До того ж, рік тому проходили і відкриті громадські обговорення щодо Концептуальних засад, і неформальні фахові й нефахові обговорення, а різні освітні установи отримали листи з закликом надати пропозиції до проєкту.
— Так, питання до відповідних програм є. І це добре: з ними ще працюватиме МОН і фахове коло — наукове, вчительське, — констатує генеральний директор директорату шкільної освіти. І наводить у розмові з Освіторією 5 тез, які проллють більше світла на розуміння Концептуальних засад реформування історичної освіти.
1. Це документ, який визначає можливі шляхи подальшого реформування історичної освіти. Він поки не вносить зміни в чинні накази МОН, модельні навчальні програми, підручники, проте окреслює напрям реформування. Зміни будуть поступовими та передбачатимуть підготовчий період для впровадження.
2. Над Концептуальними засадами з початку 2022 року працювало майже два десятки фахівців.
3. У червні 2023 року документ пройшов громадські обговорення — від публікації проєкту документа у відкритому доступі на вебсайті до листа міністерства керівникам департаментів / управлінь освіти і науки обласних, Київської міської державних / військових адміністрацій, а також керівникам закладів загальної середньої освіти, ректорам і директорам закладів післядипломної педагогічної освіти.
4. Концептуальні засади НЕ пропонують «знищити» предмет «Історія України». Історія України та всесвітня зараз представлені в шкільному курсі як окремі хронологічні оповіді впродовж усього навчання. Це заважає учням розуміти історію України в глобальному контексті, зокрема й те, як українство визначало глобальні історичні тенденції — раніше і сьогодні — під час сучасної війни. Концепція пропонує сформувати загальноосвітній україноцентричний курс історії з позицій викликів сучасності. І може називатися, наприклад, «Історія: Україна та світ», а можливі й інші назви. Мета — відмовитися від неузгодженого представлення історії, коли учні, вивчаючи дотичні теми на різних предметах, не розуміють взаємозвʼязків і сутності історичних подій, явищ, процесів.
5. Годин на вивчення історії України менше не стане. Український компонент у курсі має становити щонайменше 2/3 усього навчального змісту. Також передбачено вивчення додаткових поглиблених курсів історії України в старшій школі.
6. Пропонована концепція точно не відповідає геть на всі запитання. До прикладу, ми не знаємо, якими будуть програми майбутнього курсу, хто цей курс викладатиме і де брати кадри та як їх готувати у ЗВО. Відкритим залишається питання з підручниками, посібниками, цифровими матеріалами.
