За результатами PISA 2022 Естонія входить до топової десятки країн за рівнем успішності учнів. Як країні вдалося створити одну з найефективніших освітніх систем у світі? Зібрали для вас 10 надбань, якими естонські освітяни найбільше пишаються. А щоб наживо познайомитися з провідними практиками естонської освіти, приєднуйтеся до триденної подорожі до Таллінна, яку організовує Освіторія. Поїздка відбудеться з 24 по 26 березня.
1. Навчання рідною та англійською мовами
Кілька років тому у країні почався перехід на навчання виключно державною естонською мовою. Ще з радянських часів викладання паралельно велося російською. Освітяни розробили поетапний план переходу до 2030 року. Щоб отримати право працювати в естонській школі, необхідно знати державну мову на рівні С1.
При цьому велику увагу приділяють також англійській. Чверть навчання — це іноземні мови або викладання предметів іноземною. Для полегшення інтеграції з європейською системою освіти створюють нові школи, де викладають естонською та англійською.
Мультфільми та дитячі фільми демонструють англійською, без дублювання. Юні глядачі або адаптуються, або читають титри державною мовою.
2. Школи утримує місцева влада
Вже 32 роки відповідальність за школи покладено на муніципалітети, тобто на місцеву владу. Тож в Естонії давно впроваджена децентралізація фінансування шкіл. Заклади освіти не зубожіли від цього. Навпаки: щороку на них виділяють третину місцевого бюджету. Уявіть собі: родини взагалі не платять за шкільне харчування, проїзд шкільним автобусом, шкільні гуртки та підручники. Батьки не стикаються з прихованими витратами.
Завдяки децентралізації естонські школи досить автономні: вони самостійно ухвалюють чимало рішень щодо фінансів, управління персоналом та організації навчання. А якщо йдеться про затвердження бюджету школи на наступний рік, його укладають лише за участю опікунської ради. До неї входять учителі, старшокласники, батьки учнів та зовнішні експерти. Тож розподіл грошей цілком прозорий. До слова, тут працює принцип гроші ходять за дитиною. Кількість дотацій, які надходять від держави, залежить від кількості учнів. А вона, своєю чергою, від того, як багато родин обере для навчання саме цей заклад освіти. Орієнтуються на репутацію школи.
Через автономію школи навіть зовні виглядають по-різному, залежно від пріоритетів. Одні — зі сучасними гаджетами, але не новим ремонтом, інші — навпаки. Головне, що батьків та учнів саме це влаштовує.
Щорічні витрати на одного учня середньої школи становлять чверть ВВП на душу населення. Це дорівнює середньостатистичним показникам країн Організації економічного співробітництва та розвитку, але значно вище за витрати інших пострадянських країн.
3. У Міносвіти та освітніх фондів — свої завдання
А що ж робить Міністерство освіти Естонії? Відповідає за загальний розвиток системи освіти, розробляє національний навчальний план, визначає рівні й умови фінансування, встановлює вимоги до педагогічної компетентності, визначає мінімальну зарплату вчителів, акумулює величезну кількість освітніх даних.
Також в Естонії є фонди, що займаються системою професійних кваліфікацій. Тобто вони є певним зв’язком між ринком праці та закладами освіти. Фонди розробляють різноманітні навчальні програми для загальної та професійної освіти, впроваджують зовнішнє оцінювання учнів, пропонують професійний розвиток для вчителів.
4. Новації спираються на дослідження
Естонія однією з перших пострадянських країн взяла участь у міжнародному дослідженні PISA та аналізувала результати. Вже 2006 року естонські учні показали одні з найвищих результатів серед пострадянських країн. Надалі Естонія двічі поспіль посідала перше місце серед європейських країн на PISA. Увесь цей час вона залишається в десятці країн з найкращими результатами.
Дослідження — це також аналітичні дані, з якими ретельно працюють, перш ніж зробити якісь висновки та ввести освітні новації.
У 2022 році, за даними міжнародного дослідження PISA, Естонія увійшла до вісімки країн, де підлітки продемонстрували найкращі результати.
Освітур до Естонії: дізнатися більше5. Цифрові технології — у кожній школі
Сьогодні в Естонії одне з найбільш диджиталізованих суспільств у світі. А це висуває певні вимоги до освітньої системи.
Ще у 1996 році ввели програму «Стрибок тигра» (Tiger Leap). Вона була побудована на трьох «стовпах»: комп’ютери та інтернет, базова підготовка вчителів, електронні навчальні програми рідною мовою для шкіл. Першим кроком стало забезпечення всіх шкіл комп’ютерами та доступом до інтернету. До 2000 року всі школи мали комп’ютери, а до 2001 року — були підключені до інтернету. Того ж року запрацював освітній портал SchoolLife, на якому педагоги обмінювалися ідеями, ділилися навчальними матеріалами, інформацією про онлайн-курси. У 2005 році з’явився єдиний освітній портал для всієї Естонії, де містилися дані навчальних закладів усіх рівнів, інформація про учнів, учителів тощо.
У 2012 році в Естонії зосередилися на поглибленому опануванні цифрових компетентностей школярами: запрацювали програми ProgeTiger та ІТ Академія. Вони навчають дітей навичок майбутнього. Учні не лише заглиблюються в робототехніку, програмування та STEAM-предмети, а й навчаються бути креативними, співпрацювати та критично мислити. Нині чимало учнів поглиблено вивчають ці напрямки у школах.
6. У вчителів чимало помічників
Учитель — не крайній у навчальному процесі, він не має відповідати геть за все. Майже в кожній школі є соціальний працівник, психолог та фахівці, що опікуються академічною успішністю дітей. Якщо учень зриває уроки, учитель відведе його до психолога. Якщо слід адаптувати в класі новачка або дізнатися, чому дитина прогулює, учитель передасть це соціальному працівнику. Якщо учень хронічно не встигає, це теж не головний біль педагога. Дитиною займеться фахівець, який з’ясує причину та попрацює як репетитор.
Якщо у педагога немає потрібних наочних матеріалів або не працює техніка, він не просить допомоги, а може вимагати забезпечити необхідне для проведення занять. Такими питаннями опікується або заступник директора, або його асистент.
7. Освітні консультанти підбирають програму навчання
Також в Естонії працюють освітні консультанти. Вони не просто рекламують якісь види підвищення кваліфікації. Вони здатні підібрати курси та програми розвитку під запити та потреби конкретного вчителя. Один-три рази на рік учителі обирають такий формат, як освітні подорожі, обмін досвідом з колегами за кордоном.
З кожного напрямку підвищення професіоналізму є різноманітні програми. Наприклад, якщо говорити про цифрову грамотність, вже у 1997 році майже 4 тис. учителів взяли участь у 40-годинному базовому курсі з комп’ютерної грамотності. А через два роки з’явилися нові курси — з електронних навчальних програм, пошуку інформації в інтернеті та підготовки навчальних матеріалів. До слова, рання диджиталізація Естонії принесла свої плоди під час пандемії. Адже вчителі змогли використати свій досвід і з легкістю перейти на навчання онлайн.
8. Педагоги дошкілля та початкової школи мають однакову зарплату
В Естонії в дитячих садочках працюють висококваліфіковані педагоги, тож коли діти йдуть до школи, вони вже мають попередній досвід фундаментальних навичок освіти. Тому держава прирівняла всіх вихователів дитячих садків і дошкільних закладів до вчителів початкової школи й забезпечила такою самою зарплатою. Адже вихователі садочка та шкільні вчителі однаково важливі для навчання. І це зробило дошкілля потужною базою для подальшої освіти дітей.
9. Учителі самі вирішують, як навчати дітей
Держава довіряє освітянам, а навчальна програма лише мінімально регламентована. Вчителів визнають професіоналами та змінотворцями. Наприклад, педагогам дають доступ до різних диджитал-девайсів чи інших інноваційних речей для освіти. І вони знаходять їм ефективне застосування на уроках. Проте держава не визначає, що саме потрібно використовувати у класі. Адже вчителі краще знають, як спрацює та чи та технологія в навчанні.
Так само і з підручниками: вчителі та школи самі обирають, за якими їм навчати дітей. Держава лише дає гроші на придбання матеріалів.
Формати уроків теж не обмежуються. Зазвичай у школах є розкладні стільці або надувні подушки на випадок, якщо вчитель захоче провести заняття на природі, просто неба.
10. Старшокласники обирають частину предметів
Один день на тиждень присвячено предметам, які учні обирають за бажанням, аналізує естонські результати The Guardian. Це може бути курс із прав і демократії, ази письменництва, програмування історії скандинавських країн, шахи та навіть кінофантастика. Різні школи пропонують різні варіанти, залежно від можливостей викладання та запитів учнів.
Звісно, залишаються й такі обов’язкові, як естонська мова, математика, іноземна мова. З 2024 року обов’язковим предметом стала державна оборона, яка раніше викладалася факультативно. Учнів навчають, як убезпечити себе під час ведення бойових дій. Поштовхом до цього стала збройна агресія рф проти України, яка довела, що молодь будь-де нині має бути готовою захищати рідну країну.
