Школи та підхід до навчання так само різний у різних країнах, як і кіно, яке знімають по всьому світу. Але що залишається незмінним — цікавість до історій вчителів. Від Туреччини до Японії режисери розповідають у своїх стрічках про виклики, з якими стикаються представники професії. І деякі кінотвори навіть здатні змінити цілу систему навчання. Під час фестивалю глядацького кіно Миколайчук OPEN з 15 по 23 червня відбудеться українська премʼєра фільму «Про траву, що засихає», а після він вийде у прокат. Освіторія.Медіа у співпраці з фестивалем зібрали 7 фільмів про вчителів з різних країн, які найяскравіше показують відмінності менталітету.
«Про траву, що засихає»
реж. Нурі Більґе Джейлана (Туреччина)
Молодий вчитель мистецтва Самет на четвертому році обов’язкової роботи у віддаленому селі в Анатолії переживає життєву кризу. Його звинувачують у неправильній поведінці стосовно учениць — аж надто близькій і теплій комунікації. Самет втрачає надію повернутися з гірського села до свого звичного життя в столиці. У момент відчаю він зустрічає вчительку Нурай. Чи врятує ця зустріч його від «засихання»? Фільм був висунутий як претендент на премію «Оскар» від Туреччини у 2024 році.
«Учительська»
реж. Ількер Чатак (Німеччина)
Карла Новак — молода вчителька-ідеалістка, яка переїхала з Польщі до Німеччини. Коли одного з учнів школи підозрюють у крадіжці, вона вирішує докопатися до суті. Однак її, на перший погляд, невинні дії згодом призводять до непередбачуваних наслідків. Все несеться, як снігова куля. Події розгортаються в бік найгірших сценаріїв, викриваючи всі негативні риси системи освіти й впливу вчителів, батьків та учнів одне на одного в Німеччині. Одна драматична подія перетворюється на психологічну війну, а сама Карла опиняється між своїми ідеалами та чужою для неї шкільною системою, де наслідки її дій загрожують зламати її саму.
«Клас»
реж. Лоран Канте (Франція)
Франсуа — молодий учитель французької літератури. Він працює з підлітками у жорстокій школі. Сам Франсуа теж не з тихих людей — він без вагань бере участь у запальних словесних битвах з Есмеральдою, Сулейманом, Кумбою та іншими учнями. Щоразу їхні дискусії відчуваються так, наче на кону справді саме існування мови та літератури. Але розуміння демократії, до якої прагне європейське суспільство, іноді може призвести до реальних ризиків.
«Шкільні джунглі»
реж. Річард Брукс (США)
Головний герой, ветеран війни Річард Дадʼє, стає вчителем у середній школі. Серед учнів багато складних підлітків, які ведуть гучну антигромадську діяльність. Дадʼє вирішує стати тим, хто примирить несоціальних дітей із принциповими та правильними вчителями. Але це тільки погіршує ситуацію — йому погрожують аноніми телефоном, а потім звинувачують у харасменті, якого він не вчиняв. Стрічку номінували на премію «Оскар» у 1956, і вона змінила систему освіти. Фільм уперше показав кризу, яка накрила Америку після Другої світової війни у питанні нового покоління, що зростало в насиллі.
«Монстр»
реж. Хіроказу Корееда (Японія)
Азійський кінематограф завжди був таким, що вражає, та не завжди зрозумілим для західного глядача через яскраву різницю в менталітетах. Нова історія Каннського лауреата Хіроказу Корееда — фільм про матір та її маленького сина Мінато, що починає поводитися дивно. Жінка відчуває, що щось не так. Так вона виявляє, що в цьому винен учитель, і вривається в школу з вимогою дізнатися, що відбувається. Правда викриється, але вчитель та учень уже нерозлучні у своїх планах та діях.
«Нуль калорій»
реж. Джессіка Гауснер (Австрія)
Ще одна історія про поганий вплив створила австрійська режисерка, яка любить ідеально вивірені, але завжди яскраві кольорові кадри. В елітній школі після появи нової викладачки з «усвідомленого харчування» з’являється таємний клуб. Підлітки, які не могли знайти гідного авторитета, нарешті мають ту, за ким можна йти. Члени спільноти тренують самоконтроль і борються з нестримним споживацтвом. Та перш ніж у вчителів і батьків виникнуть якісь підозри, цей клуб стає небезпечним для самих учасників — діти зайдуть надто далеко.
«Полювання»
реж. Томас Вінтерберг (Данія)
Данський режисер Томас Вінтенберг не вперше робить свого героя вчителем, і знову його грає Мадс Міккельсен. Цього разу вчитель Лукас живе самотнім життям, весь час борючись за право опікуватися над сином. Його життя повільно налагоджується — він знаходить нове кохання та отримує перші хороші новини про свого сина. Але це щастя ось-ось буде жорстоко зруйноване маленькою невинною брехнею від дівчинки, яка осквернить репутацію сина Лукаса.
