Що маємо оновити у школах, аби учні розвивали креативне мислення? Яких типів завдань бракує в наших нових підручниках? Що виявилося найскладнішим під час дослідження PISA для юних українців? Презентація Національного звіту за результатами оцінювання креативного мислення викликала цікаву дискусію, з якої пропонуємо головне.
На яких засадах оцінювали креативність? Рамковий документ українською мовою дасть відповіді на всі питання. Також про це можна почитати в наших матеріалах. Власне, Національний звіт можна знайти тут.
В Україні багато так званих стійких учнів
Про результати дослідження для України в сухих цифрах розповіла методистка Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО) Тетяна Лісова:
— Україна в оцінюванні креативного мислення має в середньому
27 балів (за шкалою від 0 до 60 балів). Це на 6 балів нижче, ніж середній бал по країнах Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Серед референтних для України країн (Болгарія, Естонія, Молдова, Польща, Словацька Республіка) Молдова та Болгарія мають найнижчі результати, а Польща та Естонія — найвищі.
Точне місце країни в рейтингу у дослідженні PISA не дають, натомість
є діапазон рейтингів (як статистичні показники, отримані з вибірок
і пов’язані з певною статистичною невизначеністю). Отже, Україна посідає позиції 32–42 у рейтингу 64 країн-учасників. У середньому по країнах-учасниках маємо 78% учнів, які досягли базового рівня креативності (третього), а в Україні таких 60%. З найкращими результатами (рівні 5 і 6) учнів у середньому 27%, у нас — 13%. Найслабших учасників (рівень 1 або 0) у середньому 7%, в Україні — 18%. А ось, скажімо, у Болгарії таких учнів аж 39%.
У країнах ОЕСР різниця середніх результатів між найбільш креативними та найменш креативними учнями становить близько 29 балів (це аналогічно різниці у 3-4 рівня). В Україні це 31 бал, тобто розподіл є дещо більшим, але відмінності незначні.
Особливий показник — так звані академічно стійкі учні. Це ті, хто перебуває в несприятливих соціально-економічних умовах, але досягає високих результатів, тобто рівнів 5 і 6. В Україні такими визнали кожного десятого учасника. Також є сільські заклади, де навчаються діти з родин, які мають досить низький соціально-економічний рівень, але при цьому учні демонструють високі показники в креативному мисленні. Це нетипове явище для інших країн. Отже, українські учні навіть у складних умовах можуть проявляти достатньо високий рівень креативності.
ТАКОЖ ЦІКАВО:
Креативне мислення:
чи можливо оцінити та як його перевірити?
Вчителі — оптимісти, а учні — ні
Даними додаткових анкетувань поділилася очільниця відділу досліджень та аналітики УЦОЯО Ганна Пичко:
— Не лише учням, а й керівникам закладів освіти під час тестування пропонували відповісти на запитання анкети. У середньому по країнах ОЕСР аж 90% учнів навчаються в закладах освіти, керівники яких вважають, що креативність — це навичка, яку можна розвинути. Але при цьому 53% їхніх учнів переконані, що здібності є вродженими, їх не можна змінити. Тобто в нас педагоги значно позитивніше налаштовані, ніж їхні учні. Перед вчителями постає завдання передати учням свою впевненість щодо перспектив школярів.
Після аналізу анкет та порівняння з результатами з креативності з’ясувалося, що помірна регулярна участь учнів у творчих заходах сприяє досягненню найкращих результатів у креативному мисленні. Тож усім українським школам варто пропонувати учням можливість займатися мистецтвами у позаурочний час.
Був побудований індекс, який характеризує сприйняття учнями вчительських практик, спрямованих на розвиток креативності. Значення цього індексу в Україні є досить високим — найвищим серед референтних країн. Але також є суттєва різниця в його значенні для учнів з високим і низьким соціально-економічним статусом. Тобто міські престижні заклади освіти дають дітям значно більше шансів для розвитку креативності.
Різні освітні підходи можуть як заохочувати учнів до розвитку креативності, так і цьому перешкоджати. Дослідження PISA довело, що креативні педагогічні практики є дуже важливими і асоціюються зазвичай із кращою успішністю учнів, але потрібно працювати над тим, щоб стимулювати вчителів застосовувати такі практики.
ТАКОЖ ЦІКАВО:
Який у вас рівень креативності:
перевірте себе за завданнями PISA 2022
Шість найбільших прогалин українських учнів
Наскрізні проблеми під час різних видів випробувань виявилися однаковими. І йдеться не лише про перевірку на креативність. Такі самі прогалини заважають, наприклад, стати усвідомленим читачем. Про це розповіла старша екзаменаторка PISA в Україні, професорка кафедри філології, перекладу та стратегічних комунікацій, доцентка кафедри викладання мов і літератури Харківської академії неперервної освіти Поліна Ткаченко.
1.
Схильність до узагальнень і абстрактних міркувань. У межах галузі «Читацька грамотність» — це схильність до узагальнень і моралізаторства. Українські учні часто привчені розмірковувати на тему, а не робити конкретні висновки. Вони можуть писати все, що знають про проблему, а не пропонувати її розв’язання, як очікується.
2.
Нездатність розрізняти важливі сюжетотворчі деталі та декоративні, які не впливають на перебіг подій. І так само під час читання учні складно концентруються на деталях, коли треба знайти фрагменти тексту, які стосуються саме цих деталей. Наприклад, є конкретне завдання: запропонувати ідею для підвищення усвідомлення людьми важливості бджіл. А 60% українських учасників PISA пропонують щось заради порятунку бджіл, а не для популяризації теми.
3.
Брак навичок використання графічних інструментів для створення візуальних продуктів. Так само під час перевірки навичок читання в рамках дослідження PISA вже вдруге констатували, на жаль, що українські підлітки не вміють працювати з графічними об’єктами як носієм інформації. Найбільше невиконаних робіт було в галузі візуального вираження.
4.
У наших тинейджерів дуже розвинена фантазія, але немає практики деталізовано пояснювати ідеї. Сформулювати їх особливості, окреслити, довести. Зокрема, замість того, що пропонувати кілька ідей, учні починали повторювати ту саму думку, описувати різними словами. Наприклад, завдання: вигадати дві різні ідеї творів про людину й робота. Учасник описує дружбу між цими персонажами, а потім спільні мандри. Але це не нова ідея, а продовження першої.
5.
Відсутність розуміння, що креативне мислення — це не вигадка заради вигадки, розваги. Це дієвий інструмент для розв’язання проблеми. Українські підлітки дуже часто пропонували фантастичні, науково непевні, казкові способи роботи с науковими проблемами.
6.
Погана обізнаність із соціальними проблемами. Найскладнішими для наших учнів виявилися завдання, спрямовані на соціальні проблеми. Можливо, підлітки мало стикаються з обговоренням таких викликів у шкільному житті й родинах. Відповіді демонстрували нерозуміння суті проблеми. Наприклад, у завданні, де користувачам інвалідних візків треба було полегшити доступ до книжок, давали таку відповідь: «Треба встановити паркування для візків, щоб відвідувачі бібліотеки могли встати та взяти з полиці потрібну їм книжку». Для цього дослідження аналітикиня робила огляд шкільних підручників для НУШ. У них чимало завдань на розвиток фантазії. Але, на жаль, мало завдань, спрямованих на досягнення результатів, на ефективне розв’язання проблем. У межах здоров’язбережувальної галузі є багато обговорень щодо соціальних проблем, але виключно на рівні обговорення.
ТАКОЖ ЦІКАВО:
Читання, математика та навчальні розриви між учнями з міст і сіл: пояснюємо результати PISA 2022
У школах оцінюватимуть креативність
Генеральний директор директорату шкільної освіти Міністерства освіти і науки України Ігор Хворостяний:
— Креативне мислення навіть у Законі України «Про освіту» зафіксоване як наскрізна для всіх освітніх галузей навичка: творчість. Отримані дані дослідження PISA є важливим джерелом для модифікації освітніх політик у такому напрямку, аби дійсно розвивати креативність в учнях. Крім змісту освіти, нових програм, нових навчальних матеріалів, МОН зробить висновки й стосовно освітнього середовища, яке має спонукати до творчості. І стосовно надання вчительству можливості бути більш креативними та подавати приклад учням.
Заступник директора УЦОЯО, співавтор інтегрованого курсу з української мовно-літературної галузі Василь Терещенко:
— В Україні завдяки PISA з’явилися серйозні, обґрунтовані підстави для того, щоб оцінювати креативне мислення в освітньому процесі. Бо дуже часто в нас наскрізні навички залишаються ніби поза фокусом уваги під час оцінювання, а насправді вони мають формуватися на всіх уроках. Якщо ми їх формуємо, ми маємо їх оцінювати.
На англомовному сайті ОЕСР розміщені завдання, які використовували в дослідженні, тож учителі можуть їх запропонувати своїм учням та подивитися на результати в конкретному класі.
Цікаво, що в нашому законодавстві згадується творчість, а не креативність. У нашій традиції ці поняття конкурують. У рамковому документі якраз є пояснення, у чому ж різниця між креативністю та творчістю. Це не про виявлення хисту до творчості. Креативне мислення — це здатність особистості мислити продуктивно. Тобто це здатність людини продуктивно залучатися до генерування, оцінювання й удосконалення ідей. Результатом може стати ухвалення оригінальних та ефективних рішень, поступ у знаннях і дієвий прояв фантазії. Коли ми говоримо про те, що в освітньому процесі потрібна креативність, ми говоримо фактично про всю діяльність, тому що на будь-якому уроці учні мають реалізувати свої знання, навички в тому, щоб давати якийсь продукт. Так само в майбутньому: яку б професію не обрали учні, їм доведеться проявляти креативність, аби вдало конкурувати на ринку праці. Тож нині зрозуміло, в якому напрямку рухатися та які результати ми хочемо мати. Це велика користь, яку ми отримали завдяки дослідженню PISA.
