Що хорошого COVID дав школі?

Підсумки найбільшої освітньої конференції Фінляндії Educa 2021

Представники всіх трьох скандинавських країн зустрілися онлайн на найбільшій конференції Фінляндії Educa. Освітні лідери обговорювали, як їхні країни реагували на виклики пандемії в освіті й що з цього досвіду вони взяли б у майбутнє. Незважаючи на втрати і випробування, які приніс COVID-19, вони розмірковували, що хорошого коронакриза дала освіті.

Школи почали цінувати

COVID-19 змусив усіх усвідомити, наскільки важливі школи для учнів, батьків і всього суспільства. Люди раптом почали цінувати школи та вчителів набагато більше, ніж раніше. На цьому в один голос наголошували освітні управлінці Фінляндії, Швеції та Норвегії під час дискусії, яка називалася «Освіта для майбутнього».

«Ми усвідомили, наскільки важливою є школа, як добре, коли вона відкрита. Ми побачили, як учні та вчителі люблять бути поруч одне з одним», — поділилася враженнями пані міністр освіти Швеції Анна Екстрьом, для якої минулий рік був одним з найважчих у житті з погляду ухвалення рішень.

Навесні 2020 року через швидке поширення коронавірусу школи закрилися для всіх учнів у Фінляндії та Норвегії. Проте у Швеції садочки, молодша й частково середня школа продовжили працювати, й учні віком до 15 років мали змогу відвідувати навчальні заклади. У квітні садки, а в травні і школи почала відкривати Норвегія. Фінляндія відкрила школи лише за два тижні до літніх канікул. «Бо ми вже побачили на той момент, як це погано для дітей та молоді бути так довго вдома без вчителів», — пояснив новопризначений міністр освіти Фінляндії Юссі Сарамо.

Восени у Фінляндії та Норвегії продовжилося «контактне навчання», проте на місцевому рівні запроваджувалися карантини у зв’язку зі спалахом захворюваності. У Швеції з осені триває змішане навчання з можливістю переходу за потреби на дистанційне.

На цей момент деякі школи в скандинавських країнах опинилися під загрозою нового штаму вірусу, який мутував. «Ми намагаємося тримати школи настільки відкритими, наскільки це можливо, — говорить пан Сарамо з Фінляндії. — Але ми також готові повернутися до дистанційного навчання, якщо буде потрібно».

Найважливішою школа виявилася для вразливих груп населення, які вдома не мають засобів та умов для дистанційного навчання, а також повноцінного харчування.

Освітні заклади пройшли краш-курс із диджиталізації

Під час пандемії учням та вчителям довелося прискорено опановувати цифрові технології для дистанційного навчання.

«Дуже важко шукати позитивні сторони цього жахливого часу пандемії, — говорить очільниця освітнього міністерства Швеції Анна Екстрьом. — Проте ми пройшли краш-курс із диджиталізації. І те, як шкільні системи, вчителі, а також учні прийняли цей виклик, — просто фантастично».

На думку освітніх міністрів, пандемія прискорила ті зміни, які назрівали в освіті. Раніше дистанційне навчання в скандинавських країнах використовувалося здебільшого для вивчення мов національних меншин. Під час локдауну цей досвід довелося масштабувати на весь процес навчання.

«Клас більше не фізичний простір із дошкою посеред аудиторії», — говорить Анья Йогансен, державний секретар Норвегії з освіти та інтеграції, яка представляла свою країну на конференції Educa. За її словами, Норвегія десятиліттями інвестувала в цифрову інфраструктуру та розвивала цифрову компетентність вчителів, і під час локдауну виграла від цього.

Цифрові навички — це те, що й надалі варто розвивати вчителям та учням, переконані освітні лідери.

«У майбутньому буде більше змішаних класів і дистанційного навчання», — запевняє пані Йогансен. У Норвегії вже розпочали кілька досліджень про те, як COVID-19 вплинув на навчання та самопочуття людей, для того, щоби з’ясувати, як ефективніше навчатися за допомогою технологій у майбутньому.

Разом з тим, освітні управлінці погоджуються, що дистанційне навчання — це не найкращий вид навчання. Проте якщо використовувати його як допоміжний засіб на додачу до очного навчання, у невеликих групах, з достатньою кількістю перерв, результат може бути досить хороший.

Більше уваги стали приділяти гігієні

Увага на гігієнічних заходах у школі може допомогти в боротьбі не лише з COVID-19, а й з іншими хворобами, вважає пані державний секретар Норвегії Анья Йогансен.

Досвід запровадження протиепідемічних заходів можна використати в майбутньому під час сезонного спалаху захворюваності.

Певні категорії учнів розкрилися

Як не парадоксально це звучить, але учням, які зазвичай були замкнуті на уроках або часто прогулювали школу, навчання з дому пішло на користь. «Деякі учні показали себе з кращого боку під час дистанційного навчання: сором’язливі учні, а також учні з високим рівнем невідвідуваності демонстрували більшу присутність», — ділиться спостереженнями пані міністр Швеції Анна Екстрьом.

Загалом під час локдауну діти вчилися робити завдання вчасно, бути більш дисциплінованими та брати відповідальність за своє навчання на себе.

«COVID-генерація означатиме молодь, яка взяла відповідальність за себе та своє суспільство», — каже пані Екстрьом.

Школа після COVID: цілі для освіти

Серед найбільших цілей на найближче майбутнє представники Швеції та Норвегії назвали забезпечення рівного доступу до якісної освіти всіх категорій учнів, незалежно від їхніх особливостей та життєвих обставин. У тому числі збільшення можливостей дистанційного навчання в сільській місцевості.

Натомість освітня супердержава Фінляндія взяла курс на підтримку навчання протягом життя, щоб освіта на всіх її етапах була пріоритетом для уряду. Місяць тому фінський парламент ухвалив закон, що всі учні до 18 років повинні ходити до школи. Таким чином, попри проблеми в економіці, влада намагається боротися з низькою залученістю молоді на ринку праці.

Серед предметів, яких варто навчати дітей уже зараз, учасники конференції називали: сталий розвиток, навички самозарадності та здорового, холістичного способу життя, основи демократії та критичне мислення.

Поділитися цією статтею