За три роки повномасштабної війни багато дітей зазнали травматизації. І це не лише фізичні, а й психологічні травми. Як учителям розпізнати симптоми травматизації у дитини? Як створити безпечне середовище та які методи регуляції емоцій працюють найкраще? Спеціально для читачів Освіторія.Медіа команда психологів ГО Gen.Ukrainian підготувала добірку практичних порад, як правильно забезпечити дітям психологічну підтримку.
Визнаймо, працювати з дітьми, які зазнали травматизації, може бути складно. Однак фахівці Gen.Ukrainian запевняють: якщо вчасно розпізнати симптоми, створити безпечний та комфортний простір для навчання і показати дітям, як справлятися зі своїми емоційними реакціями, травматичних наслідків можна уникнути або принаймні мінімізувати їхній вплив.
✤ ✤ ✤
Як розпізнати симптоми травматизації у дітей?
Працюючи із травмованими дітьми, у першу чергу варто звертати увагу на такі прояви:
- зміни в когнітивних навичках: погіршення концентрації, труднощі з запам’ятовуванням та відтворенням інформації;
- порушення поведінки: поява протестної, демонстративної або агресивної поведінки;
- зміни апетиту: різка зміна харчових звичок, брак апетиту або, навпаки, бажання постійно їсти;
- труднощі емоційної регуляції: емоційна нестійкість, різкі зміни настрою, неконтрольовані емоції, які з’являються без причини;
- зміна якості сну: труднощі засинання, нічні жахи, страхи, пов’язані зі сном, труднощі пробудження, патологічна сонливість або, навпаки, брак сну.
Якщо дитина проявляє незвичну поведінку, спитайте, чи не відчуває вона щось із зазначених вище проявів. Дізнайтеся, чи добре вона почувається, запропонуйте попити води, перекусити і дайте час для того, щоб її емоційний стан нормалізувався.
«Фізіологічні реакції, проблеми з управлінням емоціями, поява страхів та загальна тривожність є досить типовими. Залежно від вікової групи різниться тільки ступінь їхнього впливу. Звісно ж, не всі діти матимуть усі з перелічених проявів. Якщо вчасно помітити найменші з них і надати допомогу, дітям буде значно легше впоратись та відновитись», — зазначає Вануі Мартиросян, провідна психологиня Gen.Ukrainian.
Як створити безпечне психологічне середовище?
Для того щоб послабити вплив симптомів травматизації чи взагалі їх усунути, в освітньому просторі потрібно створити безпечне середовище, забезпечивши дітям фізичну та емоційну безпеку .
Фізична безпека передбачає не лише відсутність фізичного насильства, а й створення комфортного простору, де дитина почувається захищеною та забезпечує власні фізичні потреби.
Емоційна безпека має кілька основних компонентів:
- передбачуваність середовища: дитина має розуміти і знати що, коли і де відбувається. Створіть для неї розклад, візуальні підказки, схеми, алгоритми дій для виконання завдань. Це значно знижує тривогу і дає відчуття контролю;
- передбачуваність реакцій дорослих: реакції мають бути екологічними, соціально прийнятними та забезпечувати підтримку. Вам як дорослим потрібно показати дитині, що відчувати та проживати різні емоції, а також використовувати спеціальні способи саморегуляції та відновлення ресурсу — нормально;
- можливості для самовираження: зробити так, щоб думка дитини завжди була почута. Дитина має розуміти, що кожна думка має право на існування, навіть якщо вона хибна. У такому разі слід дати зворотний зв’язок про цю думку, але не критикувати саму дитину;
- можливість вільно виражати емоції: поясніть дитині, що не потрібно блокувати вираження одних емоцій іншими, і допоможіть їх прожити чи знайти прийнятні для цього способи.
✤ ✤ ✤
Вибір зазначених вище активностей залежатиме від віку дітей та особливостей класу, з яким працює вчитель. Створення середовища емоційної безпеки потребує залучення як вчителя, так і учнів — заплануйте та проведіть заняття на тему визначення емоцій та способів, як з ними впоратися, і створіть у школі «місця сили», де дитина зможе заспокоїтись, усамітнитись та відрегулювати емоції.
Методи емоційної регуляції для дітей
Після взаємодії з певними тригерами у дітей можуть траплятись емоційні вибухи — бурхливі емоційні реакції зі стрімким розвитком й великою інтенсивністю. Після таких епізодів загальна активність дитини зазвичай знижується. У підлітковому віці це може відбуватися частіше, зважаючи на вікові особливості, коли діти тяжіють до категоричності, генералізації свого досвіду та намагаються самотужки впоратися з внутрішньою напругою.
У момент підвищеного стресу чи емоційної реакції можна спробувати зробити разом із дитиною дихальні вправи.
- Видихання напруги: зробити глибокий вдих і видихнути напругу назовні. Повторити 3–4 рази чи скільки потрібно, поки не з’явиться відчуття, що тіло стало легшим.
- Дихання по квадрату: зробити глибокий вдих, затримати дихання, видихнути, щоразу подумки рахуючи до 4. Повторити 3–5 разів.
Також для зменшення стресових реакцій можна застосовувати фізичну стабілізацію. Її можна робити всім класом на перервах між уроками. Це білатеральні (такі, що задіюють обидві сторони тіла) вправи, заземлення, розтягування й трусіння та когнітивна активація.
Білатеральні вправи
- «Метелик»: повільно, але ритмічно постукати схрещеними долонями, наче вистукуємо із тіла стрес. Змінювати ритм — то повільно, то швидко, поки дитина не відчує полегшення.
- «Перехресна хода»: крокувати так, щоб лівий лікоть торкався правого коліна, а правий лікоть — лівого коліна.
Заземлення
- «Міцні обійми»: дитині слід обійняти саму себе, аби відчути підтримку рук.
- «Тут і зараз»: сфокусувати дитину на тому, де вона зараз перебуває, та на відчутті різних частин тіла. Попросити її подивитися на себе, оглянути предмети довкола, прислухатися до звуків, відчути запахи, спробувати речі на дотик.
Розтягування і трусіння
- Будь-які розтяжки та потягування.
- Контрастне напруження і розслаблення: на вдиху сильно напружити частини тіла, на видиху — розслабити, щоб ноги та руки розслаблено пленталися.
- Струситися: разом з дитиною потрусити руками, ногами чи всім тілом, ніби ви струшуєте з себе напругу та все зайве.
Когнітивна активація
- «5-4-3-2-1»: попросити дитину знайти 5 предметів одного кольору, почути 4 різні звуки, показати 3 тверді предмети, пригадати 2 солодкі речі, відчути 1 предмет, на якому сидиш. Знайти, порахувати і назвати.
- «Думки-хмаринки»: попросити дитину уявити, що думки — це хмаринки в небі, а вона дивиться на них здалеку. Розказати, що хмари бувають різного розміру, кольору, текстури та насиченості. Нехай вони пливуть, змінюють одна одну, поки дитина споглядає. Дозволити думкам бути різними, приходити і йти.
✤ ✤ ✤
Емоційна стабільність складається з багатьох факторів. Впровадження найпростіших із них у шкільне життя допоможе психіці дитини створити міцний фундамент для реакції на тригери. Для профілактики емоційних вибухів та підтримки емоційної стабільності вчителі можуть впровадити такі практики:
- розпорядок дня. Це чудовий варіант профілактики тривожності, адже він є фактором стабілізації та створює заспокійливі умови передбачуваності;
- фізична активність. Перед початком першого уроку проводити руханки з розтяжками та дихальними вправами. Після уроків варто також забезпечити фізичне розвантаження для дітей, щоб вони могли впоратися з виснаженням психіки;
- «суперсили». Допомогти дітям визначити власні компетентності та «суперсили». Це допоможе їм відчути свій вплив та вагомість серед інших;
- «скринька ресурсів». Створити допоміжний засіб підтримки у важкі часи: коробку чи скриньку з речами, які важливі для дитини та емоційно її заряджають;
- інсталяція змін. Зробити інсталяцію, яка розкриватиме концепцію зміни як невіддільної частини життя. І так показати дітям, що все змінюється, і на одні речі вони можуть впливати, а на інші — ні (негода, війна чи інші трагічні події);
- місце емоційної розрядки. Створити в класі місце, де діти зможуть вивільнити свої емоції та позбутися їх. Це може бути дитяча халабуда, конструкція з пуфів чи просто окреме місце усамітнення.
Дізнатися про додаткові інструменти та детальніше ознайомитися з різними методиками ви можете в посібнику «Вчимося разом: методичні рекомендації для представників освіти», який створили за ініціативи Мінцифри та громадської організації Gen.Ukrainian для платформи «Дія.Освіта» спеціально для освітян та всіх, хто комунікує з дітьми.
Якщо під час роботи з дітьми, які пережили травматизацію, ви відчуваєте потребу в додатковій експертизі, команда Gen.Ukrainian завжди відкрита до ваших запитів. Поділитися своїми питаннями ви можете поштою: info@genukrainian.com.ua.
Gen.Ukrainian — громадська організація, яка спеціалізується на питаннях дитинства в часи війни та ментальної реабілітації дітей і підлітків, що зіткнулися із втратою батьків, полоном, примусовою депортацією та іншими психологічними травмами, повʼязаними з війною. Gen.Ukrainian організовує психологічні інтенсиви, розробляє інноваційні програми реабілітації з дитячої психологічної травми та провадить активну наукову діяльність. Психоедукаційні реабілітаційні інтенсиви Gen.Camp допомогли вже більш ніж 400 дітям, які переживають важкі психологічні травми війни та їхні психотравматичні наслідки.
