ЗНО з української мови і літератури цього року приємно здивувало: у ньому були інтегровані, відкритої форми та навіть «геометричні» завдання. А учням сподобалася тема есе про стереотипи. «Цей тест — приклад красивого балансу між перевіркою формальних знань учнів та компетентнісними завданнями», — так коментує ЗНО з мови та літератури наш експерт Ігор Хворостяний. І додає: такі тести дають шанси на високий бал не лише учням, які зубрили правила, а й тим, хто вміє аналізувати, зіставляти й мислити аналітично.
Недосконалий таймінг: 210 хвилин — замало на виконання 67 завдань
І тести, і тема есе цього року — більш ніж адекватні. Формулювання завдань, підбір варіантів відповідей — теж на висоті. Я не відчув внутрішніх когнітивних дисонансів, коли виконував завдання, — все прозоро та зрозуміло.
Але час на виконання тестів, на мою думку, розподілений непропорційно. Голі цифри: якщо складати ЗНО виключно з української мови, вам дадуть 150 хвилин. Отже, на одне завдання ви витрачаєте в середньому 4 хвилини.
А якщо складати тест з української мови та літератури, то 67 завдань маєте виконати за 210 хвилин. Виходить, на кожне завдання дається в середньому 3 хвилини. А де поділася четверта хвилина? Вона важить дуже-дуже багато. Відгуки учнів підтверджують: багатьом не вистачило часу. Адже додалися нові види завдань — із відкритими питаннями. У деяких завданнях з літератури треба було бодай кілька разів прочитати вірш, щоб його виконати. У три хвилини не вкладаєшся, як не крути.
ЗНО з української мови і літератури: що нового?
Порівняно з минулим роком у частині тесту з літератури нічого не змінилось. Завдання були точніші й коректніші, на мою думку.
А ось у частині мовного тесту з’явились нові завдання відкритої форми з короткою письмовою відповіддю. Для прикладу — завдання 64.
Це максимально компетентнісне завдання. Воно про роль театру й культури в сучасному вимірі та покаже, як дитина вміє аналізувати текст і коротко висловлювати власні думки. Напевне, не для всіх це завдання було легким. Але ЗНО так і має будуватись: якісь завдання — легші, а якісь — складніші та передбачають вмикання логіки, аналітичного мислення.
Такі завдання корисні для українських учнів. Згадаймо лишень результати тестування PISA: наші діти не вміють дати конкретну відповідь на те, про що їх запитують. До прикладу, питання звучить «Про що йдеться в тексті?», а учень починає переказувати весь текст. Я на цю тему жартую: «Ти запитуєш, які пиріжки кращі — з вишнями чи з яблуками, а діти розповідають про сенс життя».
Яке завдання в тесті похвалили учні
«Геометричне» завдання. За відгуками дітей знаю, що їм сподобалось завдання 48. Суть у тому, щоб утворити правильний порядок у тексті, обравши правильну послідовність з наявних п’яти речень. Кожне речення позначене геометричними фігурами: ромбик, трапеція, трикутник, квадрат і коло.
Круте завдання світового рівня, яке перегукується з тезою Андреаса Шляйхера «Тестування PISA неможливо вивчити». Мені подобається, що тут ідеться не про формальне знання мови, а про метакогнітивні навички — аналіз, встановлення послідовностей, зіставлення. Може дитина створити зв’язну послідовність тексту чи ні?
Інтегроване завдання: цікаво, але складно
Особисто мені сподобалось завдання №9, де потрібно послідовно заповнити пропуски. Учням потрібно не лише знати героїв твору, а й розуміти тло історичних процесів, на якому вибудуваний сюжет. Отож, після смерті Богдана Хмельницького настала доба Руїни. А значить, ідеться або про твір «Чорна рада», або про «Маруся Чурай». Прекрасне поєднання літератури та історії в тестовому завданні.
Наголоси, що запам’ятаються на все життя
ЗНО виконує ще й важливу суспільну функцію — вчить дітей і дорослих правильно наголошувати слова. Адже саме за рахунок широкого розголосу після якогось із ЗНО ми запам’ятали, що правильно казати «довІдник», а не довіднИк». У 2021 році, сподіваюсь, запам’ятаємо, що правильно «листопАд», «вІдгомін», «чорнОзем», «ознАка».
Завдання на наголоси цьогоріч одягнули в красиву компетентнісну обгортку. Наголоси даються в контексті речень, в окремих словах наголоси поставлені неправильно. Учень обирає три неправильні варіанти.
Яке завдання в тесті ЗНО видалось нудним?
Завдання №22, бо воно передбачає суто формальне відтворення фактажу: вивчив напам’ять — молодець, отримай бали. Як на мене, це нудно. Так, учням пропонують назви чотирьох творів — «Лебеді материнства», «Пісня про рушник», «Чари ночі», «Уривок з поеми». Окремо надається список художніх образів. Наприклад: «зорі сургучеві, мавки чорноброві, білява хата, верби і тополі».
Потрібно «увідповіднити назву твору з його художніми образами».
Дитина, яка готувалася, завчаючи твори, відповість правильно. Але питання інше: чи потрібно учням пам’ятатати, що це саме в «Чарах ночі» є палкі обійми, струни золоті і свято радісне квіток? Адже запам’ятовується мотив кохання: природа суголосна настроям ліричного героя.
Чи потрібно взагалі українським учням вивчати напам’ять поезії та уривки з творів? Я переконаний, що ні. Світова педагогіка говорить, що це не приносить значущої користі. У нас полюбляють у цей момент говорити про тренування пам’яті, але є сотні інших варіантів, окрім зубріння віршів і тим паче необхідності розповідати їх перед усім класом. Останнє — повний педагогічний абсурд.
Есе про стереотипи дуже відгукнулось дітям
Тема цьогорічного власного висловлення — стереотипи. Спершу учні прочитали невеликий текст про етимологію цього слова та його значення. Потім переглянули умовну класифікацію негативних, позитивних і нейтральних стереотипів.
Приклад позитивних стереотипів: «Кохана людина завжди найкраща». Негативних: «Усі політики погані». Нейтральних: «Українці люблять вареники і борщ».
Дискутувати про це можна багато, але питання до учнів було наступним: «Як стереотипи впливають на життя людей?» Це сучасно й цікаво для підлітків. Одна з учениць наводила приклад із життя про те, що дівчат не взяли на олімпіаду з фізики. Мовляв, дівчата не дуже сильні в точних науках і не зможуть вибороти перемогу. Це реалії сьогодення! Тим паче, що нам, українцям, ще треба буде боротися з купою стереотипів протягом життя.
