У межах Серпневої конференції 2023 «Освіта єднає» відбулося обговорення відновлення реформи НУШ. Коли будуть готові підручники? Які освітні проблеми варто врахувати в процесі відновлення реформи? Яким має бути оцінювання учнів за НУШ? Зібрали для вас головні тези та цифри дискусії.
Фінансування НУШ та підготовка підручників
Андрій Сташків, заступник міністра освіти і науки
Наразі ми маємо цілий рік базової школи, під час якого через воєнний стан та бойові дії реформа не досягла запланованих результатів. Це сталося через нестачу бюджету та через те, що багато закладів освіти призупинили свою роботу. Фактично не було спроможності здійснити реформу.
Для продовження важливі фінансові інструменти. Перш за все нам потрібно навчати вчителів 5–7-х класів. Для цього передбачено механізм підвищення кваліфікації, він знайомий нам з початкової школи. Коли спершу навчали тренерів, а вони вже працювали безпосередньо з учителями в інститутах післядипломної освіти. Це найпростіший та найшвидший механізм.
Постанова Кабінету Міністрів щодо НУШ передбачає безумовну підтримку пілотних шкіл. Окрім підвищення кваліфікації, це також оновлення матеріальної бази пілотних класів НУШ. Якщо ця постанова буде прийнята, то кожен клас отримає 400 тис. грн для оновлення матеріально-технічної бази. За ці кошти в класи можна буде купити меблі, засоби навчання, комп’ютерне, мультимедійне та інтерактивне обладнання. А також засоби навчання для 5–6-х класів.
Чи готові підручники?
Сума, передбачена в державному бюджеті на друк підручників, — лише близько 750 млн грн. А потреба значно більша. Тому доводиться розставляти пріоритети.
Зараз уже є надруковані або в процесі друку підручники для 6-го класу з української мови та літератури, зарубіжної літератури, історії України, математики. А також підручники для нацменшин та дітей з ООП. Їх повинні отримати школи на початку навчального року.
Завдяки донорам та спонсорам, зокрема міжнародним, надруковано також окремі підручники для 5-го класу. Це українська мова, польська мова, природничий цикл. Окремо підручники з історії України для 5-го класу будуть друкуватися за державні кошти.
Нині в регіони вже доставили понад 4 млн підручників, це понад 80% від загальної кількості надрукованих підручників.
Для 10-х класів за державний кошт надрукуємо підручники для нацменшин та дітей з ООП.
Що буде з іншими — цілком логічне запитання. Зараз відбуваються перемовини з Радою Європи. І вона погодилася найближчим часом підписати договори про друк підручників для 5–6-х класів з інформаційних технологій, географії та мистецтва. Це те, що неможливо надрукувати за державний кошт.
Що буде зі старшою профільною школою?
Міністерство вже починає роботу над її реформою. Зараз триває розробка концепції старшої профільної школи, її презентація відбудеться восени 2023 року. Також Міносвіти презентує Стандарт старшої профільної школи.
Розуміємо, що пілот старшої профільної школи є ще складнішим, ніж базової. Тому він розпочнеться не у 2026 році, а у 2025. Тобто за два роки до її повноцінного функціонування.
Тож цей навчальний рік буде тестовим. Ми хочемо оцінити, як зможемо відновити реформу НУШ. А з наступного року — повноцінно її спланувати та продовжувати так, як було задумано.
Нові орієнтири реформи НУШ
Лілія Гриневич, пані міністр освіти і науки у 2016-2019 роках
Сьогодні є важливі дані, що повинні бути враховані в освітньому процесі. Наприклад те, що 75% учнів, які зараз перебувають в Україні, мають когнітивні ознаки стресу. Лише 25% українських підлітків відчувають опору в собі. А 83% хочуть дізнатися, як можуть підтримувати себе у важкі часи.
І коли ми в загальному говоримо про додану цінність реформи НУШ, то вона полягає в компетентнісному підході. Адже крім оновлених академічних знань, дітям потрібні соціальні м’які навички, здатність до адаптації, вміння керувати емоціями.
Ще один важливий момент — завершення міграційного процесу. Коли учні повернуться з-за кордону, нам потрібно буде їх якнайкраще адаптувати до української системи освіти.
Також важливо враховувати освітні втрати та розриви. Нас чекає поділ на велику кількість груп, відповідно до них. Адже діти-ВПО, ті, які перебували за кордоном, ті, яких певним чином торкнулася війна, матимуть свої освітні втрати. Вони стосуватимуться досвіду конкретної дитини. Тому і міряти їх потрібно індивідуально.
Тож ми маємо розуміти, що до реформи освіти в нас включаються нові напрямки, які треба передбачити: це і подолання освітніх втрат, і забезпечення майбутньої успішної самореалізації українців, і розвиток країни.
Що сповільнило реформу НУШ?
Якщо говорити відверто, на старті НУШ у 5-му класі загальнодержавно в нас відбулася імітація впровадження державного стандарту базової освіти. Але я впевнена, що є сотні шкіл і тисячі вчителів, які все-таки змогли впровадити справді державний стандарт базової освіти і запропонувати методики компетентнісного навчання.
Проте навіть коли ми беремо підручники, затверджені МОН, то вони не відповідають результатам державного стандарту. Ми розповідаємо, що робимо реформу, але насправді не будемо мати результату.
Тому потрібно переглянути ситуацію, використовуючи досвід пілотних шкіл. Адже вони значно краще знають про помилки, проблеми та можливі рішення. Нам потрібна ревізія, зворотний зв’язок. Зокрема по підручниках, що вже були використані.
Звісно, важлива комунікація. Тому що вчитель, який хоче щось впровадити, повинен мати внутрішню підтримку. Цим повинні керуватися директори закладів освіти.
Громадська спілка «Освіторія» розробила курс «НУШ: базова середня освіта». Його варто пройти кожному вчителю-предметнику та директору школи. Я би радила зробити його обов’язковим для використання.
Оцінювання, що відповідає реформі НУШ
Тетяна Вакуленко, директорка Українського центру оцінювання якості освіти
Щойно з’явилася на горизонті реформа, ми в УЦОЯО стали думати про оцінювання, яке б відповідало концепції НУШ. Тож почали розробляти стратегію освітнього оцінювання в Україні. За нашими оптимістичними оцінками вона мала бути реалізована 2030 року.
Ми ще тоді розуміли, що стандартизоване оцінювання — це важлива частина реформи. Бо для того, щоб якісно імплементувати реформу, потрібні дані. І вони мають бути чистими та об’єктивними.
І якби ми впроваджували цю стратегію так, як це планували, то зараз не було б питань про те, які в нас навчальні втрати та розриви. Ми б мали чесні відповіді.
Для того щоб говорити про концепцію НУШ та докорінні зміни в системи освіти, нам дуже потрібна інформація, яка була б корисна не тільки політикам та управлінцям, а й учителям. Про те, що вони роблять правильно та неправильно. Хороші об’єктивні дані оцінювання — це чіткий дороговказ для педагогів, як їм потрібно працювати.
Ці питання ми хотіли вирішити, створивши систему стандартизованих оцінювань на ключових етапах здобуття освіти.
Є країни, в яких стандартизовані оцінювання проводять ледь не після кожного семестру. І вони часто говорять, що перетестовують учнів. Діти втомлюються та навчаються лише для оцінок.
В Україні все зводиться до ЗНО. І результати роботи за 11 років у школі ви дізнаєтеся в травні випускного класу. Тобто школа випускає дитину і не знає нічого про неї.
Є сотні батьків, які звертаються до регіональних центрів УЦОЯО в кінці 10-го або на початку 11-го класу їхніх дітей. Їм важливо розуміти рівень знань дитини. Адже часто буває так, що в школі прекрасні оцінки. Але потім результати ЗНО чи НМТ зовсім не відповідають тим очікуванням, що були. Тому що не було стандартизованих інструментів оцінювання.
Якою має бути система оцінювання?
За нашим планом система передбачала, що ми проводимо оцінювання за інструментом, розробленим стандартизовано і централізовано.
На етапі 4-го класу його мали б упроваджувати вчителі в закладах освіти, тобто без додаткового стресу для учнів.
Для 9-го класу передбачалася гібридна модель, де заклади освіти надають приміщення та можливості для проведення оцінювання. Але приїздять експерти для того, щоб допомогти цим закладам освіти.
А в 11–12-х класах тестування проводилося б так, як відбуваються зараз випускні випробування.
Що б нам дало таке оцінювання?
Ми могли б зібрати коректні дані, аналізувати їх і працювати з ними навіть на рівні закладу освіти. Але крім системи тестування, нам потрібна база даних з результатами учнів кожного закладу освіти. Це дало б нам можливість бачити вплив кожної окремої школи.
Важливо розуміти, що ми не можемо очікувати тих самих результатів від великого столичного ліцею і маленької сільської школи. Але можемо рахувати приріст. Адже ця сільська школа може дати значно більше дитині. Наприклад, якщо дитина з маленької школи або з промислового району, і там ніхто не здобував вищу освіту, а всі орієнтуються на професію батьків, яка може не передбачати вищої освіти. І якщо дитина виявила бажання та змогла вступити до університету — це перемога школи. І про це така система нам повідомляла б.
