Ми вже писали про те, як навчає Ізраїль під час війни. А зараз хочемо поділитися безпековим досвідом його шкільної системи. Спікери нашого матеріалу — українські освітяни та психологи, які навчалися в Ізраїлі організовувати освітній процес у надзвичайних ситуаціях. У тому числі в умовах війни. Особливий акцент — як надавати психологічну підтримку учням. Цікаво, що з цією метою в ізраїльських школах навіть створили окрему посаду. Читайте все про безпеку і навчання в Ізраїлі від учасників освітньої поїздки.
директорка комунального закладу «Ліцей «Вікторія-П» Кропивницької міської ради Кіровоградської області
психологиня, сімейна та дитяча психотерапевтка, судова експертка-психологиня, аналітично-орієнтована психотерапевтка, фахівчиня з теорії прив’язаності
генеральний секретар у Фонді Президента з підтримки освіти, науки та спорту
Безпековий алгоритм шкіл Ізраїлю
«Помаранчевий день»: 4 тренування на рік
У випадку надзвичайної ситуації (НС) у школах Ізраїлю спрацьовує чіткий і вивірений алгоритм дій, якого дотримуються дорослі й діти. Він залучає всіх без винятку учасників освітнього процесу: від адміністрації школи до учнів та батьків.
Усі знають, що робити і за яким принципом діяти — цьому сприяють щорічні тренування в разі НС під назвою «Помаранчевий день». Такі «безпекові відпрацювання» організовують 4 рази на рік. Окрім того, раз на два місяці відпрацьовується «навчальна тривога».
Як же проходить «Помаранчевий день»?
Цього дня до школи приходять безпековий поліцейський, представники пожежної та швидкої медичної допомоги, представник координаційного штабу від місцевої влади.
Вони знайомлять дітей зі спеціальними протоколами реагування на різноманітні надзвичайні ситуації. Залежно від виду НС відбувається тренувальна евакуація. Учням в ігровій формі розповідають про дії під час можливих небезпек.
Цікаво знати:
В Ізраїлі безпековий алгоритм базується на інструкціях, а інструкції базуються на симуляціях та покращенні інструкцій. Це в тому випадку, якщо під час симуляції було запропоновано кращий варіант реагування на певну ситуацію.
Евакуація дітей у разі НС: хто і за що відповідає?
В Ізраїлі в екстрених ситуаціях директор освітньої установи стає керівником з управління надзвичайною ситуацією. Але й кожен учитель та вихователь повинен знати, де його підопічні.
Тож загалом відповідальні ВСІ, адже у збереженні життів зацікавлений кожен. І в кожного є своя роль в евакуації під час НС. Діти відчувають цю відповідальність, бо їх навчають з трьох років правил евакуації. Вихователі і вчителі відповідальні, бо люблять дітей. Батьки відповідальні, бо відчувають співпрацю зі школою. Директор школи відповідальний, бо піклується про всіх учасників освітнього процесу. Навіть діти старших класів мають власну місію під час НС: хтось буде вести молодших дітей до укриття, хтось проведе перекличку, а хтось допоможе розсадити в бомбосховищі.
Принцип ВУМО: перемикання з емоцій на логіку
Наскрізним принципом усіх державних систем є так званий принцип ВУМО. Його навчають учнів, пожежних, поліцейських. Цей принцип транслюють як соціальну рекламу по радіо й ТБ.
Суть ВУМО така: коли стається надзвичайна ситуація, важливо не заспокоювати іншу людину, а включити її в активне вирішення проблеми. Як дорослого, так і дитину. Наприклад, сталась аварія. Людина побачила щось жахливе. Не треба казати, що нічого страшного не сталось. Натомість варто заспокоїти через активну позицію:
— Я з тобою. Поки цю ситуацію не вирішимо, я не піду. Після цього — перемикання з емоцій на логіку: «Скільки було людей з тобою? Котра була година? Куди ти йшла? Що ти побачила?» Людина, яка потрапила в надзвичайну ситуацію чи побачила її, не має стати жертвою. Вона повинна стати активним учасником вирішення цієї ситуації. Саме тому в школі діти старших класів беруть участь в організації евакуації.
Важливо додати, що обстріли в Ізраїлі мають інший характер, аніж в Україні. Небезпека часто триває кілька годин, і весь цей час діти перебувають у шкільному бомбосховищі. Учні там не навчаються, а лише чекають на закінчення сирени. Щойно служби понижують рівень небезпеки, за дітьми приходять батьки.
До слова, діти беруть свої особисті речі в бомбосховище. Є спеціальні браслети на руку, наліпки на одязі та рюкзаках з особистою інформацією про учня. Усе це стало дуже звичними для учасників освітнього процесу в Ізраїлі.
Як влаштована система психологічної підтримки в школах Ізраїлю?
Ізраїль — країна високої «психологізації» навчання
Психоемоційна підтримка учнів і вчителів — один із пріоритетів освітньої системи Ізраїлю. «Психологізація» навчання тут дуже висока. Це означає, що психологічні аспекти «зашиті» в навчальний матеріал, а освітній процес побудований з урахуванням психологічних особливостей дітей різного віку.
У місцевих школах учитель не відокремлює навчання від психологічного супроводу, не протиставляє знання душевному комфорту дитини. Якщо педагог не може вирішити якесь питання, він може звернутися до консультанта або психолога, який є куратором цієї школи або садочка. Психолог із місцевого психологічного центру консультує або вчителя, або директора. Останній після консультації може змінити/доповнити/звернути увагу на певні аспекти процесів, які відбуваються в школі. Якщо ситуація не може бути вирішена в такий спосіб, психолог може працювати безпосередньо з класом, групою, родиною або конкретним учнем чи ученицею.
У школах Ізраїлю працює council: людина, яка оберігає душевний спокій
Council (дорадник) — це працівник школи, який отримав спеціальну освіту (річну магістратуру) та пройшов стажування. Ця людина опікується психоемоційною атмосферою в школі та в кожному її класі, активно спілкується з учнями, знає, чим живе цей шкільний колектив. Найбільше часу дорадник приділяє навчанню та консультаціям учителів.
Найперше, на що council зверне увагу вчителів: щоб перед початком занять педагоги пильним оком оглянули клас і зрозуміли, чи не демонструє хтось із учнів аномальну поведінку, та зафіксували відсутніх. Адже в Ізраїлі вважається, що першою ознакою «проблемної родини» учня може бути регулярна відсутність дитини на уроках.
Також council консультує вчителів щодо поведінки дітей та атмосфери в класі. До council йдуть, якщо виявили ознаки булінгу або суїцидальних нахилів у когось із дітей.
Також дорадник буде тією людиною, яка підтримає учня, якщо його родина переживає втрату. З дитиною та класом це проговорюють. Як і відкрито обговорюють емоції та почуття. Можуть проговорити, що очікує на похороні, які ритуали можуть бути проведені й чому дорослі роблять ту чи ту дію. Якщо сталося так, що помер хтось з учителів, council говоритиме з іншими педагогами та учнями про їхні емоції та почуття. Головне під час проживання трагічних подій — не робити вигляд, ніби нічого не сталося.
Ще одна місія council — професійний розвиток працівників школи, впровадження інтервенційних та профілактичних програм, консультації учнів, батьків, вчителів, керівництва та будь-яка інша допомога учасникам освітнього процесу під час кризових та екстрених ситуацій.
Психологічне розвантаження дітей після обстрілів: як залучені вчителі?
Змоделюймо ситуацію: днями в місті були ракетні обстріли, під час яких більшість родин постраждали психологічно (у найкращому випадку). А вже наступного дня в школі починається урок фізики. Але вчитель бачить, що діти фрустровані і новий матеріал сприймати не будуть, у них просто немає ментальної спроможності на це. У такому разі вчитель фізики не буде викладати свій предмет, а через розмову чи гру допоможе відновити психологічний стан школярів.
Адже передусім у дитини має бути ментальний ресурс для навчання, і тільки за його наявності навчання можливе. На рівні школи із цим допомагає council, проте всі знають: ментальне здоровʼя — фундамент для успішного навчання. Тому всі вчителі уважно ставляться до стану дітей. В Ізраїлі навчання не відбувається заради навчання, навчання відбувається для розвитку дітей.
Які установки стресостійкості прищеплюють ізраїльським учням?
- Усіх дітей в Ізраїлі обов’язково навчають розрізняти два поняття «мені зараз страшно» та «зараз я в небезпеці». Якщо страшно — треба вміти заспокоїтись. Якщо чатує небезпека — врятують тільки дії.
- Існує «правило довіри». Дитина не допомагає дорослому, а звертається по допомогу до знайомого дорослого (родича, вчителя).
- «Скажи стоп, коли некомфортно» — ще одне важливе ментальне правило ізраїльських учнів.
- «Падати з коня нормально». Усі падають, головне після цього піднятись.
- У країні діють «правила соціальної відповідальності»:
— повідомлення — це не донос. Отже, повідомити про те, що щось сталося, — це соціально відповідальний вчинок;
— якщо вам кажуть, що вас хочуть вбити, то повірте в це і зробіть усе можливе, щоб цьому запобігти;
— нульова терпимість до насильства. Кожна дитина має навчитися захищати себе, давати здачу.
«Екологічна» психологічна підтримка в школах Ізраїлю: як це працює?
Уся система психологічної підтримки на рівні міністерства освіти побудована на екологічній теорії Урі Бронфенбреннера (1986). Екологічна модель фокусується на людині, що розвивається, її оточенні та взаємозв’язку між людиною та середовищем.
Передумовою є те, що будь-яка діяльність людини відбувається в складному та динамічному соціальному та культурному контексті. Зміни в поведінці дитини пояснюються її досвідом у різних ситуаціях і її взаємодією з різними середовищами. Акцент — на функціонуванні дитини в повсякденному середовищі: у класі, на подвір’ї, у бібліотеці, вдома.
Екологічні підходи відділу Шефі міністерства освіти:
- особистість — частини комплексу різних соціальних кіл;
- освітні структури є центром громади;
- у пріоритеті — практики позитивної психології, зосередження на аспекті сім’ї та громади.
Усе це працює в синергії трьох компонентів: психічне благополуччя, психопедагогіка та позитивна психологія.
1.
Психічне благополуччя
Посилення психічного благополуччя та стійкості кожного індивідуума сприятиме налагодженню сприятливого клімату в освітньому середовищі.
2.
Психопедагогіка
Ця концепція навчає усвідомлювати емоції, що виникають у процесі викладання та навчання. І що важливо — ставлення, яке формується під час цих процесів. Ідея полягає в тому, щоб зміцнити здатність навчальних команд створювати простори для спостереження за емоційними та соціальними процесами, які проживають вчителі та учні під час навчального процесу.
3.
Позитивна психологія
О ні, позитивна психологія не займається лікуванням психічних розладів. Швидше — намагається знайти та виховати «сильні сторони» =позитивні якості та людський талант. А ще — зробити життя насиченішим. Отже, це превентивний психологічний підхід, що сприяє розвитку психічної стійкості серед населення в цілому, а не лише серед тих, хто звертається за лікуванням через труднощі та психічні проблеми.
Від «Освіторії»
У вересні 2022 року Фонд Президента України з підтримки освіти, науки та спорту за підтримки Посольства Ізраїлю та організації MASHAV організував поїздку для керівників у сфері освіти для ознайомлення із системою безпеченого освітнього середовища та психоемоційної підтримки в закладах освіти Ізраїлю. Серед учасників була заступниця міністра освіти і науки України Віра Рогова, народний депутат України, голова комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак, п’ять очільників українських освітніх закладів, троє представників Фонду Президента України з підтримки освіти, науки та спорту, шестеро очільників департаментів освіти і науки, дитячий психолог та представники державного та громадського секторів.
