Як часто ви стаєте свідками конфліктів дітей на перервах? Чи знаєте, як допомогти учням вирішувати суперечки конструктивно і без образ? І швидко та без галасу організувати дітей на уроці? Зібрали практичні лайфхаки для вчителів початкових класів від експертів Новопечерської школи.
Створіть правила класу
Так, вони є всюди. Але часто діти сприймають їх як щось далеке і не виконують. Не тому, що не хочуть, а тому, що не розуміють ні самі правила, ні для чого вони потрібні. Тож найкраще створювати правила класу всім разом.
Перш за все визначте проблеми, які можуть виникати, а тоді сформулюйте правила, що допоможуть уникнути цих проблем. Обговоріть кожен пункт. Переконайтеся, що діти розуміють позитивні наслідки дотримання правил. Розтлумачте всі слова. Діти можуть не до кінця розуміти, що таке повага чи ввічливість. Змоделюйте ситуації із цими словами, які будуть знайомі та близькі саме дітям.
Учні можуть самостійно записати правила та повісити у класі. Або ж ви можете надрукувати їх та красиво оформити. Не забувайте звертатися до правил щоразу, коли виникає конфліктна ситуація.
Що я бачу? Що я думаю? Що я відчуваю?
Ця вправа допомагає дітям краще розуміти різні ситуації та свої емоції в них. Почати можна на уроках читання. Після опрацювання твору запропонуйте дітям розглянути зображення до нього. Нехай учні дадуть відповіді на запитання «Що я бачу? Що я думаю? Що я відчуваю?» Навчіть їх розрізняти «бачу» і «думаю» та «думаю» і «відчуваю». Адже часто діти можуть говорити «Я відчуваю, що коли…» Їх потрібно зупинити і нагадати, що відчувати ми можемо лише емоції. А різні домисли і здогадки ми думаємо.
Потім цю вправу можна використовувати в реальному житті. Наприклад, двоє дітей посварились. Ви запитуєте ображеного, що він бачив. Він каже, що нічого не бачив, бо стояв спиною. На запитання «Що ти думав?» відповідає: «Думав, що однокласник мене навмисно штовхнув». Та виявилося, що інший хлопчик падав, намагався за когось вхопитись і випадково штовхнув свого однокласника. У такий момент варто поговорити про те, що подумати про щось не означає, що це і є дійсність.
Складіть план примирення
Коли між дітьми виник конфлікт, вони ображаються чи сердяться. У такому стані продуктивно працювати на уроці не вийде. Часом учням складно самостійно знайти потрібні слова, щоб вирішити конфлікт. Якщо емоції не вщухають, варто втрутитися вчителю. Перш за все потрібно спокійно вислухати обидві сторони, при цьому не дозволяти учням перебивати одне одного. Дайте дітям зрозуміти, що визнати власну неправоту — вчинок справжнього друга.
Щоб учні остаточно дійшли згоди, можна застосувати чарівні кроки примирення. Це можуть бути фрази, що допоможуть вибачитись та загладити провину.
Пропишіть план примирення на великому аркуші та розмістіть на стіні у класі. Діти зможуть підходити просто до цього плаката та вирішувати свої конфлікти.
Заведіть у класі Другозавра
Другозавр — прототип хорошого друга. Його варто створити разом з дітьми. Нехай учні уявлять, яким має бути справді класний друг, щоб з ним було приємно проводити час і на уроках, і розважаючись. Роздрукуйте малюнок динозаврика або будь-якого іншого героя. Завдання дітей — написати біля нього риси характеру справжнього друга.
Щоразу, коли виникають конфлікти між дітьми, апелюйте до Другозавра. Завдяки тому, що учні самостійно наділили цього героя певними якостями, вони зможуть помітити ситуації, у яких вчиняють не так, як справжній друг, і визнати свою провину.
Вивчіть із дітьми заспокійливі плесканки
Із дітьми початкових класів часом усе йде не за планом через витрачання часу на організацію і дисципліну. У таких випадках допомагають маленькі секрети вчителів.
Наприклад, щоб швидко поставити учнів парами, використовуйте картки. Намалюйте або надрукуйте картинки, кожної з яких буде по дві. До прикладу, два сердечка, два годинники, два будиночки. Переконайтесь, що кількість карток відповідає кількості учнів у класі. Перед тим як іти кудись з дітьми, запропонуйте їм дістати картку з мішечка і знайти свою пару.
Для підтримання дисципліни раджу використовувати ритмічні плесканки. Навчіть дітей одній з таких і повторюйте її тоді, коли в класі стає шумно, щоб привернути увагу кожного. Наприклад, плесканка «Хто мене чує, плесніть раз»: із кожним повтором говоріть усе тихіше, тоді й діти почнуть затихати.
