Як часто ваші учні пропускають уроки або й цілі шкільні дні? Чи завжди батьки повідомляють про поважну причину відсутності дитини? Звісно, в умовах навчання під час воєнного стану є низка об’єктивних причин для пропуску занять у школі. Та чи достатньо ми розуміємо наслідки таких накопичуваних прогулів? Як пропущені шкільні дні впливають на академічну успішність дітей та навіть на їхнє майбутнє? Зібрали висновки міжнародних досліджень.
Більше прогулів — гірші оцінки
Більш ніж очевидно: якщо дитина пропустить кілька уроків у школі, матиме проблеми в подальшому. Навіть не так — матиме проблеми дуже швидко.
Бо, наприклад, уже на наступному уроці, на який прийде, вона просто буде «не в темі». Доведеться робити подвійне навантаження: одночасно наздоганяти та займатися поточною навчальною програмою, самостійно намагатися зрозуміти те, що однокласники вже збагнули, імовірно, за допомогою вчителя.
Загальноамериканські дослідження ще у 2014 році встановили: учні, які пропускають школу більше, ніж їхні однолітки, постійно отримують нижчі результати на стандартизованих тестах.
Цей висновик справедливий для будь-якого віку, у кожній демографічній групі та в кожному штаті та місті, де проводили тестування. Аналіз базується на результатах Національного оцінювання прогресу освіти (NAEP) 2013 року. Він порівнює рівень відвідуваності та бали NAEP для кожного штату та для 21 великого міського району.
З відставанням діти переходять до наступного класу. Що більше пропусків учень мав минулого навчального року, то більше він відстає на початку наступного року восени. Дослідження Rhode Island Data HUB показало, що відвідуваність важлива і для дошкільнят. Багаторічне спостереження виявило: ті, хто постійно не відвідував дитячий садок, мали на 20% меншу ймовірність отримати оцінку добре або вище з читання та на 25% меншу ймовірність отримати оцінку добре або вище з математики.
Втрачаються батьківські гроші й репутація
У світі існує кілька підходів щодо реакції держави на пропуски школи. Від абсолютної байдужості, чи опановує школяр програму, чи ні, до найсуворішого контролю за присутністю на кожному занятті з подальшими наслідками для оцінок учня та гаманця батьків.
Так, так, саме грошима спершу розраховуються в більшості європейських країн за дитячі прогули батьки. Якщо пропуски систематичні, дитину можуть вилучити із сім’ї, а батьків позбавити прав. І це не лякалка, а механізм, який реально працює в Німеччині, Франції, Великій Британії. Українські біженці, які ще не оговтались від жахіть війни і повели дітей до місцевих шкіл, на початку дозволяли їм «пасувати» школу. Утім дуже швидко з’ясувалось: за таке послаблення далі доведеться мати справу з поліцією чи виконавчими органами. І справді, спершу не всі вимушені українські біженці знали правила та регуляції на новому місці проживання.
Щодо місцевих — ситуація зовсім інша, адже правила знають усі: їх або дотримуються, або обходять, ґрунтуючи рішення на економічній доцільності.
Наприклад, у Великій Британії штраф у 80 фунтів може не перевищувати вигоди взяти втричі дешевші квитки на відпочинок у так званий несезон (або туристичний низький сезон), тож сім’я обирає бюджетніший відпочинок.
У Франції треба просто чесно попередити школу, що замість уроків дитина їде на відпочинок із сім’єю — жодних проблем. Головне — не брехати.
У Німеччині під час навчального року в аеропортах активізуються поліцейські. У неповнолітніх та їхніх законних представників можуть поцікавитися, чому дитина не на уроках. Зазвичай просто запитаннями правоохоронці не обмежуються.
В Україні теж є і штрафи, і адміністративні покарання за дитячі прогули. Якщо дитина понад 10 днів не в школі і на те немає поважних причин і документа, що цю причину засвідчує, школа інформує службу у справах дітей. А та, якщо є потреба, повідомляє поліцію. Тоді на батьків накладається штраф від 850 грн, а в разі повторного звернення від школи — від 1700 грн (ст. 184 Кодексу про адміністративні правопорушення).
У Міністерстві освіти і науки триває громадське обговорення щодо зменшення кількості пропущених днів, які не потребують звітування, з 10 до 5.
Найменш досліджений зв’язок —
вплив пропусків уроків на доросле життя
Найсвіжіше дослідження шотландського університету Стратклайд свідчить, що прогули шкільних уроків (навіть якщо дитина не надто часто це робила) мають сильний негативний вплив на оцінки випускних іспитів, а також на кар’єрні перспективи в дорослому житті.
Щодо успішного складання фінальних іспитів, то різніця між тими, хто не багато, але систематично пропускає уроки, і тими, хто робить це зрідка, становить 10%. Ідеться про GCSE (General Certificate of Secondary Education) — це сертифікат про загальну середню освіту у Великій Британії, який отримують підлітки у віці 14–16 років після закінчення 11 класів шкільної освіти.
І причина не тільки і не стільки в незасвоєному навчальному матеріалі. Прогули, як дослідили науковці, підвищують ризиковану та проблемну поведінку учнів, одночасно знижуючи мотивацію до навчання. За словами професора Едварда Сосу «це особливо важливо в той час, коли учні переходять із початкової школи в середню, де вони стикаються з новим шкільним середовищем, новою навчальною програмою, новими вчителями та однокласниками».
Щоб з’ясувати, наскільки прогули в школі позначаються на професійному дорослому житті, вчені проаналізували відвідуваність школи і життєвий шлях людей, які живуть по всій Великій Британії та були народжені у 1970 році, а також між 2000 та 2002 роками.
Науковці виявили однакові тенденції в різних частинах країни, а також ті самі закономірності для різних соціальних груп.
Дитина, яка мала в школі багато пропусків, має більше шансів опинитися у професійній позастатусності (NEET — ані в роботі, ані в навчанні, ані в перекваліфікації). Зменшуються також шанси на вступ до закладів вищої освіти, та навіть саме прагнення цього. За дослідженням, важлива і причина, з якої дитина пропускала школу. Якщо через хворобу, то шансів залишитися поза статусом у дорослому житті меншає.
Люди, які пропустили п’ять днів у школі у віці 10 років, мали на 5,2% більше шансів не отримати жодної кваліфікації та на 4,1% більше шансів залишитися без роботи.
Прогули та самооцінка дитини
5 фактів про прогули від американського дослідницького проєкту Attendance Works, який вже майже 20 років досліджує вплив пропусків школи на дитину, її успішність, самооцінку і подальше життя.
1.
Прогули в перший місяць навчання можуть прогнозувати погану відвідуваність протягом усього навчального року. Половина учнів, які пропустили 2–4 дні у вересні, пропускають майже місяць навчання.
2.
Дослідження показують, що пропуски 10% шкільних занять, або близько 18 днів на рік, негативно впливають на успішність учня. Це лише два дні на місяць, і це вже є хронічною відсутністю.
3.
Останні федеральні дані показують, що в 2020-2021 навчальному році в США щонайменше 14,7 млн учнів по всій країні були хронічно відсутніми. Це означає, що хронічна відсутність майже подвоїлася порівняно з понад 8 млн учнів до COVID-19, які пропускали стільки днів у школі, що перебували під загрозою відрахування.
4.
Для базової середньої школи хронічна відсутність стає головним індикатором того, що учень покине школу.
5.
Коли студенти покращують свої показники відвідування, вони покращують свої академічні перспективи та шанси закінчити навчання.
Як пропускають школу українські учні?
В Україні дослідження PISA за 2018 рік продемонструвало серйозні проблеми з відвідуваністю шкіл і пряму залежність прогулів від соціально-економічного статусу родини.
Майже 40% українських хлопців і 35% українських дівчат тоді повідомили, що пропустили хоча б один раз упродовж двох тижнів цілий навчальний день без поважної причини (поважні причини, які так само значущі для академічної успішності, у дослідженні до уваги не бралися). Тобто понад третина підлітків є «хронічними прогульниками».
Серед учнів із низьким соціально-економічним статусом майже 46% таких, які хоча б один раз пропустили цілий навчальний день. Серед учнів із високим соціально-економічним статусом цей показник становить 32%.
Це було дослідження доковідної та довоєнної відвідуваності. За результатами PISA 2022 успішність українських учнів суттєво погіршилася: з математики — на 12 балів, з читання — на 38 балів, з природничо-наукових дисциплін — на 19 балів.
Із початком повномасштабного вторгнення пропусків школи побільшало через причини, які не залежать ані від дітей, ані від їхніх батьків.
У вересні 2022 лише кожна четверта школа в Україні відновила навчання в очному форматі. За даними UNICEF, станом на початок 2023 року близько 5,3 млн дітей в Україні стикалися з перешкодами в отриманні освіти. Згідно із даними PISA 2022, половина 15-річних українських школярів пропускають цілі дні навчання (49%) і окремі уроки (45%) без поважних причин. У 2024 з-поміж 850 тис. українських дітей шкільного віку, які перебувають за кордоном, лише третина пов’язані зі своєю освітньою системою.
Наскільки ці обставини змінять академічну успішність, має показати наступне міжнародне дослідження якості освіти PISA 2025. Український уряд сказав «так» участі в ньому.
