Цьогоріч попри всі перепони Нова українська школа здійснила перехід із початкової школи в базову. Важливою передумовою підтримки реформи НУШ є розроблення і впровадження програм для цього освітнього рівня. Що це за програми? Хто їх має створювати та втілювати? Як вони допомагають реалізовувати вимоги Державного стандарту базової середньої освіти? На ці та інші питання підготувала відповіді експертка УЦОЯО Юлія Романенко. У матеріалі зібрали пояснення, посилання на норми чинного законодавства та досвід учасників всеукраїнського експерименту — педагогічних колективів пілотних закладів освіти.
Що таке Типова освітня програма для 5–9-х класів і як нею користуватися?
Для початкової освіти створили дві типові освітні програми: НУШ-1 і НУШ-2. Для базового ж рівня маємо один документ, у якому визначено вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою базової середньої освіти, загальний обсяг навчального навантаження на адаптаційному циклі та циклі базового предметного навчання (у годинах), його розподіл між освітніми галузями за роками навчання. Отже, у Типовій освітній програмі для 5–9-х класів (далі — ТОП 5–9) є:
- варіанти типових навчальних планів;
- перелік модельних навчальних програм;
- рекомендовані форми організації освітнього процесу;
- опис інструментарію оцінювання.
Водночас (на відміну від типових програм для початкової школи) у ТОП 5–9 не йдеться про зміст навчального матеріалу чи переліки результатів навчання. ТОП 5–9 є універсальною матрицею, що визначає загальні правила гри. Керуючись цими правилами, кожен заклад освіти може скласти такий навчальний план, який дасть змогу задовольнити запити учнів, педколективу, батьків.
ТОП 5–9 дає відповіді на такі питання:
- Скільки годин можна взяти для кожної освітньої галузі?
- Яке граничне тижневе навантаження для учнів певного класу?
- Як знайти години для вибіркових освітніх компонентів?
- Які предмети/інтегровані курси заклад освіти може взяти для певної освітньої галузі?
Якою має бути освітня програма закладу освіти, створена на основі типової освітньої програми?
Освітня програма закладу освіти (далі — ОПЗО), створена на основі ТОП 5–9, відповідно до чинного законодавства має таку структуру:
- Вступна частина.
- Загальний обсяг навчального навантаження (у годинах) і його розподіл за освітніми галузями та роками навчання.
- Навчальний план закладу освіти з визначеним переліком: предметів/ інтегрованих курсів та визначеним для них тижневим навчальним навантаженням для кожного року навчання; предметів/курсів (інтегрованих або за вибором) вибіркового освітнього компонента.
- Перелік модельних навчальних програм та навчальних програм відповідно до переліку предметів/інтегрованих курсів, визначеного навчальним планом закладу освіти.
- Опис форм організації освітнього процесу.
- Опис інструментарію оцінювання.
- Інші складники (за потреби закладу).
Докладніші рекомендації щодо створення освітньої програми закладу освіти надано в листі Міністерства освіти і науки України про «Інструктивно-методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу та викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному році».
Над створенням ОПЗО має працювати весь шкільний колектив чи принаймні по одному-двоє фахівців з кожної освітньої галузі. Вони мають:
- домовитися про розподіл навчального навантаження між галузями;
- визначитися з тими предметами та інтегрованими курсами, які з’являться в розкладі занять певних класів на поточний навчальний рік;
- обрати модельні навчальні програми, які стануть основою для реалізації цих предметів та інтегрованих курсів;
- погодити використання резервного навчального часу, додаткових годин;
- спланувати можливості організації міжгалузевих проєктів, позакласних активностей;
- узгодити підходи до впровадження системи оцінювання, застосування інструментів формувального оцінювання, доцільності розроблення власної шкали поточного та підсумкового оцінювання.
Усі зазначені дії шкільної команди по суті описують реалізацію академічної свободи закладу освіти.
Отже, освітня програма закладу освіти — це така собі дорожня карта, яка у формі таблиць і списків окреслює логіку перебігу освітнього процесу в конкретному закладі на певні періоди: рік, цикл, рівень освіти. Тобто в освітній програмі закладу освіти можна знайти відповіді на такі запитання:
- Скільки годин на тиждень вивчатимуть математику учні 5-А чи 5-Б класу?
- За якою модельною програмами вивчатимуть інформатику в 5-А, а за якою — у 5-Б?
- Чи вивчатимуть окремо українську мову, українську та зарубіжну літератури, чи це буде єдиний інтегрований мовно-літературний курс?
- Яку другу іноземну мову обрали для 5-В?
- Які додаткові курси за вибором матимуть учні і чи будуть формуватися міжкласні групи для цих курсів?
Водночас з’ясувати конкретний зміст та очікувані результати з певного навчального предмета або інтегрованого курсу освітня програма закладу не допоможе. Для цього потрібно буде звернутися до модельних навчальних та навчальних програм.
Що таке модельні навчальні програми та навчальні програми? Як їх створюють та реалізують?
За чинним законодавством «модельна навчальна програма — це документ, що визначає орієнтовну послідовність досягнення очікуваних результатів навчання учнів, зміст навчального предмета (інтегрованого курсу) та види навчальної діяльності учнів, рекомендований для використання в освітньому процесі в порядку, визначеному законодавством». Отже, модельну навчальну програму пишуть автори для певного предмета чи інтегрованого курсу. У ній обов’язково визначають очікувані результати, яких мають досягти учні, які навчатимуться за цією програмою; пропонують певний зміст, на якому учні досягатимуть цих результатів; окреслюють види діяльності, які може використати вчитель на уроках або поза ними, щоб допомогти учнями досягти визначених програмою результатів.
Оскільки результати навчання в модельній програмі не виринають випадково, а взяті з державного стандарту, то модельну програму можна вважати таким собі дороговказом, яким має рухатися вчитель разом зі своїми учнями, щоб досягти вимог стандарту. При цьому одні автори модельної програми пропонують один шлях, а інші — інший. Тут учителю важливо дослідити весь «ринок пропозицій» і обрати ту модельну програму, яка найліпше пасуватиме саме для його класу.
Усі без винятку модельні навчальні програми перш ніж потрапити в школу мають пройти експертизу й отримати відповідний гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України». Перший список грифованих модельних програм було оприлюднено в наказі Міністерства освіти і науки України № 795 від 12 липня 2021 року. Після цього перелік регулярно оновлюється й доповнюється відповідно до того, як нові програми отримують гриф. Цей процес є постійним і не прив’язаний до якихось календарних рамок. Тобто авторські колективи, які мають намір створити модельну навчальну програму з певного предмета чи курсу, можуть це зробити в будь-який час і подати на розгляд експертної комісії в Інститут модернізації змісту освіти.
Для першого циклу базової середньої освіти (5–6-ті класи) нині є близько сотні модельних навчальних програм з різних предметів та інтегрованих курсів. Найближчим часом вельми актуальним буде розроблення таких програм для другого циклу базової середньої освіти (7–9-х класів). Щоб полегшити авторам роботу над створенням програм, фахівці розробили онлайн-інструмент «Конструктор навчальних програм», який дає змогу відстежувати наявність у програмі результатів навчання та відповідність цих результатів вимогам державного стандарту.
Модельні програми мають таку назву не випадково, адже по суті вони пропонують модель реалізації певного предмета або курсу, задають універсальну рамку, яку вчитель може використати, створюючи власну навчальну програму. Важливо усвідомлювати, що жодна модельна навчальна програма не містить розподілу годин на вивчення окремих тем чи розділів, а лише пропонує орієнтовну рамку. Те саме стосується і очікуваних результатів та видів діяльності. Послідовність перших у модельній програмі є орієнтовною, а перелік останніх — пропонованим. Тобто вчителю в будь-якому разі потрібно робити вибір, діяти творчо і вільно.
Модельна навчальна програма в НУШ — це не припис, який слід виконати буква до букви, а путівник, який прокладає шлях до реалізації вимог державного стандарту. Тому на зміну традиційному словосполученню «виконання програми», має прийти вислів «використання програми» для досягнення мети базової освіти. Мету базової освіти в державному стандарті визначають як «розвиток природних здібностей, інтересів, обдарувань учнів, формування компетентностей, необхідних для їхньої соціалізації та громадянської активності, свідомого вибору подальшого життєвого шляху та самореалізації, продовження навчання на рівні профільної освіти або здобуття професії, виховання відповідального, шанобливого ставлення до родини, суспільства, навколишнього природного середовища, національних та культурних цінностей українського народу». Отже, для успішної реалізації модельної навчальної програми потрібна конкретизована для потреб певного вчителя та його учнів навчальна програма.
Відомо, що в освітніх програмах різних закладів на вивчення того самого предмета може бути передбачено різну кількість годин. Понад те, в одному й тому ж закладі на паралелі кількість годин на вивчення того самого предмета може різнитися. І один і той самий учитель, обравши для 5-А і 5-Б модельну програму умовно «Математика-1», має припасувати її до різної кількості годин на тиждень: 4 — для 5-А і 6 — для 5-Б. Очевидною є потреба створення різних навчальних програм на основі однієї модельної. Такі навчальні програми (створені на основі модельних) згідно з чинним законодавством затверджує педагогічна рада закладу освіти. Додаткових схвалень вони не потребують.
Чи може вчитель розробити власну навчальну програму?
Якщо вчитель не знайшов з-поміж пропонованих модельних програм жодної, яку міг би вважати для себе оптимальною, він може розробити власну навчальну програму на основі державного стандарту, не спираючись на жодну модельну, зокрема й користуючись тим самим «Конструктором навчальних програм». У цьому разі навчальна програма (підкреслюємо, створена НЕ на основі модельної) має бути подана на експертизу до Інституту модернізації змісту освіти згідно з вимогами чинного законодавства (наказ Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Змін до Порядку надання грифів навчальній літературі та навчальним програмам» № 1203 від 8 листопада 2021 року).
Які є варіанти для закладів освіти, які не планують працювати за типовою освітньою програмою і створювати на її основі освітні програми для своїх закладів?
Заклад освіти, який створює свою освітню програму не на основі ТОП 5–9, має подати її на експертизу до Державної служби якості освіти та отримати експертний висновок щодо неї. Докладні вимоги до таких програм можна знайти в наказі Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Порядку проведення експертизи та затвердження освітніх програм повної загальної середньої освіти, розроблених не на основі типових освітніх програм» № 520 від 3 червня 2022 року.
Експертиза проводиться у два етапи:
- встановлення відповідності освітньої програми вимогам чинного законодавства у сфері освіти;
- оцінювання якості освітньої програми, що включає аналіз, перевірку, порівняння отриманих результатів навчання учнів з обов’язковими результатами навчання, визначеними державним стандартом відповідного рівня повної загальної середньої освіти.
За рішенням експертної комісії таку освітню програму може бути рекомендовано або не рекомендовано до затвердження. Строк дії програми в разі схвального рішення комісії становить 5 років із дня видання наказу Державною службою якості освіти про її затвердження та може бути продовжено/скорочено залежно від строку дії державного стандарту на підставі звернення замовника освітньої програми або за результатами інституційного аудиту.
Більше про освітні та модельні навчальніпрограми НУШ дізнайтеся на безкоштовному курсі «НУШ: базова середня освіта».
Команда підтримки реформ фінансується в межах проєкту «Українська Архітектура Реформ» (URA). Цей проєкт є комплексною програмою технічної допомоги, розробленою ЄБРР у партнерстві з Європейським Союзом для підтримки ключових реформ в Україні. Проєкт впроваджується за підтримки Європейського Банку Реконструкції та Розвитку (ЄБРР) та Багатостороннього Донорського Фонду Стабілізації та Сталого Розвитку України (Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Нідерланди, Норвегія, Польща, Швеція, Швейцарія, Велика Британія, США та Європейський Союз, найбільший донор).
