Практики, що рятують від тривог: зберігаємо стійкість під час війни

Текст підготували: Олександр Елькін, Олег Марущенко, Оксана Кондратенко, Тетяна Дрожжина. Фото надані командою EdCamp Ukraine.

Як зберегти стійкість, коли щодня повітряні тривоги та обстріли? Як втримати рівновагу, коли щодня Україна зазнає втрат та руйнувань? Ба більше, як підтримати дітей у ці страшні дні? Допоможе СЕЕН — Соціально-емоційне та етичне навчання. З 2019 року 26 загальноосвітніх закладів освіти з 23 областей країни розпочали впровадження СЕЕН у освітній процес на рівні офіційного експерименту всеукраїнського рівня. Пілотуванням безкоштовної програми в Україні опікувалася ГО «ЕдКемп Україна».

Діти та педагоги, що у 2019 році почали опановувати СЕЕН, діляться ефективними практиками соціально-емоційного та етичного навчання під час воєнного стану. Ці вправи стануть у пригоді всім освітянам та батькам.

Національна (не)конференція EdCamp Ukraine 2019. Старт програми СЕЕН в Україні.

Практики, що рятують від тривог

Порада № 1. Заспокоюватися з практикою «Заземлення»

Коментар від Анни Семиліт

Сумська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 2 імені Дмитра Косаренка.

«Ми пробували проводити практику «Заземлення». Дослухалися до фізичного контакту свого тіла з такими невеличкими предметами та до своїх тілесних самовідчуттів. У декого з дітей це були іграшки, у когось — набір фломастерів, у когось — блокнот, а хтось для цього використовував навіть кота. Одна дівчинка розказувала про свої відчуття, тримаючи в руках іграшку-каченя. Ця практика дійсно мала для дитини сильний ефект, адже я згодом дізналася, що це каченя вона забрала із собою під час евакуації до Німеччини.»

Навіщо потрібна практика

Завдяки фіксації на стабільній опорі, ми фокусуємося на відчутті безпеки, а не на тому, що нам загрожує, повертаємо собі стійкість.

Які механізми в організмі запускає в дію

Ми зчитуємо тілесні відчуття, які нам дає острівна частина мозку. Коли ми фокусуємося на стійкому об’єкті, заспокоюється дихання, «охолоджується» мигдалеподібне тіло — частина лімбічної системи, яка відповідає на реакцію під час небезпеки. Усвідомлено перемикаючи увагу, вмикаємо в роботу префронтальну кору мозку.

Як виконувати практику

  • Сфокусуйте увагу на фізичному контакті, що дає відчуття підтримки, захисту та комфорту.
  • Можна торкатися до сталого чи статичного об’єкта: стіни, столу.
  • Cпробуйте відчути, як стійко стопи спираються об землю чи підлогу, якими частинами тіла ми спираємося на стійкі об’єкти — стілець, спинку крісла. Відчуйте, як вас огортає плед або як ви стискаєте в руках міцний предмет.
  • Спробуйте відчути приємне або нейтральне самовідчуття.
  • Можна змінювати позу і звертати увагу на те, як змінюється відчуття опори.
  • Якщо під час практики, коли ми «зчитуємо сигнали», у нас виникають негативні відчуття, важливо повертатися до того, що було найбільш безпечно й ресурсно.

Що дає регулярне виконання цієї практики

Цю практику можна виконувати протягом дня й перед сном, щоби заспокоїтися, зняти напруження, стрес. Також, коли ми виконуємо практику заземлення, то можемо не просто відчути стійкість — у нас створюється відчуття, що ми можемо «витримати» більші напруження або вплив. А ще відчуття опори нагадує нам про той досвід, коли ми спиралися на когось стійкого і, відчуваючи цю опору, могли розслабитися.

Порада № 2. Віднайти свій ресурс і повертатися до нього завдяки практиці «Ресурсність»

Коментар від Лесі Олексюк

Коломийський ліцей № 9

«Тривалі сирени, щоденні негативні новини руйнують психіку дітей, спричиняючи паніку, страх. У тілі все частіше дитина відчуває холод. Особливо, на мою думку, ефективним є заняття на тему «Ресурсність». Учні й учениці обирають ресурси, що допомагають повернути собі життєву стійкість, не потрапити в тенета стресу, паніки, розпачу. Разом з учнівством ми поновили скриню наших скарбів ресурсів, за допомогою яких вони відчувають тепло під час сирени. Кожна особистість, на мою думку, мусить мати власну скриню скарбів із ресурсами, що зараз нам так необхідні, щоб повернути себе в зону життєвої стійкості і знову відчути у своєму тілі тепло».

Навіщо потрібна практика

Щоб допомогти людині або повернутися в зону стійкості або ж не виходити з неї. Остання можливість з’являється з часом, коли людина починає уважніше ставитися до свого тіла.

Які механізми в організмі запускає в дію

Передусім, розслабляється все тіло. Під час такої практики відбувається зміщення фокуса уваги — фактично, ми перемикаємо півкулі мозку. Тоді починаємо стежити за відчуттями в тілі замість того, щоб думати про ситуацію і вкотре злитися чи засмучуватися.

Як виконувати практику

  • З’ясуйте, що для вас є ресурсом. Це дає відчуття, що людина не сама — є місця, люди чи речі, які наповнюють нас емоційно. Якщо виконувати практику з дітьми, важливо не запитувати: «Що тебе заспокоює?». Краще сказати: «Посидь, поспостерігай за своїм тілом, згадай якусь приємну ситуацію або момент, коли ти почувався/-лася спокійно, чи живу істоту, яку любиш, або якусь людину, поруч із якою почуваєшся безпечно». Тоді дитина сама зрозуміє, що є її ресурсом.

    Ресурси можуть бути як зовнішніми, так і внутрішніми або уявними. Наприклад, зовнішнім ресурсом може бути кішка — приємна на дотик, м’яка, яку можна погладити, коли сумно, або світлина, яка нагадує про приємну ситуацію. Якщо в дитини, наприклад, зламалася чи загубилася улюблена іграшка, чи немає поряд рідної людини — згадки про це можуть стати для неї травматичним досвідом. У такому випадку краще фокусуватися не на тому, що чогось уже немає, а на всьому хорошому, що з цим пов’язано. Якщо ви помічаєте, що з дитиною щось не те під час практики, треба м’яко запитати: «Які в тебе ще є ресурси? Може, ти пригадаєш іще щось приємне?».
  • Навчіться бути уважними до сигналів свого тіла. Воно реагує першим. Наприклад, коли людина починає сердитися, то може почервоніти чи відчути жар. Це стається ще до того, як людина усвідомить, що сердиться, і скаже образливі слова іншій людині. Такі сигнали можуть бути схожими в різних людей, а можуть бути індивідуальними. Тож важливо практикувати уважність, спостереження за сигналами тіла, щоби за певний час чітко розуміти їх.
  • Щойно тіло сигналізує про ризиковані емоції, треба пригадати про свої ресурси, сфокусувати увагу на них, поринути в приємні відчуття, які дає предмет, людина чи улюблене місце.
  • Після вправи можна зробити рефлексію серед дітей, які хочуть поділитися: про які ресурси вони згадали, що їх заспокоює. Це важливо, бо інші люди можуть узяти з цього щось для себе і пригадати подібну ситуацію зі свого життя, яка в майбутньому стане для них ресурсом. Також можна запропонувати дітям намалювати свої ресурси. Якщо в когось це іграшка, нехай бере її із собою.

Що дає регулярне виконання цієї практики

Спочатку дітей вчать виконувати цю вправу, а потім, коли вони опинятимуться в нестабільній ситуації, то робитимуть її самі, застосовуючи ресурси, які доступні тут і зараз. Регулярне виконання практики дає стабільність, спокій, впевненість, врівноваженість, ясність мислення, емоційний фон стає рівним — відповідно, ви ухвалюєте кращі рішення в складних ситуаціях.

Порада № 3. Пам’ятати про Стратегії миттєвої допомоги

Коментар від Ірини Кухаренко

Миколаївська гімназія № 29

«Заспокоїти дітей допомагають Стратегії миттєвої допомоги: під час використання стратегії «Склянка води» пропоную випити три ковтки води, а потім одразу перейти до іншої стратегії — знайти навколо себе 6 кольорів… Під час таких практик завжди запитую, чи вдалося заспокоїтися й що саме допомогло. Дуже часто застосовую аудіопрактики, записані голосом Олександра Елькіна, вони дуже ефективно діють», — Ірина Кухаренко, Миколаївська гімназія № 29.

Навіщо потрібна практика

Стратегії миттєвої допомоги — це нескладні дії, за допомогою яких можна швидко повернути тіло й розум у теперішній момент. Вони допомагають дуже швидко відновити рівновагу, коли нас «викидає» у зони збудженості або пригніченості.

Які механізми в організмі пускає в дію

Мета цієї практики зайняти мозок чимось незначним або скерувати увагу на самовідчуття. Доведено, що коли нервова система збуджена, тіло можна миттєво заспокоїти, якщо певними діями скерувати увагу на самовідчуття.

Як виконувати практику

  • Ознайомтеся з техніками. Спробуйте кожну з них, аналізуючи самовідчуття в тілі. Оберіть ту, яка допомагає заспокоїтися найкраще.
  • Використовуйте техніки, коли потрібно заспокоїтися та повернути рівновагу.

Матеріали для проведення практики можна завантажити за покликанням: https://bit.ly/aid_strategies

Порада № 4. Грати в ігри, що заспокоюють та підіймають настрій

Коментар від Дарії Ковальчук

ЗЗСО «Луцький ліцей № 21 імені Михайла Кравчука»

«Окрім розроблених уроків СЕЕН, учительство школи користується телеграм-каналом «Дорослі в ресурсі заради дітей» від EdCamp Ukraine. Там стільки корисних практик, вправ, казок… Дуже добре вони всі працюють! Також добре працюють арт терапевтичні техніки: «Подушка безпеки», «Моє безпечне місце», «Помічник», «Захисна парасолька» — вони допомагають формувати в дітей стресостійкість, побачити позитивні моменти в кожному дні, навчитися використовувати наявні ресурси і формувати необхідні морально-духовні якості, емоційний інтелект».

Чим корисний телеграм-канал «Дорослі в ресурсі заради дітей»?

Канал покликаний надати практичні поради та інструменти, які допоможуть не «загубити» дітей під час війни, налагодити комунікацію, відволіктися від тривожних подій та зблизити батьків і дітей.

Щоденно, зранку і вдень, там публікуються цікаві ігри, що допоможуть провести час із дітьми, сприяючи розвитку їхньої креативності і творчості. А щовечора там з’являється натхненна казка, притча або оповідання, що стане приводом для роздумів і діалогу перед сном.

Покликання на канал: https://t.me/adultsforchildren

Замість висновку

Соціально-емоційне та етичне навчання й підходи, які воно пропонує — не панацея від переживань. Але це вдала спроба хоч якось зарадити собі і своїм близьким у низці життєвих випробувань, що торкнулися кожного українця й кожної українки. Допоможіть собі й дітям пережити ці випробування, знаходьте час для чогось приємного, доброго, повертайтеся до свого ресурсу. Як це можна зробити? Запевняємо, це не складно і доступно для кожного і кожної.

Якщо Ви раніше ніколи не чули про СЕЕН

Почніть із вебсторінки «СЕЕН в Україні», там зібрано все потрібне для українського вчительства і всіх охочих: https://www.edcamp.ua/seelukraine/.

Якщо Ви хочете допомогти собі та рідним

Команда EdCamp Ukraine підготувала корисний посібник «Я (практикую) СЕЕН. Посібник для батьківства». Щоб Вам швидше вдалося опанувати корисні практики, описані вчительками, натискайте на гіперпокликання в тексті цього матеріалу, там на Вас чекають усі інструкції.

Якщо Ви хочете практикувати СЕЕН у своїй школі

Першим кроком для Вас буде проходження ознайомчого онлайн-курсу на сайті Університету Еморі (можна обрати українську мову), після якого Ви отримаєте іменний сертифікат і необхідні матеріали українською мовою для того, щоб розпочати: https://seelearning.emory.edu/uk

Якщо Ви вже маєте досвід у СЕЕН, але хочете рухатися вперед

Попри війну команда EdCamp Ukraine розпочала підготовку тренерського кола, щоб надалі ширити СЕЕН Україною. Якщо Ви бажаєте наступного року пройти навчання та стати тренером / тренеркою СЕЕН, відправляйте свої дані на пошту for@edcamp.org.ua з темою листа «Хочу стати тренером / тренеркою СЕЕН».


EdCamp Ukraine щиро дякує Федеральному уряду Німеччини за сталу підтримку впровадження СЕЕН в Україні в межах програми «Громадянська служба миру» (Civil Peace Service Ukraine — GIZ ZFD). Також дякуємо Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні — UNFPA (Фонд Народонаселення ООН в Україні — UNFPA Ukraine) та його проєкту «Трамплін до рівності», що реалізується за підтримки Швеції (Embassy of Sweden in Kyiv) та Офісу Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України (https://www.facebook.com/UA.EU.NATO) за підтримку процесу підготовки тренерського кола, що буде допомагати поширювати СЕЕН в Україні.

Поділитися цією статтею