Помилка — це те, що треба!

«Привіт, помилко! Як ти сюди потрапила?» — cаме так пропонує звертатися до помилки своїм учням учитель англійської Едріен Андерхілл. Автор відомої таблиці фонем та колишній президент Всесвітньої організації вчителів англійської мови IATEFL уперше завітав до Києва, щоб виступити на Teachers’ Conference by Grade, яку організував Grade Education Centre. Понад 380 учителів з різних міст України зібралися в Nyvky Hall, щоб послухати досвідченого спікера. Учитель із 45-річним стажем запевнив, що вимову можна інтегрувати в кожен урок, а помилка — це подарунок усьому класу.

Едріен Андерхілл пам’ятає той день, коли перестав боятися помилок своїх учнів. Це було в Міжнародному Домі Хастінгз, в якому він викладав і який згодом очолив. Урок проходив в його улюбленій тихій кімнаті №2 з помаранчевими стінами. В якийсь момент Едріен буквально відчув, як тягар упав з плечей.

«Раптом так багато стало можливим, якби я працював із тим, що учні зробили, замість того, щоб працювати з тим, що я хотів, щоб вони зробили, — згадує Едріен. — Я перестав марнувати свої зусилля і почав працювати з енергією учнів і тим напрямком, який вони мені пропонують».

Це сталося за десять років після того, як він розпочав свою кар’єру вчителя. Після цього він перестав вважати, що помилки уповільнюють хід уроку і змушують відійти від складеного заздалегідь плану. А, навпаки, почав використовувати неправильні або неточні відповіді учнів для того, щоб зупинитися на якійсь темі більш детально, тримати увагу класу і просто імпровізувати.

Добре — це стеля для учня

Коли вчитель перед учнями ставить якесь запитання, то почувши правильну відповідь, зазвичай каже щось на зразок «добре». Проте слово «добре» — це своєрідний штамп, який відбиває в учня бажання і мотивацію розвиватися далі, вважає Едріен. Сказати «добре» — це практично те саме, що сказати «можеш далі не прогресувати». Таким чином, почувши беззаперечне схвалення вчителя, учень ніби впирається в стелю своїх можливостей.

  • Тримайте питання відкритим
    Отож, почувши правильну відповідь, не поспішайте казати «добре», навіть якщо ця правильна відповідь була першою. І не вдавайте, що ви дійсно почули кожну відповідь, якщо це не так. Пограйте з учнями у словесний пінг-понг, а точніше в пінг-понг-понг, зібравши альтернативні точки зору, незалежно від того, наскільки вони близькі до істини. Запитайте: «А що ти скажеш на це? А ти?», «У кого інша думка?», «Хіба це не те саме, що щойно сказали?» А потім проведіть ревізію записаних на дошці відповідей: «Хто погоджується з цією думкою?», «Чи є тут помилка? Скільки помилок?», «Хто хоче щось тут змінити?», «Хто може сформулювати це краще?»

  • Рух угору замість виправлення помилки

    Замість того, щоб автоматично поставити штамп «добре» чи «неправильно», розгляньте різні варіанти, як можна покращити відповідь. Адже будь-яку відповідь можна покращити, впевнений Едріен, і пропонує натомість запитати: «А ти можеш сказати це саме, тільки повільніше? А ти можеш сказати це швидше? А чіткіше? А так, щоб це звучало дійсно по-англійськи? А це справді те, що ти думаєш з цього приводу?» У такий спосіб кожен учень, незалежно від успішності, отримує прості й досяжні орієнтири, як можна покращити те, що є, і рухатися вгору.

  • Оберіть свою найкращу помилку

    «Подивіться на цей параграф і скажіть, скільки помилок ви в ньому зробите!» — так зазвичай Едріен починає диктант зі своїми учнями. Вони підраховують свої потенційні помилки, а потім пишуть диктант і — о, диво! — помилок зазвичай менше, ніж вони передбачали. «Як так? Ти ж казав, що буде 10 помилок, а вийшло всього 6!» — коментує тоді здивований Едріен. А потім пропонує учням обрати свою найкращу помилку, вийти до дошки і провести з нею уявне інтерв’ю: «Привіт, помилко! Де ти взялася? Ти частенько тут буваєш? Тебе ще чекати чи ні? Можеш дати якусь пораду?»

  • Пограйте в гру «Професор Помилка»
    Якщо хтось з учнів робить постійно одну й ту саму помилку, наприклад, пропускає артикль чи забуває додавати «s» в дієсловах для третьої особи однини, можна призначити його професором цієї помилки. Завданням професора «S», до прикладу, буде слідкувати за іншими учнями та одразу виправляти, якщо вони допустять цю помилку. «Професор «S», хіба тобі немає чого додати?» — заохочує його вчитель, якщо хтось з учнів помилився.

    «Робити помилки — це ОК, — підсумовує Едріен. — Як ви навчаєтесь? Роблячи помилки. У цьому й уся річ. Це і є суттю навчання».

Залишити відповідь