У ніч із 26 на 27 жовтня в Україні переводитимуть годинник на зимовий час. Востаннє це чи ні, достеменно невідомо. А ось те, що організм неабияк стресує від примусового «годинного стрибка» — доведений ученими факт. Які незручності чекають на українців у зв’язку з постійним життям у зимовому часі? Чи можна пом’якшити вплив переходу на зимовий час для дітей і дорослих? Бонус — часові головоломки для учнів середньої і старшої школи.
Перехід на зимовий час 2024 в Україні:
це точно востаннє?
Починаючи з кінця жовтня поточного року українці переходять на зимовий час. Народжні обранці проголосували за те, що переходу на літній час в останню неділю березня у 2025 році не буде та пояснили рішення тим, що дбають про самопочуття людей. Але багато українців незадоволені, що залишили не літній, а зимовий час, і вже віддали 25 тисяч голосів за петицію з вимогою ветувати законопроєкт про обчислення часу. Тож ніхто поки не може сказати достеменно, яка доля переведення годинників у 2025 році.
А коли проводимо нинішній ритуал переходу на зимовий час? У ніч із 26 на 27 жовтня. Сучасні «розумні» девайси зазвичай автоматично переводять стрілки годинників. Але про всяк випадок перевірте: повертаємося в часі на годину назад о 04:00 за Києвом. Замість 04:00 стане 03:00. І так, цю опцію завжди полюбляли «соньки»: із цієї ночі маємо на годину більше часу для сну.
Якою буде різниця в часі з іншими країнами, якщо ми таки назавжди залишимось у зимовому часі?
Якщо Україна залишиться жити в зимовому часі, це приведе до того, що в нас буде цілих дві години різниці з Європою. Думки людей сходяться в тому, що такий розрив впливатиме на ефективність співпраці з європейськими партнерами і створить незручності для всіх, кому потрібно часто бувати за кордоном. Отже, якою буде очікувана різниця в часі:
ЗИМОВИЙ ЧАС (жовтень-березень)
Однаковий час:
Молдова, Румунія, Естонія
– 1 година:
Польща, Словаччина, Угорщина, Чехія, Німеччина, Іспанія, Норвегія (загалом більшість країн Європи)
– 2 години:
Велика Британія та Ірландія
– 7 годин:
Вашингтон (США)
+1 година:
Грузія, Туреччина
+7 годин:
Японія
ЛІТНІЙ ЧАС (березень-жовтень)
Однаковий час:
Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Німеччина, Іспанія, Норвегія
– 1 година:
Велика Британія та Ірландія
– 6 годин:
Вашингтон (США)
+1 година:
Молдова, Румунія, Естонія, Туреччина
+2 години:
Грузія
+7 годин:
Японія
Навіщо і коли людство вигадало переведення годинників на літній і зимовий час?
Авторство ідеї переводити годинники на зимовий та літній час приписують Бенджаміну Франкліну, який запропонував це ноу-хау в 1784 році ще як посол США у Франції. Мету озвучив прагматичну: сезонна економія свічок. І навіть написав сатиричне есе для Journal de Paris, пропонуючи правила для забезпечення раннього підйому. Повторно взявся лобіювати це питання в британському парламенті активіст Вільям Віллетт. Але і його не надто слухали.
Ще одна версія появи зимово-літніх стрибків часу говорить про те, що відповідальність за перехід на літній час лежить на Джорджі Хадсоні, новозеландському ентомологові. Мовляв, той у 1895 році запропонував перевести стрілки годинника на дві години назад, натхненний своїм хобі — колекціонуванням комах. Пан вчений мріяв бодай про дві додаткові години денного світла після роботи, щоб бачити та збирати комашинок.
То коли і в якій країні ідею про запровадження літнього часу вперше втілили в життя?
Уперше перевели годинникові стрілки в Німеччині у 1916 році. Країна вирішила перейти на літній час, щоб економити пальне. Інші європейські країни, США та ще понад 100 країн світу теж наслідували цей приклад.
Україна також! Тодішня УНР перевела годинники 16 лютого 1918 року. Цікаво, що відмінність у часі від попереднього становила аж 68 хвилин. Але тільки так Україна могла зрівнятися із середнім часом у Європі.
радянський союз теж зобов’язав громадян переводити годинники — аби економити електроенергію. Коли Україна здобула незалежність 1991 року, Кабмін упровадив щорічний перехід на зимовий і літній час у 1996 році.
Які країни досі переводять годинники,
а де час завжди стабільний?
Більшість країн Європи та Північної Америки, включно зі Сполученими Штатами (за деякими винятками — Гаваї, частина Аризони), Канадою та Кубою, дотримуються звичаю переводити годинники на літній час. Велика Британія також щороку переводить годинники на годину вперед навесні і на годину назад з настанням осені. Водночас більшість країн, розташованих близько до екватора, не роблять цього. А країни Південної Америки, Австралія та Нова Зеландія навіть мають власний термін «standard», який у період дії літнього часу змінюється на «daylight» (денне світло). Цікаво, що деякі штати Австралії дотримуються літнього часу, деякі — ні.
Близько 140 країн або ніколи не переходили на літній чи зимовий час або відмовилися це робити. Завжди стабільний час без сезонних стрибків у Японії, Китаї, Індії, Сінгапурі, Казахстані, Киргизстані, Таджикистані, Узбекистані, Вірменії, Азербайджані.
Як переведення годинника впливає на організм: дослідження та думки експертів
🕔 Переведення годинників призводить до збільшення кількості дорожньо-транспортних пригод і виробничих травм, як свідчать дослідження.
🕔 «Наукові дані вказують на підвищений ризик інфарктів та інсультів у період перебудови організму на новий час», — говорить експерт зі сну Адам Спіра, доктор філософії і професор психічного здоров’я. Також є ризик погіршення самопочуття та підвищення рівня запальних маркерів.
🕔 Втручання в біоритми та порушення сну йдуть обіруч. А сон — наріжний камінь емоційної регуляції та підтримки міцного психічного здоров’я. «Не дивно, що люди під час переходу на зимовий чи літній час почуваються вибитими з колії, — каже професорка педагогіки Північно-Східного університету Крістен Лі. — Це зачіпає і настрій людини, і впливає на її працездатність».
🕔 Медики наголошують, що переведення годинників є суттєвим стресом для дітей, людей похилого віку та людей із хронічними захворюваннями. Може страждати імунітет, а ще люди часто відчувають зміну апетиту та скаржаться на порушення роботи ШКТ у період «часових гойдалок». Для адаптації потрібно від 3 до 10 днів.
Мінімізуємо вплив «часових стрибків»
на стан організму
- Протягом світлового дня знаходьте час на прогулянки на свіжому повітрі. «Особливо цінно гуляти на вулиці в сонячну погоду в холодну пору року. Природне світло має цілющий ефект», — радить професорка педагогіки Північно-Східного університету Крістен Лі.
- Зменшіть кількість екранного часу. І це не просто про зменшення часу залипання в соцмережах. Приберіть телефони з кімнати щонайменше за годину до сну. Не лягайте спати і не прокидайтеся поруч із телефоном, дайте вашому мозку час на «перекалібровку».
- Ви маєте стати «педантом» в узгодженості режиму сну та бадьорості. Навчіться лягати спати та прокидатися в один і той самий час. Так, ніхто не говорить, що це легко, особливо коли за вікном чи не щоночі «шахедні зоряні війни».
- Можна облаштувати домашній простір яскравим штучним світлом з якісним спектром. «Автономне яскраве світло — найдорожча і найдивніша, але водночас найкраща інвестиція, яку ви можете зробити у свою продуктивність взимку», — пояснює український науковець і біолог Петро Чорноморець на своїй сторінці у Facebook. І додає: «Яскраве світло впливає на роботу епіфізу та супрахіазматичного ядра гіпоталамуса. Це дозволить вам зберегти нормальну продуктивність у найтемніші місяці — з листопада до лютого».
- Не відмахуйтесь від легких фізичних вправ. Це може бути як прогулянка на вулиці бадьорим кроком із домашнім улюбленцем, так і вечірня йога у вітальні чи візит у басейн. Головне, щоб цей вид навантаження не викликав у вас внутрішнього супротиву.
- Стежте за балансом у харчуванні та додайте в раціон продукти, що є джерелом пребіотиків. Із найдоступнішого в наших широтах восени — квашені овочі, банани, яблука, ячмінь, цибуля, часник.
Часові головоломки: завдання,
ігри та квести для класу
Пропонуємо захопливі активності для уроків, що допоможуть учням зрозуміти різницю в часі в різних країнах, навчать розрізняти літній і зимовий час та познайомлять з абревіатурами часових зон.
Абревіатури часових зон: знаходимо просте пояснення для дітей
Абревіатурами часових зон називають короткі форми, що використовуються для позначення часового зсуву від всесвітнього координованого часу (UTC) у різних регіонах світу. Чи є спосіб легко пояснити дітям, як усе працює?
Часові зони — як географічні мітки для часу, і абревіатури, які їх позначають, допомагають швидко зрозуміти, котра година в різних куточках світу. Вони скорочують довгі назви і складаються з трьох літер:
GMT (Greenwich Mean Time) — базова точка для всіх часових зон. Якщо у когось вказано GMT, це означає час у Лондоні, але без урахування літнього чи зимового переведення годинника. З 1884 по 1972 рік GMT вважався міжнародним стандартом цивільного часу. Але зараз його замінили на всесвітній координований час (UTC).
Цікаво, що британці все ще послуговуються GMT узимку — цей час використовуть Метеорологічне бюро, Королівський флот і Всесвітня служба BBC.
UTC (Coordinated Universal Time) — всесвітній координований час. Це сучасний стандарт, від якого відштовхуються всі інші часові зони. Він приблизно відповідає сонячному часу на Гринвіцькому меридіані та базується на атомному відліку часу. UTC використовують авіалінії, технології та інші міжнародні системи.
EST (Eastern Standard Time) — часовий пояс, у якому розташовані східні штати США, взимку з різницею 5 годин від UTC. Коли відбувається перехід на літній час і абревіатура змінюється на EDT (Eastern Daylight Time), додаємо 1 годину.
CET (Central European Time) — стандартний час для більшості країн Європи взимку (UTC +1). Улітку це CEST (Central European Summer Time).
EET (Eastern European Time) — час в Україні та ще кількох країнах східної Європи взимку (UTC +2).
Можна пояснити учням: «Коли бачиш ці абревіатури, легко зрозуміти, де ти перебуваєш у часі порівняно з іншими країнами. Тож коли твій друг скаже, що в нього вже пізно в EST, ти можеш, як Шерлок, визначити: скоріш за все, він пише тобі зі східного узбережжя США.
А тепер пропонуємо кілька цікавих ігор, в які можна пограти на уроках.
«Калейдоскоп часу»
Ваші учні — учасники віртуальної подорожі навколо світу. Кожен пункт подорожі — нова країна з власним часовим поясом. Учасники отримують загадки на картках, пов’язані з часовими зонами. Наприклад: «Якщо в Токіо зараз 15:00, котра година в Лондоні та в Україні?»
Фішка гри. На кожній зупинці учні отримують короткі факти про культурні особливості цих країн, пов’язані з часом. Наприклад, як в Японії час впливає на пунктуальність, або як в Україні перехід на літній час спричиняє запеклі дискусії в соціумі.
«Таємниця часових зон»
Учні отримують завдання: розкрити таємницю про бізнесмена-мандрівника, який забув про різницю в часових поясах і пропустив важливі зустрічі. Завдання учнів — відновити його графік, враховуючи різні часові пояси. Кожна підказка на картках приводить бізнесмена до нової країни. Наприклад: «Якщо бізнесмен буде в Парижі о 16:00, а потім о 22:00 летить до Нью-Йорка, о котрій годині він зможе зателефонувати в Україну сину і донці, щоб не розбудити їх дзвінком посеред ночі?»
«Часовий лабіринт»
Цю активність вподобають учні початкової школи. Учасники потрапляють у лабіринт (можна зробити його зі стільчиків і парт), де кожен поворот — це вибір правильного часу після переведення годинника. Годинники можна намалювати на папері формату А4 та яскраво оформити годинну і хвилинну стрілки. На кожному кроці учнів чекає усна чи письмова підказка (залежно від віку гравців), як змінився час. Наприклад: «Зараз 13:00. Який буде час, якщо перевести годинник назад на одну годину?»
«Мандрівка в часі догори дригом»
Учні обожнюють творчі завдання на тему подорожей у часі. Переконайтесь у цьому і ви! Поставте дітям завдання порозмірковувати, як зміниться час, якщо вони перемістяться в часопросторі на кілька епох та на кілька часових зон. Не бійтесь додавати у гру несподівані історичні сюжети. До прикладу, ваші учні можуть застрягти в іншій епосі, де ще взагалі не винайшли годинника! До речі, коли вперше зацокав годинниковий механізм і кому належить цей історичний винахід? А як визначали час до появи фізичного годинника? Простір для фантазії — неозорий!
«Час на виклики»
Командна гра, де учні виконують кілька коротких завдань (наприклад, скласти розклад транспорту) за умов зміни часу. Однак виклики змінюються в останній момент — потрібно адаптуватися до нових умов.
Фішка гри. Кожна команда має свій «персональний виклик», якому потрібно слідувати. Хтось може отримати супергеройську маску, а хтось повинен вирішувати проблему як мудрець із філософською посмішкою.
Часова вікторина у Quizlet у стилі
«Хто хоче стати мільйонером?»
Завдання для вікторини створюємо в застосунку Quizlet: про різницю між літнім і зимовим часом, часовими зонами та поясами й переведенням годинника. Кожен правильний крок приносить бали — «часогривні», але з кожним рівнем питання стають хитрішими.
«Шериф Часу»
Ця гра схожа на «Мафію», але відрізняється тематичним колоритом. Хтось з учнів у вашому класі отримує роль «Шерифа Часу» та слідкує за правильним плином часом у місті. Але визначені жеребкуванням «часоправи» постійно змінюють час — переводять годинники вперед або назад (для цього вчитель має скеровувати учнів у потрібний час заплющувати очі, щоб «часова мафія» мала змогу провести маніпуляції). Знадобиться і реквізит — справжні годинники (не обов’язково з батарейками). Отже, учні допомагають шерифу зловити всіх «перевертнів часу» та здогадатись, із яких країн ті прибули. Для цього учні попередньо прописують дані про часові зони в різних країнах та звіряють переведені «часовою мафією» годинники в Україні зі своїми записами. Якщо, наприклад, «мафіозі» перевів годинник на +7 годин уперед — значить, він прибув з Японії. Але хто саме це зробив? Додаються елементи психологічної гри, як у класичній «Мафії». Також фішкою гри можуть стати елементи квесту із записками-підказками, які учні шукатимуть у класній кімнаті.
