У Парижі та 16 інших містах Франції тривають літні Олімпійські ігри 2024. Ця Олімпіада уже відзначилася тим, що вперше в історії ігор серед спортсменів однакова кількість чоловіків та жінок. Та чи знали ви, що приймати цю грандіозну подію готувався не лише Париж, а й усі французькі школи? Галина Кричковська, українська медійниця та мама трьох дітей, розповідає, як духом Олімпіади перейнялися школи Франції, як діти пробували олімпійські види спорту та скільки французьких учителів беруть участь у змаганнях.
Текст: Галина Кричковська
Фото надані авторкою статті.
Без посилань на офіційні постанови чи рекомендації Міністерства освіти Французької Республіки, почну з суто мамського узагальнення: цей навчальний рік минув під гаслом «Ні дня без Олімпійських та Паралімпійських ігор». На щастя, це не встигло набриднути ані вчителям, ані учням. Але точно додало розуміння, що саме відбувається в Парижі та інших містах, де зараз змагаються найсильніші атлети світу. Але про все по черзі.
«Фріж трохи у нас поживе? Десь тиждень»
Молодша школа (у Франції це від 3-х до 11-ти років) перетворила уроки про Олімпіаду на гру: правила кожної окремої дисципліни вчили в історичних екскурсах, на прогулянці під час перерви, на уроках фізкультури і… у віршах.
Замість оцінок на математиці, читанні чи уроках поезії діти отримували картинки з маскотом — фрігійським ковпачком, це символ Олімпіади 2024. Після канікул усі йшли до школи обвішані медалями, при цьому давність отримання нагород абсолютно не мала значення ані для вчителя, ані для однокласників.
Головні принципи Олімпійських та Паралімпійських ігор діти засвоювали разом із Фріж — це дівчата-символи ігор, одна з них на протезі. Щопонеділка кожна з них мандрувала додому до когось із дітей. Школяр мав активно провести вільний від школи час разом із талісманом і надати фотозвіт про це. Фріж водили в басейн і на футбол, каталися на велосипедах і картингах, стрибали на батутах та… пекли пироги.
Каякінг, кінний спорт і навіть стрільба з лука: півтора місяця на дисципліну на уроках фізкультури
Практичну частину підготовки майбутніх олімпійців (сюрприз, сюрприз) віддали урокам спорту. За навчальний рік усі змогли спробувати себе у щонайменше 6-ти олімпійських дисциплінах: баскетбол, футбол, бадмінтон, настільний теніс, спортивна гімнастика, біг — звичні та доступні і для українських батьків. Із екзотики — веслування на каное і байдарках, кінний спорт, стрільба з лука. Це якщо у містечку чи селі є відповідна база або зал. Кожна школа обирала своє. Єдиний чинник, який не впливав на кількість і різноманітність видів спорту — це достаток батьків. У Франції існує потужна система підтримки дитячого спорту — усі малозабезпечені родини в середньому на рік отримують сертифікати від 200 до 400 євро, які можна витратити на спортивне дозвілля або розрахуватися ними за гуртки.
У молодшій школі обов’язковим було плавання, бо всі французи мають в дитинстві навчитися хоча б триматися на воді. Якщо в селищі чи селі немає басейна, дітей шкільними автобусами доправляли до найближчого. Це забирало цілих пів дня, зазвичай після обідньої двогодинної перерви, але мало ефект спортивної мандрівки.
Середня школа — колеж (для 12–15-річних) неодмінно мала веслування. Автобусами чи пішки до найближчої річки — година практики і знову пів дня без теоретичних уроків.
Головний секрет успішних і цікавих уроків фізкультури у Франції — спортивна інфраструктура добре розвинута не лише в столиці. У селі на 600 мешканців може бути стадіон зі штучним покриттям, де тренуються місцеві доросла і дитяча команда, там же щотижня змагаються інші з прилеглих населених пунктів. А в містечку на ледь 5 тисяч населення є тенісні корти, кілька стадіонів, скейтпарк, літній басейн, лучно-арбалетний тир та тир для стрільби зі стрілецької зброї.
Знайомство з «найближчим» чемпіоном»
Особлива атракція — зустріч школярів із чемпіоном, який живе або зовсім поруч, або, можливо, народився там, де розташована школа. Спортсмену приємно знову переживати момент перемоги, разом зі школярами передивитися миті перетину фінішної прямої, а дітям — пізнавально.
Перед знайомством учні мали тиждень підготовки: спершу кожен учень писав свої запитання, потім класом відбиралися найоригінальніші. І нарешті зустріч. Усе, як у дорослому житті: пресконференція зі спортивною зіркою, а потім автограф-сесія.
Вірші, гімни, квести, різдвяні поробки і решта дитячого хендмейду — все на спортивну тему
На уроках поезії діти вчили вірші про олімпійські цінності, види медалей, про те, як боротися і не здаватися, як захищати і захищатися. Перед різдвяними канікулами були власноруч зроблені календарі на 2024 рік із олімпійською символікою.
20 вересня в усіх школах країни провели національний шкільний спортивний день, 8 жовтня — Паралімпійський день, перший тиждень квітня назвали Олімпійським та Паралімпійським, 23 червня (це майже кінець навчального року) — Олімпійський день.
А ще було багато ігор, фільмів і конкурсів про спорт і спортсменів.
«Мамо, ми їдемо на Олімпійські Ігри!!!» Приз, що лишиться у спогадах на все життя
Особливою винагородою стали квитки для всієї школи на 1 день Паралімпійських ігор. Батьки і шкільна рада лише оплачують і організовують дорогу до Парижа. Це не була лотерея, за квитки теж треба було поборотися, але не учням, а адміністраціям навчальних закладів: заповнити заявку, надіслати свій оригінальний шкільний навчальний план 2023–2024.
Виходячи зі школи в останній день перед весняними канікулами, діти радісно вигукували батькам, що їдуть на Олімпіаду. Пізніше в шкільному додатку від директора прийшло роз’яснення, чому, на її думку, це так важливо саме в юному віці зрозуміти принцип рівності в дії, навчитися цивілізованого ставлення до людей з інвалідністю та боротися проти усіх видів дискримінації.
«Свої» на Олімпіаді: шестеро французьких освітян — учасники найпрестижніших спортивних змагань
Особливої уваги заслуговує момент, ЯК французи вболівають за своїх, освітян зокрема. 15 співробітників Міністерства національної освіти та молоді, на знак визнання їхньої видатної професійної кар’єри та відданості державній службі, їхнього надзвичайного життєвого шляху та зв’язку зі спортом несли Олімпійський вогонь.
У цьогорічних Іграх беруть участь 6 шкільних педагогів. 5-ро з них — жінки: Мелоді Жюльєн — шкільна вчителька в академії Тулузи, член збірної Франції з легкої атлетики та марафонка, Марі-Ев Паже і Летиція Гуапо — вчительки фізкультури і члени команди з баскетболу 3х3, веслувальниця Каміль Пріжан, спортсменка з вітрильного спорту Сара Стеярт. Єдиний чоловік від освіти Ронан Лабар — бадмінтоніст.
На сайті французького міністерства освіти є історія кожного з перелічених спортсменів, а також розклад, хто з них і коли змагатиметься за медалі. Згадайте свої шкільні роки, ви знали, як ваші вчителі проводять літо чи можливо ви зараз ділитеся з учнями своїми планами на відпустку?
