Освіту не можна відкладати на «після війни»: результати унікального українського дослідження

photo: teachforukraine.org

Результати унікального дослідження презентували днями Світовий банк та ГО «Навчай для України». Експеримент напрочуд масштабний, адже до нього залучили майже 10 тис. учнів 5–10-х класів з усіх регіонів країни. А унікальне дослідження тим, що вивчає вплив освітньої підтримки за часів активних воєнних дій. Та ще й доводить: навіть за таких важких умов інвестиції в людський капітал надзвичайно результативні. Зібрали в матеріалі головні висновки дослідження.

Надолужимо після війни?

У публікації «Інвестиції в людський капітал під час війни: експериментальні докази з України» представлені детальні результати дослідження. У його основі — програма «Освітній Суп» («Освітній супровід») від ГО «Навчай для України». Це безкоштовні онлайн-заняття для школярів з надолуження прогалин у шкільних знаннях. Міністерство освіти і науки висловило зацікавленість у партнерстві з неурядовими організаціями для подолання освітніх втрат. Із волонтерської допомоги це переросло в науково обґрунтований пошук відповіді: чи актуально за часів війни вкладати гроші у підтримку учнів?

Можливо, для частини батьків та вчителів це звучить надто жорстко, але ж і серед них чимало тих, хто вважає: треба дочекатися перемоги — ось тоді й надолужимо! Мовляв, діти сьогодні додатково навчаються, щоби підтягнути «хвости», а завтра знову сидять без світла й усе вивітрюється. Навіщо ж їх мучити? До того ж війна залишає слід у дитячих душах, погіршує здатність зосереджуватися. Нині, кажуть, підтягувати їх — як воду решетом носити. Так само ефективність ставиться під сумнів на рівні держав, вченими та політиками. Тим паче такі заходи в масштабах країни потребують значних фінансів. 

від
2,9 до 3,5
тис. шкіл
(10–13% від усіх)
були частково пошкоджені або повністю зруйновані під час повномасштабної війни

Під час будь-якої війни у пріоритеті, звісно, питання захисту держави. Уряди можуть взагалі переспрямувати на інші пріоритети інвестиції в людський капітал. Руйнування будівель закладів освіти, вимкнення електроенергії та переміщення населення ускладнюють надання освітніх послуг. Наприклад, в Україні за оцінками МОН, під час повномасштабної війни від 2,9 до 3,5 тис. шкіл (10–13% від усіх) були частково пошкоджені або повністю зруйновані.

В Україні після лютого 2022 року інвестиції в освіту значно скоротилися. У 2021 році витрати на освіту становили 17% від загальних витрат, а у 2023 — лише 7%.

Але реальних аргументів «за» або «проти» досі не було. Якщо треба надавати підтримку, то в якій формі? Репетитор кожному чи заняття з групою? Ось чому дослідження таке своєчасне.

Установки репетиторів впливають на учнів

Звісно, нічого не відбулося б без тьюторів. До проєкту запрошували кваліфікованих педагогів з досвідом викладання, цифровою грамотністю, вмінням цікаво працювати онлайн та відданістю освіті. Відібрані фахівці взяли участь в інтенсивній навчальній програмі від Міжнародної академії репетиторства. Вчителі опановували як соціально-емоційні стратегії підтримки, так і нейродидактику (як учні обробляють та запам’ятовують інформацію).

«350 учителів з усієї України, залучені до проведення дослідження, довели, що коли війна руйнує звичний уклад життя і створює для дітей ситуації постійного стресу та невизначеності, саме вчитель стає точкою опори, — розповіла Освіторія.Медіа керівниця напряму відновлення освіти ГО «Навчай для України» Анастасія Донська. — Дослідження показало, що від навичок і способу мислення вчителя напряму залежить результат навчання, мотивація і щастя дітей. За кожним статистичним показником стоїть конкретний педагог, який зумів знайти правильні слова, створити атмосферу довіри й мотивувати дитину бути стійкою та розвиватися. Саме вчитель формує людський капітал для успішного відновлення країни. Україна і світ мають визнати, що навіть у найважчі часи освіта та освітяни повинні залишатися у фокусі уваги».

Виявилося, що цінності та установки тьюторів значно впливали на учнів. Якщо педагог мав мислення зростання, тобто вірив, що все можна змінити, подолати власними зусиллями, то учні в його групі відчували менше стресу. А найбільші математичні успіхи демонстрували учні педагогів з досвідом викладання вищим за середній. Отже, відбір та підготовка тьюторів у таких проєктах можуть бути визначальними важелями для посилення позитивного ефекту.

ВШО та Гарвардська програма

Учням безоплатно надавали репетиторські послуги по три години на тиждень протягом півтора місяця. Обрали два важливі предмети: математика та українська мова. Учні навчалися в невеликих групах по три дитини. Заняття проходили в онлайн-форматі. Знання та навички учнів не лише порівнювали «на вході» та «виході», а й зіставляли з результатами контрольної групи підлітків, яка не брала участі в програмі.

Дослідження складалося з трьох окремих наборів, фактично, трьох експериментів. Ситуація в країні змінювалася, тож і програма репетиторства гнучко на це реагувала. 

Перший експеримент розпочався в лютому 2023 року, під час суворої зими з частими відключеннями електроенергії. На той час чимало шкіл не мали укриттів, тож через це або безпекову ситуацію лише третина з них пропонували очні заняття. Учні звикли до дистанційки, що полегшило початок програми. Платформа «Всеукраїнська школа онлайн» надавала контент, що відповідає навчальній програмі (включаючи відеоуроки, тести та завдання), для 5–11-х класів з 18 основних предметів.

Другий експеримент розпочався наприкінці 2022/2023 навчального року, коли учні завершували навчання на тлі постійної нестабільності. Тож у програму додали діагностичні оцінювання і групування учнів за здібностями та прогалинами у знаннях. Репетитори, окрім загальної підтримки, мали запит від учнів допомогти їм краще завершити навчальний рік.

Третій експеримент розпочався в лютому 2024 року. Кількість переміщених осіб зменшилася, багато біженців повернулися, 80% шкіл вже мали укриття. Та попри все, значно більше учнів потребували психологічної допомоги. Що довше тривала війна, то більше дітей були травмовані втратою когось із близьких, переїздами або перебували у стресі від розлуки з батьками, які воюють, від якихось воєнних вражень. Тому навчання містило і психосоціальну підтримку. У партнерстві з програмою Гарвардської медичної школи з питань травми біженців обрали антистресові вправи та пропонували їх учням.

Шалений попит і вмотивованість

Те, що освітні послуги пройшли випробування під час різного рівня інтенсивності бойових дій, різних викликів на кшталт вимкнення електрики, з учнями з різних регіонів, у тому числі прифронтових, додає репрезентативності виборці. Також очевидно, що попит на такі послуги є по всій країні.

Перше, що вразило організаторів: попит перевищував можливості в усіх трьох експериментах. Щоразу реєструвалося від 2500 до 4800 родин з дітьми відповідного віку. Такі само високі рівні відвідуваності та залученості демонстрували учні. У середньому вони відвідували понад половину занять з кожного предмета. Більшість пропусків були пов’язані не з легковажністю чи невдоволенням програмою, а із зовнішніми обмеженнями, такими як відключення електроенергії або хвороба. 

Дві третини учнів регулярно відвідували заняття та активно спілкувалися з одногрупниками. Репетитори відзначали постійно високий рівень уважності, зосередженості та підготовленості. Лише 2% учасників не відповідали на запитання вчителів. Близько 60% працювали без нагадувань з увімкненими камерами, а для сучасних тинейджерів це справді ознака зацікавленості.

Дослідники визнають, що низьку мотивацію демонстрували лише більшість батьків. З ними важко було встановити стабільний контакт. Коли в одній групі батькам регулярно надавали текстові повідомлення з порадами щодо підтримки їхніх дітей, очікувалося, що ці учні покажуть вищі результати, ніж решта. Утім, їхні показники були навіть нижчими, ніж в інших груп.

Рік втраченого навчання в подарунок

У 7-9% учасників рівень стресу знижувався до нормальних показників.

Які ж результати експериментів? Бали учнів покращилися: у середньому до 0,49 стандартного відхилення з математики та 0,40 стандартного відхилення з української мови. Експерти пояснюють: це дорівнює тому, ніби дітям відмотали час назад і повернули в середньому більш ніж рік втраченого навчання. І це лише за шість тижнів! Наприклад, ефект від занять з математики у 1,2–2,4 раза перевищував результати таких досліджень у Європі під час COVID-19.

Переваги були особливо помітними для учнів, старших за 12 років. Можливо, саме тих, хто вже є досить самостійним у навчанні. Помітні покращення також фіксували у дітей, які перебували у відносно безпечних регіонах, далі від фронту. Також помітнішими були зміни для тих, хто показував низькі результати на початку дослідження.

Але навчання — це ще не все! Покращилася мотивація до навчання, розвивалися соціально-емоційні навички, командна робота. Щоправда, діти, у яких виявили підвищений рівень тривожності, не змінилися. А ось тих, хто успішно долав стрес, щоразу більшало! У 7–9% учасників рівень стресу знижувався до нормальних показників. Експерти переконані, що ефект різнобічний: підлітки розвивали стійкість завдяки вправам, але також їх упевненість у собі зростала завдяки успіхам у навчанні. До слова, експерименти довели вищу ефективність групового тьюторингу порівняно з індивідуальним.

Освіта — прибуткова справа

Учням вигідно. А державі? Виявляється, теж. Хоча програму було реалізовано за донорські кошти, дослідники підрахували: якщо держава профінансує таку програму, економічні вигоди перевищать витрати у 56,4 раза. Ця цифра базується на даних Організації економічного співробітництва та розвитку, яка має програму оцінки компетенцій дорослих. Збільшення навичок математики на одне стандартне відхилення в дитинстві пов’язане зі збільшенням заробітку на 18%, коли цей учень виросте. У країнах Східної Європи прибутковість оцінюється в середньому у 8%. Відповідно, державні витрати будуть повністю відшкодовані шляхом майбутніх податкових надходжень учасників програми на їхні додаткові доходи.

Досвід такого репетиторства можна масштабувати по всій країні. Онлайн-тьюторами охоче стають учителі, які тимчасово не працюють, бо їхні школи зруйновані, пошкоджені або залишилися на ТОТ, а також ті, хто суміщає роботу з репетиторством. Тобто кадровий потенціал для масштабування також є. До речі, станом на кінець вересня 2025 року програма «Освітній Суп» охопила вже понад 40 тис. дітей по всій Україні.

станом на кінець вересня 2025 року програма «Освітній Суп» охопила вже понад 40 тис. дітей по всій Україні.

Якщо відкласти інвестиції в освіту (зокрема, у підтримку учнів) на часи відбудови, це може загальмувати відновлення, вважають дослідники. Натомість неурядові організації здатні доповнювати державну освіту, охоплюючи учнів у великому масштабі. Разом зі школами вони можуть розвивати стресостійкість у дітях, плекати майбутніх висококласних фахівців, в яких буде гостра потреба за часів відбудови. А найголовніше те, що за правильного підходу навіть у найскладніших умовах діти можуть навчатися, розвиватися та готуватися до щасливого майбутнього.

Поділитися цією статтею
Автор: Аліна Мірошнікова