Колись куточки живої природи вважалися окрасою кабінетів. Тож якісь папужки в кутку класу, яких доручали годувати дітям, нікого не дивували, а для школярів часто ставали одним з радісних спогадів про дитинство. Чи є в цьому навчальний та виховний сенс? Чим пухнастики, пташки та рибки можуть допомогти вчителю? І як це організувати правильно, етично та ефективно? Зібрали закордонний досвід, як тварини сприяють навчанню та психоемоційній стабільності дітей.
Домашка не важка поруч із котиком
За кордоном куточки живої природи нині в моді. І йдеться не лише про акваріуми та черепашок, а про котів, цуценят та кроликів. Учителі відкривають для себе користь тварин у навчальному процесі, те, наскільки зростає бажання школярів бігти в класи, коли там на них чекають постійні пухнасті мешканці. Виявляється, у США навіть є недержавна організація Pet Care Trust, яка, серед іншого, агітує за присутність тварин на заняттях. На думку фахівців, це навчає дітей будувати стосунки та реагувати на потреби іншої живої істоти. Вправність у догляді за домашніми тваринами додає дітям бажання піклуватися про людей. Діти розуміють, що якщо вони хочуть, щоб, наприклад, кошеня раділо та довіряло їм, вони повинні ставитися до нього дбайливо, відповідально та ласкаво. Такий вид навчання корисний усім школярам, але особливо важливий для хлопчиків, які в нашому суспільстві не так часто, як дівчатка, отримують можливість практикувати навички догляду за кимось, турботи, піклування.
Також особливу користь куточки живої природи приносять учням, які потерпають від хронічного стресу. У США та Канаді це діти з асоціальних родин, із кримінальних районів міст, із сімей, де батьки нещодавно розлучилися, емігранти. Дослідження доводять, що діти звертаються до своїх домашніх тварин заради емоційного комфорту: 40% учнів обирають товариство домашніх тварин, коли відчувають пригнічення. Також виявилося: школярі тягнуться до чотирилапих, коли відчувають втому, роздратування, страх або самотність, а 53% опитаних сказали, що їм подобається робити уроки, коли домашні тварини поруч.
Яку ще користь вбачають педагоги:
1. Навіть діти, які не мають поза школою контактів із тваринами чи природою, можуть отримати такий корисний досвід.
2. Спостереження та догляд за тваринками розвивають почуття відповідальності та поваги до інших форм життя.
3. Це один зі способів покращити відвідування школи.
4. Діти дізнаються, що всім живим істотам для виживання потрібні не тільки їжа та вода.
5. Учні безпосередньо бачать, як їхня поведінка та дії впливають на інших.
6. Присутність тварин зменшує напругу в класі. Як кажуть самі педагоги, діти не хочуть сваритися та битися поруч зі столом, під яким сидить лагідний котик-муркотун.
Самооцінка учня та… морська свинка
Найбільше в історії дослідження «Домашні тварини у класі» підтверджує позитивний вплив домашніх тварин на навчання та соціальну поведінку. Його ініціював Дослідницький інститут контактів людей із тваринами. Вчені з Університету Лойоли (США) оцінили наслідки присутності маленьких домашніх тварин у кабінетах, спостерігаючи за змінами в житті майже 600 учнів 3-х і 4-х класів. Серед тварин у класі були морські свинки, риби, ящірки, хом’яки, кролики, жаби, піщанки, черепахи.
Фахівці встановили, що дитина, яка піклується про домашню тварину, знає: те, що вона робить, має значення, і тому захоче робити це більше. Що успішніше учень дбає про вихованця, то впевненіше почуватиметься. Допомога в догляді за домашнім улюбленцем викликає у школярів відчуття впевненості у собі та компетентності, особливо якщо тварина здатна відповісти на увагу прихильністю. За час присутності тварин у класах в учнів початкової школи значно покращились відвідуваність занять та дисципліна. Не так помітно, але зросла й шкільна успішність (поліпшилися навички з читання). Коли дитина гладить тварину, в її організмі виділяється окситоцин. Його називають гормоном обіймів, але саме він також сприяє такій діяльності мозку, як пізнання.
Інші дослідження, проведені науковим інститутом Waltham Petcare, показали, що діти, у яких є домашні улюбленці, мають кращу самооцінку, ніж ті, у яких немає тварин. Спостереження за рибками чи жабенятами теж корисні, звісно. Але про позитивний ефект можна говорити, коли йдеться про таких тварин, як коти, собаки, морські свинки, тобто тих, які люблять спілкування з людьми. Вони можуть стати друзями дитині. Ці стосунки зміцнюють соціальні навички, а ті, своєю чергою, дають потенціал для кращого навчання в школі.
Поведінка кота є хорошим показником атмосфери в класі, вважають освітяни. Якщо починається галас, пухнастик тікає або ховається. Вчителю не треба більше робити зауваження, діти прагнуть зробити клас комфортним для маленького друга.
Як використати тварин на уроках?
Перше, що спадає на думку, це заняття з природничих наук. Тут підказувати учителю не потрібно. Але на кожному уроці можна виділити час на улюбленця класу, і цікавість до теми підвищиться.
1. Математика. Скласти задачі про вашого пухнастика. «Скільки важить хом’як?» «З якою швидкістю він пробіжить до столу?» «Як порівну поділити шість морквинок на двох морських свинок?» «Якої площі має бути клітка для морської свинки, якщо… ?»
2. Географія. «З якої частини світу походять ці черепахи?» «Уявіть, що наш Мурчик мандрує. Він вийшов з літака та бачить пальми, банани, папороті, ліани. Що це за ліс?»
3. Рідна мова. «Які частини мови ми використовуємо для опису нашого цуценятка?» «Розкажіть про день нашого песика одними лише дієсловами».
4. Іноземна мова. «Нумо пригадаймо частини тіла англійською на прикладі нашого Мурчика».
5. Мистецтво. «Малюємо наших рибок». «Заспіваємо мелодію разом, але не на «ля-ля-ля», а на «няв-няв-няв».
Звичайно, утримання тварин у кабінетах пов’язане з певними клопотами. Вчителям доводиться контролювати весь догляд, який здійснюють учні. Слід очікувати від дітей виконання своїх обов’язків, але коли трапляються неминучі промахи, не варто надто критикувати. Ліпше зауважити, що вихованець розраховував на дитину. Також дорослі дбають про дотримання санітарних умов, про здоров’я чотирилапих (адже тварини в жодному разі не повинні наражати на небезпеку школярів), регулярно запрошувати ветеринара та робити необхідні щеплення.
Правила відповідального утримання
У США та Австралії кожен власник собаки чи кота має успішно пройти курси відповідального утримання. І школи — не виняток. Вони беруть на себе зобов’язання дбати про тварин у вихідні та під час канікул. Утім, спеціальні нормативи регулюють навіть утримання шкільних ферм із сільськогосподарськими тваринами, що їх нерідко влаштовують заклади освіти у сільській місцевості.
Наприклад, ось деякі вимоги у Вікторії, одному зі штатів Австралії, до утримання тварин у класі:
- Потрібен простір для вольєра в кабінеті та сама клітка чи огороджена територія, де є схованки, доступ до сонячного світла, ділянки в тіні. Для котів і собак ще безпечне місце для вигулу.
- Якісну їжу потрібно буде десь зберігати (вологий корм у холодильнику). Можуть знадобитися постільна білизна, ковдри, іграшки, миски, жувальні матеріали та засоби для догляду (залежно від виду).
- Домашній улюбленець має бути включений у план аварійної евакуації вашої школи. Треба заздалегідь продумати план на випадок вимкнення електроенергії.
- Контактні дані ветеринара повинні бути в класі.
- Щоденник поведінки вихованця та догляду за ним. Окрім освітньої користі, він дає інформацію для чергових, наприклад, що улюбленець їв, особливо коли вчителя немає в класі.
