Вже 1 грудня в суперечці, що роками триває навколо шкільної форми, може бути поставлено крапку. Наводимо основні аргументи «за» і «проти».
Ще в березні президенту Порошенку була подана петиція з вимогою зробити вибір одягу особистою справою учнів та батьків. А днями київська влада рекомендувала директорам шкіл ще раз визначитися щодо цього питання.
У шкільної форми є гарячі захисники та противники. А за суперечками про зручність костюмів і якість матерії часто криється конфлікт різних стилів життя. Так про що насправді говорять ті, хто «за», і ті, хто «проти»? Наводимо основні тези цієї дискусії.
Рівень доходу непомітний, якщо діти одягнені однаково
ЗА
«Між дітьми не може бути конкуренції, а отже форма допомагає дітям відчувати рівні стартові можливості», — вважає екс-міністр освіти і науки Сергій Квіт.
ПРОТИ
Матеріальна нерівність — реалії життя, і діти їх помічають, навіть якщо всі вдягнені в «однакову» форму. Якщо одна дитина розповідає про тур вихідного дня з батьками в Парижі, а інша — про те, як копала в селі картоплю, то вже не так важливо, як вони при цьому одягнені.
Гардероб школяра б’є по кишені батьків
ЗА
Учнівська форма — це дешевше, ніж різноманітне вбрання, яке доведеться щодня чергувати. До речі, українські закони зобов’язують не купувати готову шкільну форму, а створювати єдині стандарти навчального закладу. Це можуть бути «джинсові п’ятниці» або навіть костюми мультяшних фіксиків для першокласників.
ПРОТИ
Але на практиці є сім’ї, для яких форма — це також дорого, і для них вона не вирішить проблеми.
У престижних школах — свої труднощі: учням часто нав’язують одяг певного виробника. Наприклад, три роки тому в одній київській гімназії батьки були змушені купувати дітям дизайнерські костюми та краватки, які можна було придбати лише в секретаря директора школи.
До речі, у Великобританії свого часу заборонили школам нав’язувати батькам конкретного виробника чи моделі. Про належність до певної школи мають свідчити лише нашивні емблеми або певні кольори костюмів.
Школярів треба привчати одягатися зі смаком
ЗА
На думку директора Центру польської освіти Ярини Ясній, форма виховує культуру одягу. Наприклад, її донька має власну думку щодо стилю. У неї чимало різних комплектів, і це дозволяє їй проявити свою індивідуальність.
ПРОТИ
З другого боку, форма далеко не всім личить, запевняє конструктор дитячого одягу Олена Чернявська. «Один і той самий колір личить далеко не всім. Навіть більше, у школярів одного віку та зросту є вісім типових варіантів повноти, а це у виробництві форми, зазвичай, не враховується. Тож на багатьох дітях шкільні костюми сидять кепсько. Зізнайтеся, чи часто ви обираєте одяг українських фабрик? А школярі змушені роками носити не дуже якісні речі. І навіть якби вони справді подобалися, сама одноманітність кожного дня не сприяє розвиткові смаку».
Одяг має бути доречним
ЗА
Якщо дозволити носити все що завгодно, школярі прийдуть до класу в спортивному взутті та джинсах. Хіба не краще привчити їх до ділового стилю? Це солідно. Формується і розуміння доречності одягу: куди вдягти вечірню сукню, куди — строгий костюм.
Чому школяркам не можна носити туфлі на підборах? Передусім через страх перед розбещеністю. Через це до вигнання потрапили й кольорові колготи. Є сім’ї, які дозволять дівчаткам-підліткам виглядати просто непристойно, якщо не буде форми. Якщо вчителям-чоловікам і однокласникам доведеться щодня бачити декольте, чи будуть вони думати про тему уроку? Штани для дівчаток теж заборонені в багатьох школах. Адже їм треба вчитися жіночності.
ПРОТИ
Але чи доречно дитині носити той самий одяг, що й менеджеру середньої ланки? Адже поки її життя — не ділові переговори, а гучні шкільні перерви та гуртки. Форма обмежує активність. Дитина, якій забороняють носити улюблений одяг, не відчуває школу «своєю» територією. А підліток, який не може звернути на себе увагу привабливим одягом, захоче зробити це своєю поведінкою. У дорослих одяг ділиться на діловий та повсякденний, а багатьох хлопчиків примушують щодня носити краватку.
Пристойності в одязі дотримуватися варто. Але чорні колготи щодня — це занадто. Чи не краще орієнтуватися на сучасні реалії? Брюки вже століття в діловому гардеробі жінок. У більшості європейських країн учениці носять брюки, а в Австралії нещодавно дозволили вдягати спідниці хлопчикам — було б бажання.
Одяг — частина традицій
ЗА
Виховувати патріотизм можна за допомогою нової, створеної в національних традиціях шкільної форми. Елементи вишивки в українському стилі можуть пробудити в дітях «пам’ять предків». Різноманітні орнаменти розвивають почуття прекрасного, вчать любити українську спадщину.
ПРОТИ
З другого боку, усе обов’язкове втрачає цінність. Краще викликати інтерес до вишиванки особистим прикладом. Так, директор київської школи №148 Сергій Горбачов сам часто з’являється на роботі у вишиванці. А ось шкільну форму скасував. Адже є ще й сімейні традиції у виборі одягу.
Історія питання
1993 рік — скасовано шкільну форму СРСР.
1996 рік — форма знову стає обов’язковою. Один з аргументів — необхідність забезпечити замовленнями вітчизняного виробника. Кабмін навіть затвердив зразки форми, але зображення моделей так і не були розроблені.
2004 рік — у Києві затверджено орієнтовні вимоги до зовнішнього вигляду учня.
2008 рік — у Києві скасовують рішення щодо обов’язковості форми.
3 жовтня 2017 року — Департамент освіти і науки, молоді та спорту КМДА видає наказ, яким ще раз підкреслює добровільність використання форми в київських школах. При цьому директорам шкіл рекомендується до 1 грудня обговорити доцільність використання форми у своїх навчальних закладах.
Що носять наші діти
Київська школа № 223 зобов’язує учнів молодших класів носити зелений піджак (жакет). Дівчаткам дозволена картата спідниця («шотландка»). З 5-го класу — костюми лише чорного кольору, краватка чорна або однотонна стриманого кольору.
У школі № 179 зелений колір носять вже до 7-го класу включно.
У Печерській гімназії № 75 — теж чорні костюми з емблемою школи, але різноманіття форм: кардиган, реглан, жилет.
У багатьох школах (наприклад, у столичних № 26 і № 52) дозволено тільки чорний колір. Заборонені сорочки і блузки в смужку, в клітинку, темного кольору або не пастельного відтінку, довгі спідниці.
Гімназія № 143, де носять темно-сині і чорні костюми, прописала у своєму статуті: «Про порушення у формі одягу педагог зобов’язаний в той же день повідомити батькам. На учнів і їхніх батьків накладається дисциплінарна відповідальність за виявлені недоліки».
