Який мінімум знань та вмінь має бути в успішного громадянина успішної країни? Із цього питання починалася історія дослідження PISA в 1997 році. Тоді було важко уявити, що креативність стане необхідністю для успіху на ринку праці. А нині це майбутнє поруч. Які ж висновки PISA 2022 мають допомогти школам налаштуватися на сучасну хвилю? Що дає змогу розвинути творчі здібності? Які неочікувані результати показали українські школи?
Навіщо з лінійкою — до творчості?
Навіщо вимірювати креативність? Відповідь проста: бо це головне, що відрізняє людину від штучного інтелекту. Попереду часи, коли з великим обсягом робочих обов’язків зможе впоратися ШІ. А ті, хто вміє лише все те саме, що й автомати та роботи, ризикує стати безробітним. Але постійно зростатиме попит на фахівців, які здатні знаходити нестандартні рішення, розв’язувати проблеми, креативно оформлювати товари або презентувати послуги. До того ж ця якість дає людині змогу адаптуватися до такого швидко мінливого світу, яким він дедалі стрімкіше стає.
Системи освіти більшості країн ставлять перед собою мету — розвинути творче мислення у дітей, побачити випускників шкіл креативними людьми. Це знаходить відображення у навчальних програмах по всьому світу.
Креативність: з великої і з малої літери
Як можна виміряти креативне мислення? Це питання складніше, ніж попереднє, і щоб було зрозуміліше, дослідники розділяють поняття креативності «з великої К» та «з малої к».
Перша Креативність — коли йдеться про особливо розвинені творчі здібності, винахідництво та інженерну творчу думку. Не всі мають такі риси.
А ось повсякденна креативність «з малої к», креативне мислення може бути розвинене в кожної людини. Коли хтось обробляє родинні фото, готує смачну страву із залишків продуктів або розв’язує інші повсякденні проблеми, він має виявляти якраз цю компетенцію.
Таке розмежування важливе, адже чимало батьків і навіть учителів переконані, що в Дениса чи Улянки немає ніякої креативності, бо дитина не співає, не малює, не пише вірші. Мовляв, не всім мистецтвом займатися, підуть у бухгалтери, інженери, менеджери — там інші риси цінуються. Насправді ж у найближчі роки не залишиться жодної професії, де можна буде обійтися без креативного мислення.
Які риси характеру варто розвивати?
Прищепити навички креативного мислення можна кожній дитині, але певні риси характеру значно спрощують процес. Добра новина: це теж виховують родина та школа. Зокрема, розвинена фантазія, допитливість, наполегливість, уміння робити прогнози стосовно різних процесів. Але основні такі:
🎨 творча самоефективність — це коли учень вірить, що здатен успішно виконувати творчу роботу. Ця риса не дає змиритися з поразкою, якщо завдання складне. Учні схильні вірити, що здатні до творчого мислення, коли їх спонукають думати про розв’язання широких життєвих проблем. Успішний досвід у минулому дає сили та надію;
🖼️ відкритість до мистецтва та нового досвіду — це готовність людини до взаємодії з новими ідеями, з плодами фантазії;
📚 найбільший вплив на результати завдань давала наявність відкритості до нових знань. Практично це готовність підлітка жити за принципом lifelong learning. Це готовність учня сприймати абстрактну або складну інформацію та працювати з нею, головним чином, через міркування. Учасники, які мали таку рису, демонстрували вищі результати, ніж інші тинейджери.
Регулярні заняття мистецтвом розвивають креативність, констатували дослідники. Утім, оптимальний варіант — один-два рази на тиждень. Саме такі учні мали кращі результати, ніж однолітки, які ніколи не займаються мистецтвом, роблять це нечасто або, навпаки, щодня. Українські підлітки нині не так часто практикуються в музиці, живописі чи танцях, як діти з інших країн. Знов-таки в період воєнного стану це зрозуміло. Проте виявилося, що серед наших школярів більше тих, хто постійно займається програмуванням (у середньому таких 17%, а у нас — 25%).
Які життєві установки заважають творчості?
- Лише 3 із 10 опитаних школярів — учасників дослідження з різних країн вважають, що креативне мислення потрібне лише для мистецтва. Такі учні в середньому набирали на три бали нижче, ніж решта школярів.
- Наслідком такого ставлення є, серед іншого, те, що у підлітків, які не планують працювати у сфері мистецтва та культури, результати були гіршими, ніж у майбутніх митців. Також ті, хто збирається здобути вищу освіту, продемонстрували вищий рівень креативного мислення, ніж інші однолітки.
- Кожен другий тинейджер вважає, що не може змінити те, наскільки він креативний, це просто лотерея. Такі учні отримали в середньому на один бал менше, ніж оптимісти, які сподіваються розвинути здібності.
Що здатні змінити вчителі?
Ефективна педагогіка може змінити ситуацію. Дві третини учнів повідомили, що їхні вчителі цінують креативність, заохочують придумувати оригінальні відповіді та дають можливість висловити свої ідеї в школі. Ці учні отримали вищі бали, ніж їхні однолітки. При цьому підлітки, які повідомили, що їхні вчителі цінують креативність, вдаліше виконували завдання на вдосконалення чужих ідей. А ті, які повідомили, що їм дають можливість висловити ідеї, краще за інших справлялися з розв’язанням соціальних проблем і генеруванням різноманітних ідей.
Чим вразили українські педагоги?
Маємо гарні результати стосовно української освіти, можливо, навіть несподівані. Наші підлітки частіше, ніж у середньому в інших країнах-учасниках, визнавали, що вчителі дають їм творчі завдання, оцінюють креативність, дають змогу запропонувати та втілити свої ідеї. Скажімо, у Сінгапурі 80% дітей повідомили, що їм підвищують бали за креативність, а в Україні — 82%. Якщо порівняти Україну з Грецією, з якою в нас однакові бали, підлітків, яких у школах заохочують до творчості, у нашій країні майже вдвічі більше, ніж там.
Як наслідок: в Україні школярі частіше вірять, що можна бути креативними у будь-якій сфері, не лише у мистецтві, а також більше тих, хто насолоджується творчістю. Чи дається взнаки реформа НУШ, чи це особисті заслуги наших вчителів-змінотворців, але це точно дасть віддалені результати.
