У червні цього року презентували перший том Національного звіту за результатами міжнародного Дослідження соціально-емоційних навичок (ДоСЕН) в Україні (2022–2024). Подію провели організатори дослідження — Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), ГО «ЕдКемп Україна» як Національний центр ДоСЕН в Україні та Державна служба якості освіти України (ДСЯО) як співорганізатор саме в нашій країні. Результати оприлюднили на освітянській (не)конференції, Національному EdCamp Точка стійкості 2024. Що таке ДоСЕН? Які головні результати дослідження? Та як соціально-емоційні навички впливають на навички майбутнього? Читайте в матеріалі.
Що таке ДоСЕН?
ДоСЕН — перше у світі дослідження розвиненості соціально-емоційних навичок 10-річних та 15-річних учнів. Воно проводилося у два великі цикли у 2019 і 2023 роках. Загалом у двох циклах взяли участь 23 країни та місцевості (окремі міста чи регіони країн). Як і пʼять інших учасників, Україна провела дослідження на національному рівні у 19 з 27 регіонів. І хоча решта 8 регіонів не змогли доєднатися через безпекові перестороги воєнного часу, для цих 19 регіонів воно було репрезентативним. Дослідження, зокрема, розкриває різні відмінності у сформованості соціально-емоційних навичок. До прикладу, вікові, гендерні відмінності та відмінності, повʼязані з передумовами навчання, а також оприявнює звʼязки цих навичок зі здоровʼям та добробутом, академічними досягненнями та карʼєрними перспективами учнів, а також викликами війни.
Це дослідження має велике значення як для світу, так і для України, адже його результати дозволяють говорити про роль і можливості розвитку соціально-емоційних навичок в освітньому процесі, спираючись на надійні та якісні дані. Його проведення вже дало поштовх до усвідомлення важливості цих навичок.
«Ми бачимо, як наші діти формують навички адаптації, бо вони мають онлайн-уроки, навчаються в укриттях, а опісля знову повертаються в клас. Дуже хочеться, щоб діти вміли бути самостійними і водночас піклувалися про інших. Я впевнена, що цього вони також вчаться, бо воєнні випробування дають їм ці уроки. Школа також має адаптуватися і продемонструвати навички, які ми хочемо формувати в наших дітей, адже це велика частина їхнього життя, і від того, як вона розвиватиме дитину, залежить майбутнє в багатьох сенсах», — наголосила перша леді України Олена Зеленська в діалозі з Андреасом Шляйхером, директором з питань освіти та навичок ОЕСР.
Напевне, результати ДоСЕН (так само, як і результати міжнародного дослідження якості освіти PISA) стануть основою для виважених рішень і подальших змін системи освіти.
«ДоСЕН потрібне перш за все для того, щоб привернути увагу до такого нагального питання, як соціально-емоційне навчання. В Україні в умовах війни освіта не може бути такою, як раніше. Ми маємо знайти ту точку, яка допоможе нам перевернути світ, як казав Архімед. На мою думку, методики соціально-емоційного навчання можуть бути такою точкою», — сказав Руслан Гурак, голова ДСЯО, презентуючи українські результати ДоСЕН.
Дані дослідження дають відповіді на важливі питання вже зараз: як соціально-емоційні навички впливають на академічні досягнення учнів та яка роль цих навичок у подальшому житті і професійному зростанні молоді.
Взаємне підсилення навичок
ОЕСР визначає соціально-емоційні навички як індивідуальні здатності й характеристики, важливі для успішного навчання, соціальних відносин, конкурентоспроможності людини на ринку праці та її добробуту загалом. Результати всіх циклів ДоСЕН підтвердили, що ці навички не є вродженими рисами характеру. Тож їх можна навчати і їх можна розвивати — зокрема, через цілеспрямовані інтервенції в освітньому процесі.
ДоСЕН вимірювало загалом 15 навичок, згрупованих у пʼять вимірів. Це:
- навички виконання завдань: наполегливість, відповідальність, самоконтроль, мотивація досягати;
- навички регуляції емоцій: стресостійкість, контроль над емоціями, оптимізм;
- навички взаємодії з іншими: впевненість у собі, товариськість, енергійність;
- навички широти кругозору: допитливість, креативність, толерантність;
- навички залученості: співпереживання, довіра.
Українська освіта вже має досвід роботи з навичками, оскільки реформа «Нова українська школа» передбачає перехід на компетентнісне навчання й опанування наскрізних умінь. Згідно з реформою, навчальні результати учнів мають охоплювати не лише предметні знання, а й такі компетентності, як інформаційно-цифрова, спілкування державною та іноземними мовами, ініціативність, а також наскрізні вміння — критичне мислення, емоційний інтелект та робота в команді. Посутньо соціально-емоційні навички «вшиті» в компетентності та наскрізні вміння, передбачені НУШ.
Утім, впровадження соціально-емоційних навичок в українській освіті супроводжувалося гострою дискусією щодо їх необхідності в освітньому процесі. У 2016–2017 роках, коли розроблялася і пілотувалася НУШ, навколоосвітня спільнота висловлювала перестороги щодо того, що компетентності замінять собою знання, і випускники не матимуть ґрунтовної академічної освіти. «Коли йшла дискусія про НУШ і реформування шкільної освіти в Україні, соціально-емоційні навички сприймалися як нова альтернатива системі освіти», — згадує Лілія Гриневич, співрозробниця реформи і пані міністр освіти і науки України у 2016–2019 роках, амбасадорка ДоСЕН в Україні.
Проте перші роки впровадження НУШ у початковій школі показали, що навички і знання не є несумісними і досягати успіхів як у формуванні навичок, так і в опанувані знань можливо. Про це свідчать дані загальнодержавних моніторингових досліджень впровадження НУШ, які проводив Інститут освітньої аналітики. Зокрема, станом на 2020 рік 65,5 % опитаних учителів засвідчили, що на кінець другого класу їхні учні мають однаковий прогрес у набутті як навичок, так і знань. Таку ж думку висловила майже половина опитаних батьків.
Результати ДоСЕН дають ще більше ясності в цьому питанні, адже зʼясувалося, що соціально-емоційні навички важливі для успішного навчання учнів так само, як і академічні знання. «Дані ДоСЕН засвідчують, що соціально-емоційні навички пов’язані з освітніми результатами учнів і учениць, а також з їхніми очікуваннями щодо свого майбутнього. Це засвідчує, що розвиток цих навичок учнівства не спричинений зниженням академічної спроможності учнів і учениць», — наголошується у звіті.
Аналізуючи відповіді 15-річних учнів, дослідники виявили, що розвиненість навичок виконання завдань (мотивація досягати, наполегливість, відповідальність), а також допитливість найсильніше і найпослідовніше повʼязані з академічними досягненнями з читання, математики та мистецтва. Тобто учні з високим рівнем сформованості цих навичок мають і високі академічні результати. Такі ж результати мають і інші країни та місцевості, що взяли участь у дослідженні.
«Результати ДоСЕН свідчать, що соціально-емоційні навички є сильними прогностичними чинниками майбутнього дітей. Від них залежить бажання учнів мати громадянську позицію, робити свій внесок у суспільство. Тож завдання вчителів — розвивати соціально-емоційну й академічну складові не за рахунок одна одної, а на взаємне доповнення і підсилення», — наголосив Андреас Шляйхер на презентації національного звіту ДоСЕН.
Світовий досвід щодо такого поєднання навичок та знань в освітньому процесі різний. Зокрема, за даними дослідження PISA 2022, які навів пан Андреас, японські учні переважно мають високий рівень академічних знань і в більшості своїй нещасливі, емоційно нестійкі і не задоволені своїм життям. Протилежні дані в Албанії, де в учнів низькі академічні досягнення, але психологічно вони благополучні, а також будують якісні взаємини з іншими. «З цих прикладів легко припустити, що треба обирати: або оцінки, або добробут. Проте це не так, можна бути кращими в обох напрямках. Це засвідчує приклад Данії, де в учнів висока академічна успішність і водночас добре сформовані мʼякі навички», — зазначив експерт.
Навички для майбутнього
В останні роки аналітика ринку праці свідчить, що для майбутнього карʼєрного просування та успіху молоді знадобляться радше навички, ніж знання. Зокрема, Міжнародний економічний форум у своєму традиційному звіті «Майбутнє робочих місць» за 2023 рік прогнозує, що до 2027 року найбільш затребуваними стануть такі навички, як аналітичне мислення, креативність, вміння працювати із ШІ та великими даними, лідерство і соціальний вплив, стійкість і гнучкість. А навчальна платформа Udemy взагалі називає економіку майбутнього «базованою на навичках», і тому компаніям та організаціям варто формувати команди фахівців згідно з їхніми навичками.
Результати ДоСЕН оприявнюють звʼязок соціально-емоційних навичок і подальших освітніх та карʼєрних очікувань українських підлітків. Зокрема, 79 % опитаних 15-річних учнів, які прагнуть здобути вищу освіту, мають добре сформовані допитливість, толерантність та наполегливість. Також результати дослідження свідчать, що толерантність, допитливість та креативність учнів тісно повʼязані з планами посісти керівну посаду до 30 років або виконувати роботу, що потребує високого професіоналізму. Водночас в інших країнах та місцевостях, що взяли участь у ДоСЕН, плани на таку роботу повʼязані з допитливістю, мотивацією досягати і наполегливістю. Є різниця і в частотності таких планів: в інших країнах / місцевостях про них заявили 57 % підлітків, в Україні — 49 %.
Дослідження також показало, у яких конкретно сферах планують працювати українські підлітки. Найбільш затребувані — інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ), наука й інженерія, а також екологія та захист довкілля. У цих сферах планує працювати приблизно 1 з 4 опитаних учнів. Ті з них, хто планує будувати карʼєру в ІКТ, науці й технологіях, мають кращу розвиненість таких навичок, як толерантність, співпереживання, допитливість і креативність. Як зазначає авторський колектив Національного звіту, повʼязаність роботи в цій сфері і допитливості є логічною, адже бажання дізнаватися більше є фундаментальною умовою наукових відкриттів.
Як в Україні, так і в інших країнах / місцевостях, у середньому 50 % опитаних підлітків мають намір займатися підприємництвом. Відмінність нашої країни в тому, що в нас немає гендерних дистанцій щодо цього наміру, тоді як в інших країнах про підприємницьку карʼєру хлопці заявляють частіше. Дівчата й хлопці, які хочуть будувати свій бізнес, мають краще розвинені оптимізм, упевненість у собі та енергійність. Водночас авторський колектив Національного звіту вказує, що ці навички свідчать радше про задум, а не його реалізацію. «Упевненість у собі, енергійність та оптимізм необхідні для розпізнавання та використання можливостей у ситуаціях невизначеності, але вони також можуть призвести до нереалістичних прогнозів. У поєднанні з браком знань і досвіду це може спричинити неправильні бізнес-рішення й ранній крах бізнесу». На думку дослідницької команди цим підліткам варто також прокачувати таку навичку, як мотивація досягати, а також надавати велику увагу середовищу і доступним ресурсам як чинникам сталості та успіху бізнесу.
«Ці результати стануть об’єктивним підґрунтям, на яке зможе опиратися система освіти у виробленні змін та нових освітніх політик задля формування навичок, необхідних учнівству у подальшому житті», — відзначив Олександр Елькін, голова Ради ГО «ЕдКемп Україна».
Перший том Національного звіту ДоСЕН присвячений тому, як учні оцінюють сформованість своїх соціально-емоційних навичок. Другий том, що буде представлений наприкінці 2024 року, розкриватиме контекст, у якому ці навички формуються — зокрема, результати анкетування вчителів, батьків та опікунів, а також адміністрацій шкіл. Ці дані стануть важливим свідченням того, як середовище впливає на розвиток цих навичок в учнів, а також основою для впровадження програм соціально-емоційного навчання в українській освіті.
Дослідження соціально-емоційних навичок в Україні здійснюється за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», Міжнародної організації Plan International та проєкту «Програма сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні.
