І у принцес буває дислексія

Онука британської королеви Єлизавети Беатріс допомагає здобути освіту дітям, яким важко читати та писати

Промова принцеси Йоркської на Education World Forum у Лондоні привернула так багато уваги не лише через цікавість до публічних персон. У принцеси Беатріс дислексія, тож вона добре розуміє, що потрібно дітям, якими опікується. І підтримує найновіші методики навчання, що здатні будь-якому учневі дати шанс на гарну освіту та успішне майбутнє.

Правильна обгортка для подарунка

«Я впевнена, завдяки вашій роботі ми зможемо дати молодим людям рівні шанси, — звернулася до учасників Форуму принцеса Беатріс. — Освіта — це дар, який ніхто не може відібрати. Ви допомагаєте вибрати, оформити та загорнути цей подарунок, а це — значна відповідальність і феноменальна можливість».

30-річна принцеса сподівається, що її приклад допоможе дітям і молоді не боятися діагнозів, не намагатися маскувати проблему. Беатріс ще підлітком публічно оголосила свій діагноз, а інформацію про це досі можна знайти на офіційному сайті герцога Йоркського. Вона переконана, що її досвід важливий. А мати дівчини впевнена, що коли батьки нехтують особливостям дітей, заперечують їхню дислексію, це прирікає тих на нездатність висловити себе, а значить — на самоту. Тож пишається, що вчасно почала допомагати доньці. Чимало школярів, які не навчилися добре читати, виростуть безробітними. На думку експертів, на цей розлад страждає, щонайменше 10 % британських школярів.

Визнати свою особливість — серйозний виклик. Серед учнів, яким важко дається навчання, — чимало прихованих дислектиків. Вчителі та батьки можуть не здогадуватися, що їхні проблеми — не наслідок лінощів. А інколи родини бояться діагнозів, щоб у школі не навішали ярликів, тож свідомо приховують особливість дитини.

Залишили на другий рік

Що подумає вчитель про новачка, котрий у 6-му класі читає по складах, робить безліч помилок у диктанті та нудьгує, коли всі працюють над параграфом підручника? Перше, що спадає на думку: низький інтелект або/та педагогічна занедбаність. І хай навіть у такого учня успіхи з математики чи історії, навряд чи педагог відправить його на олімпіаду, доручить важливу роботу або покладатиме інші сподівання.

Але ж будь-якій людині з дислексією, навіть дуже розумній і талановитій, важко швидко читати, є складнощі з розпізнанням літер і треба більше часу, щоб зрозуміти текст. Особливо якщо така особа не проходила спеціальної реабілітації. За цього діагнозу літери немов зливаються, обертаються, втрачають впізнавані риси. Зір при цьому в порядку — річ в особливостях функціонування мозку. Утім, це не можна назвати вадою, адже трохи інша робота вищої нервової системи забезпечує краще, ніж у решти людей, сприйняття кольорів і просторове мислення.

Принцесі Беатріс поставили діагноз «дислексія» у сім років. Звісно, дитина з королівської родини не залишилася неписьменною та відрізаною від культурного надбання. Вона — бакалавр історії та дизайну. Шлях до цього пролягав через найкращі заклади освіти Британії: Upton House School у Віндзорі, Coworth Park School, школу Святого Георгія в Аскоті. Але був він не простим. Довелося в старших класах пройти додаткові заняття, отримувати допомогу від Центру дислексії Хелен Аркелл, аби наздогнати однолітків, а також через проблеми з читанням на рік відкласти шкільні іспити.

«Трамплін для дітей»

Принцеса згадувала, що в початковій школі голова йшла обертом від читання та письма. Їй здавалося, що вона ніколи не впорається з цим. Також вона полюбила історію і хотіла б дізнатися якомога більше про різні епохи, але вся ця інформація — у книжках, які дитині було дуже важко читати. В останньому класі її постійно супроводжував приватний вчитель, який озвучував інформацію і допомагав записати відповідь.

Урешті-решт, дівчина робила успіхи в іноземних мовах (вивчала їх переважно усно, а не за підручниками), історії, математиці. Принцеса отримала високі оцінки на іспитах. У 2008 році стала студенткою Голдсмітського коледжу при Лондонському Університеті. Нині принцеса Йоркська дещо шокує публіку тим, що працює повний робочий день у фінансовій сфері, робить кар’єру, та ще й працює в некомерційній організації Kairos Society в провідних університетах США, Китаю, Індії та Європи.


Вже шість років принцеса опікується тим самим Центром дислексії Хелен Аркілл, де допомагали їй. Разом із шістьма друзями вона заснувала благодійний фонд The Big Change Charitable Trust, щоб визначати і підтримувати благодійні проекти, які покращують життя школярів та молоді по всій Великій Британії.

У першу чергу займаються проблемами навчання. Приміром, розвивають дружні до учнів з дислексією школи. Принцеса Йоркська підтримує «Трамплін для дітей» (проект з ліквідації неписьменності серед дітей молодшого шкільного віку з труднощами в навчанні). Безкоштовні репетитори з цієї організації працюють з учнями сусідніх шкіл, які на два і більше років відстають у навичках читання та письма від однолітків.

«Стрибни на правильну відповідь»

Принцеса Беатріс особисто буває в цих закладах освіти та вчить дітей, що дислексія не повинна стримувати їх. За її словами, дислексія — це не яма, з якої ти не можеш вилізти, тож розписуєшся у своїй безпорадності. Це можливість вчитися по-іншому. У тебе фантастичний мозок, він просто працює інакше.

Педагоги застосовують найновіші методи навчання. Завдяки технологіям, які допомагають опановувати орфографію, граматику, читання, розвивають пам’ять і допомагають дитині з організацією роботи, багато труднощів, характерних для дислексії, усуваються.

Школярів не просто підтягують до рівня інших дітей — їм на майбутнє дають інструменти, яким вони повинні навчитися по-своєму. Важливий метод: додаткова візуалізація. Ілюстрації, презентації та відео супроводжують кожне завдання. А ще — обов’язкові маніпуляції з фізичними об’єктами. Тут кажуть, що дітям з дислексією легше «намацати знання». Утім, це правдиво не на сто відсотків. Тож потрібен індивідуальний підхід. Вчителі намагаються встановити, яка пам’ять у кожної дитини найбільш розвинена, і саме на неї спираються. Окрім знайомих всім візуальної (колір і образи) та аудіальної (голос, ритми або музика), тут враховують ще й кінестетичну пам’ять (дотик, практичний досвід, рух) і відео (образи в русі).

Комікси, 3D-ручки, цифри на магнітах

У таких школах чимало цікавого. Замість написання есе діти малюють інтелект-карти (з символами і малюнками замість частини слів) та готують комікси. Замість написання речень — складають їх з готових блоків-слів. Для математики застосовують цифри на магнітах та липучках, ламіновані матриці, кольорові маркери, кольоровий папір. А щоб відпрацювати правопис, пишуть між об’ємними лініями, нанесеними 3D-ручкою, або ж поверх нанесених флуоресцентним фломастером рядків.

Чимало вправ для кінестетичної пам’яті. Чимало вправ для кінестетичної пам’яті. Наприклад, учень вивчає тему артиклів a та the. Замість того, щоб вставляти пропущені артиклі в речення в зошиті, він слухає, як їх зачитує вчитель і пропонує дитині в потрібному місці… стрибнути на правильну відповідь. Адже на підлозі розкладені паперові кола з написами a та the.

У таких закладах допомагають не лише школярам, а й студентам коледжів та університетів. А роботодавцям надають послуги з перевірки компетентності претендентів на вакансії з дислексією та аналізу підвищення обізнаності, щоб створити необхідні умови праці. Ніколи ще в людини з дислексією не було таких чудових можливостей, ніж нині, у світі, де творчість і стосунки стають ключем до успіху, вважають фахівці.

Врятував «Гаррі Поттер» та мамині казки

Які б методики не полегшували життя, але без читання не обійтися — і тут доводиться докладати чималих зусиль. Принцеса Беатріс вважає, що дуже важлива мотивація, кожен має знайти «свою книжку», яка захопить. В університеті вона вивчала дуже багато історичної літератури, щоб опанувати бажану професію. Але ще в 11 років дівчинка читала дуже багато, залпом, бо обожнювала серію про Гаррі Поттера.

Ці сім книжок дали поштовх, і швидкість читання поступово зростала.

Утім, підвалини було закладено значно раніше батьками. Вони завжди читали їй на ніч цікаві історії, а коли були у від’їзді — записували казки своїми голосами на аудіо. Мати навіть написала серію дитячих книг Budgie The Helicopter, які ще більше зацікавили маленьку принцесу. «Читання разом, усією сім’єю, стало для нас ритуалом, і я ціную ці найніжніші спогади», — зізнається онука королеви Єлизавети. Тож батьки мають робити все можливе, щоб розбурхати уяву дитини, оживити для неї книжки, показати, що за літерами — захопливі пригоди. Завдяки зусиллям батьків, підкреслює принцеса Йоркська, для неї читання стало не боротьбою, а чарівним досвідом.

За матеріалами: Duke of York, Daily Mail, Telegraph.

Залишити відповідь