Сьогодні українські школярі дізнаються про секс з інтернету ще до 13 років. Водночас їхні однолітки з Європи слухають уроки зі статевого виховання у своїх школах.
Інтернет-освіта українських школярів
Інтернет — перший довідник сучасного школяра з питань статевих стосунків. За даними соцдослідження в межах міжнародного проекту «Здоров’я та поведінкові орієнтації учнівської молоді 2014», дві третини шукають потрібну інформацію в мережі. Наступні за популярністю джерела — телебачення і друзі, які є джерелом інтимних знань для близько половини опитаних. Майже третина опитаних віком 13-17 років отримували інформацію про статеві стосунки від батьків, приблизно стільки ж — від медпрацівників.
Тетяна Жерьобкіна, аналітик CEDOS, стверджує, що в питаннях сексуальної освіти інтернет — зло, бо найперше діти натрапляють на статті, які продукують шкідливі стереотипи, а порнографію взагалі часто сприймають за нормальне сексуальне життя.
В Україні взагалі немає такого поняття, як сексуальна освіта, — вважає аналітик. «Стандарти ООН, де прописано, що і в якому віці дитина повинна знати, у нас поки що просто не працюють. Елементи сексуальної освіти серед обов’язкових предметів є в біології і основах здоров’я. У варіативній складовій — це християнська етика: там, в основному, йдеться про планування сім’ї і содомію як гріх. А ще це єдиний предмет, де щось говориться про гомосексуальність. Крім того, є факультативні заняття в 10-11-х класах «Школа проти ВІЛ/СНІДу», але їх можуть викладати лише ті вчителі, які пройшли спеціальні тренінги. Інколи викладати приходять громадські активісти й волонтери. Одна з переваг факультативних занять: діти не бояться сказати щось неправильно чи запитувати, бо їм не поставлять за це оцінку».
Програма, а головне — її втілення, дуже відрізняються в Україні та інших країнах. Ті уроки статевого виховання, які проводять у європейських школах, поки що важко уявити в Україні.
Секс-уроки
В Австрії в уроках сексуальної освіти участь беруть батьки. У Данії — зовнішні експерти, які розповідають про свій досвід: працівниці комерційного сексу, гомосексуали або люди, які живуть з ВІЛ. У Нідерландах сексуальна освіта починається в чотири роки, а в Іспанії предмет заледве викладають у дуже небагатьох районах. Про це йдеться в документі 2013 року, де коротко розповідається про стан справ у 24 країнах ЄС. Хоча сексуальна освіта є обов’язковою майже в усіх країнах ЄС, її зміст та якість доволі різняться. Північні країни та країни Бенілюксу вважають найрозвиненішими в цьому плані.
У Фінляндії сексуальна освіта вперше потрапила до шкільної програми ще у 1970 році як обов’язковий предмет. Після чого були різні періоди, коли школа мала або не мала права вибору. Наразі Health Education обов’язковий для учнів від 13 до 15 років.
У 7-8-х класах на уроках говорять про менструацію, вагітність, статевий акт, контрацепцію, перший сексуальний досвід, знайомства та інфекції, які передаються статевим шляхом. У 9-му — про мастурбацію, еякуляцію, аборти, сексуальну етику, емоції і сексуальні меншини.
Сексуальної освіти навчають вчителі біології і Health Education, близько 10% шкіл запрошують зовнішніх експертів. Кожна школа може використовувати свої методи: відео, групові дискусії або ігри.
У Шотландії курс сексуальної освіти не є обов’язковим. Згідно з навчальною програмою, 5-річним дітям розповідають про частини тіла і розмноження тварин, з 7 років — про період статевого дозрівання та статевий акт, з 11 — про контрацепцію і безпечний секс. Крім цього, існує програма Speakeasy — тренінг для батьків: що, коли і в якій формі розповідати дітям про період статевого дозрівання, контрацепцію та соціальний тиск.
Польща ще чотири роки тому мала чималі проблеми з сексуальною освітою. Насамперед через великий вплив церкви в країні. Йдеться про відсутність конкретної і точної інформації про сексуальність, брак толерантності до гомосексуалізму, неправдиву інформацію про інфекції, що передаються статевим шляхом, та контрацептиви, а також сильні гендерні стереотипи. Дослідження 2009 року, у якому взяли участь 637 учнів, виявило, що більшість шкіл проводила уроки сексуальної освіти рано вранці (навіть у суботу) або ж пізно після уроків. Інколи уроки просто скасовували.
Вчителів сексуальної освіти в Польщі (це переважно священики або вчителі релігії, а інколи польської, біології, фізкультури, чи навіть бібліотекарі) діти часто вважають некомпетентними. Педагоги часто подають свою власну думку, яка базується на релігійних традиціях, замість об’єктивної інформації. У 2009 році сексуальна освіта в Польщі стала обов’язковою для учнів з 12 років.
«Наукові дослідження свідчать, що сьогодні, в ситуації розповсюдження СНІДу, без адекватної сексуальної освіти жодна країна не виживе. Погана статистика, яка є і в Росії, і в Україні — наслідок відсутності елементарної освіти. Цим повинні займатися підготовані люди» — так говорив у 2009 році соціолог та сексолог Ігор Кон.
Україна досі залишається лідером в Європі за масштабами поширення ВІЛ. За оцінками експертів UNAIDS, з інфекцією живуть до 250 тис. людей.
