20 лютого вшановуємо пам’ять Героїв Небесної Сотні. Від часу трагічних подій на Майдані минуло 10 років. У молодшій школі вже навчаються діти, які не застали цих подій. А в старшій — ті, які мають ще дуже «дитяче» бачення і розуміння історичних процесів. Як не перетворити вшанування Героїв Небесної Сотні на скорботний захід? Пропонуємо кілька ідей для уроку-дослідження.
Леся Юрчишин
Про Героїв Небесної Сотні молодшим школярам
Із молодшими школярами можна для початку подивитися мультфільм «Щедрик». Він створений у жанрі пластилінової 3D-анімації та має чудовий акомпанемент Олега Скрипки та Ле Гранд Оркестр.
Обговоріть з учнями:
- Хто головні герої мультфільму?
- Де відбуваються основні події?
- Чому мультфільм називається «Щедрик»?
- Чим так щедро ділились герої?
Далі — покажіть натхненні відео спільного виконання Державного Гімну в новорічну ніч на Майдані.
Розкажіть коротко, чому так багато людей зібрались на Майдані Незалежності в той час. Поясніть, що вони не просто святкували Новий рік, вони боролися за свої права жити у вільній демократичній європейській державі і протестували проти свавілля та беззаконня.
Залежно від віку можна сказати, що першими на протест вийшли саме молоді люди, і коли їх жорстоко побили — повстала вся країна.
Запитайте в учнів:
- Чи можна вважати таких людей героями?
- Кого і чому ми можемо називати героями?
Якщо дозволятиме час — можна підібрати фото та відео мистецько розписаних касок майданівців та перформансів піаністів, що демонструватимуть бажання мирно вирішити всі питання і потужну творчу енергію.
На жаль, кульмінацією подій Революції Гідності стали масові вбивства в центрі Києва 18–20 лютого. Тому саме в ці дні ми вшановуємо пам’ять Героїв Небесної Сотні. Небесної — бо вони, як ті ангелики, дивляться на нас з небес і дуже хочуть, щоб ми й далі зберігали стійкість та віру в себе і Україну.
«Казка про Майдан» Христини Лукащук також може стати хорошим помічником у проведенні такого уроку.
Про Героїв Небесної Сотні учням середньої і старшої школи
Із учнями середньої та старшої школи можна організувати вже справжню дослідницьку роботу. Для цього об’єднайте їх у пари/групи, дайте завдання ознайомитись із такими матеріалами на вибір:
- комікс «Історія з Майдану»;
- матеріали виставки «Мальована історія Майдану»;
- свідчення з книги «Майдан від першої особи. 45 історій Революції Гідності»;
- історії Героїв Небесної Сотні, як от у цьому плейлісті «Характери гідності» від Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні — Музею Революції Гідності;
- свідчення «Майдан. Усна історія» від Українського інституту національної пам’яті;
- матеріали вебсайту https://nebesnasotnya.com/.
Ще один хороший вид роботи — запропонувати учням самим записати такі свідчення чи відеоролики, опитавши рідних та знайомих, і передати зібрані матеріали до музею. Значущість такої роботи для учнів підніметься в рази.
Важливу роль у питаннях пам’яті відіграє і саме місце події
Якщо є така можливість — відвідайте Майдан Незалежності та Алею Героїв Небесної Сотні. Стенди з короткою історичною інформацією, яку можна почитати й обговорити тут, доступні цілодобово. Можна також записатися на екскурсію від Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні — Музею Революції Гідності.
Якщо не маєте змоги відвідати Майдан Незалежності, завантажте мобільний додаток з аудіоекскурсією «Hidden Memories» («Приховані спогади»). Це результат спільного німецько-українського проєкту ГО «CRISP — Crisis Simulation for Peace e.V.» та ГО «Іскра», що доступний у AppleStore і GooglePlay.
Команди проєкту «Приховані спогади. Продовження» з 27 учителів, ГО «CRISP — Crisis Simulation for Peace e.V.» та Київського освітнього центру «Простір толерантності» підготували навчально-методичний посібник для роботи з чутливими та контроверсійними темами сучасної історії України.
Тож після опрацювання історичних джерел на тему Революції Гідності можна перейти до обговорення.
Відкрита дискусія «Маленька людина в революції» — фрагмент заняття «Три революції нової України» (автори: Юрій Буланов, Анастасія Губарева, Леся Юрчишин) пропонує такі питання до обговорення:
- Що трапилось з людьми — учасниками революції після подій? Чи задоволені вони результатами революції? Чи не шкодують? Одразу після завершення і тепер?
- Чи можна було бути осторонь революції?
- Що дає революція? Що трапилось із мрійниками? А що — з лідерами?
- Як впливає участь у революції на почуття, цінності та життя людей? Як це вплинуло на відносини в сім’ях?
- Яка комунікація зараз між тими, хто змінився під час революції, і тими, хто не змінився?
- Як зараз говорять про революції в різних медіа? Як говорили про революції тоді і тепер? Чи тривають війни історичної пам’яті?
- Наскільки змінилось життя в Україні після кожної революції?
- Прокоментуйте уривок з інтерв’ю українського дисидента, правозахисника Мирослава Мариновича. Які ключові слова ви можете виділити? Якою є оцінка Мариновича: песимістичною чи оптимістичною? Чому?
«Ми йдемо з рабського суспільства. Раби не можуть бути одразу вільними. Момент їхнього звільнення ще нічого не означає, тому що вони в душі ще залишаються рабами. Цей перехід від рабського стану до стану усвідомленої свободи вимагає часу, вимагає поту і крові, вимагає проб і помилок. Наші революції, власне, і є отакими елементами зростання суспільства. Український народ постійно, після кожної революції утверджує свою гідність. Він зростає у своїй гідності. Але це ще не стеля», — каже Мирослав Маринович.
Після уроку учні мають усвідомити важливість історичної пам’яті та практики передачі цієї пам’яті наступним поколінням.
Список корисних ресурсів:
- Вебсайт «Небесна сотня. Герої не вмирають…».
- Вебсайт Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні.
- Плейліст «Зима, що нас змінила» від «Вавилон’13» та «1+1 Продакшин».
- Між неволею і незалежністю. 18–22 лютого 2014 року.
- Мобільний додаток «Hidden Memories» («Приховані спогади») на AppleStore і GooglePlay.
- Приховані спогади. Навчально-методичний посібник для роботи з чутливими та контроверсійними темами сучасної історії України / Кол. авт. – Київ: ТОВ «ДЄОНІС ПЛЮС», 2022. – 208 с.
